Перша допомога при ударах, переломах, пораненнях.

 

Перша допомога – спокій і нерухомість місця перелому. Для забезпечення нерухомості зламаної кінцівки застосовують спеціальні дротяні або фанерні (дерев'яні) шини. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї що-небудь м’яке - вату. Накладену шину необхідно прикріпити до кінцівки бинтом, рушником, ременем. Шина повинна бути накладена так, щоб центр її знаходився на рівні перелому, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидві сторони перелому. Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додатковий умов: не можна накладати шину на місце відкритого перелому, а слід прибинтувати її поверх одягу (взуття) і крім того, підкласти під неї що не-будь м’яке, попередньо зупинивши кровотечу.

 

42. Забезпечення працівників спецодягом, засобами індивідуального захисту.

 

Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами. Роботодавець зобов'язаний забезпечити придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов'язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.

Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

 

43. Послідовність надання першої долікарської допомоги.

 

Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок;

Надати потерпілому найбільш зручне положення. що забезпечує спокій.

Визначити вид травми (перелом, поранення, опік).

Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не порушені функції життєво важливих органів.

Розпочати проведення необхідних заходів:

- зупинити кровотечу;

- зафіксувати місце перелому;

- надати реанімаційних заходів (оживлення): штучне дихання, зовнішній масаж серця;

- обробити ушкоджені частини тіла.

Одночасно з наданням до лікарняної допомоги необхідно викликати швидку допомогу, послати за працівниками навчального закладу або підприємства, підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.

Повідомити керівників установи про те, що сталося. Важливо знати що трапилось, при яких обставинах сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення та час – годину і навіть хвилини, особливо коли потерпілий втратив свідомість. Знання цього може допомогти не тільки розпізнати характер ушкодження, правильно вибрати засоби надання допомоги, але і в майбутньому, в умовах лікувального закладу вірно встановити діагноз.

 

44. Вимоги пожежної безпеки до електромережі і електроустановок.

 

Освітлювальна електромережа має бути змонтована таким чином, щоб світильники знаходилися на відстані не менше як 0,2 м від поверхні будівельних конструкцій з горючих матері­алів і не менше як 0,5 м від тари у складських приміщеннях.

Усі несправності в електромережах та електроапара­турі, які можуть спричинити іскри, коротке замикання, нагріван­ня ізоляції кабелів і проводів вище норми, мають негайно усува­тись. Несправні електромережі та електроапарати слід вимикати для приведення їх у пожежобезпечний стан.

Під час експлуатації електроустановок не дозволяється:

— використовувати кабелі і проводи з пошкодженою ізоля­цією або такою ізоляцією, що втратила захисні властивості;

— залишати під напругою електричні проводи і кабелі з неізольованими кінцями;

— залишати без догляду ввімкнені в електромережу нагрі­вальні прилади, телевізори, радіоприймачі тощо;

— користуватися (несправними) розетками, рубильниками тощо;

— підключати до клем силової та у штепсельні розетки освіт­лювальної мереж прилади, які споживають струм понад пе­редбачені для них величини;

— застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам ПУЕ щодо переносних (пересувних) електропроводок;

— використовувати побутові електронагрівальні прилади (праски, чайники, кип'ятильники тощо) без негорючих підставок та в приміщеннях, де їх застосування не передбачено технологіч­ним процесом;

— знімати скляні ковпаки зі світильників закритого виконання;

У всіх приміщеннях (незалежно від їх призначення), які після закінчення робіт замикаються і не контролюються, всі елек­троустановки (крім холодильників) мають відключатися.

Температура зовнішньої поверхні електроопалювальних при­ладів у найбільш нагрітому місці в нормальному режимі роботи не повинна перевищувати 85°С.

Електрощити, групові електрощити потрібно осна­щувати схемою підключення споживачів з пояснювальними напи­сами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкової вставки).

Влаштування, живлення, прокладання мереж ава­рійного та евакуаційного освітлення повинно виконуватися відпо­відно до вимог будівельних норм і ПУЕ. Аварійним освітленням обладнуються ті приміщення, де можливе перебування одночасно не менше 50 чоловік, а також усі сходи, проходи та інші шляхи евакуації. Аварійне освітлення слід маркувати позначкою зеле­ного кольору.

Усе електрообладнання (корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників, електрощитів тощо) підлягає зануленню або заземленню відповідно до вимог ПУЕ.