Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневих та морських вод

Розрахунок об'ємів та концентрацій забруднюючих речовин

Об'єми скидів забруднюючих речовин та їх концентрації визначаються на підставі даних обстеження об'єктів та аналізу журналів обліку водоспоживання, водовідведення, роботи ка-налізаційних насосних станцій з урахуванням вимог дозволів на спецводокористування та затверджених норм ГДС (ТУС). Визначені при цьому показники включаються в розрахункові формули.

Відбір проб зворотних вод чи забруднюючих речовин, а також води водного об'єкта для оцінки впливу забруднень здійснюється відповідно до діючих інструкцій та нормативних актів.

З моменту встановлення факту скиду до повного його припинення проби відбираються не менше 3-х разів з метою одержання реальної характеристики зворотних вод протягом всього періоду скиду.

Допускається одноразовий відбір проб при скиді забруд-нюючих речовин із суден, плавзасобів, морських надводних та підводних споруд, берегових та інших об'єктів при короткочас-ному (не більше 12 годин) періоді скиду.

При сталому складі зворотних вод (наприклад госпо-дарсько-фекальні води суден, стічні води міської каналізації) чи забруднюючої речовини дозволяється, як виняток, використан-ня в розрахунках попередніх даних про їх склад.

Середня концентрація забруднюючих речовин в стічних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначається з усієї сукупності відібраних і підданих хімічному аналізу проб стічної води і обчислюється за формулою:

(1)

де С_с – середня концентрація, приймається як розрахункова при визначенні збитків, г/м³;

С₁, С₂...С_n – концентрації забруднюючих речовин у відібраних пробах за період порушення водоохоронного законодавства, г/м₃;

n – кількість відібраних проб.

 

Об'єм стічних вод з суден, плавзасобів і водних споруд розраховується за формулою:

(2)

де W_cв – об'єм забраної води, м³;

W_нв – об'єм невикористаної води, м³;

W_ст.в – об'єм стічної води в ємкостях водного транспорту або зданої на очисні споруди, м³;

0,9 – коефіцієнт, що враховує нормативні витрати води.

 

При відсутності даних про кількість скинутої нафти чи інших забруднюючих речовин їх маса (М_і) визначається за формулою:

 

(3)

 

де М_і – маса нафти (нафтопродуктів), які потрапили у воду, т;

М_р – маса нафти (нафтопродуктів) на 1 м² поверхні води, г/м²;

S – площа розливу нафти, м²;

С_р – концентрація розчиненої у воді нафти на глибині n, г/м³;

С_ф.к. – фонова концентрація розчиненої у воді нафти, г/м³;

V – об'єм забрудненої води, м³, визначається за формулою:

 

V = 5n (4),

де n - глибина поширення нафти у воді, м.

 

Площа розливу нафти S може бути визначена одним чи декількома способами, наприклад, за результатами аерозйомки або за проведеними інспектором визначеннями маси нафти на одиницю площі (1 м²) за зовнішнім виглядом нафтової плівки та оцінками геометричних розмірів плями нафти.

Маса нафти, яка потрапила на сніжно-льодову поверхню, може бути визначена інструментальними методами за площею розливу та шляхом визначення маси нафти на одини- цю площі.

Маса нафти на одиницю площі сніжно-льодової поверхні визначається шляхом відбору кернів у 4-5 місцях, що розташовані на лінії, яка розділяє пляму забруднення на дві приблизно частини; місця відбору проб повинні бути розташовані на одна- ковій відстані одна від одної. Із відібраних проб складається загальна проба, в якій і визначається маса нафти на 1м² площі.