Лекции.Орг

Поиск:


Дискотека




Це незмінна і надзвичайно важлива для дітей складова табірного життя, тому організації цього нехитрого, на перший погляд, заходу слід приділяти особливу увагу. Можна визначити „трьох китів”, на яких засновується робота „діджея”:

1. знання основної маси популярних пісень, які є „на слуху” дітей;

2. наявність відповідної фонотеки;

3. табу на пропаганду тієї музики, яка подобається діджею.

 

Крім того, хороший діджей повинен уміти відчувати аудиторію, її настрій, щоб прокручувати саме ті композиції, які будуть найдоречнішими.

Діджей повинен спілкуватися з аудиторією, заохочувати до конкурсів, ігор і танців. Дискотека для молодших загонів – це веселощі й ігри під музику. Малюки починають танцювати раніше, коли старші ще тільки збираються.

 

Необхідно дітям наголосити на деяких правилах танцювального етикету, бо більшість із них про такі й не підозрюють:

- дискотека – це не спортивні змагання, тому одяг (особливо у хлопців) повинен відрізнятися від того, у якому вони щойно грали у футбол;

- якщо хлопець щойно виконував „нижній брейк”, увесь спітнілий і запилюжений, то нехай відвідає відразу ж душ, щоб не шокувати дівчат, із якими хотів би танцювати повільний танець;

- якщо дівчина відмовила – не треба тут же запрошувати її подругу, яка стоїть поряд;

- окремо слід провести бесіду про особливості застосування чоловічої та жіночої косметики та макіяжу.

 

Діджей повинен проводити конкурси, лотереї, сповіщувати цікаву пізнавальну інформацію.

 

Танцювальні ігри:

1. Карниз.

2. Третій зайвий.

3. Номерки.

4. Музичні перегони.

5. Танець за лідером.

6. У капелюсі не танцюють.

7. Танцювальні знайомства.

8. Запрошення з коробкою цукерок.

9. Запрошення зі стрічками.

10. Конкурс із повітряними кульками.

11. Розбиті серця.

12. Румпель, пумпель, бум!

13. Павутина.

14. Ходім зі мною.

15. Спина до спини.

16. Ти не бачив мого собаку?

17. Пошта (для прощального вечора).

 

Масові дитячі ігри

 

 

Характерною особливістю дітей усіх вікових груп є емоційність і допитливість, прагнення перевірити, випробувати свою силу і сприт ність, бажання фантазувати, відкривати таєм ниці і прагнути до чогось незвичайного, дале кого і прекрасного.

Гру недарма називають королевою дитинства. Без неї дітям жити невесело, нецікаво. При вмілому використанні гра може стати незмін ним помічником вихователя.

Гра — засіб багатогранний. Це і самостійна діяльність, що сприяє всебічному розвитку особистості, і засіб формування та згуртування колективу, і метод організації інших видів діяльності, і емоційний стан, і засіб спілкування.

Залежно від змісту та структури ігри поділя ють на пізнавальні та інтелектуальні; творчі та рольові; рухливі та спортивні.

В організаційний період основною формою є колективні творчі справи, які сприяють створенню дружного колективу. Використо вуються різні форми ігрової діяльності: народні ігри; ігри — вікторини; ігри на місцевості; веселий експрес; вечір ігор і сюрпризів, веселі старти.

Що треба пам'ятати, організовуючи гру з дітьми?

Перед початком гри треба зацікавити дітей її змістом, визначити умови проведення гри, озна йомити з правилами, розподілити завдання,

1. Кожна гра має бути забезпечена необхід ним для її проведення обладнанням та інвен тарем.

2. Необхідно привчати дітей контролювати й регулювати свої дії та сили у грі. Тому доціль ним є аналіз, розгляд гри, успіхів і помилок її учасників.

3. Необхідно широко залучити самих дітей при проведенні різних ігор у ролі суддей, членів журі; слід пам'ятати, що дітей середнього та старшого віку в основному приваблюють ігри з поділом на команди.

4. Треба прагнути вносити у гру елементи романтики, загадковості, використовуючи для цього розвідку справ, пакети із завданням тощо.

5. Кілька хвилин вільного часу, що з'явилися поміж справами, мають бути використані для рухливих ігор, ігор — забав, ігор, тренувань.

6. Самоконтроль, стриманість, впевненість у своїх діях, спокійний і зацікавлений стан — ці риси допоможуть вихователю вчасно вирішити конфліктну ситуацію, що виникла, встановити психологічну рівновагу.

Видатні педагоги, філософи, психологи мину лого та сучасного високо цінували гру як вид діяльності дитини.

Тому, готуючись до роботи з дітьми, слід пам'ятати, що добра гра — добра робота. У грі дитина не повинна бути пасивною. Завжди згадуй заповіді витівника:

1. Посмішка і хороший настрій — основа успіху.

2. Говори чітко, коротко, голосно.

3. Витівника мають бачити всі.

4. Заздалегідь найди собі помічників.

5. Добираючи ігри, думай про вік учасників, місце проведення, реквізити.

6. Гра не повинна принижувати людської гідності.

7. Будь готовий запропонувати іншу гру, якщо перша не вдалася.

8. Витівник вболіває за всіх.

9. Підбадьорюй і підхвалюй гравців і боліль ників.

10. Умій подякувати всім за участь у грі.

Пропонуємо ігри, які можна організувати перед початком масової справи у залі, ігротеці, на місцевості, у поході.

Ігри в лісі, на галявині

Дубе-дубок, виручай, дружок!

Цю гру найкраще проводити у змішаному лісі, де ростуть берези, осики, дубки, близько до них стоять сосни, ялини.

За допомогою жеребкування обирають того, хто водить. Всі інші тікають від нього. Ті, які тікають, повинні віднайти між дерев дубок і, обхопивши його руками, сказати: «Дубе-дубок, виручай, дружок!» Той, хто встиг це зробити, врятований, тому що біля дубочка ловити не можна.

У грі є таке правило: коли тебе піймали — ти ловиш іншого. Якщо ви опинитеся в лісі, де дубки трапляються рідко або їх немає взагалі, але є берези, проведіть цю гру так само, але домовившись, що рятувальним деревом є берізка. І тоді втікач, рятуючись від переслідування, повинен обхопити берізку і вигукнути: «Берізонько, виручай!»

Але можна грати й так: обхопіть рукою будь-яке дерево, тільки правильно його назвіть. Хто переплутає берізку з осикою — починає водити.

 






Дата добавления: 2015-09-20; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 344 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Поиск на сайте:

Рекомендуемый контект:




© 2015-2021 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.004 с.