Практичне заняття № 18
Тема: Нервова тканина. Нейрон. Нейроглія.
Актуальність теми:
Нервова тканина – вища найдосконаліша форма організації живої матерії. Вона забезпечує сприйняття подразнення, трансформацію його у нервовий імпульс, проведення його ланцюжком нейронів до робочих структур, аналіз та відповідь на подразнення. Нервова тканина здійснює координацію та інтеграцію функцій органів в складі організму, його адаптацію і взаємозв’язок з навколишнім середовищем. Вивчення будови та функцій нервової тканини є надзвичайно важливим для розуміння гістофізіології інших органів та систем, для засвоєння надалі практично усіх медичних дисциплін та формування у студентів наукового та клінічного мислення.
Кількість годин: 2.
Місце проведення: навчальна аудиторія.
Базовий рівень знань та вмінь
1. Загальний план будови нервової системи (кафедра анатомії людини).
Навчальна мета:
Студент повинензнати загальну морфофункціональну характеристику нервової тканини, ембріогенез, гістологічну будову та функції її структурних елементів, гістофізіологію нервових клітин та нейроглії.
Студент повинен уміти визначати ембріональні зачатки, з яких розвивається нервова тканина, ідентифікувати у мікропрепаратах її структури, визначати конкретні структури нервової системи на основі їх морфофункціональних особливостей та пояснювати особливості їх мікроскопічної будови.
Виховна мета:
Навчити студента уважності та послідовності при роботі з наочним матеріалом, відповідального ставлення до роботи, що виконує, виховання прагнення до поглиблення знань та професійного самовдосконалення.
Міждисциплінарна інтеграція
| № | Дисципліна | Знати | Уміти |
| 1. | Нормальна анатомія людини. | Будову нервової системи. | Визначити топографію та відділи нервової системи, їх проекцію на скелет та поверхню тіла. |
| 2. | Нормальна фізіологія. | Функції різних відділів нервової системи. | Пояснити фізіологічні механізми функцій різних відділів нервової системи. |
| 3. | Медична хімія. | Хімічний склад нервової тканини. | Пояснити біохімічну специфіку функцій нервової тканини у нормі та при патології. |
| 4. | Патоморфологія. | Патологічні зміни структур нервової системи при різних захворюваннях. | Пояснити механізм розвитку різних патологічних змін структур нервової системи при різних захворюваннях. |
| 5. | Патофізіологія. | Механізми порушення функцій нервової системи при різних захворюваннях та розвитку їх клінічних проявів. | Пояснити механізм розвитку захворювань різних органів нервової системи та їх ускладнень, механізми розвитку їх клінічних проявів. |
| 6. | Фармакологія з рецептурою. | Механізм дії, показання та протипоказання до застосування засобів, що впливають на нервову систему. | Обирати препарати для лікування різних захворювань нервової системи та виписувати рецепти. |
| 7. | Пропедевтика клінічних дисциплін. | Методи обстеження хворих із захворюваннями нервової системи. | Провести фізикальне обстеження хворого, пояснити фізіологічні основи сучасних додаткових методів дослідження нервової системи та інтерпретувати їх результати. |
| 8. | Неврологія. | Етіопатогенез, клініку, діагностику, методи лікування та принципи профілактики різних неврологічних захворювань. | Провести обстеження неврологічного хворого, виявляти клінічні симптоми та зміни даних додаткових методів обстеження, сформулювати та обґрунтувати клінічний діагноз, призначити лікування при різних неврологічних захворюваннях та їх ускладненнях, проводити заходи первинної та вторинної профілактики. |
Зміст теми
Загальна морфофунціональна характеристика. Гістогенез.
Нейроцити (нейрони). Морфологічна та функціональна класифікація. Будова перикаріона, аксона, дендритів. Органели загального та спеціального призначення. Процеси транспорту речовин в нейроні. Поняття про нейромедіатори. Секреторні нейрони.
Нейроглія. Загальна характеристика, основні різновиди. Центральні гліоцити. Макроглія (епендимоцити, астроцити, олігодендроцити). Мікроглія. Периферичні гліоцити.
Методичне забезпечення заняття:
1. Таблиці: Нейроцити. Нейроглія.
2. Мікропрепарати.
3. Електронні мікрофотографії.
4. Атласи з гістології, цитології та ембріології.
Доаудиторна самостійна робота
Основна література:
1. Гістологія людини. О. Д. Луцик, А Й. Іванова, К.С. Кабак, Ю. Б. Чайковський. Київ: Книга плюс, 2010. – С. 273-289.
2. Гістологія людини. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак. Львів: Мир, 2003.- С.282-299.
3. Гістологія людини. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак. Львів: Мир, 1992.-205-218.
4. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму. Навчальний посібник-атлас. К.С.Волков. Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – С.24-36.
5. Конспект лекції.
Додаткова література:
1. Улумбеков Э.Ф., Чельшева Ю.А. Гистология, эмбриология. Цитология / Э.Ф. Улумбеков, Ю.А. Чельшева – М.: ГЕОТАР. – Медиа, 2001. – С.266-283.
2. Р.К. Данилов. Гистология. Эмбриология. Цитология.: Учебник для студентов медицинских вузов. – М.: ООО «Медицинское информационное агенство». – 2006. – С. 308-322.
3. Гистология, цитология и эмбриология / Под ред. Ю.И. Афанасьева, Н.А. Юриной. – М.: Медицина. – 2001. – С.476-504.
4. 5. И. В. Алмазов, Л. С. Сутулов. Атлас по гистологии и эмбриологии. М.:Медицина. – 1976. – С. 128-148.
