1. Організація охорони праці на виробництві.
2. Навчання з питань ОП.
3. Профілактика травматизму та професійних захворювань.
1. Організація охорони праці на виробництві.
Охорона праці включає групи норм:
- правила з техніки безпеки та виробничої санітарії та спеціальні норми ОП робітників, які працюють у важких, шкідливих та небезпечних виробничих умовах;
- норми з охорони праці жінок, неповнолітніх та осіб із пониженою працездатністю;
- норми, які регулюють діяльність органів державного нагляду та громадського контролю, а також встановлюють відповідальність за порушення законодавства про охорону праці;
- норми, які регулюють планування та організацію роботи з охорони праці.
На всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються здорові й безпечні умови праці.
Забезпечення здорових і безпечних умов праці покладається на власника підприємства або уповноважений їм орган.
Адміністрація зобов'язана впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, попереджуючий виробничий травматизм, і забезпечувати санітарно- гігієнічні умови, що запобігають виникнення професійних захворювань працівників.
Власник або уповноважений їм орган не вправі жадати від працівника виконання роботи, пов'язаної з небезпекою для життя, а також в умовах, які не відповідають законодавству про охорону праці від 14.10.92 р.) Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя або здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
На роботах зі шкідливими умовами праці, а також на роботах, вироблених в особливих температурних умовах або пов'язаних із забрудненням, працівникам видаються безкоштовно по встановлених нормах спеціальний одяг, спеціальне взуття й інші засоби індивідуального захисту.
Власник або уповноважений їм орган зобов'язаний забезпечувати зберігання, прання, сушіння, дезінфекцію, дегазацію, дезактивацію й ремонт виданих працівникам спеціального одягу, спеціального взуття й інших засобів індивідуальної захисту.
На роботах, пов'язаних із забрудненням, працівникам видається безкоштовно по установленим нормам мило. На роботах, де можливий вплив на шкіру шкідливо діючих речовин, видаються безкоштовно по встановлених нормах що змивають і знешкоджують засоби.
На роботах зі шкідливими умовами праці працівникам видаються безкоштовно по установленим нормам молоко або інші рівноцінні харчові продукти.
На роботах з особливо шкідливими умовами праці надається безкоштовно по установленим нормам лікувально-профілактичне харчування.
Власник або уповноважений їм орган зобов’язаний безкоштовно постачати працівників гарячих цехів газованою солоною водою.
Працівникам, що працюють у холодну пору року на відкритому повітрі або закритих приміщеннях, що обігрівають не, вантажникам, зайнятим на погрузочно-розвантажувальних роботах, а також іншим категоріям працівників у випадках, передбачених законодавством, надаються спеціальні перерви для обігрівання й відпочинку, які включаються в робочий час.
Працівники, зайняті на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці (у тому числі на підземних роботах), а також на роботах, пов'язаних з рухом транспорту, проходять обов'язкові попередні при надходженні на роботу й періодичні (особи у віці до 21 року * щорічні) медичні огляди для визначення придатності їх до доручає работе, що, і попередження професійних захворювань.
Працівники підприємств харчової промисловості, громадського харчування й торгівлі, водопровідних споруджень, профілактичних та профілактично-лікувальних і дитячих установ, а також деяких інших підприємств, установ, організацій проходять зазначені медичні огляди з метою охорони здоров'я населення, попередження виникнення й поширення захворювань.
В випадках, передбачених законодавством, адміністрація зобов'язана приймати на роботу в порядку працевлаштування інвалідів і встановлювати їм відповідно до медичних рекомендацій неповний робочий час і інші пільгові умови праці.
Залучення інвалідів до понаднормової роботи, роботі у вихідні дні й нічний час допускається тільки з їхньої згоди й за умови, якщо така робота не заборонена медичними рекомендаціями.
Законом передбачені обов'язки працівника щодо дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Зокрема він повинен:
- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
- працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу ОП відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства.
Ліквідація служби охорони праці допускається лише у разі ліквідації підприємства.
Колективний договір:
Колективний договір - правовий акт, що регулює соціально-трудові відносини й містять працівники організації, філії, представництва с роботодавцем.
Основними принципами висновку колективних договорів і угод в:
- дотримання норм законодавства;
- полномочность представників сторін;
- рівноправність сторін;
- воля вибору й обговорення питань, що становлять зміст колективних договорів, угод;
- добровільність прийняття зобов'язань та реальність забезпечення прийнятих зобов'язань;
- систематичність контролю й невідворотність відповідальності.
Рішення про необхідність висновку колективного договору з роботодавцем приймають представники працівників або загальні збори (конференція) працівників організації. Представники сторін визначають порядок, строки розробки проекту й висновку колективного договору, склад комісії, місце проведення й порядок денний переговорів.
Зміст і структура колективного договору визначаються сторонами.
У колективний договір можуть включатися взаємні зобов'язання роботодавця й працівників по наступних питаннях:
- форма, система й розмір заробітної плати, грошові винагороди, посібника, компенсації, доплати;
- механізм регулювання оплати праці виходячи з росту цін, рівня інфляції, виконання показників, певних колективним договором;
- зайнятість, перенавчання, умови вивільнення працівників;
- тривалість робочого часу й часу відпочинку, відпусток;
- поліпшення умов і охорони праці працівників, у тому числі жінок і молоді (підлітків);
- добровільне й обов'язкове медичне й соціальне страхування;
- дотримання інтересів працівників при приватизації підприємства, відомчого житла;
- екологічна безпека й охорона здоров'я працівників на виробництві;
- пільги для працівників, що сполучають роботу з навчанням;
- контроль за виконанням колективного договору, порядок внесення в нього змін і доповнень, відповідальність сторін, соціальне партнерство, забезпечення нормальних умов функціонування представників робітників;
- відмова від страйків за умовами, включеним у даний колективний договір, при своєчасному й повнім їхньому виконанні.
