Методи контролю

Методи контролю – це способи взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на виявлення та оцінювання змісту і характеру навчальних досягнень учнів.

В початкових класах застосовуються різні методи перевірки.

Усна перевірка дозволяє виявити рівень засвоєння програмового матеріалу попередніх і поточних уроків. За такої перевірки вчитель ураховує правильність відповіді, повноту знань, уміння застосовувати знання, послідовність викладу і культуру мовлення.

Від учнів вимагається, щоб вони ілюстрували відповіді власними спостереженнями, висновками з попередніх дослідів, користувалися наочними посібниками тощо.

Важливо, щоб діти під час відповіді демонстрували розуміння зв’язків між окремими природними явищами й подіями суспільного оточення, могли виділити істотні ознаки виучуваних об’єктів, встановлювати об’єктивні зв’язки й залежності.

Індивідуальна розповідь дозволяє учню не тільки відтворити засвоєні знання, а й показати уміння послідовно, логічно й аргументовано викласти власну думку. Індивідуальна розповідь є доцільною для перевірки логічно завершеної частини змісту, яка потребує цілісного викладу інформації про об’єкти і явища природи, їх взаємозв’язки і залежності, доведення певних положень за допомогою відомих або власних прикладів.

Бесіда під час перевірки буває фронтальна або індивідуальна. Вона використовується для перевірки логічно завершеної частини змісту, що містить фактичний або такий матеріал, який ділиться на малопов’язані частини, не має складних зв’язків, зміст не виклав труднощів під час засвоєння.

Письмову перевірку можна практикувати для виявлення вміння учнів застосовувати й узагальнювати знання, відтворювати їх у певній послідовності, фіксувати спостережувані явища, зіставляти, робити висновки.

Письмові завдання мають бути невеликими за обсягом (тому доцільно використовувати самостійні роботи до 10 хв), різноманітними за змістом і способом виконання:

− вибрати правильну відповідь з кількох запропонованих, позначивши її знаком «+» чи обвести кружечком;

− виконати схематичний малюнок;

− вставити пропущене слово в реченні;

− підкреслити назву того чи іншого об’єкта;

− пронумерувати порядок дій у завданні;

− позначити умовними знаками певні об’єкти тощо.

Письмові завдання можуть спонукати дітей до заповнення нескладних таблиць, а також до виконання схематичних малюнків предметів і явищ природи. Останні використовуються за умови, якщо вчитель навчив учнів робити прості схеми. Для цих завдань вибираються об’єкти, на основі яких формували основні поняття з природознавства. Вони мають бути нескладними для зображення. Наприклад, дерево, кущ, трав’яниста рослина, гора, горб, яр, річка з протоками і т. ін.

Методи практичної перевірки дозволяють виявити вміння дітей реалізувати набуті знання в практичній діяльності, застосовувати дослідницькі прийоми роботи.

Практичні завдання можуть бути різними за змістом і способами виконання. На уроках природознавства вони організовуються за допомогою завдань: а) на застосування природознавчих знань, яке здійснюється у практично-дійовій формі. Наприклад, визначити температуру повітря, води за допомогою термометра; визначити за допомогою компаса, в якому напрямку від школи знаходиться…

Дослід служить способом виявлення знань про:

а) ознаки та властивості об’єктів і явищ природи, умови їх існування;

б) прилади і матеріали, які використовуються для проведення досліду та їх призначення;

в) спосіб виконання діяльності: склад і послідовність виконання дій у досліді. А також умінь:

а) виконувати досліди для виявлення конкретних ознак, властивостей, умов; б) користуватися приладами, які необхідні для проведення досліду.