Структура програми навчального курсу
«ІСТОРІЯ КРАЇН АЗІЇ ТА АФРИКИ В СЕРЕДНІ ВІКИ»
| Курс: Підготовка бакалаврів | Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчального курсу |
| Кількість кредитів, відповідних ECTS: 3 Модулів: к-ть модулів + (навчальний проект: ІНДЗ, реферат, тест, тощо): 2 Змістовий модулів: 5 Загальна кількість годин: 108/3 Тижневих годин | Шифр та назва напряму 6.030300 «Історія» Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр | Обов'язковий Рік підготовки: 3 Семестр: 1 Лекції: 28 год. Практичні: 20 год. Самостійна робота: 30 год. Індивідуальна робота: 30 год. Вид контролю: к. р/залік |
Програма КУРСУ
Змістовий модуль 1. Історія країн Азії та Африки в середні віки як важлива складова частина всесвітньої історії.
Тема 1. Предмет курсу, проблеми та критерії його періодизації.
Висвітлення завдань курсу, обґрунтування його структури. Географічні межі районування афро-азіатського регіону. Традиційна та сучасна хронологія історії країн Азії та Африки. Концепція «осьового часу» К.Ясперса. Місце афро-азіатських суспільств в культурологічних концепціях М.Данілевського, О. Л. Шпенглера, А.Тойнбі та характеристика основ традиційних цивілізаційних структур.
Тема 2. Джерела та навчально–методична література з історії країн Азії та Африки в середні віки.
Огляд джерел та аналіз навчально–методичної літератури з проблем історії країн Азії та Африки в середні віки. Теоретичні основи викладання історії традиційних афро-азіатських суспільств в період середньовіччя в навчальних посібниках. 1) Формаційні теорії: «східній феодалізм», «азіатсько-державний спосіб виробництва», «класово-станова формація» і концепція «феодальної формації». 2) Цивілізаційний підхід: «східні цивілізації», «Схід як соціокультурне поняття».
Тема 3.Сучасні проблеми дослідження історії країн Азії та Африки в середні віки.
Європоцентристський історичний дискурс як традиційна історична парадигма. Критика дихотомії «Захід» - «Схід». Е.Саїд про «колоніальний дискурс». Нові напрямки досліджень з історії країн Азії та Африки в середні віки в сучасній історіографії: соціокультурна історія.
Тема 4. Цивілізації афро-азіатського регіону в період середньовіччя.
Базові цінності традиційних регіональних цивілізацій: загальне і особисте. Стереотипи думки і поведінки, мотивація господарської діяльності. Проблеми вивчення впливу релігійно-ідеологічних нормативів на політичну і соціально-економічну підсистеми. Традиційні цивілізації афро-азіатського регіону: індусо-буддистська, конфуціанська, ісламська. Південно-Східна Азія як цивілізаційне утворення.
Африканська цивілізація.
Змістовий модуль 2. Східна Азія в період середньовіччя
(конфуціанська цивілізація)
Тема 5. Китай в епоху політичної роздробленості (ІІІ – VI ст.)
Основи китайської конфуціанської імперії та причини падіння Другої династії Хань (220 р.) Період Троєцарства та спроби об‘єднання Китаю під владою імперії Цзинь (280-316 рр.). Становлення надільної системи. Навала кочівників. Південні та Північні держави (ІV – VI ст.ст.) Розповсюдження буддизму в Китаї. Китайська культура в контексті буддизму, даосизму та конфуціанства.
Тема 6. Китайська конфуціанська імперія в період правління династій Суй, Тан та Сун (VI – ХІІІ ст.)
Правління династії Суй (531 – 618 рр.). Розквіт імперії при династії Тан (618 – 907 рр.). Соціально–політична структура Танської імперії. Зовнішня політика Танської імперії. Селянська війна ІХ ст. та крах династії Тан. Культура Танської епохи. Об‘єднання Китаю під владою династії Сун (960 – 1279 рр.). Політика перших сунських імператорів. Реформаторський рух у 30-80-ті рр. ХІ ст. Нові тенденції в розвитку економіки ХІ – ХІІІ ст. Сунське неоконфуціанство. Культура Х – ХІІІ ст. Навала чжурчженів.
Тема 7. Китай в період пізніх династій.
Завоювання Китаю монголами. Китай під владою монгольської династії Юань (1271 – 1368 рр.). Антимонгольський рух та падіння монгольського ярма. Заснування Чжу Юаньчжаном нової китайської династії Мін (1368 – 1644 рр.). Політика Чжу Юаньчжана. Держава та суспільство в епоху Мін. Імператорська влада та опозиція. Мінський Китай та зовнішній світ. Народні повстання та війна (1628 – 1644 рр.). Падіння династії Мін.
Тема 8. Японія у ІІІ –ХІІ ст.
Характеристика японського етносу. Японія в період Ямато. Сінтоїзм. Початок розповсюдження в Японії буддизму та конфуціанства. Переворот Тайка (645 р.). Нарська монархія. Правління Фудзівара (784 – 1086 рр.). Зародження самурайського руху. Правління інсей. (1086 – 1156 рр.).
Тема 9: Становлення військово–самурайської державності в Японії (ХІІ - ХVIІ вв.)
Диктатура Тайра. Камакурський сьогунат (1192 – 1333 рр.). Реставрація Кемму (1333 – 1336 рр.). Утворення сьогунату Муроматі (1336 – 1507 рр.). Утворення сьогунату Токугава (1603 – 1868 рр.). Складова структура японського суспільства на початку ХVIІ ст. Принципи організації політико-адміністративного апарату. Сінто-буддистсько-конфуціанський синкретизм.
Тема 10: Корея в період середньовіччя.
Етногенез корейського народу. Формування державності Кореї (Когурі, Печке, Силла). Корея в період династії Коре (920 – 1392 рр.). Корея під монгольським ярмом 1231 – 1356 рр.). Корея в період правління династії Лі (ХVI – ХVIІ ст.ст.). Визвольна війна корейського народу проти японських інтервентів (1592 – 1598 рр.).