2. Навчання з питань ОП.
Проведення виробничої практики та виробничого навчання.
- На неповнолітніх, які проходять виробничу практику або виробниче навчання в умовах підприємства, поширюються діючі на підприємстві правила внутрішнього трудового розпорядку, правила, норми та інструкції з охорони праці,
- До початку виробничої практики або виробничого навчання на підприємстві неповнолітні обов'язково проходять медичний огляд.
- До початку виробничої практики або виробничого навчання неповнолітні повинні пройти спеціальне навчання з питань охорони праці в обсязі діючих на підприємстві навчальних програм з наступною перевіркою знань з питань охорони праці в установленому на підприємстві порядку. Тривалість навчання з питань охорони праці повинна бути не менше передбаченої чинними в галузі правилами безпеки праці.
- Неповнолітні під час проходження виробничої практики або виробничого навчання можуть перебувати у виробництвах та на робочих місцях, пов'язаних з роботами із шкідливими та важкими умовами праці, не більше 4 годин на день за умови дотримання у цих виробництвах і на роботах діючих санітарних норм.
- Протягом перших 10-15 змін виробничої практики неповнолітні проходять стажування як дублери на робочих місцях. Після стажування організовується перевірка засвоєння ними навичок у керуванні машинами та механізмами, правил технічної та безпечної експлуатації обладнання з метою визначення готовності неповнолітніх до подальшої роботи на штатних робочих місцях.
- Неповнолітнім практикантам, які показали необхідні знання та уміння в практичній роботі, постійно діючою комісією з перевірки знань з питань охорони праці підприємства надається дозвіл на право виконання робіт та експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - роботи підвищеної небезпеки) під наглядом досвідченого працівника - інструктора підприємства (майстра виробничого навчання).
- Наказом по навчальному закладу на період проведення виробничої практики та виробничого навчання призначаються особи цього закладу, відповідальні за їх проведення, які зобов'язані контролювати створення на підприємстві належних, безпечних і здорових умов праці неповнолітніх, їх інструктування і навчання з безпеки праці, пожежної безпеки, виконання неповнолітніми вимог охорони праці.
- Наказом по підприємству з числа його керівних працівників або провідних спеціалістів призначаються особи, на яких покладається керівниитво практикою неповнолітніх на підприємстві.
- Керівник практики від підприємства і відповідальний за її проведення від навчального закладу не допускають використання неповнолітніх на роботах, не передбачених договором між підприємством і навчальним закладом, або на самостійних (без нагляду інструктора) роботах, які входять до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.11.93 N 123, без спеціального навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
- Закріплення неповнолітніх за досвідченими працівниками-інструкторами оформляється тим самим наказом по підприємству, яким з числа кваліфікованих фахівців призначаються особи, відповідальні за організацію та безпечне проведення практики на дільниці (у цеху) і надання допомоги практикантам у набутті професії.
- Інструкторами для навчання неповнолітніх призначаються кваліфіковані працівники, які мають стаж роботи за даною професією не менше трьох років.
- Щозміни інструктор (майстер виробничого навчання) до початку і під час виконання роботи неповнолітнім повинен: інструктувати його безпосередньо на робочому місці щодо безпечних прийомів праці; контролювати під час роботи дотримання ним вимог з охорони праці, пожежної безпеки, засвоєння безпечних прийомів праці; стежити за справністю обладнання, інструментів, засобів індивідуального та колективного захисту, що використовуються в процесі роботи; вживати відповідних заходів, а за необхідності припиняти роботу, якщо виникла небезпека здоров'ю або життю неповнолітнього чи оточуючих його працівників або неповнолітнім застосовуються небезпечні прийоми праці.
- Неповнолітній практикант зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з ОП, інструкцій з ОП для працівників відповідних професій та видів робіт, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користування засобами колективного та індивідуального захисту; дотримуватись зобов'язань щодо ОП, передбачених колективним договором (трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства; виконувати під час практики або виробничого навчання роботи тільки за дорученням та під безпосереднім керівництвом або наглядом працівника-інструктора (майстра виробничого навчання), за яким він закріплений; не заходити до цехів та виробничих приміщень, гірничих виробок та на інші об'єкти, які не пов'язані з проходженням практики або виробничого навчання, без дозволу працівника-інструктора (майстра виробничого навчання); у разі виникнення виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого працівника- інструктора (майстра виробничого навчання) або іншу посадову особу і діяти відповідно до правил поведінки під час виникнення аварій та дотримуватись правил особистої гігієни та гігієни праці.
- Переведення неповнолітніх практикантів з одного об'єкта робіт на інший (з одного виду робіт на інший) повинно оформлятися наказом підприємства за погодженням із навчальним закладом і тільки після проведення інструктажу з ОП на новому робочому місці, а у випадках, передбачених нормативно- правовими актами з ОП, також після відповідного спеціального навчання та перевірки знань з питань охорони праці.
- При неодноразовому порушенні неповнолітнім вимог охорони праці питання про подальше проходження ним практики або виробничого навчання вирішується керівництвом підприємства та навчального закладу.
- Неповнолітні практиканти, які пройшли стажування, але за результатами перевірки знань з питань охорони праці та навичок у застосуванні безпечних прийомів праці не отримали дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, продовжують проходити практику як дублери. Повторна перевірка їх знань проводиться не раніше як через два тижні.
