Про посвячення Богові людей і речей. 27 страница

22. А повернувся, їв хліб і пив воду на тому місці, про яке Він сказав тобі: Не їж хліба і не пий води, – тіло твоє не увійде до гробу батьків твоїх!

23. Потому, як той попоїв хліба і напився води, він осідлав віслюка для пророка, котрого він завернув.

24. І рушив той. І зустрів його на дорозі лев, і забив його. І лежало тіло його, залишене на дорозі, а віслюк стояв поруч нього, і лев стояв біля тіла.

25. І ось, люди, які проходили мимо дорогою, побачили тіло, покинуте на дорозі, і лева, який стояв біля тіла, і пішли та розповіли в місті, у котрому жив літній пророк.

26. Пророк, який завернув його з дороги, зачувши [те], сказав: Це той чоловік Божий, котрий не підкорився устам Господа; Господь віддав його левові, котрий потрощив його і забив його, за словом Господа, котре він вирік йому.

27. І сказав синам своїм: Осідлайте віслюка. І осідлали вони.

28. Він рушив і знайшов тіло, покинуте на дорозі; а віслюк і лев стояли біля тіла; а лев не зжер тіла і не потрощив віслюка.

29. І підняв той пророк тіло Божого чоловіка, і поклав його на віслюка, і повіз його назад. І пішов той старий пророк до міста [свого], щоб оплакати і поховати його.

30. І поклав тіло його у своєму гробі, і плакав над ним: Ой, брате мій!

31. Після похорону його, він сказав синам своїм: Коли я помру, поховайте мене я гробі, в котрому похований чоловік Божий; біля його кісток покладіть кості мої.

32. Бо справдиться слово, котре він за наказом Господнім виголосив проти жертовника у Бет-Елі і про всі капища, що на пагірках у містах Самарійських.

33. І після цієї події Єровоам не зійшов зі своєї лихої дороги, але продовжував наставляти з народу священиків пагірків; хто хотів, того він і посвячував, і той ставав священиком пагірків.

34. Це призвело дім Єровоамів до гріха, і до погибелі, і до винищення його з лиця землі.

Царів 14

1. Того часу занедужав Авійя, Єровоамів син.

2. І сказав Єровоам дружині своїй: Підведися і перевдягнися, щоб не впізнали, що ти дружина Єровоамова, і піди до Шіло. Там є пророк Ахійя, який говорив про мене, що я буду царем над цим народом.

3. І візьми з собою десять хлібів і калачів, і глечик меду, і зайди до нього. Він скаже тобі, що станеться з хлопчиком.

4. Дружина Єровоамова так і вчинила: Підвелася, пішла до Шіло і зайшла до Ахієвого дому. Ахійя уже втратив зір; бо очі його стали нерухомими через його похилий вік.

5. І сказав Господь Ахійї: Ось, іде дружина Єровоама запитати тебе про свого сина, тому що він хворий; так і так говори їй; вона прийде перевдягнена.

6. Ахійя, зачувши шурхіт від ходи її, коли вона зайшла у двері, сказав: Зайди, дружино Єровоамова; для чого тобі перевдягатися? [Передано] мені жорстоку вість для тебе.

7. Іди, скажи Єровоамові: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я підніс тебе з-поміж простого народу і настановив вождем народу Мого Ізраїля.

8. І відірвав царство від дому Давидового, і дав його тобі; але ти не такий, як служник Мій Давид, котрий дотримувався заповідей Моїх і котрий ходив за Мною всім серцем своїм, і чинив лише бажане перед очима Моїми.

9. Ти учиняв найгірше за всіх, котрі були перед тобою, і пішов, і зробив собі інших богів та ідолів, щоб дратувати Мене; а Мене відкинув назад;

10. За це Я наведу лихо на дім Єровоамів, і винищу у Єровоама навіть те, що виливає на стіну, невільника і вільного в Ізраїлі, і вимету дім Єровоамів, як вимітають сміття, – геть чисто.

11. Хто помре у Єровоама в місті, того зжеруть пси, а хто помре на полі, того склюють птахи небесні; так Господь сказав.

