Лекции.Орг

Поиск:


Устал с поисками информации? Мы тебе поможем!

Be printed




^D

Наприклад, щодо виведення результатів на екран терміналу, строк може бути значно більше, ніж на екрані. У цьому випадку краще використати сполучення за допомогою каналів з командамиmoreтаless . Наприклад:

$ ls –larR | more

У процесі виводу на екран після заповнення усіх строк буде очікуватись натискання трьох клавіш – або Enter (до наступної строки), або Space (до наступного заповнення екрану), або Q (вихід з даного режиму перегляду).

$ ls –larR | less

Перегляд строк (вперед/назад/ліворуч/праворуч) можна виконувати за допомогою клавіш ­, ¯, , ® та перегортати сторінки вперед/назад клавішами PgUp, PgDn. Вихід з даного режиму перегляду - Q . За допомогою клавіші Q також можна виходити з режиму перегляду Manual.

5.1.4 Задачі: перевід в фоновий режим, відміна і переривання

При виконанні якої-небудь команди ОС Linux розглядає її як належну до виконання задачу (завдання). Ви можете дати системі вказівку виконувати завдання у фоновому режимі, щоб мати можливість продовжувати виконувати інші команди. Оператор "&" (амперсанд) в кінці командного рядка сповіщає систему про те, що дана команда повинна виконуватися в фоновому режимі:

$ lpr mydata &

[1] 1925

Друк файлу mydata здійснюється в фоновому режимі, користувач не чекає виконання цієї задачі, а продовжує працювати в нормальному режимі.

Наприклад, необхідно створити нескінченний процес виводу символу на консоль (фоновий режим) для демонстрації списку завдань і процесів, та виконати перенаправлення потоку у пристрій з ім’ям “null”:


$ yes > /dev/null &

[2] 1926

$ yes > /dev/null &

[3] 1927

$ yes > /dev/null &

[4] 1928

За допомогою команди jobs можна отримати список задач, що переведені у фоновий режим, а також номера і статус цих задач:

$ jobs

[1] + Running lpr intro

[2] - Running yes

[3] Running yes

[4] Running yes

Знак "+" позначає завдання, що обробляється в даний момент. Знак "" позначає наступне завдання, що підлягає виконанню.

Поточну задачу можна перервати комбінацією клавіш Ctrl+z. При цьому вона приймає статус зупиненої. Запустити її на фоновому режимі можна командою bg; на передній фон (у пріоритетний режим) поточна задача відновлюється командою fg. Фонові і зупинені завдання знімаються (відмінюються) командою kill. Команди керування задачами реалізовано у командному інтерпретаторі:

$ bg %3

$ fg %4

$ kill %2

5.1.5 Операції керування файлами

Файли у ОС Linux організовано в каталоги. Всі каталоги з’єднуються один з одним, утворюючи ієрархічну деревовидну структуру. При звертанні до файлів необхідно вказувати не тільки ім’я, але й місце, яке він займає в цій файловій структурі. Ім’я файлу може містити які завгодно букви, знаки підкреслювання і цифри. Можна включати в імена крапки, коми, спеціальні і керуючі символи. Максимальна довжина імені файлу - 255 символів. Ім’я файлу може включати в себе розширення, причому не одне. Для відокремлення розширення від імені служить крапка. Існують спеціальні файли ініціалізації, які використовуються для зберігання параметрів конфігурації різноманітних програм, в тому числі й самого командного інтерпретатора. Як правило, це сховані файли, імена яких починаються з крапки.

Як вже говорилось, всі файли в ОС Linux мають один і той же формат - байтовий потік. Байтовий потік представляє собою просто послідовність байтів. Це дозволяє системі Linux розповсюджувати файлову концепцію на всі компоненти даних и навіть на апаратні засоби. Розглядаючи всі ці об’єкти (файли, каталоги, пристрої та ін.) як файли, Linux дозволяє спростити організацію даних і обмін ними. Кількість типів файлів залежить від конкретної реалізації ОС, однак існує чотири стандартних типи файлів: звичайні, файли-каталоги, байт-орієнтовані файли пристроїв і блок-орієнтовані файли пристроїв. Існують файли-символічні посилання, іменовані канали та ін.

Як відзначалось вище, файли мають один формат (байтовий потік), але можуть використовуватися по-різному. Найбільш суттєва різниця має місце між двійковими і текстовими файлами. Приклад двійкового файлу - програмний код після його компіляції. Команда file допомагає визначити, чим є той чи інший файл:

$ file monday report hello.c

monday: ASCII text

report: directory

hello.c: C source file

 

В багатьох випадках виникає необхідність продивлятися вміст файлу. Команди cat і more виводять вміст файлу на екран (more здійснює посторінковий вивід):

$ more mydata

Linux, DOS, Win95 - good, bad and ugly:-)

 

Команда touch змінює час останньої модифікації файлу на поточний. Якщо до цього файлу не існувало, то буде створено порожній файл.






Дата добавления: 2015-09-20; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 442 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Поиск на сайте:

Рекомендуемый контект:





© 2015-2021 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.004 с.