Ћекции.ќрг

ѕоиск:


”стал с поисками информации? ћы тебе поможем!

«м≥ст навчанн€




„итанн€ ≥ запис натуральних чисел в межах м≥льйона. „исло 0. ѕор≥вн€нн€ чисел. «наки "=", "<", ">".

јрифметичн≥ д≥њ з натуральними числами. «наки арифметичних д≥й.

„исловий вираз. ƒужки. ѕор€док виконанн€ д≥й у числовому вираз≥.

¬еличини: довжина, площа, маса, час, швидк≥сть, варт≥сть. ќдиниц≥ вим≥рюванн€ цих величин. «алежност≥ м≥ж величинами (м≥ж ц≥ною, к≥льк≥стю ≥ варт≥стю; швидк≥стю, часом ≥ в≥дстанню; площею ≥ довжиною стор≥н пр€мокутника).

√еометричн≥ ф≥гури (точка, в≥др≥зок, ламана, трикутник, чотирикутник, пр€мокутник, квадрат, многокутник, коло, круг). «ображенн€ ф≥гур на папер≥.

¬им≥рюванн€ довжини в≥др≥зк≥в. ѕобудова в≥др≥зк≥в заданоњ довжини. ќбчисленн€ периметра многокутника ≥ площ≥ пр€мокутника.

“екстов≥ арифметичн≥ задач≥.

ќсновн≥ питанн€ курсу

” програм≥ з математики дл€ п≥дготовчого ≥ 1-4 клас≥в розкрито зм≥ст вс≥х зм≥стових л≥н≥й, визначених ƒержавним осв≥тн≥м стандартом школи ≥нтенсивноњ педагог≥чноњ корекц≥њ.

- властивост≥ та в≥дношенн€ предмет≥в; л≥чба

- числа ≥ д≥њ над ними;

- числов≥ та буквен≥ вирази;

- р≥вн€нн€ ≥ нер≥вност≥;

- геометричн≥ ф≥гури та њх властивост≥, геометричн≥ т≥ла;

- вим≥рюванн€ геометричних величин та обчисленн€ њх значень;

- величини та одиниц≥ вим≥рюванн€ величин.

ќск≥льки д≥ти ≥з «ѕ– до початку навчанн€ в школ≥ не набули багатьох елементарних математичних знань, в програм≥ п≥дготовчого класу передбачено введенн€ пропедевтичного пер≥оду.  р≥м того, систематично зд≥йснюЇтьс€ спец≥альна п≥дготовка до вивченн€ найб≥льш важких розд≥л≥в курсу шл€хом введенн€ практичних вправ, спр€мованих на формуванн€ корекц≥йних навичок ≥ узагальненн€ набутого досв≥ду.

ћета пропедевтичного пер≥оду - на основ≥ предметно-практичних д≥й учн≥в уточнити њх у€вленн€ про розм≥р предмет≥в, к≥льк≥сть, просторов≥ ≥ часов≥ у€вленн€. ”чн≥ повинн≥ об'Їднувати предмети у групи за будь-€кою ознакою (кольором, розм≥ром, формою), класиф≥кувати предмети, пор≥внювати ≥ ур≥внювати к≥льк≥сть предмет≥в двох груп. ѕрактичн≥ д≥њ учн≥в повинн≥ супроводжуватись проговорюванн€м, оск≥льки при цьому в≥дбуваЇтьс€ засвоЇнн€ необх≥дноњ математичноњ терм≥нолог≥њ.

” п≥дготовчому клас≥ вивченн€ чисел обмежуЇтьс€ формуванн€м ум≥нь називати числа по пор€дку в≥д 1 до 10, читати ≥ записувати ц≥ числа. ¬ ≤ клас≥ вивчаютьс€ числа до 20, в ≤≤ - до 100, в ≤≤≤ - до 1000, в ≤V клас≥ учн≥ засвоюють читанн€ ≥ запис чисел в межах 1000000. ѕор€д з розширенн€м област≥ розгл€нутих чисел поглиблюютьс€, систематизуютьс€ ≥ узагальнюютьс€ знанн€ д≥тей про натуральний р€д.

ѕ≥д час вивченн€ натурального р€ду чисел учн≥ повинн≥ зрозум≥ти, що кожне наступне число може бути утворене шл€хом додаванн€ одиниц≥. ¬ такий спос≥б у них формуЇтьс€ знанн€ про числовий р€д (правильноњ посл≥довност≥ чисел, њх запису), ум≥нн€ пор≥внювати числа ≥ встановлювати, на ск≥льки одне число б≥льше чи менше за друге. —пособи пор≥вн€нн€ чисел засвоюютьс€ на основ≥ пор≥вн€нн€ в≥дпов≥дних груп предмет≥в шл€хом встановленн€ взаЇмно однозначноњ в≥дпов≥дност≥ м≥ж елементами множин (прикладанн€м або накладанн€м). ” процес≥ ц≥Їњ д≥€льност≥ використовуЇтьс€ р≥зноман≥тний роздатковий матер≥ал.

