Заказники місцевого значення

 

Ландшафтні

12. Урочище "Гамарня". Лісовий масив, різновічні насадження листяних та шпилькових порід. Урочище "Гамарня" площею 336 га з Малинським водосховищем площею 795 га являє собою гідропарк — зелену зону м. Малина. В лісовому масиві на садибі, де проживала в XIX ст. сім'я видатного дослідника-етнографа М.М. Міклухо-Маклая, розміщений Малинський лісотехнічний технікум.

 

Лісові

13. Андрушівський ліс - 1. Насадження сосни віком 100 років з супутніми породами модрини, липи, черешні насіннєвого походження віком 95 років 1-А бонітету. Середня висота 31 м, Діаметр 40 см, повнота 0,7. Запас на 1 га — 490 м³. Еталон насаджень на границі Правобережного Полісся і Лісостепу.

14. Андрушівський ліс — 2. Насадження ялини звичайної з поодинокими дубами віком 60 років I-А бонітету, середня висота 25 м, діаметр 28см повнота 0,8. Запас деревини на 1 га — 480 м³. Еталон насаджень на межі Правобережного Полісся і Лісостепу.

15. Баньки. Охороняються типові поліські, бореальні, переважно борові ландшафти, де соснові ліси на піщаних пагорбах перемежаються мезотрофними та оліготрофними болотами. На даній території зустрічаються рідкісні угрупування дубових та сосново-дубових лісів трясучковидноосокових, занесені до "Зеленої книги України", а також пригнічених сосняків журавлиново-буросфагнових, рідкісних в регіоні. Охороняються рослини, занесені до другого видання "Червоної книги України" — росичка проміжна, ситник бульбистий, журавлина дрібноплідна, орхідеї — коручка морозниковидна, коручка темно-пурпурова, любка дволиста, гніздівка звичайна. Існують популяції цінних лікарських та їстівних рослин — мучниці, бобівника трилистого, наперстянки, конвалії, брусниці, чорниці, буяхів, материнки, чебрецю та ін. Також охороняються червонокнижні тварини — глухар, тетерів (є токовища), видра річкова, лелека чорний, журавель сірий. Існує значна за чисельністю популяція бобра, тримаються невеликі популяції лося та козулі.

16. Баранівський. Заказник являє собою малопорушений людиною комплекс пристигаючих та стиглих соснових лісів, зростаючих на слаборозчленованому плакорі. Бореальні рослинні угруповання заказника є типовими для Українського Полісся, хоча й знаходяться на його крайньому півдні. Тут спостерігається південна межа розповсюдження таких суто бореальних видів, як чорниця, брусниця, верес. Деякі дільниці лісового масиву мають статус генетичного резервату сосни звичайної, де охороняються плюсові дерева цієї породи. Деревостан сосни різновічний, від 30 до 110 років, в деяких кварталах навіть до 140 років, зустрічаються поодинокі екземпляри дуба черешчатого віком 100-150 років. У лісовому масиві мешкають козулі та дикі кабани. Видовий склад птахів є типовим для регіону, переважають дрізд, зяблик, лісовий жайворонок, вівчарик. З денних хижаків відмічені яструб-перепелятник, коршак чорний та канюк звичайний.

17. Березовий. Охороняються насадження берези української віком 53-55 p., висотою 18-19 м, діаметром стовбура 22-24 см, повнотою 0,4-0,6.

18. Білокоровицький. Фрагменти і потомство високотоварних дубових насаджень, де в XIX ст. йшла заготівля корабельних сортиментів. Представлений 140-річним високобонітетним дубовим насадженням природного походження. Середня висота — 25 м, середній діаметр — 44 см. До складу входять граб і береза. Запас — 240 м³ на 1 га. Має науково-історичне значення. Може використовуватись з селекційною метою.

19. Ботанічна. Насадження 140-річного віку модрини і ялими європейської, сосни звичайної, дуба черешчатого, які ростуть в одному ярусі. Запас деревини на 1 га — 750 м³ середня висота насадження — 35 м. Має наукове значення.

20. Будки. Високобонітетні одноярусні насадження наслиненого і порослевого походження віком 120-130 років, середня висота 27м, діаметр — 36 см, запас деревини на 1 га — 330 м³. Насадження плюсове, здорове, може служити базою для заготівлі насіння деревно-чагарникових порід. Підлісок із крушини, бересклетів, ліщини. Наземний покрив — папороті, осокові, злакове різнотрав'я, чорниці, суниці, в північно-східній частині урочища ростуть конвалія травнева та сон-трава — вид, занесений до Червоної книги України. Пам'ятник дібров Правобережного Полісся. Може використовуватись як навчальна база для студентів вузів і технікумів. Має наукове значення.

21. Бучина. Унікальні високобонітетні культури бука європейського посадки 1965 року, середній діаметри 10 см, висота — 11 м, повнота — 0,7, запас деревини на 1 га — 90 м³. В звичайних умовах росте в Карпатах. Має науково-пізнавальне значення.

22. Верхова ділянка. Високопродуктивне, I-А бонітету 60-річне соснове насадження природного походження. Потомство високотоварного насадження, де у XIX ст. велась заготівля корабельних сортиментів. Середня висота — 24 м, середній діаметр - 28 см, повнота — 0,8. Запас деревини на 1 га — 389 м³. Може використовуватись з селекційною метою і як навчальна база для студентів вузів і технікумів.