12. Підведися і повертайся до свого дому, і тільки-но нога твоя ступить до міста, помре дитя;

13. І оплакуватимуть його всі Ізраїльтяни, і поховають його; бо він один у Єровоама увійде до гробу, оскільки в ньому, з дому Єровоамового, знайшлося дещо добре перед Господом, Богом Ізраїля.

14. І настановить Собі Господь над Ізраїлем царя, який винищить дім Єровоамів того дня. І що? Навіть тепер.

15. І уразить (вдарить) Господь Ізраїля, і [буде він], мов очеретина, що хитається у воді, і викине Ізраїльтян з цієї щедрої землі, котру дав батькам їхнім, і розпорошить їх за річку, за те, що вони поробили в себе ідолів, дратуючи Господа.

16. І віддасть [Господь] Ізраїля за гріхи Єровоама, котрі він сам учиняв, і котрими спонукав до гріха Ізраїля.

17. І підвелася дружина Єровоамова, і пішла, і прийшла до Тірци. І тілько-но переступила через поріг дому, як померло дитя.

18. І поховали його, і оплакували його всі Ізраїльтяни, за словом Господа, котре Він вирік через служника Свого, Ахійю пророка.

19. Інші діяння Єровоама, як він воював, та як він царював, описані в Літописі царів ізраїльських.

20. А часу царювання Єровоамового було двадцять два роки; і спочив він з батьками своїми, і зацарював син його Надав.

21. А Рехав'ам, син Соломонів, царював у Юдеї. Сорок і один рік було Рехав'амові, коли він зацарював, і сімнадцять років царював у Єрусалимі, в місті, котре вибрав Господь із усіх колін Ізраїлевих, щоб там було ймення Його. А ім`я матері його – аммонійка Наама.

22. І вчиняв Юда лихе перед очима Господніми, і гнівив його більше від усього того, що чинили батьки їхні своїми гріхами, котрими вони грішили.

23. І спорудили вони в себе узвишшя, і статуї, і капища на всякому високому пагорбі і під всіляким тінистим деревом.

24. І блудодії були також на цій землі, і чинили всі мерзоти тих народів, котрих Господь прогнав від синів Ізраїля.

25. А п'ятого року царювання Рехав'ама, пішов Шішак, єгипетський цар, супроти Єрусалиму.

26. І забрав скарби дому Господнього і скарби дому царського – все забрав; забрав також усі золоті щити, котрі зробив Соломон.

27. І зробив цар Рехав'ам замість них мідні щити, і віддав він їх на руки старшинам охоронців, котрі охороняли вхід до царського дому.

28. Коли цар виходив у дім Господній, охоронці несли їх, і потім знову відносили їх до помешкання охорони.

29. А решту про Рехав'амові діяння і про все, що він чинив, описано в Літописі царів Юдиних.

30. Поміж Рехав'амом та Єровоамом точилася війна за всіх днів упродовж [їхнього життя].

31. І спочив Рехав'ам з батьками своїми, і похований з батьками своїми у місті Давидовому. Ймення матері його – аммонійка Наама. А замість нього зацарював його син Авійям.

Царів 15

1. А вісімнадцятого року царювання Єровоама, сина Неватанового, зацарював над юдеями Авійям.

2. Три роки він царював у Єрусалимі; ймення матері його Мааха, Авесаломова донька.

3. Він ходив у всіх гріхах батька свого, котрі той чинив перед ним, і серце його не було відданим Богові його, як серце Давида, його батька.

4. Але заради Давида Господь, Бог його, дав йому світильника в Єрусалимі, настановивши після нього сина його і укріпивши Єрусалим.

5. Тому що Давид чинив добре перед очима Господа і не відступав од усього того, що Він заповідав йому впродовж усіх днів життя його, окрім учинка з Урією хеттеянином.

6. І була війна між Рехав'амом і Єровоамом упродовж усіх днів життя їхнього.

7. Інші діяння Авійямові і все, що він чинив, описане в Літописі царів Юдиних. І була війна між Авійямом і Єровоамом.

8. І спочив Авійям з батьками своїми, і поховали його в місті Давидовому. І зацарював Аса, син його, замість нього.

9. Двадцятого року [царювання] Єровоама, царя ізраїльського, зацарював Аса над Юдеями,

10. І сорок один рік царював у Єрусалимі. Ім`я бабусі його Мааха, Авесаломова донька.