ќзнайомленн€ з таблиц€ми додаванн€ розпочинаЇтьс€ в п≥дготовчому клас≥ розгл€даютьс€ випадки додаванн€ одноцифрових чисел в межах 10 ≥ завершуЇтьс€ в ≤ клас≥ вивченн€м напамТ€ть таблиц≥ додаванн€ одноцифрових чисел.

“аблиц≥ множенн€ ≥ д≥ленн€ вивчаютьс€ у другому клас≥. ¬ ход≥ п≥дготовки до њх вивченн€ використовуютьс€ вправи на л≥чбу групами, знаходженн€ суми однакових доданк≥в ≥ розкладанн€ числа на однаков≥ доданки (д≥њ з предметами, геометричними ф≥гурами, виконанн€ малюнк≥в, складанн€ ≥ розв'€зуванн€ приклад≥в ≥ задач). ”чн≥ ознайомлюютьс€ з математичними терм≥нами, спочатку сприймаючи њх у мовленн≥ вчител€, а поступово й сам≥ вчатьс€ використовувати математичну терм≥нолог≥ю у власному мовленн≥ (наприклад: вз€ти дек≥лька раз≥в, розд≥лити на р≥вн≥ частини, розкласти пор≥вну ≥ т. ≥н). “≥льки завд€ки багаторазовому виконанню р≥зноман≥тних п≥дготовчих вправ дос€гаЇтьс€ св≥доме засвоЇнн€ учн€ми нових арифметичних д≥й.

Ќа першому етап≥ навчанн€ в п≥дготовчому клас≥ учн≥ користуютьс€ доступним дл€ них формулюванн€м властивостей додаванн€: додавати числа можна в будь-€кому пор€дку (аналог≥чно дл€ множенн€ у другому клас≥: множити числа можна в будь-€кому пор€дку). ƒо ≤V класу (п≥дготовчий - ≤≤≤ клас) ц≥ властивост≥ використовуютьс€ без введенн€ њх назв ≥ формулювань. ѕ≥д час вивченн€ таблиц≥ додаванн€ в п≥дготовчому ≥ ≤ класах в≥дпрацьовуютьс€ прийоми додаванн€ чисел частинами (7+3=7+1+2=10). ¬ ≤V клас≥ знанн€ учн≥в про властивост≥ д≥й систематизуютьс€ ≥ узагальнюютьс€.

ќзнайомленн€ з письмовим додаванн€м ≥ в≥дн≥манн€м двоцифрових чисел розпочинаЇтьс€ в ≤≤ клас≥.

” ≤≤≤ клас≥ учн≥ знайомл€тьс€ з письмовим додаванн€м ≥ в≥дн≥манн€м трицифрових чисел, а в ≤V Ц багатоцифрових чисел у межах 1000000.

¬веденн€ письмових прийом≥в множенн€ передбачено програмою ≤≤≤ класу. ѕри цьому к≥льк≥сть усних прийом≥в дещо обмежуЇтьс€, що дозвол€Ї уникати надм≥рного навантаженн€ на пам'€ть учн≥в.

ѕаралельно з вивченн€м чисел учн≥ знайомл€тьс€ з величинами та њх одиниц€ми. ƒовжина. ¬≥дстань. ќдиниц≥ довжини - сантиметр, дециметр. ћаса. ќдиниц€ маси - к≥лограм. ќб'Їм. ќдиниц€ об'Їму - л≥тр.

ѕрот€гом навчанн€ в початков≥й школ≥ учн≥ повинн≥ оволод≥ти знанн€ми про одиниц≥ вим≥рюванн€ величин (довжини: м≥л≥метр, сантиметр, дециметр, метр; маси: грам, к≥лограм, центнер, тонна; об'Їму: л≥тр); засвоњти залежност≥ м≥ж величинами (швидк≥стю, часом ≥ в≥дстанню; ц≥ною, к≥льк≥стю й варт≥стю; площею ≥ довжинами стор≥н пр€мокутника); вм≥ти скорочено њх записувати; вм≥ти розв'€зувати прост≥ арифметичн≥ задач≥ на визначенн€ швидкост≥, часу, в≥дстан≥, ц≥ни, к≥лькост≥ та вартост≥.

‘ормуванн€ початкових у€влень про площу ф≥гури розпочинаЇтьс€ у другому клас≥. ÷€ робота проводитьс€ паралельно з вивченн€м таблиц≥ множенн€. ¬ результат≥ виконанн€ р≥зноман≥тних практичних вправ учн≥ набувають необх≥дних наочних у€влень про знаходженн€ площ≥ ф≥гур (п≥драхунок кл≥тинок). «авершенн€м роботи Ї введенн€ правила знаходженн€ площ≥ пр€мокутника.