23. Гута. Потомство Радомишльського корабельного гаю XIX ст. Представлений високопродуктивними сосновими насадженнями віком 70-75 років, І бонітету, повнота — 0,7, середня висота — 24 м, середній діаметр — 30 см, запас на 1 га — 320-360 м³. Підлісок і трав'яний покрив характерний для суборів в умовах переходу від Полісся до Лісостепу. Має значення для селекційної роботи.

24. Деньов. Заказник знаходиться в зоні Центрального Українського Полісся і відноситься до зони змішаних лісів. Особливу цінність являють дубові насадження І та II бонітету. Середній діаметр 44 см, висота 27 м. Це залишки колишніх Поліських дібров. Багатий і наземний покрив — конвалія травнева, копитняк європейський, гладиш широколистяний (стародуб), чорниці, суниці, злакові. Місце оселення диких тварин і птахів. Гніздуються чорний лелека, глухарі, рябчики. Може використовуватись як база виробничої практики студентів вузів і технікумів. Має науково-пізнавальне значення.

25. Дивлинський. Високопродуктивне 110-річне насадження дуба природного, насіннєвого походження, розташоване поряд з Голоменським корабельним гаєм XIX ст. Середня висота — 25-26 м, середній діаметр — 36-40 см, повнота — 0,5, запас — 220 м³ на 1 га. Підлісок і наземний покрив характерний для дібров Правобережного Полісся. Може використовуватись як навчальна база, а також для збирання насіння високої якості і з селекційною метою. Залишки колишніх поліських дібров.

26. Діброва лісничого Вронського. Унікальні культури дуба черешчатого, створені колишнім лісничим Корабельного лісництва В. П. Вронським, випускником Санкт-Петербурзького лісового інституту. Це одна з промислових культур дуба черешчатого, створених в Житомирській області. Вік культур 75-80 років, І бонітету, середня висота — 25-27 м, середній діаметр 28-32 см, повнота — 0,9. В підліску росте ліщина, бересклет бородавчатий, калина звичайна. Багатий наземний покрив — снить звичайна, зеленчук жовтий, аірочник лісовий, печіночниця черешкова, осока волосиста, копитняк європейський, майник дволистий, вороняче око та інші. Є види, занесені до Червоної книги України, - лілія лісова, корочка чимерицевидна, любка дволиста, гніздівка звичайна, зозулині сльози яйцелисті. Гніздується яструб-великий, канюк, дятел, сойка, сорока, шуліка рудий. Має науково-пізнавальне значення, може використовуватись як навчальна база для студентів вузів і технікумів.

27. Жубровицький. Високотоварне 120-річне дубове насадження природного походження, розташоване поряд з Перганським і Козичівським корабельними гаями XIX ст. В складі насадження є сосна, береза, вільха чорна, осика, характерна наявність в підліску релікта третинного періоду — азалії понтійської (рододендрона). Середня висота — 26-27 м, середній діаметр — 40 см, повнота — 0,6, запас на 1 га — 280 м³. Може використовуватись з селекційною метою, для відбирання плюсових дерев дуба, збирання насіння.

28. Забране. Потомство Шершнівського корабельного гаю XIX ст. Представлений високопродуктивними 75-85-річними дубовими і дубово-сосновими насадженнями природного насіннєвого походження. Деревостани I-А бонітету, середня висота — 25-27 м, середній діаметр — 32 см, запас — 370 куб. м на 1 га. В кварталі 74 виділене насадження — еталон. За своєю спадковістю і високими таксаційними показниками має наукове значення, може використовуватись з селекційною метою і як наукова база для студентів вузів і технікумів.

29. Замок Терещенка. Створений з метою збереження генофонду корабельного гаю, виділеного наприкінці XVIII ст. Представлений 120-140-річними високобонітетними дубовими і сосновими насадженнями насіннєвого походження. Середня висота дуба — 26 м, середня, висота сосни — 29 м, середній діаметр — 44 см, запас деревини на 1 га — 390-400 м³. Може використовуватись для збирання насіння і заготівель живців при створенні лісонасіннєвих плантацій. Пам'ятник дібров на межі Правобережного Полісся і Лісостепу.

30. Кам'яна гірка. Ділянка реліктового дуба скельного віком 70 років, який росте на відрогах Овруцько-Словечанського кряжу. Має науково-історичне значення.

31. Луганські дубняки. Зберігається та охороняється комплекс дубових лісів різного віку, середньою висотою 25-27 м, повнотою 0.7-0.8, діаметром 32-36 см, а також ділянки середньовічних та стиглих соснових, пристигаючих осикових лісів. Підліском є крушина ламка, горобина звичайна, поодиноко росте дрік германський, підріст складається з поодиноких дубків та берези. Багатий наземний покрив, серед якого значні популяції видів, занесених до "Червоної книги України": лілія лісова, любка дволиста, коручка морозниковидна, осока тіньова та релікт — кадило мелісолистне. Значні популяції лікарських рослин, таких, як: перстач білий та прямостоячий, конвалія звичайна, валеріана, буквиця, вероніка дібровна, чорниця, купина лікарська, суниця лісова, є ділянки буяхів. Зустрічаються комахи, яких занесено до "Червоної книги України": великий дубовий дровосік та жук — самітник. Тут мешкають лосі, кабани, косулі, зайці. З хижих птахів є шуліка чорний, яструб-великий, бори-вітер, гніздуються сова сіра, сова бородата, сова — сплютка, зустрічається сипуха.

