Громадські роботи як вид покарання

Громадські роботи — вид кримінального покарання, яке полягає у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. На відміну від громадських робіт як виду адміністративного стягнення, вони призначаються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин

Призначення

Громадські роботи не призначаються інвалідам I і II групи, вагітним жінкам, пенсіонерам, військовослужбовцям строкової служби

Неповнолітнім громадські роботи призначаються на строк від тридцяти до ста двадцяти годин, не більше двох годин на день і не менше двадцяти п'яти годин на місяць.

Виконання покарання

Покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем проживання засудженого. Виконання цього покарання здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою. Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи — на органи внутрішніх справ. Вирок суду приводиться до виконання не пізніше десятиденного терміну з дня набрання вироком законної сили.

Засуджені до покарання у вигляді громадських робіт зобов'язані додержуватися встановлених порядку й умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об'єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції за викликом та реєстрації, повідомляти її про зміну місця проживання. Поважними причинами неявки в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавили можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені. Засудженому забороняється без дозволу інспекції виїжджати за межі України.

Надання засудженому щорічної відпустки за основним місцем роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт.

Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана інвалідом I чи II групи або досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція направляє до суду подання про звільнення її від подальшого відбування покарання.

Обов'язки власника установи, де відбуває покарання засуджений

На власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання у виді громадських робіт покладаються такі обов'язки:

погодження з кримінально-виконавчою інспекцією переліку об'єктів, на яких засуджені відбувають громадські роботи, та видів цих робіт;

контроль за виконанням засудженими визначених робіт;

своєчасне повідомлення інспекції про ухилення засудженого від відбування покарання та переведення його на інше місце роботи, порушення трудової дисципліни (в тому числі появу на роботі в нетверезому стані);

ведення обліку та щомісячне інформування кримінально-виконавчої інспекції про кількість відпрацьованих годин та ставлення засудженого до праці.

В разі порушення цих вимог кримінально-виконавча інспекція надсилає матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності. В разі ушкодження здоров'япід час виконання громадських робіт відшкодування шкоди засудженому здійснюється відповідно до законодавства про страхування від нещасного випадку.

Відповідальність засуджених

За порушення порядку й умов відбування покарання, а також за порушення громадського порядку, за яке на засудженого було накладене певне адміністративне стягнення, до нього може бути застосоване застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.
Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді громадських робіт, може бути порушено кримінальну справу відповідно до 389 статті КК України. Ухиленням від відбування покарання визнається: невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення — після письмового попередження; невихід більше двох разів протягом місяця на робоче місце без поважних причин, допущення більше двох порушень трудової дисципліни (протягом місяця), поява на роботі в нетверезому стані, в стані сп'яніння.