11. Аса чинив бажане перед очима Господніми, як Давид, батько його.

12. Він прогнав блудодіїв із краю, і відкинув усіх божків, котрих зробили батьки його;

13. І навіть матір свою Мааху позбавив він права бути царицею, за те, що вона виготовила ідола Астарти. І порубав Аса ідола її, і спалив біля потоку Кедрон.

14. А ось узвишшя не були понищені. Проте серце Аси було віддане Господові упродовж усіх днів його.

15. І вніс він до Господнього дому речі, освячені батьком його, і речі, освячені ним: срібло, і золото, і посудини.

16. І була війна поміж Асою і поміж Башою, царем Ізраїльським, упродовж усіх днів їхніх.

17. І вийшов Баша, цар ізраїльський, супроти Юдеї, і почав будувати Раму, щоб ніхто не виходив і не входив до Аси, царя Юдиного.

18. І взяв Аса все срібло і золото, що залишилося у скарбницях дому Господнього, і в скарбницях дому царського, і віддав його в руки служників своїх, і послав їх цар Аса до Бен-Гадада, сина Тавримонна, сина Хезйонового, сирійського царя, що сидів у Дамаску, і сказав:

19. Нехай буде спілка між мною і між тобою, [як була] поміж батьком моїм і поміж батьком твоїм; Ось, я посилаю тобі як дар срібло і золото; розірви спілку твою з Башею, царем ізраїльським, щоб він відійшов од мене.

20. І послухав Бен-Гадад царя Асу, і послав старшин війська свого супроти міст ізраїльських, і звоював Іййона, і Дана, і Авел-Бет-Мааху, і всього Кінерота і всю землю Нефталимову.

21. Зачувши [про це], Баша перестав будувати Раму і повернувся до Тірци.

22. А цар Аса прикликав усіх юдеїв, нікого не полишивши, і винесли вони з Рами каміння і дерева, котрі Баша використовував на будівництві. І побудував із них цар Аса Ґеву Веніяминову і Міцпу.

23. А решту діянь Аси, і всі подвиги його, і все, що він учинив, і міста, котрі він збудував, описано в Літописі царів Юдиних, окрім того, що в похилому віці він хворів ногами.

24. І спочив Аса з батьками своїми в місті Давидовому, батька свого. І зацарював Йосафат, син його, замість нього.

25. А Надав, син Єровоамів, зацарював над Ізраїлем другого року Аси, царя Юдиного, і царював над Ізраїлем два роки.

26. І чинив він лихе перед очима Господніми, ходив дорогою батька свого, і в гріхах його, котрими той втягнув Ізраїля у гріх.

27. І вчинив супроти нього змову Баша, син Ахійї, з Іссахарового дому, і забив його Баша при Ґіббетоні филистимському, коли Надав і всі Ізраїльтяни тримали в облозі Ґіббетон.

28. І забив його Баша третього року Аси, царя Юдиного, і зацарював замість нього.

29. Коли він зацарював, то винищив увесь дім Єровоамів, не залишив жодної душі в Єровоамі, аж доки не винищив його, за словом Господа, котре Він вирік через служника Свого, шілонянина Ахійю,

30. За гріхи Єровоама, котрі він сам учинив, і котрими втягнув у гріх Ізраїля, за образи, якими він прогнівив Господа, Бога Ізраїлевого.

31. Інші діяння Надава і все, що він учинив, описано в Літописі царів ізраїльських.

32. І була війна поміж Асою і поміж Башею, царем ізраїльським упродовж усіх днів їхніх.

33. Третього року Аси, царя Юдиного, зацарював Баша, син Ахійїн, над усіма Ізраїльтянами у Тірці, [і царював] двадцять чотири роки.

34. І робив він лихе перед очима Господніми, і ходив дорогою Єровоама і в гріхах його, котрими той затягнув у гріх Ізраїля.

Царів 16

1. І було слово Господнє до Єгу, Хананієвого сина, про Башу:

2. За те, що Я підніс тебе із тліну і настановив тебе вождем народу Мого Ізраїля, а ти пішов шляхом Єровоама і втягнув у гріх народ Мій Ізраїльтян, щоб він гнівив мене гріхами своїми,

3. Ось, Я відкину дім Баші і дім нащадків його, і вчиню з домом твоїм те саме, що з домом Єровоама, сина Неватового.