32. Михеївський. Високобонітетне змішане 80-річне насадження, де дуб є потомством корінного деревостану насіннєвого походження, який був складовою частиною Михеївського корабельного гаю. В складі зустрічаються береза і осика. Середня висота — 27 м, середній діаметр сосни — 28см, дуба — 36 см, повнота — 0,6, запас — 340 м³ на 1 га. Об'єкт наукових досліджень, може використовуватись з селекційною метою і як навчальна база для студентів вузів і технікумів.

33. Над Тетеревом. Насадження являє собою фрагменти Григірського корабельного гаю кінця XVIII -початку XIX ст. Насадження перестійне з різновіковими складними насадженнями сосни і чуба з другим ярусом граба. Старше покоління має вік 350-400 років, склад насаджень 5С4Д1Г, середня висота першого ярусу сосни 32 м, дуба — 26-30 м, середній діаметр сосни — 72 см, дуба — 80 см, другого бонітету повнотою 0,6-0,7 з запасом деревини на 1 га від 300 до 370 м³. Насадження росте на березі Буківського водосховища та вздовж р. Тетерів. Має науково-історичне і захисне значення р. Тетерів та водосховища — резерву питної води для м. Житомира.

34. Нехворощ. Високостовбурне дубове насадження віком 120 років II бонітету, середня висота 25 м, діаметр 36 см, повнота — 0,7. Запас деревини на 1 га - 260 м³. Пам'ятник правобережних лісостепових дібров. Може використовуватись як база виробничої практики для студентів вузів і технікумів. Насадження зберігає реліквії бойової слави. Тут в часи війни базувалась партизанська диверсійно-підривна група під командуванням І. Д. Богорада. На місці базування встановлена меморіальна дошка. Місце оселення диких тварин і птахів. Може використовуватись як база виробничої практики для студентів вузів і технікумів. Має наукове пізнавальне значення.

35. Олевський. Потомство Олевського корабельного гаю XIX ст. Представлений 110-річним дубовим насадженням, з наявністю берези, граба, вільхи, осики. Середня висота — 25 м, середній діаметр — 36 см, запас — 240 м³ на 1 га. Зустрічаються окремі представники материнського деревостану - дуби віком 200-250 років з діаметром до 90 см. Має науково-історичне значення. Може використовуватись з селекційною метою і як навчальна база для студентів вузів і технікумів.

36. Поломи. Заказник знаходиться в зоні Центрального Українського Полісся і відноситься до зони змішаних лісів, де переважають дубові насадження, склад якого 6ДЗБ1С віком 50-60 років. Середній діаметр — 20 см, висота 15 м, повнота 0,7; бонітет — II. В наземному покриві ростуть цінні лікарські рослини — гладиш широколистяний (стародуб), конвалія травнева, перстач прямостоячий (калган), звіробій, чорниці, первоцвіт весняний, сон-трава, суниці, злакові.

37. Попільнянський ліс. Унікальна ділянка дубового насадження 220-річного віку. Повнота насадження — 0,4, середній діаметр — 58-62 см, середня висота — 30-32 м.

38. Путівець. Високобонітетне 110-120-річне соснове насадження природного походження поряд з Кишинсько-Радовельським корабельним гаєм XIX ст. Середня висота — 28 м, середній діаметр — 30 см, повнота — 0,7, запас на 1 га 320-380 м³. В насадженні відібрані плюсові дерева, які використовуються для створення лісонасіннєвої бази з покращеною спадковістю. Еталон насаджень Правобережного Полісся.

39. Радогощанський. Комплекс дубових лісів різного віку (до 70-ти років), середньою висотою 25-27 м, повнотою 0.7-0.8, діаметром 32-36 см, а також ділянки середньовічних та стиглих соснових, пристигаючих осикових лісів. Основу наземного покриву складають: суниця лісова, перстачі білий та прямостоячий, вероніка дібровна, чорниця, купина лікарська, брусниця та інші види лікарських рослин. Зростають види, занесені до "Червоної книги України": плавун річний, лілія лісова, любка дволиста, конвалія звичайна, коручка морозниковидна. З плазунів мешкають: вуж, гадюка звичайна, ящірка живородна, мідянка — вид, занесений до "Червоної книги України", із ссавців — лосі, кабани, козулі.

40. Радомишльський. Потомство Радомишльського корабельного гаю XIX ст. Представлений високопродуктивними сосновими і сосново-дубовими насадженнями природного насіннєвого походження 1 і II бонітету, віком 90-120 років. Середня висота — 26-28м, середній діаметр — 32-40 см; запас на 1 га — 340-490 м³. На більшій частині насадження виділений генетичний резерват, визначені плюсові дерева сосни. Може використовуватись для збирання насіння підвищених спадкових якостей, селекційної роботи та як навчальна база для студентів вузів і технікумів.

