Закон про землю; рік суботній.

1. І сказав Господь Мойсеєві на горі Сінай, говорячи:

2. Оголоси синам Ізраїля і скажи їм; коли прийдете на землю, котру Я даю вам, тоді земля повинна спочивати в суботу Господню.

3. Шість років засівай поле твоє і шість літ обтинай виноградник твій, і збирай плід її (землі).

4. А сьомого року нехай буде субота спочинку землі, субота Господові, поля твого не засівай, і виноградника твого не обтинай.

5. Що саме виросте на жниві твоєму, не збирай, і грона із необтятої лози твоєї не знімай; нехай буде це рік спочину землі.

6. І буде це субота землі [всім] вам на їжу, тобі і рабові твоєму, і рабині твоїй, і наймитові твоєму, якого ти найняв, і поселенцеві твоєму, що живе у тебе;

7. І скотині твоїй, і звірам, котрі на землі твоїй, нехай буде увесь врожай її для їжі.

8. І полічи собі сім суботніх літ, сім разів по сім літ, аби було у тебе в семи суботніх роках сорок дев'ять літ.

9. І засурми сурмою у ювілей сьомого місяця, десятого дня, в день спокути засурміть сурмою по всій землі вашій.

10. І освятіть п'ятдесятий рік, і оголосіть волю на землі усім мешканцям її; нехай буде це у вас ювілей; і поверніться кожний на володіння своє, і кожний поверніться до своєї родини.

11. П'ятдесятий рік нехай буде у вас ювілейним: не сійте і не жніте, що саме виросте на землі, і не знімайте [ягід] з необтятої [лози] її.

12. Бо це ювілей; святим нехай буде він для вас; з поля їжте, що виросло на ньому.

13. Ювілейного року поверніться кожний у володіння своє.

14. Якщо будеш продавати щось ближньому твоєму чи будеш купляти щось у ближнього твого, не завдавайте прикрости один одному.

15. За числом літ по ювілеї ти маєш купляти у ближнього твого, і за числом літ урожаю він має продавати тобі.

16. Якщо багато [лишається] літ, постав більшу ціну; а якщо мало літ [залишиться], зменш ціну: тому що відоме число [літ] жнив він продає тобі.

17. Не завдавайте прикростей один одному; бійся Бога твого; бо Я Господь, Бог ваш.

18. Виконуйте настанови Мої, і дотримуйтеся законів Моїх, і виконуйте їх, і будете спокійно жити на землі.

19. І буде земля плодоносити, і будете їсти досхочу, і будете жити у безпеці на ній.

20. Якщо скажете: "Що ж нам їсти сьомого року, коли ми не сіятимемо, ні збиратимемо врожаю свого?"

21. Я пошлю благословення Моє на вас шостого року, і він принесе врожаю на три роки.

22. І будете сіяти восьмого року, але їсти будете врожай минулий до дев'ятого року і доки не прийде урожай його, будете їсти зі старих запасів.

23. Землю не продавайте назавжди: бо Моя земля, ви захожі і поселенці у Мене.

24. По всій землі володіння вашого дозволяйте викуп землі.

25. Якщо брат твій збідніє і продасть від володіння свого, і якщо прийде близький родич його, то може викупити продане братом його.

26. Якщо ж нікому за нього викупити, але сам він буде спроможний, і знайде, скільки треба на викуп,

27. То нехай він полічить роки продажу свого, і додасть решту тому, кому він продав, і знову буде володіти проданим своїм.

28. Якщо ж він не спроможний повернути йому, то продане ним лишається в руках покупця до ювілейного року, а в ювілейний рік відійде воно, і він знову буде володіти тим, [що продав].

29. Якщо хтось продасть житловий дім у місті, [відгороджений] стіною, то викупити його можна до закінчення року від продажу його; упродовж року викупити його можна.

30. А якщо не буде він викуплений до закінчення року, то дім, котрий у місті, який має мур, лишається назавжди у покупця його в роди його, і в ювілейний рік не відійде [од нього].

31. А будинки в поселеннях, довкола котрих немає мурів, слід вважати нарівно з полем землі: викупляти їх можна, і в ювілей вони відходять.

32. А міста левитів, будинки в містах володіння їхнього, левитам завжди можна викупляти.

33. Якщо із левитів хтось викупить, то проданий дім у місті володіння їхнього в ювілей відійде; тому що будинки в містах левитів складають їхні володіння серед синів Ізраїля.

34. А ланів довкола міст їхніх продавати не можна, тому що це вічне володіння їхнє.

35. Якщо брат твій збідніє і занепаде в тебе, то підтримай його, захожий він, а чи поселенець, щоб він жив з тобою.

36. Не бери від нього лихви і прибутку, і бійся Бога твого; щоб він жив, твій брат з тобою.

37. Срібла твого не віддавай йому в лихву, і хліба твого не віддавай для прибутку.

38. Я Господь, Бог ваш, котрий вивів вас із землі єгипетської, щоб дати вам землю ханаанську, щоб вашим Богом бути.

39. І якщо твій брат, який мешкає в тебе, збідніє і проданий буде тобі, то не примушуй його служити тобі, як раб.

40. Він має бути у тебе, як наймит, як поселенець; до ювілейного року нехай працює в тебе.

41. А [тоді] нехай відійде він від тебе, сам і діти його з ним, до своєї родини, і знову володітиме маєтком батьків своїх.

42. Тому що вони – Мої служники, котрих Я вивів з єгипетської землі; не можна продавати їх, як продають рабів.

43. Не пануй над ним із жорстокості, і бійся Бога твого.

44. А щоб раб твій і рабиня твоя були в тебе, то мають бути з народів, які довкола вас. З них купляйте собі раба і рабиню.

45. Також і з дітей поселенців, що оселилися у вас, можете купляти, а також із племен їхніх, котрі у вас, котре народилося на землі вашій, і вони можуть бути вашою власністю.

46. Можете передавати їх у спадок і дітям вашим після себе як власність, і будуть вони рабами вашими навіки. А над братами вашими, синами Ізраїля, один над одним, не пануйте з жорстокістю.

47. Якщо захожий чи поселенець твій буде мати достаток, а брат твій перед ним збідніє і продасться захожому, який оселився в тебе, чи кому-небудь із племені захожого,

48. То після продажу можна викупити його; хто-небудь із братів його мусить викупити його.

49. Чи дядько його, чи син дядька його може викупити його, або хтось із родичів, з родини його, може викупити його, або ж, якщо буде мати достаток, сам викупиться.

50. І він мусить розрахуватися з тим, хто купив його, [починаючи] з того року, коли він запродав себе, до року ювілейного, і срібло, за котре він продав себе, мусить віддати йому за числом літ; як він був у нього тимчасовим наймитом.

51. І, якщо багато ще [залишається] літ, то, зважаючи на це, він мусить віддавати у викуп за себе срібло, за котре він куплений.

52. Якщо ж мало залишилося літ до ювілейного року, то він мусить порахувати, і, відповідно до літ цих, віддати за себе викуп.

53. Він мусить бути у нього як наймит, упродовж тих років, він не повинен панувати над ним із жорстокістю в очах твоїх.

54. Якщо ж він не викупиться у ці роки, то в ювілейний рік відійде сам, і діти його з ним.

55. Тому що сини Ізраїля – Мої, вони служники Мої; котрих Я вивів із єгипетської землі. Я Господь, Бог ваш.

Левіт 26