4. Хто помре у Баші в місті, того з'їдять пси, а хто помре у нього в полі, того видзьобають птахи небесні.

5. Інші діяння Баші, все, що він учинив, і подвиги його описані в Літописі царів ізраїльських.

6. І спочив Баша з батьками своїми, і похований в Тірці. І зацарював Ела, син його, замість нього.

7. Але через Єгу, сина Хананієвого, було [сказане] слово Господнє про Башу, і про дім його, і про все зло, котре він чинив перед очима Господа, дратуючи Його ділами рук своїх, наслідуючи дім Єровоамів, за що винищений був.

8. Двадцять шостого року Аси, царя Юдиного, зацарював Ела, син Баші, над Ізраїлем у Тірці [і царював] два роки.

9. І вчинив супроти нього змову слуга його Зімрі, старший над половиною колісниць. Коли він у Тірці упився в домі Арци, що був старшим над палацом в Тірці,

10. Тоді зайшов Зімрі, ударив його і забив на смерть його, в двадцять сьомому році Аси, царя Юдиного, і зацарював замість нього.

11. Коли він зацарював і сів на троні його, то винищив увесь дім Баші, не залишив йому жодного з того, що виливає на стіну, ні родичів його, ані друзів його.

12. І винищив Зімрі увесь дім Баші, за словом Господа, котре він вирік про Башу через Єгу пророка.

13. За всі гріхи Баші і за гріхи Елі, сина його, котрі вони самі вчинили і котрими вводили Ізраїля в гріх, дратуючи Господа, Бога Ізраїлевого, своєю облудністю.

14. Інші діяння, все, що він учинив, описано в Літописі царів ізраїльських.

15. На двадцять сьомому році Аси, царя Юдиного, зацарював Зімрі, і царював сім днів у Тірці, коли народ тримав в облозі филистимський Ґіббетон.

16. Коли народ, який тримав облогу, зачув, що Зімрі учинив змову і забив царя, то всі Ізраїльтяни настановили царем над Ізраїлем Омрі, старшину війська, того ж таки дня, у таборі.

17. І відступив Омрі і всі Ізраїльтяни разом із ним від Ґіббетона і взяли в облогу Тірцу.

18. Коли побачив Зімрі, що місто здобуте, зайшов він до внутрішнього помешкання царського палацу, і підпалив за собою царській дім вогнем, і загинув

19. За свої гріхи, в чому він згрішив, роблячи зле перед очима Господніми, ходячи шляхом Єровоама і в гріхах його, котрі він чинив, щоб увести Ізраїля в гріх.

20. Інші діяння Зімрі і змова його, котру він учинив, описані в Літописі царів ізраїльських.

21. Тоді розділився народ ізраїльський на дві половини: одна половина народу стояла за Тівні, Ґінатового сина, щоб зацарювати його, а друга половина – за Омрі.

22. І здобув гору народ, котрий стояв за Омрі, над народом, котрий за Тівні, Ґінатового сина, і помер Тівні, і зацарював Омрі.

23. Тридцять першого року Аси, царя Юдиного, зацарював Омрі над Ізраїлем [і] царював дванадцять літ. У Тірці царював він шість років.

24. І купив Омрі гору у Шемера, гору Шомерон за два таланти срібла, і забудував гору, і назвав ім'я міста, яке збудував, йменням володаря тієї гори: Шомерон.

25. І вчиняв Омрі зле перед очима Господніми, і вчиняв гірше від усіх, які були перед ним.

26. Він у всьому ходив шляхом Єроваома, сина Неватового, та в гріхах його, якими вводив у гріх Ізраїля, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїлевого, ідолами своїми.

27. Інші діяння Омрі, котрі він учинив, і твердість, котру він виявив, описані в Літописі царів ізраїльських.

28. І спочив Омрі з батьками своїми, і похований в Самарії. І зацарював Ахав, син його, замість нього.

29. Ахав, син Омрі, зацарював над Ізраїлем на тридцять восьмому році Аси, царя Юдиного, і царював Ахав, син Омрі, над Ізраїлем в Самарії двадцять два роки.

