Лекции.Орг

Поиск:


Устал с поисками информации? Мы тебе поможем!

Орфоепія




1.Однією з характерних рис української літературної мови є її милозвучність.

1.1. Важливим засобом досягнення милозвучності в українській літературній мові є позиційне чергування голосних та приголосних у – в, і – й. Недотримання правил цього чергування призводить до виникнення чужих українській мові немилозвучних словосполучень: Зустріч народних депутатів з студентами – зі (із). Нарада відбулась в Кривому Розі – відбулася в (відбулась у). Гроші одержав в касі – у касі. Прийшов в вівторок.

Типові помилки: на початку речення в, після паузи (коми, тире на письмі) – у.

1.2.Фонетичні варіанти повнозначних та службових слів типу імла – мла, іржа – ржа, з – зі - із, над – наді, перед – переді, під – піді, у - уві та ін.: зі мною, зі школи, але: пив із джерела, дістав із скрині, приїхала з міста, піді мною, переді мною, уві сні (збіг приголосних у наступному складі), але: над полем, під дахом, перед вами. Так же й префікси: відкинути – відібрати, надкусити – надібрати, обгорнути – обігріти.

1.3. Чергування часток би – б, же, ж: сказав би, він би, він же, але: сказала б, сказала ж, вона ж.

1.4. Чергування постфіксів ся – сь: навчалася в інституті, але дивлюсь у воду.

 

2. Дзвінкі в кінці слова і складу не оглушуються: пліт – плід, ліз – ліс, гриб – грип, везти – вести – це різні речі. Типові помилки у школі: каска зам. казка, книшка зам. книжка, сніх зам. сніг, сім рас одмір зам. раз, відріш зам. відріж, хліп, грипки, грятка, душка зам. хліб, грибки, грядка, дужка.

3. Глухі передньоязикові африкати ч і ц мають дзвінкі відповідники дж і дз:місце і спосіб творення цих пар абсолютно однакові, вони відрізняються наявністю чи відсутністю голосу.

Типові помилки: хожу, вожу, їжжу. Ці помилки відображаються й на письмі при переносі: поход-ження, зрід-ження.

На межі префікса й кореня правописне дж вимовляється як два звуки: від-жимати, звук [дж] виник тут із [д] унаслідок уподібнення.

4. Звук [в] вимовляється дзвінко, ніколи не замінюється звуком [ф]. Навпаки, у кінці слова після голосного, у середині слова після голосного перед приголосним та на початку слова перед приголосним набуває більшої звучності й переходить у нескладотворчий [у]: брау, поуторити, воук, уплиу.

5. Префікс з-, як і прийменник, перед глухими приголосними переходить у с-: зцілити [c′ц′ілити], з хати [схати].

6. Префікс роз- перед [c] здебільшого як роз-, у інших випадках перед глухими приголосними – в залежності від темпу мовлення.

7. Глухі перед дзвінкими в середнині слів одзвінчуються: бородьба- боротися, осьде – [оз′де], хоч би – [ходжби].

8. Звук [р] постійно твердий у кінці слова, складу. М’яка вимова базар′, лікар′, секретар′ є ненормативною.

9. Приголосні [з], [с], [дз], [ц], [н], [л], [д], [т] перед м’якими цієї ж групи вимовляються м’яко: [куз′н′а], [с′н′іг], [молодз′ц′і],[г’іл′ц′і], [д′н′і], [д′л′а], [пут′н′і], але на [волз′і].

Звуки [д], [т], [з], [с] перед кінцевими м’якими основи прикметників твердої групи у формах давального й місцевого відмінків однини та називного множини переважно не пом’якшуються: [народн′ій], [образн′і], [барвист′і]. Зубні в кінці префікса перед м’якими зубними звичайно не пом’якшуються: бездіяльний, підлізти, роздягати, розсіяти. Пом’якшується лише префіксальний [д] перед [д′], [т′], [л′], [н′]: відділити [в’ід′:лити], [над′т′ісувати], [п’ід′н′імати.], також [дз] [c] перед [c′], [ц′]: [с′ц′ідити] та префікс с- перед [т′]: [с′т′ісувати], [с′т′агувати].

Приголосні [з], [с], [ц], [дз], можуть пом’якшуватися й перед напівпом’якшеними губними [з′в’ір], [с′в’ато], [с′в’іт], [ц′в’ах].

10. Подвоєні (здвоєні) в результаті збігу приголосні вимовляються як один довгий звук: [об:ити]. Так само вимовляються й не закріплені орфографією подовжені приголосні, що постають унаслідок асиміляції: [в’іч:изна], [бол′іц:е], [виніш:и], [берес′:а].

11. Багато груп приголосних зазнають у вимові асимілятивних змін унаслідок регресивного уподібнення:

з+ш в середині слова → [жш] [вив’іжши],

на початку слова: → [ш:] [ш:ити],

з+ж → [ж:] [ж:оўкнути], [беж:ал′існиі]

з+ч в середині слова → [жч] безчесний [беижчесниі],

на початку слова → [шч ] зчистити [шчистити]

з+дж → [ждж] з джерела [жджерела]

ш+с′ → [с′:] милуєшся [милуйес′:а], А.Мокренко: не [вернешс′а] назад. Учителька: [с′м’ійешс′а], діти: з ким [поведешс′а], того й [наберешс′а]

ж+с′ → [з′с′] зважся [зваз′с′а],

ч+с′ → [ц′с′] не морочся [не мороц′с′а]

ж+ц′ → [з′ц′] на смужці [на смуз′ц′і]

ш+ц′ → [с′ц′] на дошці [на дос′ц′і]

ч+ц′ → [ц′:] у хусточці [хустоц′:]

На межі слів приголосні [ш],[ж],[ч] перед [c′], [ц′] не зазнають асимілятивних змін [де ж с′істи], [ваш с′інокіс]

д+с → [дзс] відступ [відзступ],

д+ц → [дзц] відцуратися [відзцуратис′а],

д+ш → [джш] відшліфувати [в’іджшл′іфувати],

д+ч → [джч] відчинити [віджчинити],

д+ж → [джж] відживити [в’іджживити],

д+з → [дз] відзвук [в’ідзвук],

т+с → [ц] братство [брацтво],

т+ц →[ц:] коритце [кориц:е]

т+ш → [чш] або [ч:] (від темпу мовлення) багатшати [багачшати] або [багач:ати],

т+ч → [ч:] квітчати [кв’іч:ати].

12. Спрощення при вимові:

нт+ськ → [н′с′к] студентський [студенс′киі]

ст+ськ → [с′к], [с′:к] (у залежності від темпу) туристський [турис′киі], [турис′:киі]



нт+ст → [нст] агентство [агенство]

ст+ц′ → [с′ц′] артистці [артис′ц′і], при старанній вимові [артис′ц′:і]

ст+ч → [шч] невістчин [нев’ішчин]

ст+д → [зд] шістдесят [ш’іздес′ат]

ст+с → [с:] шістсот [шіс:от]






Дата добавления: 2015-09-20; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 554 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Поиск на сайте:

Рекомендуемый контект:





© 2015-2021 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.005 с.