Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ Ђсоц≥ал≥зац≥€ї




“≈ћј: —ќ÷≤јЋ≤«ј÷≤я ќ—ќЅ»—“ќ—“≤

ћ≈“ј:

- розкрити суть пон€тт€ Ђсоц≥ал≥зац≥€ї;

- охарактеризувати значенн€ та роль родинноњ соц≥ал≥зац≥њ, тендерноњ соц≥ал≥зац≥њ особистост≥;

- удосконалювативм≥нн€ лог≥чно мислити, навички усних виступ≥в, ум≥нн€ сприймати чужу думку. моральн≥ пр≥оритети, €к≥ визнають людину найвищою ц≥нн≥стю, особист≥сн≥ вольов≥ риси.

- виховувати ≥нтерес до знань, почутт€ г≥дност≥, в≥дпов≥дальност≥ та обовТ€зку, громад€нськост≥, поваги до прав ≥нших людей; виховувати почутт€ поваги до ц≥нностей с≥мейних стосунк≥в.

 

 лючов≥ пон€тт€ ≥ терм≥ни: соц≥ал≥зац≥€, агенти соц≥ал≥зац≥њ, родинна соц≥ал≥зац≥€, с≥мТ€, гендер, тендерна соц≥ал≥зац≥€.

 

Ћ≥тература:

1. јнуфр≥Їва Ќ.ћ., «ел≥нська “.ћ., ™рмакова Ќ.ќ. —оц≥альна психолог≥€. Ц  ., 2009.

2. Ћукашевич ћ.ѕ., “уленков ћ.¬. —оц≥олог≥€. Ц  ., 2008.

3. ќрбан-Ћембрик Ћ.≈. —оц≥альна психолог≥€. Ц  ., 2004.

4. “анчин ≤. —оц≥олог≥€. Ќавчальний пос≥бник.

5. ёр≥й ћ. ‘. Ћюдина ≥ св≥т. -  .: ƒакор, 2006. http://pidruchniki.com.ua/15840720/sotsiologiya/lyudina_i_svit_-_yuriy_mf

 

 

ѕЋјЌ:

1. ѕон€тт€ Ђсоц≥ал≥зац≥€ї.

2. –одинна соц≥ал≥зац≥€. —≥мТ€.

3. √ендерна соц≥ал≥зац≥€ особистост≥.

 

 

¬ результат≥ зан€тт€ студент повинен знати, вм≥ти:

¾ розум≥ти ≥ тлумачити пон€тт€ Ђсоц≥ал≥зац≥€ї;

¾ характеризувати ≥ оц≥нювати значенн€ та роль родинноњ соц≥ал≥зац≥њ;

¾ визначати с≥мТю €к основу сусп≥льства, њњ функц≥њ та роль у розвитку особистост≥;

¾ висловлювати думку про тенденц≥њ розвитку сучасноњ с≥мТњ в ”крањн≥; характеризувати ≥ оц≥нювати культуру с≥мейних стосунк≥в;

¾ висловлювати свою думку про необх≥дн≥сть врахуванн€ іендерних особливостей в р≥зних сферах життЇд≥€льност≥.

 

ѕон€тт€ Ђсоц≥ал≥зац≥€ї.

 

—в≥т, у €кому ми живемо, пост≥йно зм≥нюЇтьс€, вимагаючи пост≥йних зм≥н ≥ в≥д нас. Ћюдина не може один раз в дитинств≥ остаточно сформуватис€ так, щоб уже б≥льше н≥коли не зм≥нюватис€. ∆итт€ Ц це пост≥йне пристосуванн€ до безперервних зм≥н: ми весь час переходимо ≥з одн≥Їњ групи в ≥ншу, пристосовуючись до нових умов (наприклад, з с≥мТњ у школу, з≥ школи Ц на роботу) ≥ зм≥нюЇтьс€ св≥т у €кому ми живемо (скаж≥мо сучасне украњнське сусп≥льство сильно в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д того, €ким воно було наприк≥нц≥ 80-х рок≥в ’’ стол≥тт€)

1. —оц≥ал≥зац≥€ Ц це процес засвоЇнн€ культури (норм повед≥нки, вартостей, ≥дей, правил, стереотип≥в розум≥нн€). ÷е процес формуванн€ соц≥альних €костей, завд€ки €ким людина стаЇ д≥Їздатним учасником соц≥альних звТ€зк≥в, ≥нститут≥в ≥ сп≥льнот.

2. —оц≥ал≥зац≥€ Ц процес ≥,одночасно, результат засвоЇнн€ й активного в≥дтворенн€ людиною соц≥ального досв≥ду в процес≥ сп≥лкуванн€ та д≥€льност≥.

“обто соц≥ал≥зац≥€ Ц це процес перетворенн€ людськоњ ≥стоти на сусп≥льний ≥ндив≥д, включенн€ њњ у сусп≥льне житт€ €к активноњ д≥йовоњ сили.

