Зокрема до документу було включено підрозділ «Нейтральність, особиста чесність і професійні навики».
- ми віддані та компетентні у своїй професії, володіємо і постійно вдосконалюємо професійні знання, вміння та навички
- ми несемо моральну відповідальність за оперативність, повноту і об'єктивність інформації, що надається в процесі бібліотечно-інформаційного обслуговування
- ми дотримуємося нейтральності й неупередженої позиції щодо збирання та організації доступу до інформації й надання послуг, розмежовуємо професійні обов'язки і власні інтереси, прагнемо до того, щоб особисті переконання не заважали вільному доступові користувача до інформації
- ми не припускаємо одержання особистої вигоди за рахунок читачів, колег, бібліотеки, протидіємо корупції, яка впливає на бібліотечну справу, зокрема у постачанні та забезпеченні бібліотечними матеріалами і ресурсами, призначенні на бібліотечні посади та адмініструванні бібліотечних контрактів і фінансів
- ми маємо право на вільне висловлювання на робочому місці, виходячи з того, що це не порушує принцип нейтральності щодо користувачів
- ми виявляємо ініціативу, відповідальність, дисциплінованість, сумлінність у професійній діяльності
- ми сприяємо розвитку бібліотечної науки і практики, інноваціям, впровадженню прогресивних інформаційних технологій.
З огляду на те, що одним з перспективних напрямів обслуговування є надання доступу до консолідованої інформації, що міститься в підготовленому в бібліотеці шляхом аналітико-синтетичного опрацювання джерел інформаційно-аналітичному продукті, бібліотечний працівник сьогодні має володіти навичками аналітичної роботи, адже він має визначити, які джерела відкритої інформації спеціалізуються на даній тематиці, які з них є найбільш доступними, професійними, об’єктивними, найчастіше поновлюваними в цей період тощо. Такі вимоги набувають додаткової актуальності в контексті зростання загального обсягу інформації та необхідності прискорення темпів її опрацювання.
Бібліотечне дистантне інформаційно-аналітичне обслуговування ставить перед бібліотекарем-аналітиком вимоги щодо необхідності відповідати певним характеристикам, серед яких:
– високі організаційні якості – вміння розробляти проекти на замовлення користувача, встановлювати пріоритети та кінцеві терміни для їх виконання;
– методологічні й технічні навички – знання і вміння використовувати потрібні інструменти дослідження та дослідницькі методи (емпіричні методи дослідження, прогнозування, моделювання, аналіз тенденцій, контент-аналіз, статистичні методи тощо); бути ознайомленим та вміти користуватися новітніми інформаційними технологіями;
– високий освітній рівень, широкий кругозір та аналітичне мислення – вміння швидко орієнтуватись у суті проблеми, яка цікавить користувача, пояснити складне простими словами та переходити від абстрактного (концептуалізація) до практичного (втілення), здатність мислити стратегічно: у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі; мати інтегративні, синтезуючі та аналітичні навички; здатність зважувати та узгоджувати протилежні інтереси, погляди на інформацію; прослідковувати взаємозв’язки, визначати альтернативи, тенденції, проблеми, симптоми, причини та наслідки досліджуваного процесу або явища.
– творчий підхід та ініціативність – творче мислення, розвинена уява, здатність знаходити нові, практичні підходи до вирішення поставлених завдань.
– комунікаційні вміння – здатність розуміти різні аудиторії користувачів, узгоджувати способи та стилі комунікації, ефективно працювати як у колективі, так і самостійно; вміння спілкуватися усно та бути активним слухачем і, водночас, уміти стисло і зрозуміло викладати думки письмово; підтримувати зв’язки у професійній галузі у внутрішньому та зовнішньому середовищі (колеги, науковці, групи за інтересами).
Набуття працівником бібліотеки зазначених вище характеристик сприятиме його перетворенню на інформаційного фахівця – когнітолога, що відповідає процесу інформаційного виробництва – продукуванню, збору, збереженню, переробці й поширенню інформації та знань, а також – еволюції характеру та засобів соціального спілкування.
Тільки за умов трансформації бібліотечного працівника стає можливим розвиток широкого спектру дистантних інтернет-послуг, яких сьогодні потребує користувач.