41. Сапожинський. Високобонітетні насадження сосни 70-80-річного віку в складі високостовбурного дуба, ясена, берези, осики, вільхи, граба. Середня висота — 22-28 м, середній діаметр — 22-32 см, запас на 1 га - 310-340 м³. В минулому об'єкт масових лісозаготівель корабельних сортиментів для сплаву по р. Церем, Случ і реалізації на закордонних ринках. Має науково-історичне значення.

42. Словечанський кряж. Зберігаються дубові та соснові пралісові та квазіпралісові екосистеми віком 100 і більше років, а також реліктові скельно-дубові ліси з рододендроном жовтим, домінуючим у підліску, які занесені до "Зеленої книги України". Тут ростуть червонокнижні види: береза темна, лілія лісова, гронянка півмісяцева, баранець звичайний, плаун колючий, зозулині сльози серцелисті та яйцевидні, любка дволиста, гніздівка звичайна, пальчатокорінник Фукса та ін., з мохів — сфагнум блискучий. Фауна заказника с багатою на рідкісні види тварин, відомі знахідки 27 червонокнижних видів, серед яких п'явка медична, широкопалий рак, жовтянка торф'яникова, морена дніпровська, лелека чорний, шуліка рудий, глухар, журавель сірий, норка європейська, борсук, видра річкова, рись звичайна.

43. Старі Гарти. Високостовбурні, одноярусні, високо-бонітетні насадження дуба насіннєвого та порослевого походження, віком 110 років, Середня висота 26 м, діаметр — 40 см, повнота — 0.6. Запас деревини на 1 га — 310 м³. Насадження плюсове, здорове. Підлісок із крушини, бересклетів, ліщини. Наземний покрив — папороті, осокові і злакові трави, чорниці, суниці, конвалія травнева — цінні лікарські рослини. Пам'ятник дібров Правобережного Полісся. Може використовуватись як навчальна база для студентів вузів і технікумів. Має наукове значення.

44. Старочуднівський. Фрагменти Старочуднівського корабельного гаю XIX ст. Ділянка 170-річного складного високобонітетного насадження, склад якого 7ДЗГ+Вл+Б. Середня висота — 27 м середній діаметр — 60 см. Окремі дерева дуба можна використати з селекційною метою.

45. Стовпинський. Потомство Кишинсько-Радовельського корабельного гаю XIX ст. Представлений 110-120-річними чистими дубовими високотоварними насадженнями природного походження Подекуди є береза, осика, граб. Підлісок і наземний покрив типові для умов азалієвої, свіжої судіброви. Середня висота -- 25-26 м, середній діаметр — 32-36 см, запас на 1 га 250-290 м³. Насадження — еталон. Може використовуватись як навчальна база, з селекційною метою і для збирання високоякісного насіння. Залишки колишніх Поліський дібров.

46. Сторожівське. Унікальне насадження модрини європейської 130-річного віку штучного походження. Середня висота — 47 м, середній діаметр 64 см, бонітет 1-Б, повнота — 0,6, запас на 1 га — 750 м³. Об'єкт наукових досліджень.

47. Тересини. Ландшафти заказника являють собою мозаїчні суходільні лісові комплекси, що чергуються із значними лісоболотними масивами. Серед лісових ценозів переважають рідкісні та занесені до "Зеленої книги" угруповання соснових лісів рододендроново-чорничних та різнотравних, серед лісоболотних — мезотрофні сфагнові пригнічені сосняки. В заказнику знайдені рослини, занесені до "Червоної книги України": лікоподіелла заплавна, ситник розчепірений, журавлина дрібноплідна, росичка проміжна. Охороняються значні запаси цінних лікарських та ягідних рослин: чорниці, брусниці, журавлини, суниць лісових, валеріани, звіробою, м'яти, череди та ін. Тваринний світ заказника різноманітний. На його території постійно тримаються популяції лося, козулі, кабана, значна кількість бобрів. З рідкісних тварин у заказнику мешкають сірі журавлі, чорний лелека, глухарі та тетеруки, великі кроншнепи, відомі нори борсука, зустрічається рись звичайна. Заказник має унікальне водоохоронне значення і є витоком р. Ствиги та багатьох її притоків.

48. Турейка. Рослинність заказника представлена насадженнями віком 40 років. Трав'яно-чагарниковий ярус густий, рівномірний, покриттям 65-70%. Тут ростуть конвалія звичайна, купина лікарська, кістяниця, горлянка повзуча, маренка весняна, перлівка поникла, буквиця лікарська, чорниця, суниця, перстач білий, сон широколистий. Особливу цінність у складі даного фітоценозу мають види, занесені до "Червоної книги України": лілія лісова, коручка морозниковидна, любка дволиста та зеленоцвітна. Досить великі популяції цінних видів лікарських рослин, таких, як: конвалія звичайна, перстач білий та прямостоячий, фіалка триколірна, валеріана царська, цмин пісковий, чебрець, звіробій та багато інших.

49. Харкові круги. Потомство Юрівського корабельного гаю IX ст. Представлений 110-140-річними високотоварними чистими і змішаними дубовими насадженнями природного походження. З дубом змішані береза, вільха, осика, граб. Середня висота — 28-32 м, середній діаметр 32-52 см, повнота - 0,6-0,7, запас на 1 га 290-340 м³. Це залишки колишніх Поліських дібров. Може використовуватись з селекційною метою і для заготівлі насіння деревно-чагарникових порід.