” п≥дготовчому ≥ ≤ класах розгл€даютьс€ лише прост≥ арифметичн≥ задач≥, та ведетьс€ п≥дготовча робота до навчанн€ розв'€зуванн€ нескладних складених задач. —кладен≥ задач≥ ввод€тьс€ у ≤≤ клас≥: задач≥, €к≥ м≥ст€ть в≥дношенн€ "б≥льше на ", "менше на", задач≥ на знаходженн€ суми ≥ р≥зниц≥, задач≥ на знаходженн€ третього доданка за сумою ≥ двома в≥домими доданками. —кладанн€ задач за малюнками, схемами, таблиц€ми. ¬ ≤≤≤ ≥ ≤V класах складн≥сть таких задач поступово зростаЇ. –обота над розв'€зуванн€м задач забезпечуЇ найспри€тлив≥ш≥ умови дл€ њх з≥ставленн€, пор≥вн€нн€, протиставленн€, що маЇ важливе корекц≥йне значенн€ в розвитку лог≥чного мисленн€ учн≥в ≥з «ѕ–. «д≥йсненн€ дидактичних функц≥й задач можливе за умови, коли учн≥ набудуть певних у€влень про сутн≥сть задач, оволод≥ють ум≥нн€ми њх розв'€зувати. ƒл€ цього учн≥в ≥з «ѕ– важливо вчити обірунтовувати кожний крок в анал≥з≥ задач≥ та њњ розв'€зуванн≥, анал≥зувати умову задач≥ (що в≥домо в задач≥, а що нев≥домо, за допомогою €ких арифметичних д≥й ≥ в €к≥й посл≥довност≥ можна знайти в≥дпов≥дь на запитанн€ задач≥). ¬чити учн≥в обірунтовувати виб≥р кожноњ д≥њ ≥ по€снювати отриман≥ результати, давати усну повну в≥дпов≥дь на запитанн€ задач≥ ≥ перев≥р€ти правильн≥сть њњ розв'€занн€. ¬елике значенн€ маЇ ум≥нн€ розв'€зувати задач≥ р≥зними способами; ознайомленн€ з р≥зними формами запису њх розв'€зуванн€; формуванн€ у€влень про способи перев≥рки правильност≥ розв'€зуванн€ задач. ѕор€д ≥з розв'€зуванн€м готових задач корисно навчати д≥тей самост≥йно складати задач≥ за малюнком, короткою умовою, схемою тощо. „исловий ≥ сюжетний матер≥ал дл€ складанн€ задач учн≥ повинн≥ брати з навколишньоњ д≥йсност≥. —кладанн€ ≥ розв'€зуванн€ таких задач спри€Ї усв≥домленню особливостей структури ≥ ходу розв'€зуванн€ задач р≥зних вид≥в, розвитку творчоњ у€ви д≥тей, розширенню њхнього кругозору, зм≥цненню зв'€зк≥в навчанн€ з житт€м, що м≥стить значний корекц≥йно Ц розвивальний потенц≥ал.

” курс≥ математики початковоњ школи уточнюютьс€, поглиблюютьс€ ≥ розвиваютьс€ сенсорн≥ ум≥нн€ молодших школ€р≥в ≥з «ѕ–, завд€ки €ким вони можуть краще ор≥Їнтуватис€ у навколишньому св≥т≥. ”чн≥ повинн≥ розум≥ти властивост≥ предмет≥в (кол≥р, розм≥р, форма), ум≥ти визначати м≥сцезнаходженн€ предмет≥в у простор≥, знати способи пор≥вн€нн€ груп предмет≥в за к≥льк≥стю ≥ вм≥ти њх використовувати, знати правила л≥чби ≥ вм≥ти л≥чити предмети, €к≥ по р≥зному розташован≥ на площин≥, вживати к≥льк≥сн≥ ≥ пор€дков≥ числ≥вники.

ѕрограмою передбачено формуванн€ важливих узагальнень. ÷ьому спри€Ї введенн€ елемент≥в буквеноњ символ≥ки. ”чн≥в поступово готують до розв'€зуванн€ найпрост≥ших р≥вн€нь (п≥дготовка починаЇтьс€ з розв'€зуванн€ приклад≥в виду Ш+ 4 = 7 способом добору). Ќадал≥ спос≥б добору широко застосовуЇтьс€ дл€ розв'€зуванн€ нер≥вностей. ” ≤≤ клас≥ учн≥ вчатьс€ знаходити значенн€ буквених вираз≥в виду х + 3, 8 Ц а, р Ј 2, в : 4 за даними значенн€ми букв, €к≥ до них вход€ть. —кладн≥сть вираз≥в поступово зростаЇ.






ƒата добавлени€: 2015-09-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2319 | Ќарушение авторских прав | »зречени€ дл€ студентов


„итайте также:

ѕоиск на сайте:

–екомендуемый контект:





© 2015-2021 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.003 с.