30. І вчиняв Ахав, син Омрі, зле перед очима Господа більше від усіх, які були перед ним.

31. Замало було для нього ходити в гріхах Єровоама, Неватового сина, – він узяв за себе дружиною Єзавель, доньку Етбаала, сидонського царя, і почав служити Ваалові і поклонятися йому.

32. І спорудив він Ваалові жертовника у домі Вааловому, котрого спорудив у Шомерот.

33. І зробив Ахав діброву, і більше від усіх царів ізраїльських, котрі були перед ним, Ахав чинив те, що гнівило Господа, Бога Ізраїлевого.

34. За його днів Хіїл із Бет-Елу відбудував Єрихон: на первістку своєму Авірамові він заклав його підмурки, а на молодшім своїм Сеґівові, поставив браму його, за словом Господнім, котре він вирік через Ісуса, сина Навинового.

Царів 17

1. І сказав Ілля тішб'янин, з Ґілеадських мешканців, до Ахава: Живий Господь, Бог Ізраїля, перед Котрим я стою! Цими роками не буде ні роси, ні дощу, хіба що за словом моїм.

2. І було до нього слово Господнє.

3. Іди звідси, і заверни на схід, і сховайся біля потоку Керіті, що навпроти Йордану.

4. Із цього потоку ти будеш пити, а воронам Я накажу годувати тебе там.

5. І пішов він, і вчинив за словом Господнім, пішов і залишився біля потоку Керіті, що навпроти Йордану.

6. І ворони приносили йому хліб і м'ясо вранці, хліб і м'ясо вечорами, а пив він з потоку.

7. Але з плином часу цей потік висох, тому що не було дощу на землю.

8. І було до нього слово Господнє:

9. Підведися, і рушай до Сарепти сидонської, і залишайся там; Я наказав там жінці, вдові, годувати тебе.

10. І підвівся він, і рушив до Сарепти, і коли прийшов до брами міста, ось, там жінка, вдова, збирає дрова. І прикликав він її, і сказав: Дай мені трішки води в посудині напитися.

11. І пішла вона, щоб взяти; а він закричав навздогін їй і сказав: Візьми для мене також шматок хліба в руки свої.

12. Вона сказала: Живий Господь, Бог твій! У мене нічого немає печеного, а лише є жменя борошна у дзбанку і трохи олії в горщику. І ось, я назбираю дровець і піду, і приготую це для себе і для сина мого; з'їмо це і помремо.

13. І сказав їй Ілля: Не бійся, піди, вчини, що ти сказала, але перед цим зроби невеликого опріснока для мене, і принеси мені; а для себе і для свого сина зробиш потім,

14. Бо так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Борошно у дзбанку не скінчиться, і олії в горщику не зменшиться аж до того дня, коли Господь пошле дощ на землю.

15. І рушила вона, і вчинила так, як сказав Ілля; і їла вона, і він, і дім її деякий час.

16. Борошно у дзбанку не скінчалося і олії у горщику не зменшилося, за словом Господнім, котре він вирік через Іллю.

17. Після цього занедужав син цієї жінки, господині того дому, і хвороба його була така тяжка, що не залишилося в ньому дихання.

18. І сказала вона Іллі: Що мені в тобі, чоловіче Божий? Ти прийшов до мене пригадати гріхи мої і погубити сина мого.

19. І сказав він їй: Дай мені сина твого. І взяв його з руки її, і поніс його до світлиці, де він жив, і поклав його на свою постіль.

20. І озвався до Господа, і сказав: Господе, Боже мій! Невже Ти і вдові, у якої я мешкаю, учиниш зло, погубивши сина її?

21. І простягнувшись на підліткові тричі, він озвався до Господа і сказав: Господе, Боже мій! Я благаю Тебе, нехай повернеться душа підлітка цього в нього!

22. І почув Господь голос Іллі, і повернулася душа підлітка цього в нього, і він ожив.

23. І взяв Ілля підлітка і зніс його із світлиці вниз, і віддав його матері його, і сказав Ілля: Дивися, син твій живий.

24. І сказала та жінка Іллі: Аж тепер я спізнала, що ти – чоловік Божий, і що слово Господнє в устах твоїх правдиве.