50. Чорний бусел. Потомство і фрагменти Юрівського корабельного гаю, представлений 110-річним змішаним високотоварним насадженням, І бонітету. Середня висота - 27 м, середній діаметр — 36 мм, запас на 1 га — 320 м³. В урочищі зустрічаються гнізда чорного лелеки. Виділені плюсові дерева. Може використовуватись з селекційною метою і як навчальна база для студентів вузів і технікумів.

51. Юзихівка. Лісовий масив одноярусні високобонітетні насадження дуба високостовбурного насіннєвого походження з запасом деревини на 1 га - 350 м³. Середня висота насаджень 28м, діаметр 18 см. Підлісок із крушини, бересклетів, ліщини. В наземному покриві зарості конвалії травневої, чорниці, суниці цінних лікарських рослин, різнотрав'я. Еталон насаджень Правобережного Полісся. Може використовуватись як навчальна база для студентів вузів і технікумів.

52. Яремів ліс. Зберігаються та охороняються середньовікові сосново-дубові, вільхові, березові та осикові насадження. У підліссі розповсюджені: ліщина, крушина, калина, березклет, черемха, верба, бузина, горобина, глід, шипшина. Достатньо в лісі ягідних кущів: тут успішно плодоносять малина, ожина, ведмедина, суниці, чорниці, журавлина. Трав'яний покрив лісу та оточуючої території представлений 22 родинами. Проростають такі лікарські рослини, як буквиця лікарська, безсмертник, валеріана, дрік, верес, конвалія, копитняк, кропива глуха, купина, любка, медунка, орляк, папороть чоловіча, плаун булавовидний, фіалка, деревій та ін. Фауна Яремового лісу теж багата й різноманітна, розповсюджені зайці, їжаки, лисиці, куниці, козулі, зустрічаються кабани та лосі, часом забреде сіромаха вовк. Мешкають різноманітні птахи: сови, дрозди, синиці, дятли, на невеличких болотах розводяться качки, знаходять поживу сірі чайки, журавлі, лелеки.

 

Ботанічні

53. Берви. Зарості конвалії травневої — цінної лікарської рослини для фармацевтичної промисловості та сону малого — рідкісної зникаючої декоративної рослини, занесеної до Червоної книга України. Мета — збереження рослинних угруповань та поширення природним шляхом.

54. Вересна. Один із найбільш північних ареалів зростання цибулі медвежої — рослини, занесеної до Червоної книги України. Тут росте снить звичайна, копитняк європейський, осока волосиста, будра плющевидна. Тут є лосі, козулі, дикі свині, благородні олені, зайці, лисиці, лісова куниця, ласка, горностай. Із птахів — дрозди, синиці, сорокопуд, дятли, дикі хижаки — шуліка чорний і рудий, канюк звичайний, кобець, яструб малий. Має науково-пізнавальне значення.

55. Грунтозахисний стаціонар. Зберігається еталон високопродуктивного, дерново-середньопідзолистого глююватого глинисто-піщаного ґрунту на супіщаній морені та триває його моніторинг.

56. Жовтневе. Зарості конвалії травневої — цінної рослини для фармацевтичної промисловості. Разом з конвалією ростуть суниці і купена аптечна, валеріана, рідко папороть-орляк, тонконіг дібровний. Мета — збереження і поширення природним шляхом.

57. Зажеревська дача. Зарості чорниці — цінної лікарської рослини. Мета — збереження чисельності та поширення природним шляхом.

58. Замисловицький. Зарості чорниці — цінної рослини для фармацевтичної і харчової промисловості. Мета — збереження рослинних угруповань і поширення природним шляхом.

59. Зелений мох. Зберігаються та поширюються у природному стані зарослі чорниці звичайної, охороняються місця оселення диких тварин і птахів.

60. Ігорів Брід. Зарості чорниці — цінної рослини для фармацевтичної і харчової промисловості. Мета — збереження чисельності та поширення природним шляхом.

61. Конвалія. Зарості конвалії травневої — цінної рослини для фармацевтичної промисловості. Мета — збереження і поширення природним шляхом. Разом з конвалією травневою є зарості купени аптечної, чорниці, тонконогу дібровного, смолівки, валеріани та інших.

62. Красносілка. Зарості чорниці — цінної рослини для фармацевтичної і харчової промисловості. Місце оселення диких тварин і птахів. Мета — збереження рослинних угруповань, диких тварин і птахів, поширення природним шляхом.

63. Крим'є. Зарості чорниці — цінної рослини для фармацевтичної і харчової промисловості. Мета - збереження чисельності та поширення природним шляхом.

64. Липницький. Зберігаються у природному стані місця зростання рослин, занесених до "Червоної книги У країни", таких як: анобка дволиста та зеленоцвітна, гніздівка звичайна, коручка морозниковидна, булатка довголиста та червона, лілія лісова, осока тіньова та реліктових видів — конюшина люпиновидна та кадило мелісовидне, а також цінної лікарської рослини конвалії звичайної. Охороняються місця оселення великих ссавців: лося, кабана, козулі та гніздування понад 50 видів птахів, а також рукокрилих, що оселяються в старих дуплистих дубах.