—оц≥ал≥зац≥€ Ц процес двосторонн≥й. « одного боку, вона передбачаЇ пристосуванн€ людини до сусп≥льних вимог, а з ≥ншого Ц даЇ змогу людин≥ зм≥нювати ц≥ вимоги ≥ збагачувати њх. ѕроцес соц≥ал≥зац≥њ стосуЇтьс€ лише людей, адже т≥льки м≥ж людьми мають м≥сце соц≥альн≥ звТ€зки, €ких серед тварин немаЇ.

” процес≥ соц≥ал≥зац≥њ вид≥л€ють три стад≥њ:

Ј дотрудова (раннЇ дитинство, пер≥од навчанн€;

Ј трудова (активна участь у трудов≥й д≥€льност≥);

Ј п≥сл€трудова.

Ќа кожн≥й стад≥њ ≥снують своњ особлив≥ соц≥альн≥ ≥нститути, €к≥ Ув≥дпов≥даютьФ за соц≥ал≥зац≥ю Ц с≥мТ€, дошк≥льна установа, школа, трудовий колектив ≥ т. ≥н. ¬ сучасному св≥т≥ соц≥ал≥зац≥€ перетворюЇтьс€ на процес, котрий триваЇ прот€гом усього житт€ людини, оск≥льки прот€гом усього житт€ людина здобуваЇ все нов≥ соц≥альн≥ статуси й рол≥, наприклад: студент, прац≥вник, батько, д≥дусь, пенс≥онер ≥ т. ≥н.

јгенти соц≥ал≥зац≥њ Ц конкретн≥ люди, €к≥ навчають людину культурним нормам ≥ допомагають засвоювати соц≥альн≥ рол≥.

јгенти первинноњ соц≥ал≥зац≥њ Ц люди, €к≥ складають ближнЇ оточенн€ особи (батьки, родич≥, друз≥). ¬они виконують багато функц≥й (батько Ц вихователь, друг, оп≥кун, учитель Е), њхн≥ функц≥њ взаЇмозам≥нн≥ (скаж≥мо, батько за певних умов може вз€ти на себе виконанн€ функц≥й матер≥ щодо дитини). –азом ≥з тим, кожен агент даЇ ≥ндив≥ду в процес≥ соц≥ал≥зац≥њ саме те, що в≥н може дати. Ќаприклад, батьки можуть дитин≥ зам≥нити друз≥в, але вони не зможуть навчити њњ того, що вона вчитьс€ у своњх друз≥в: битис€, хитрувати, порушувати певн≥ соц≥альн≥ норми, бути л≥дером у груп≥, поводити себе з ровесниками.

јгенти вторинноњ соц≥ал≥зац≥њ Ц представники адм≥н≥страц≥њ школи, вузу, арм≥њ, п≥дприЇмства, парт≥й, засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ та ≥н. онтакти з цими агентами Ї р≥дшими, коротшими, а њхн≥й вплив, €к правило слабший, н≥ж в агент≥в первинноњ соц≥ал≥зац≥њ.  ожен ≥з них виконуЇ не б≥льше одн≥Їњ-двох функц≥й. ѓхн≥ функц≥њ спец≥ал≥зован≥, а тому не можуть бути взаЇмозам≥нними (наприклад, функц≥њ м≥л≥ц≥онера ≥ св€щеника). ќсоблив≥стю цих агент≥в Ї те, що вони €к правило отримують грошову винагороду за виконанн€ своњх функц≥й.

≤нститути соц≥ал≥зац≥њ Ц установи, котр≥ впливають на процес соц≥ал≥зац≥њ, спр€мовують його. ¬они розвивають особист≥сть, розширюють њњ знанн€ про св≥т, њњ розум≥нн€ того, €кою Ї бажана ≥ небажана соц≥альна повед≥нка.

≤нститути первинноњ соц≥ал≥зац≥њ Ц с≥мТ€, компан≥€ друз≥в, може бути колектив однокласник≥в, чи одногрупник≥в.

≤нститути вторинноњ соц≥ал≥зац≥њ Ц арм≥€, суд, церква, засоби масовоњ ≥нформац≥њ ≥ т. ≥н.

¬ дит€чому в≥ц≥ ранн€ соц≥ал≥зац≥€ ≥ндив≥да, €к правило, в≥дбуваЇтьс€ плавно, без р≥зких зм≥н, але при вступ≥ у доросле житт€ ≥ в процес≥ дорослоњ, або, т. зв. продовженоњ соц≥ал≥зац≥њ вид≥л€ють так≥ етапи, €к:

ƒесоц≥ал≥зац≥€ Ц в≥дучуванн€ в≥д старих ролей, вартостей, норм ≥ правил повед≥нки.

–есоц≥ал≥зац≥€ Ц вивченн€ нових ролей, вартостей, норм ≥ правил повед≥нки.

≤нод≥ людина потрапл€Ї в так≥ екстремальн≥ умови (тюрма, спецл≥карн€), у €ких десоц≥ал≥зац≥€ заходить наст≥льки далеко, що доводитьс€ говорити про руйнуванн€ основ особистост≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-09-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2312 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

1436 - | 1314 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.