У практичній частині курсової роботи обов’язково використовуються планові і фактичні дані підприємств і об’єднань, за матеріалами яких вона виконується. Можна використовувати дані одного підприємства (об’єднання) або порівняти показники роботи декількох підприємств, які працюють приблизно в однакових умовах.
Фактичні і планові дані приймаються для написання практичної частини роботи тільки за останній звітний період (квартал, півріччя, дев’ять місяців, рік), який передбачений в затвердженому плані роботи. Для вивчення показників у динаміці використовують дані попередніх періодів. Роботи, виконані за матеріалами не цих підприємств (об’єднань), які не передбачені в плані, або за не передбачений в ньому період не зараховуються.
Збір практичних матеріалів для аналізу доцільно проводити після підготовки теоретичної частини курсової роботи, коли студент уже визначив, які матеріали, в якій формі і в якому обсязі слід в ній використати. До виїзду на підприємство він повинен узгодити план збору матеріалів з науковим керівником і одержати консультацію.
Науковий керівник, перевіривши підготовленість студента до збору матеріалів з теми, підписує заповнене ним клопотання на ім’я головного бухгалтера підприємства (об’єднання) з проханням сприяти збору даних, яке потім підписує завідувач кафедри і директор Інституту економіки та фінансів ЛКА.
Збір матеріалів для написання курсової роботи повинен бути проведений студентом стаціонарної форми навчання під час проходження виробничої практики з бухгалтерського обліку. Студенти-заочники здійснюють збір матеріалів для виконання курсової роботи, як правило, в цих підприємствах і установах, де вони працюють. В окремих випадках вони можуть спрямовуватися кафедрою для збирання матеріалів на інших підприємствах за місцем їх проживання.
Під час знаходження на підприємстві студент збирає необхідні для аналізу планово-нормативні дані, фінансову і статистичну звітність, дані бухгалтерського і аналітичного обліку, первинні документи та інші додаткові матеріали (протоколи засідань правління, акти документальних ревізій, аудиторські висновки, господарські договори і т.ін.). Він перевіряє економічну обґрунтованість складених планів, правильність арифметичних розрахунків, реальність і порівнюваність даних.
Збір практичних матеріалів для аналізу слід провести комплексно для всієї роботи. Такий підхід при правильно складеному плані збору практичного матеріалу виключає необхідність повторного звертання до одних і цих же джерел. Для полегшення підготовки додатків і ілюстрацій до курсової роботи матеріали для аналізу рекомендується, по можливості, переписувати на бланки і в таблиці установленої форми.
Зібраний і перевірений цифровий матеріал підлягає групуванню у відповідних аналітичних таблицях, в яких проводять обробку даних (заокруглення цифр, приведення їх у порівнянний вид і проведення аналітичних розрахунків).
Кожна аналітична таблиця повинна мати заголовок. В таблицях вказуються одиниці виміру. Таблиці повинні бути простими, наглядними.
Для групувань можна використати схеми аналізу господарської діяльності із методичних вказівок, макети таблиць, які використовуються в практиці.
Дані для аналізу, згруповані у відповідних аналітичних таблицях, проведені аналітичні розрахунки вивчаються в напрямку від загальних показників до часткових, пов’язуючи при цьому кількісні і якісні показники.
У процесі цієї роботи важливо виявити вміння правильного підбору матеріалів, виділення для аналізу найважливішого, основного в роботі суб’єктів господарювання.
Однією з необхідних умов якісного виконання курсових робіт є використання в процесі обробки зібраних матеріалів математичних методів і ПЕОМ. Для цього студенти повинні володіти не тільки методикою економічного аналізу, але й мати навички використання пакетів прикладних програм ПЕОМ в процесі проведення економічного аналізу.
Використання сучасної обчислювальної техніки і економіко-математичних методів дозволяє більш глибоко дослідити складні економічні явища господарської діяльності підприємств, процес їх якісного формування.
За відсутності у студента комп’ютера обробка інформації на ПЕОМ може здійснюватися у лабораторії обчислювальної техніки академії.