65. Липова ніч. Зарості конвалії травневої, первоцвіту весняного, гладуша широколистого (стародуба) — цінних лікарських рослин та еону малого — рідкісної зникаючої декоративної рослини, занесеної до Червоної книги України. Мета — збереження рослинних угруповань та поширення їх природним шляхом.

66. Микитче. Зарості по болоту журавлини звичайної цінної рослини для фармацевтичної і харчової промисловості. Мета заказника — збереження рослинних угруповань і поширення природним шляхом.

67. Ольгине. На території заказника переважно ростуть молодники і середньовічні соснові, сосново-дубові, вільхові та березові насадження, площа яких 532,8 га, болотні масиви на площі 97,7 га та непридатні для використання в сільському господарстві угіддя — перелоги площею 84,5 га, зарослі самостійною березою та осикою. Підлісок створюють характерні для Полісся крушина ламка, калина, бересклети, ліщина, добре розвинуті ліани — хміль, гірчак чагарниковий та паслін солодко-гіркий. У наземному покриві росте більше 30 видів лікарських рослин. Рідкісними є лікарські рослини заростаючих перелогів: мильнянка лікарська, м'ята австрійська і піщана, золототисячник зонтичний, сушениця топ'яна, фіалка триколірна, золотарник звичайний, болотні ділянки, що заросли водною і болотною рослинністю, є стимуляторами мікроклімату і регуляторами водності р. Уборть. В болотах нараховується до 15 видів риб, рептилій, плазунів, гніздується багато видів болотних і водних птахів. Із пернатих хижаків спостерігається шуліка чорний, рудий, канюк звичайний. Тут гніздується лелека чорний вид, занесений г. Червону книгу України. Територія заказника — місце оселення бобрів, ондатри, куниці лісової, горностая та великих ссавців — лося, кабана, козулі.

68. Плющ. Релікт третинного періоду, декоративна вічнозелена ліана середньоєвропейська (середземноморська). В Житомирській області росте на північно-східному кордоні ареалу, одне з рідкісних місць його зростання на Україні на підвищеннях Овруцько-Словечанського кряжу. Має науково-навчальне значення.

69. Розсохівський. Водойма збудована на р. Уж. Течія річки повільна і створює невеликі затоки. Водяний горіх плаваючий росте на ділянці водойми довжиною до 2 км, площею більше 5 га. Біля берегів зустрічається рідкісний вид папороті — сальвінія плаваюча. Сальвінія занесена до Червоної книги України, а горіх водяний — до Міжнародної Червоної книги. Крім цих видів у воді ростуть глечики жовті і латаття біле, водокрас звичайний, пухирник звичайний На оголених гранітних берегах росте цибуля гірська, очиток гігантський. Нараховується до 12 видів риб, амфібій, рептилій та плазунів. Має науково-пізнавальне значення.

70. Хмелі. Зарості брусниці звичайної, цінної рослини для фармацевтичної промисловості. Мета — збереження рослинних угруповань, відтворення чисельності, поширення природним шляхом.

71. Циганка. Зарості чорниці — цінної рослини для фармацевтичної і харчової промисловості. Мета — збереження рослинних угруповань і поширення природним шляхом.

 

Загальнозоологічні

72. Барвенкове. Болотний масив є регулятором рівня ґрунтових вод і водного режиму р. Уж та прилеглих територій. Місце оселення бобрів і ондатри. Гніздується багато видів болотних і водоплавних птахів. Є зарості журавлини, брусниці, багна, аїру — цінних видів лікарських рослин.

73. Боброве болото. Заказник — це система озер і боліт, сполучених між собою каналами. Динаміка гідрології заказника пов'язана з життєдіяльністю бобрових поселень. Озера та болота вкриті болотними та водними рослинами. Крім бобрових є поселення видри, ондатри, норки, борсука, неодноразово відмічений орел-змієїд. В болотах і озерах нараховується близько 20 видів риб, плазунів, амфібій, рептилій. Має науково-пізнавальне значення.

74. Довгий брід (Запланований до розширення та зміни категорії). Охороняються типові для Центрального Полісся рослинні угруповання грабово-дубові ліси з домішкою берези, осики та ліщини.

75. Довгий мох. Територія заказника являє собою болотний масив, у якому збереглися старі деревостани сосни по болоту віком 80-100 років, повнотою 0.3-0.5, діаметром 3.5 см, висотою 2.5-3 метри. Тут зростають рослини, занесені до "Червоної книги України": журавлина дрібноплідна, верба чорнична, росичка середня, шайхцерія болотна, мох, що відноситься до льодовикових реліктів — гелодіум Бландова, який дуже рідко зустрічається на Поліссі. Територія болота є місцем весняного току тетеруків та їх кормовою базою. Гніздяться червонокнижні журавель сірий та лелека чорний.