Царів 18

1. Через деякий час, як минуло чимало днів, було слово Господнє до Іллі третього року: Піди і покажися Ахавові, і Я дам дощ на землю.

2. І рушив Ілля, аби показатися Ахавові. А голод був у Самарії значний.

3. І покликав Ахав Овдія, що був [старшиною] над домом, а Овдій був вельми богобоязкий,

4. І коли Єзавель винищувала пророків Господніх, Овдій узяв сто пророків, і сховав їх, по п'ятдесят чоловік, у печерах, і годував їх хлібом та водою.

5. І сказав Ахав Овдієві: Рушай по землі до всіх джерел і до всіх потоків на землі, чи не знайдемо десь трави, щоб нам прогодувати коней і лошаків і не втратити всіх тварин.

6. І поділили вони поміж собою землю, щоб обійти її; Ахав пішов однією дорогою сам, а Овдій осібно пішов другою дорогою.

7. Коли Овдій рухався дорогою, ось, назустріч йому йде Ілля. Він упізнав його, і впав на обличчя своє, і сказав: Чи це ти, володарю мій Ілля?

8. Той сказав йому: Я, піди скажи володареві твоєму: Ілля тут.

9. Він сказав: У чому я завинив, що ти віддаєш служника твого в руки Ахава, щоб погубити мене?

10. Живий Господь, Бог твій! Немає жодного народу і царства, куди не посилав би володар мій шукати тебе; І коли йому говорили, [що тебе] немає, він брав присягу з того царства і народу, що не могли відшукати тебе.

11. А тепер ти кажеш: Піди, скажи володареві своєму: Ілля тут.

12. Коли я піду від тебе, тоді Дух Господній понесе тебе, не відаю куди; і якщо я піду попередити Ахава, і він не знайде тебе, то він заб'є мене; а служник твій богобоязкий від юности своєї.

13. Хіба не сказано володареві моєму, що я вчинив, коли Єзавель винищувала пророків Господніх, як я переховував сто чоловіків пророків Господніх, по п'ятдесят чоловіків, у печерах і годував їх хлібом і водою?

14. А тепер ти кажеш: Піди, скажи володареві твоєму: Ілля тут; він заб'є мене.

15. І сказав Ілля: Живий Господь Саваот, перед котрим я стою! Сьогодні я постану перед ним.

16. І пішов Овдій назустріч Ахавові, і доповів йому. І пішов Ахав назустріч Іллі.

17. Коли Ахав побачив Іллю, то сказав Ахав йому: Чи це ти, що бентежиш Ізраїля?

18. І сказав Ілля: Не я бентежу Ізраїля, але ти і дім батька твого тим, що знехтували наказами Господніми і йдете за Ваалами.

19. Тепер ходімо, і збери до мене всього Ізраїля на гору Кармел, і чотириста п'ятдесят пророків Ваалових, і чотириста пророків Астартових, що харчуються від столу Єзавелі.

20. І послав Ахав до всіх синів Ізраїля, і зібрав усіх пророків на гору Кармел.

21. І пішов Ілля до всього народу, і сказав: Чи довго вам зависати поміж двома думками? Якщо Господь є Бог, то йдіть за Ним, а якщо Ваал, то за ним ходіть. І не відповідав йому народ жодним словом.

22. І сказав Ілля народові: Я один залишився пророк Господній, а пророків Ваалових чотириста п'ятдесят чоловіків.

23. Нехай дадуть нам двох бичків і нехай вони виберуть собі одного бичка, і нехай розітнуть його, і покладуть на дрова, але вогню нехай не підкладають; А я приготую другого бичка і покладу на дрова, а вогню не підкладу.

24. І прикличите ви ім'я бога вашого, а я прикличу ймення Господа, Бога мого. Той Бог, котрий дасть відповідь засобом вогню, є Бог. І відповідав увесь народ і сказав: Гаразд!

25. І сказав Ілля пророкам Вааловим: Виберіть собі одного бичка і приготуйте ви передніше, бо вас багато; І прикличте ім'я бога вашого, але вогню не підкладайте

26. І взяли вони бичка, котрого дали їм, і приготували, і прикликали ім'я Ваала від ранку до полудня, говорячи: Ваале, почуй нас! Але не було ні голосу, ні відповіді; І скакали вони біля жертовника, котрий учинили.

