Теоретична частина. Вентиляцією називають регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу свіжого повітря

Вентиляцією називають регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу свіжого повітря.

Залежно від призначення виробничих приміщень влаштовують припливну, витяжну та припливно-витяжну вентиляцію.

За способом переміщення повітря вентиляційні установки бувають:

- з природним збудженням, коли повітрообмін здійснюється за рахунок різниці температур і питомої густини холодного й теплого повітря, а також під впливом вітру (аерація);

- з механічним збудженням, коли повітрообмін підтримується засобами з механічним приводом (вентиляторами).

 

 

Розрахунок вентиляції виробничих приміщень

Основною величиною для визначення параметрів вентиляційної системи і вибору необхідного вентиляційного обладнання є повітрообмін (L, м³/год).

Повітрообмін – це часткова або повна заміна забрудненого повітря у приміщенні свіжим і чистим зовнішнім.

У процесі обміну повітря у приміщенні об’єм повітря, що надходить до приміщення, повинен перевищувати об’єм повітря, що виділяється, не більше ніж на 10 ― 15%. При цьому свіже повітря слід подавати в зону з найменшим виділенням забруднень і видаляти із зони з найбільшим виділеннями забруднень.

Для приміщення з нормальним мікрокліматом, без виділення шкідливих речовин, потрібний повітрообмін L (м³/год) визначають так: L = n * q,

де: n – кількість працівників;

q – витрата повітря на одного працівника, м³/год.

Якщо на одного працівника у приміщенні припадає менше ніж 20 м³ об’єму приміщення, то q = 30 м³/год, якщо більше 20 м³, то q=20 м³/год.

Для приміщень з виділенням шкідливих речовин потрібний повітрообмін L (м³/год) визначають за формулою:

L = к V,

де: V – об’єм приміщення, м³;

К – кратність повітрообміну, разів / год.

Кратність повітрообміну (К =1,2,3..., n) показує, скільки разів за годину весь об’єм повітря у приміщенні замінюється свіжим, і визначається за формулою:

К =q_ф / q_гдк,

де: q_ф – фактична концентрація шкідливих речовин, мг/м³;

q_гдк – гранично допустима концентрація шкідливих речовин, мг/м³.

Якщо відома кількість виділень (пилу, газів) в мг/год, потрібний повітрообмін L (м³/год) розраховують за формулою:

L = G / q_гдк –q_о

де: G – кількість виділень шкідливих речовин у повітрі приміщення, мг/год;

q_гдк – гранично допустима концентрація шкідливих речовин, мг/м³;

q_о – концентрація шкідливих речовин, що надходить у приміщення з чистим повітрям, мг/м³.

 

3.2 Практична частина (розв’язування задач)

3.2.1. Визначити необхідний повітрообмін у приміщенні без виділення шкідливих речовин для забезпечення працездатності працівників, якщо відомо, що об’єм приміщення 180м³, а в приміщенні працює 10 робітників.

3.2.2. Визначити необхідний повітрообмін у приміщенні з виділенням шкідливих речовин для забезпечення працездатності робітників, якщо відомо, що об’єм приміщення 180м³. В приміщенні виділяється аміак з концентрацією 55 мг/м³. ГДК аміаку 20 мг/м³.

4. Оформлення звіту

Звіт повинен містити:

· назву заняття;

· теоретичну частину:

- параметри мікроклімату, їх нормування, прилади для визначення параметрів мікроклімату;

- нормування освітленості, прилад для визначення освітленості;

- розрахунок вентиляції виробничих приміщень;

· практичну частину (за пунктами заняття):

- дослідження умов праці на робочих місцях користувачів ЕОМ;

- дослідження освітленості робочих місць;

- розрахунок вентиляції виробничих приміщень.

-

Захист звіту

При захисті звіту викладач перевіряє: правильність оформлення звіту, результати рішення задач і проводить співбесіду за контрольними питаннями.

Контрольні питання

1. Що таке мікроклімат виробничих приміщень?

2. Які прилади застосовують для контролю параметрів мікроклімату?

3. Порядок вимірювання вологості повітря за допомогою психрометра.

4. Порядок вимірювання швидкості руху повітря за допомогою анемометра.

5. Що покладено в основу нормування параметрів мікроклімату?

6. Яким приладом визначається відносна вологість при від’ємних

температурах?

7. Як класифікують за стандартом параметри мікроклімату?

8. Який прилад фіксує зміну температури, вологості, тиску упродовж доби?

9. Дати визначення освітленості і в яких одиницях вона вимірюється.

10. Дати визначення світлового потоку і в яких одиницях він вимірюється.

11. Охарактеризувати коефіцієнт природної освітленості.

12. Залежно від чого встановлюють норми освітленості?

13. Які вимоги пред’являються до виробничого освітлення?

14. Дати визначення вентиляції.

15. Що називається кратністю повітрообміну.

16. Написати формулу для визначення повітрообміну в приміщенні без виділення шкідливих речовин.

17. Написати формулу для визначення повітрообміну в приміщенні з виділенням шкідливих речовин при відомій їх концентрації.

Практичне заняття № 2. Дослідження запиленості та загазованості виробничих приміщень. Дослідження захисних властивостей ЗІЗОД і розрахунок їх потреби на рік

Мета заняття:

– повторити вплив шкідливих речовин на організм людини, принципи нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі та визначення їх концентрації;

– повторити та закріпити знання приладів для визначення запиленості та загазованості;

– повторити й закріпити призначення та типи засобів індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД), методику визначення їх потреби для роботи в певних умовах.

 

План проведення заняття

1. Опитування студентів за матеріалом заняття.

2. Рішення задач на вибір ЗІЗОД і розрахунок їх потреби.

3. Оформлення звіту за заняття.

4. Захист звіту.

 

Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття

При підготовці до заняття студентам потрібно повторити матеріал теоретичної частини до даного заняття та законспектувати основні положення.

1. Визначення загазованості повітря

Прилади й устаткування: універсальний газоаналізатор УГ-2, спецкомплект для дослідження аміаку, пляшка з 10%-м розчином аміаку, стенд «Універсальний газоаналізатор УГ-2».