76. Заболоття. Заказник зберігає типові, малозмінені людиною Поліські лісові та лісовоболотні ландшафти та спрямований на підновлення популяції тетерука. У формуванні лісонасаджень важливу роль відігравав пірогенний фактор, тому тут домінують березово-соснові та чисто березові ліси які мають розріджену різновікову структуру. Близько 40% займають перезволожені території, зайняті відкритими та лісовкритими болотами. Трав'яний покрив характеризується високим різноманіттям і продуктивністю, в тому числі і червонокнижних видів рослин. Це забезпечує сприятливість кормових та гніздових умов для місцевої фауни, зокрема для тетерука та глухаря. Відмічено 5 основних та декілька дрібних тимчасових токовищ. На болотах цього масиву щорічно гніздиться 10 пар сірого журавля, а також зустрічаються інші види червонокнижних птахів. Постійно мешкають або регулярно відвідують цю територію такі рідкісні види звірів, як бобер, видра, норка, рись, заяць-біляк та ін. Мешкають лосі та козулі.

77. Кленовський. Урочище "Кленовське" — торфове болото, де в повоєнні роки торф добувався кар'єрним способом. По всій площі є невеликі відкриті водойми, зарослі болотною рослинністю. Місце оселення бобрів, ондатри. На підвищеннях ростуть верба ламка, береза. Гніздується до 15 видів болотних і водоплавних птахів. Нараховується близько 20 видів риб, земноводних, плазунів. Має наукове значення.

78. Страхов. Територія болота — місце оселення бобрів, ондатри, видри, водоплавних і болотних птахів, на території болота є глухарині і тетерукові токовища, нараховується до 20 видів риб, земноводних, рептилій і плазунів. По болоту — зарості багна, чорниці, журавлини. Мета - збереження флори і фауни Правобережного Полісся, збільшення чисельності, поширення природним шляхом. Має наукове значення. вужі, гадюки лісові і звичайні, оселення куниці, лисиці, горностая, ласки, борсука, енотовидної собаки. На великих соснах гніздується чорний лелека, малий підорлик та інші. Має науково-пізнавальне значення.

80. Токов мох. Низинне сфагнове болото з осоковими і злаковими угрупованнями. Територія болота — місце оселення бобрів, ондатри, глухарних і тетерукових токовищ. Гніздується багато видів болотних і водоплавних птахів, нараховується близько 15 видів земноводних, рептилій і плазунів. Є зарості чорниці і журавлини — цінних видів лікарських рослин.

81. Токовище. Рельєф ділянки глухариного току представляє типовий ландшафт Правобережного Полісся від відкритих лісових і чагарникових боліт до сухих соснових лісів на піщаних дюнах. На болотах росте журавлина, багно, осока болотна. За даними, багаторічних спостережень на токовищі токують 7-10 самців глухаря, які тут же гніздуються. Мета — збереження популяції глухаря, який занесений до Червоної книги України, та поширення природним шляхом.

82. Чернеча. Заказник розташовано на межі Правобережного Полісся і Лісостепу, у ньому зберігається та відтворюється природним шляхом типова для цього регіону флора і фауна. Територія заказника являється місцем оселення видри і ондатри. Боброві греблі підтримують стабільний рівень води в річці Вербці, притоці р. Случ. Тут гніздиться 25 видів водоплавних і болотних птахів, нараховується до 10 видів риб, численні плазуни та амфібії.

83. Щабель. Територія болота — одне із унікальних місць оселення бобрів, ондатри, видри. Гніздується багато видів болотних і водоплавних птахів. Є зарості валеріани, журавлини, брусниці, багна, аїру — цінних видів лікарських рослин.

 

Орнітологічні

84. Колонія чапель. У заказнику охороняється колонія чаплі сірої, близько 70 гнізд, яка розміщується біля берега Іршанського водосховища. В колонії відмічене гніздування 2-х пар великої білої чаплі.

85. На чаплях. В природному стані унікальний чапельник з великим поселенням сірої чаплі, понад 100 гнізд. Має науково-пізнавальне значення.

79. Тетерукове токовище. Заказник розташований на південній межі Житомирського Полісся та північній — Лісостепу. Являє собою багаточисленні болота — блюдця евмезотрофного і мезотрофного характеру, площею до 0,5-1,0 га, зарослих болотною рослинністю. Є рідкі для південної зони Полісся угруповання пушині піхвової, журавлини, сфагнума гостроконечного, що ростуть на південній межі свого ареалу. На суходолах росте сосна звичайна віком до 20 років та навкруги залишки колишніх поліських дібров сосни віком до 100 років. Заказник — один із найпівденніших ареалів тетеревиних токів на Україні. Є багаточисленні плазуни.

 

Гідрологічні

86. Бучмани. Урочище "Бучмани" — торфове болото, де в довоєнні та післявоєнні роки торф добувався кар'єрним способом, глибина кар'єрів від 2 до 4 м, розмір 40-80x300 метрів, які заповнені водою. Болото відіграє значну роль у підтриманні гідрологічного режиму р. Жерев та її притоків. Заросле болотною та водною рослинністю, вербою ламкою та козячою, створює сприятливі умови для оселення болотних і водоплавних птахів, є поселення бобрів і ондатри. Нараховується 15 видів, риб, плазунів та земноводних. Має науково-пізнавальне значення.

87. Вовчі острови. Болотний масив є регулятором рівня ґрунтових вод і водного режиму басейну р. Уборть. Місце оселення бобрів, ондатри, зустрічається видра. Гніздується багато видів болотних і водоплавних птахів, чорний лелека — вид, занесений до Червоної книги України. По болоту є зарості журавлини, багна, аїру, брусниці — цінних видів лікарських рослин. Нараховується до 30 видів риб, рептилій та земноводних.