Дистантні інтернет-послуги:
- інформування на основі інтернет-технологій через веб-сайт бібліотеки, електронну пошту, чат-сервіси, соціальні медіа, Scype, мобільні додатки про бібліотеку, її послуги, включно з описом фондів і колекцій, нові надходження, віртуальні виставки
- доступ до електронного каталогу, як основного бібліографічного ресурсу;
- доступ до електронного бібліотечного інформаційного ресурсу (через сайт бібліотеки і віртуальні читальні зали) - локальні бібліографічні БД, бібліографічні покажчики та списки, фактографічні дані, повнотекстові ресурси, що становлять електронні колекції бібліотеки, інтернет-путівники, електронні бібліотеки тощо.
- надання в тимчасове або постійне користування повнотекстових електронних документів (ЕДД [на комп’ютер користувача через електронну пошту, на сервер, на сайт бібліотеки з наступним виведенням на електронні книжки і читанки, або на друк], на сайті бібліотеки в режимі онлайн).
- дистантне довідково-бібліографічне інтернет-обслуговування користувачів
- проведення комплексних заходів (он-лайн конференції, семінари, круглі столи; організація віртуальних виставок).
- консультування
сервіси:
- пошукові сервіси – за ключовими словами, автором, датою, галуззю науки тощо
- копіювання, скачування документу,
- замовлення документів для абонементу або ЕДД
Перші спроби обслуговування дистантних користувачів на основі інтернет-технологій, а отже і поява перших інтернет-послуг, пов’язані з появою в бібліотеках електронної пошти. На самому початку розвитку цього сервісу e-mail-запити користувачів виконувалися епізодично і нерегулярно, утім сьогодні електронна пошта – необхідний елемент функціонування служби віртуальної довідки. Наприклад, на основі електронної пошти функціонує система пошуку в «Архіві виконаних довідок» «Віртуальної довідки» НБУВ. Як зазначається на сайті Бібліотеки щодо пошуку відповіді на запит, «введіть в поле «Електронна пошта» адресу Вашої електронної пошти або ключові терміни за темою запиту і перегляньте історію наданих відповідей на Ваші запити у зворотньо-хронологічному порядку».
На сьогодні дистантне обслуговування включає широкий спектр послуг, серед яких дистантне інтернет-обслуговування найбільш популярне серед користувачів. Зокрема, користуються попитом послуги, що надаються через бібліотечний веб-сайт, електронну пошту, сервіс скайп (Skype) та віртуальні соціальні мережі.
Варто відзначити, що сучасний розвиток дистантних форм обслуговування відбувається в напрямі залучення та використання інтелектуального користувацького потенціалу, що зумовлює впровадження таких інтерактивних сервісів для здійснення дистантного обслуговування як ведення бібліоблогів, форумів, чатів, проведення відео-конференцій, мультимедійних сервісів, рекомендаційних сервісів, міждисциплінарна співпраця на базі бібліотек тощо.
Бібліотеки України сьогодні впроваджуються в свою діяльність такі перспективні напрями дистантного інтернет-обслуговування, як використання мобільних сервісів для надання дистантних послуг через мобільний телефон (наприклад, Кіровоградська ОУНБ ім. Д. І. Чижевського), скайп (Skype), інструментарію соціальних медіа.
Водночас, для провідних бібліотек України – Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України, Національної парламентської бібліотеки України, Одеської національної наукової бібліотеки, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника НАН України та ОУНБ – поки що характерним є здійснення дистантного інтернет-обслуговування шляхом надання окремих послуг з використанням електронної пошти та на основі функціонування веб-сайтів. Зокрема, послуга «віртуальна довідка» серед ОУНБ надається лише окремими – Івано-Франківською ОУНБ ім. І. Я. Франка, Львівською ОУНБ, Полтавською ОУНБ імені І. П. Котляревського, Кіровоградською ОУНБ ім. Д. І. Чижевського, Дніпропетровською ОУНБ та рядом інших. Комплексне використання широкого спектру дистантних послуг на основі бібліотечного веб-сайту, електронної пошти, сервісу скайпу (Skype) та віртуальних соціальних мереж у вітчизняній бібліотечній практиці є поки що винятком (наприклад, НБУВ окрім підтримки веб-сайту та сервісу електронної пошти, пропонує послугу «Запитай бібліографа по скайпу», підтримує сторінки в соціальних медіа).