27. Опівдні Ілля почав насміхатися над ними і говорив: Кричіть гучнішим голосом, бо він бог; можливо, він задумався, або чимось зайнятий, або в дорозі, а може, й спить, то він прокинеться.

28. І почали вони кричати гучним голосом, і кололи себе, своїм звичаєм, ножами і списами, аж так, що кров їм юшила.

29. Минув полудень, а вони все ще бісилися до самісінького часу вечірнього жертвоприношення; але не було ані голосу, ані відповіді, ані слуху.

30. Тоді Ілля сказав усьому народові: Підійдіть до мене. І підійшов увесь народ до нього. Він відбудував зруйнованого жертовника Господнього.

31. І взяв Ілля дванадцять каменів, за числом колін синів Якова, котрому Господь сказав так: Ізраїль буде ймення твоє.

32. І спорудив з цих каменів жертовника в ймення Господа, і вчинив довкола жертовника рів, місткістю на дві сати зерна.

33. І поклав дрова, і розтяв бичка, і поклав його на дрова.

34. І сказав: Наповніть четверо відер води, і виливайте на всеспалення та на дрова. Потім сказав: Повторіть. І вони повторили. І сказав: Учиніть [це] втретє. І вчинили втретє.

35. І вода полилася довкола жертовника, і рів наповнився водою.

36. Під час приношення вечірньої пожертви підійшов Ілля пророк [до жертовника], і сказав: Господе, Боже Авраамів, Ісааків та Ізраїлів! Нехай спізнають цього дня, що Ти один Бог в Ізраїлі, і що я служник Твій і вчинив усе за словом Твоїм.

37. Зачуй мене, Господе, почуй мене! Нехай спізнає народ оцей, що Ти Господь, Бог, і Ти навернеш серце їхнє [до Тебе].

38. І злинув вогонь Господній і пожер жертву всеспалення, і дрова, і каміння, і тлін, і висушив воду, котра у рові.

39. Забачивши [це], увесь народ упав на обличчя своє і сказав: Господь є Бог, Господь є Бог!

40. І сказав їм Ілля: Схопіть пророків Ваалових, щоб жоден з них не сховався. І схопили їх. І відвів їх Ілля до потоку Кішон, і заколов їх там.

41. І сказав Ілля Ахавові: Іди, їж і пий; бо вже чутно шум дощу.

42. І пішов Ахав їсти і пити, а Ілля зійшов на верховину Кармелу, і нахилився до землі, і поклав обличчя своє між коліна свої.

43. І сказав юнакові своєму: Піди, подивися до моря. Той пішов, і подивився, і сказав: Нічогісінько немає. Він сказав: Продовжуй [це] до семи разів.

44. Сьомого разу той сказав: Ось, невеличка хмарина підноситься від моря, завбільшки з долоню людську. Він сказав: Піди, скажи Ахавові: Запрягай [колісницю твою] і їдь, щоб не застав тебе дощ.

45. Тим часом небо спохмурніло від хмаровищ і від вітру, і пішов рясний дощ. А Ахав сів у колісницю і поїхав до Ізреелу.

46. І була на Іллі рука Господня. Він підперезав стегна свої і біг перед Ахавом до самого Ізреелу.

Царів 19

1. І переповів Ахав Єзавелі все, що вчинив Ілля, і те, що він забив усіх пророків мечем.

2. І послала Єзавель посланця до Іллі сказати: Нехай те і те вчинять мені боги, і ще більше вчинять, якщо я завтра до цієї пори не зроблю з твоєю душею того, що [вчинено] з душею кожного з них.

3. Забачивши це, він підвівся і пішов, щоб урятувати життя своє, і прийшов до Беер-Шеви, котра в Юдеї, і залишив юнака свого там.

4. А сам відійшов у пустелю на один день путі, і, прийшовши, сів під кущем ялівцю, і просив смерти собі, і сказав: Доволі уже, Господе; візьми душу мою, бо я не кращий від батьків моїх;

5. І ліг і заснув під кущем ялівця. І ось, Ангел торкнувся до нього і сказав йому: Підведися і попоїж.