88. Волосне. Сфагново-осокове перехідне болото з осоковими і злаковими угрупованнями, є регулятором рівня грунтових вод і водного режиму басейну р. Уж. Гніздуються болотні і водоплавні птахи,нараховується близько 10 видів рептилій, земноводних.

89. Галове. Низинне сфагново-осокове болото із осоковими і злаковими угрупованнями,є регулятором рівня ґрунтових вод і малих річок басейну р. Ірша, стабілізатором мікроклімату прилеглих територій. Гніздуються болотні і водоплавні птахи, нараховується близько 15 видів земноводних і плазунів.

90. Галове болото. Болотний масив, регулятор ґрунтових вод прилеглих територій, місце оселення ондатри і бобрів, водоплавної та болотної птиці. Нараховується близько 30 видів риб, земноводних та рептилій. Має наукове значення.

91. Зимник. Низинне сфагново-осокове болото з осоковими і злаковими угрупованнями, є регулятором рівня ґрунтових вод при-

леглих територій і витоками безіменних річок басейну р. Уборть. Гніздуються водоплавні та болотні птахи, нараховується до 20 видів риб, рептилій та земноводних. Є зарості багна, валеріани, аїру —

та інших видів лікарських рослин.

92. Клунище. Низинне мохово-сфагнове болото з осоковими групуваннями, є регулятором ґрунтових вод і водного режиму прилеглих територій. Гніздується багато видів болотних і водоплавних птахів, нараховується до 10 видів земноводних і плазунів. По краях болота є зарості багна, валеріани, аїру — цінних видів лікарських рослин.

93. Коморище. Болотний масив є регулятором рівня ґрунтових вод і водного режиму, стабілізатором мікроклімату прилеглих територій. Гніздується багато видів болотних і водоплавних птахів, нараховується до 10 видів рептилій і амфібій. По болоту — зарості журавлини, багна — цінних видів лікарських рослин.

94. Мисловичі. Низинне сфагново-осокове болото з осоковими і злаковими угрупованнями. Гніздуються болотні і водоплавні птахи, нараховується більше 10 видів рептилій, земноводних. Болото є регулятором рівня ґрунтових вод прилеглих територій, стабілізатором мікроклімату.

95. Можарівський. Заболочені ділянки, на пагорбах порослі сосною, березою, вільхою, осикою, є регулятором ґрунтових вод, стабілізатором мікроклімату прилеглих територій. Гніздується кілька видів водоплавних і болотних птахів, нараховується до 10 видів земноводних та плазунів. По болоту — зарості журавлини, багна, аїру — цінних лікарських рослин.

96. Речиця. Болотний масив, є регулятором рівня ґрунтових вод і водного режиму малих річок, стабілізатором мікроклімату прилеглих територій. Гніздується багато видів болотних і водоплавних птахів, нараховується більше 10 видів рептилій, земноводних. По болоту є зарості журавлини, багна, аїру — цінних видів лікарських рослин.

97. Сукачове. Низинне мохово-сфагнове болото з осоковими і злаковими угрупованнями, є регулятором водного режиму малих річок басейну р. Уж. Гніздуються болотні і водоплавні птахи, наряховується більше 10 видів рептилій і земноводних.

98. Сущанські ставки. Болотний масив, має водорегулююче значення. Місце поселення ондатри, бобрів, водоплавних та болотних птахів. Нараховується близько 30 видів риб, земноводних та рептилій. Має наукове значення.

99. Телячий мох-1. Верхове болото, яке є витоком безіменних річок, що регулюють водність р. Уборть. Щільні зарості верби ламкої та козячої, осоково-злакового різнотрав'я, місце оселення глухарів і тетеруків.

100. Телячий мох-2. Низинне мохово-сфагнове болото з осоковими і злаковими угрупованнями є регулятором водного режиму малих річок басейну р. Уборть. Гніздуються болотні і водоплавні птахи.

101. Чорний мох. Низинне мохово-сфагнове болото з осоковими і злаковими угрупованнями, є регулятором водного режиму малих річок басейну р. Уж. Гніздуються водоплавні і болотні птахи, нараховується більше 10 видів рептилій та земноводних.

102. Чорторийські озера. Озера поповнюються за рахунок іонних джерел. В комплексі з листяними і шпильковими насадженнями досить мальовничі. Мають наукове значення.

103. Щуче. Низинне сфагново-осокове болото з осоковими і злаковими угрупованнями, яке є регулятором ґрунтових вод прилеглих територій і водного режиму малих річок басейну р. Ірша. Гніздуються водоплавні і болотні птахи, є зарості багна, аїру, валеріани цінних видів лікарських рослин. Нараховується близько 18 видів земноводних і плазунів.

 

Геологічні

104. Камінне село. Заказник знаходиться в зандровій зоні Правобережного Полісся. Численні виходи на поверхню Українського кристалічного щита, скельних порід та валунів льодовикового періоду. Територія заказника характеризується підвищеним горбистим рельєфом з виходом на поверхню великих валунів. Формивалунів в архітектурному відношенні дуже різноманітні, мають вигляд сільських будинків. Заказник унікальний, має науково-пізнавальне значення.