Повільність та відсутність системності у впроваджені дистантних послуг в першу чергу пов’язано з недостатнім фінансуванням і технічним оснащенням. Також негативно впливає на цей процес відсутність системних методичних розробок та практичних заходів щодо підвищення професійного рівня бібліотечного персоналу.
Отже для ефективного здійснення дистантного бібліотечного обслуговування важливим є використання всього сучасного науково-методичного, інформаційного, технологічного та організаційного потенціалу, що ще раз підтверджує взаємозв’язок між елементами пропонованої моделі.
Стрімке збільшення кількості й урізноманітнення дистантних послуг в бібліотечному обслуговування актуалізує питання місця дистантного інтернет-обслуговування в системі загального бібліотечного обслуговування та уточнення існуючих класифікацій бібліотечних послуг. В «Довіднику бібліотекаря» наголошується, що для здійснення обслуговування, його планування і аналізу результативності важлива багатоаспектна класифікація бібліотечних послуг.
З точки зору взаємозв’язку послуг з бібліотечними функціями виділяють такі класи послуг: основні бібліотечні послуги, які сприяють реалізації як родових, так і ситуативних функцій бібліотеки та надаються безкоштовно; додаткові послуги, які мають виключно комерційний характер і регулюються відповідними нормативно-правовими документами. В цьому контексті дистантні інтернет-послуги відносяться як до першої, так і до другої групи. Наприклад, обслуговування дистантних користувачів інформаційно-аналітичної продукцією, підготовленою бібліотечними працівниками відповідно до користувацьких запитів, здійснюється відповідно до укладених між бібліотекою та замовником послуги угод і оплачується замовником. Водночас, дистантне користування електронним бібліотечним каталогом – безкоштовне.
З урахуванням особливостей відомостей або матеріалів, що надаються читачам, В. В. Брежнева та В. А. Мінкіна розрізняють:
1. Послуги, кінцевим результатом яких є видача документів в тимчасове користування:
а) в межах бібліотеки, в читальних залах;
б) на абонементі для читання вдома.
2. Видачу копій документів.
3. Довідково-аналітичні послуги: уточнюючі і адресні довідки, тематичні бібліографічні списки і покажчики, фактографічні довідки і т.д.
4. Послуги, пов’язані з розкриттям складу фонду (виставки, читацькі конференції і т. д.).
5. Консультаційні послуги.
Виходячи з цієї класифікації, бібліотечні інтернет-послуги слід віднести до всіх груп, крім першої, стосовно якої в контексті дистантного інтернет-обслуговування варто зробити уточнення щодо надання в тимчасове користування не документу, а доступу до документу.
З погляду ресурсів, використаних для надання послуг, спектр дистантних інтернет-послуг включає як ті, що надаються на базі лише власних фондів бібліотеки, так і ті, що вимагають залучення інформаційних ресурсів суспільства.
Дистантне інтернет-обслуговування є елементом системи загальнобібліотечного обслуговування, в якій виділяють:
– стаціонарну форму обслуговування (всі види послуг бібліотеки, що надаються користувачу в стінах бібліотеки);
– позастаціонарну форму обслуговування (пересувні бібліотеки – бібліобуси, а також бібліотечні пункти та пункти видачі книг, в які регулярно доставляються книги і інші носії інформації по запитах населення за допомогою місцевих засобів транспорту).
Обидві форми на сьогодні функціонують з використанням арсеналу дистантних інтернет-послуг. В приміщеннях бібліотек надається, зокрема доступ до передплачених бібліотекою баз даних, чого користувач не може зробити, перебуваючи вдома за своїм комп’ютером, доступ до віртуальних читальних залів інших бібліотек. Водночас, пересувні бібліотечні пункти на сьогодні обладнані доступом Wi-Fi, що дає змогу бібліотечним працівникам використовувати планшетні комп’ютери для демонстрації різноманітних цифрових сервісів, включно з електронними книжками.