6. І оглядівся Ілля, і ось, у головах його печений корж і глечик води. Він попоїв, і напився, і знову заснув.

7. І повернувся Ангел Господній вдруге, торкнувся до нього і сказав: Підведися, попоїж; бо далека дорога перед тобою.

8. І підвівся, і попоїв, і напився, і, підкрипившися тією їжею, йшов сорок днів і сорок ночей до гори Божої Хорив.

9. І увійшов він там до печери, і ночував у ній. І ось, було до нього слово Господнє, і сказав йому [Господь]: Чого ти тут, Ілля?

10. Він сказав: Я був дуже ревний перед Господом, Богом Сил; тому що сини Ізраїлеві залишили заповіта Твого, зруйнували Твої жертовники і пророків Твоїх забили мечем; залишився я один, але й мого життя шукають, щоб забрати його.

11. І сказав: Вийди і стань на горі перед Господом. І ось, Господь пройде, і великий і могутній вітер, який розкидає гори і нищить скелі перед Господом; але не у вітрі Господь. Після вітру – землетрус; але не в землетрусі Господь.

12. Після землетрусу вогонь; але не у вогні Господь. Після вогню віяння тихого вітру.

13. Зачувши [це], Ілля закрив лице своє милоттю своєю та й вийшов і став біля входу до печери. І був до нього голос, і сказав йому: Чого ти тут, Ілля?

14. Він сказав: Я був ревним перед Господом, Богом Саваотом; тому що сини Ізраїлеві залишили заповіта Твого, зруйнували жертовники Твої, і пророків Твоїх убили мечем; залишився я один, але й мого життя шукають, щоб забрати його.

15. І сказав йому Господь: Піди назад своєю дорогою через пустелю до Дамаску; і коли прийдеш, то помасти Хазаїла на царя над Сирією.

16. А Єгу, Німшієвого сина, помасти на царя над Ізраїлем; А Єлисея, сина Шафатового з Авел-Мехоли, помасти на пророка замість себе.

17. Хто втече від меча Хазаїлового, того заб'є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того заб'є Єлисей.

18. А втім, Я залишив між Ізраїльтянами сім тисяч [мужів]: усі їхні коліна не схилялися перед Ваалом; і всіх цих уста не цілували його.

19. І пішов він звідти, і знайшов Єлисея, сина Шафатового, коли він орав. Дванадцять [пар волів] було в нього, і сам він був при дванадцятому. Ілля, проходячи повз нього, кинув на нього милоть свою.

20. І залишив [Єлисей] волів, і побіг за Іллею, і сказав: Дозволь мені поцілувати батька мого і матір мою, і я піду за тобою. Він сказав йому: Піди і приходь назад, бо що учинив я тобі?

21. Він повернувся од нього, взяв двох волів і заколов їх, і, підпаливши плуга волів, підсмажив м'ясо з них, і роздав людям, і вони їли. А сам підвівся, і пішов за Іллею, і почав служити йому.

Царів 20

1. А Бен-Гадад, цар сирійський, зібрав усе військо своє, і з ним були тридцять два царі, і коні, і колісниці, і пішов, і взяв у облогу Самарію, і воював супроти неї.

2. І послав послів до Ахава, царя ізраїльського, до міста,

3. І сказав йому: Так говорить Бен-Гадад: Срібло твоє та золото твоє – мої, і дружини твої і кращі сини твої – мої.

4. І відповідав цар ізраїльський, і сказав: Нехай буде за словом твоїм, володарю мій, царю: Я і все моє – твоє.

5. І знову прийшли посли і сказали: Так говорить Бен-Гадад: Я послав до тебе сказати: Срібло твоє та золото твоє, і дружин твоїх, і синів твоїх віддай мені;

6. А тому я завтра, о цій порі, пришлю до тебе служників моїх, щоб вони оглянули дім твій і доми твоїх служників, і все, що вельми важить перед очима твоїми, візьмуть в руки свої і заберуть.

7. І зібрав цар ізраїльський усіх старшин краю, і сказав: Зауважте і дивіться, він замислив лихе; коли він прислав до мене за дружинами моїми і синами моїми, і сріблом моїм, і золотом моїм, я йому не відмовив.