Троянський цикл

Особливо плідно вплинув на світове мистецтво троянський цикл, пов'язаний із містом Троєю, яке ще називали Іліоном (звідси назва поеми Гомера — «Іліада»). Мати-Земля Гея попросила свого онука Зевса помститися за неї, звільнивши від непосильного тягаря — безлічі людей, які розмножилися на її грудях, через що їй стало важко дихати. Вони постійно ранили її тіло плугами, кололи заступами й мотиками в пошуках корисних копалин, нищили її волосся (ліси й чагарники), закупорювали артерії та вени (загачували ріки та струмки). До слова, і нині, наче продовжуючи цю прадавню метафору, смертоносні природні катаклізми, пов'язані із земною корою (цунамі й виверження вулканів, землетруси й вибухи метану в шахтах), називають «помстою Геї». І Зевс, на прохання Геї, вирішив улаштувати Троянську війну.

Богиня чвар і розбрату Еріда на весіллі Пелёя та Фетіди (майбутніх батьків Ахілла) посварила Геру, Афіну й Афродіту, підкинувши яблуко з написом «найвродливішій» («яблуко розбрату»). Кожна з трьох богинь вважала, що воно адресоване саме їй. «Суддя», троянський царевич Паріс, віддав яблуко Афродіті, бо в нагороду за це вона пообіцяла йому найвродливішу з-поміж смертних жінок. Нею була Єлена, дружина спартанського царя Менелая. Він викрав красуню та відвіз її до Трої. Так порушив священний закон гостинності й завдав смертельної образи Менелаєві заморський варвар Паріс. Отже, Гера й Афіна розгнівалися на Паріса за несправедливий суд, Менелай — за викрадену дружину, а елліни — за порушення законів гостинності.

Ненависть Менелая до Паріса та його образа на Єлену посилювалися тим, що вона сама обрала чоловіка серед численних женихів. Її батько, спартанський цар Тіндарей захотів одружити доньку. Але та була настільки вродливою, що, якби він сам обрав їй пару, інші женихи (а до неї сваталися майже всі ахейські царі) могли б образитися й піти війною на обранця. Тому Тіндарей улаштував своєрідне змагання женихів із такими умовами:

а) Єлена обере чоловіка сама;

б) «необрані» не метатимуться йому й Тіндареєві;

в) навпаки, коли хто-небудь скривдить Єлену або її чоловіка, то на нього всі «необрані» підуть війною.

Тоді Єлена обрала Менелая сама, а потім утекла від нього до Трої. Не сватався до Єлени через свою юність лише Ахілл. За іншою версією міфу, це порадив його вихователь, мудрий кентавр-провидець Хірбн (він виховував також Геракла, Тезея, Язона та ін

Війна затяглася на десять років, багато троянських міст ахеї завоювали та пограбували, але Іліона взяти так і не змогли. Кульмінацією останнього року війни став двобій Ахілла й Гектора, де троянець загинув, утім і ахеєць пережив його ненадовго.
За порадою Афіни, 0 %95%D 0 %BF%D 0 %B 5 %D 0 %B 9"Епей, син Панопея, будує 0 %A 2 %D 1 %80%D 0 %BE%D 1 % 8 F%D 0 %BD%D 1 %81%D 1 % 8 C%D 0 %BA%D 0 %B 8 %D 0 %B 9 %20%D 0 %BA%D 1 %96%D 0 %BD%D 1 % 8C"гігантського дерев'яного коня, у нутрощі якого ховаються найхоробріші з греків під начальством Одіссея; інші греки спалюють табір і відпливають від берега Троади, з тим, однак, щоб стати на якорі по той бік о-ва Тенедоса, в очікуванні результатів придуманої затії. Троянці, висипавши з міста, знаходять коня і зупиняються в нерішучості, що з ним робити. Родич Одіссея, віроломний 0 %A 1 %D 1 %96%D 0 %BD%D 0 %BE%D 0%BD"Сінон, оголошує троянцям, що він ховається від греків, які, по злому наміру Одіссея, хотіли принести його в жертву, і що кінь побудований для того, щоб умилостивити Афіну за викрадення Палладія. Він додає, що спроба знищити коня принесе Троє загибель, а якщо кінь буде введено в місто на акрополь, то Азія в боротьбі з Європою вийде переможницею. Доля 0 % 9 B%D 0 %B 0 %D 0 %BE%D 0 %BA%D 0 %BE%D 0 %BE%D 0 %BD%D 1%82"Лаокоонт, що радив зруйнувати коня, переконала троянців в правді слів Сінона: так як міські ворота виявилися вузькими, троянці роблять в стіні пролом і, помістивши коня в акрополь, присвячують його Афіні. Вночі Сінон випускає греків, які були замкнені у нутрощі коня. Герої виходять із засідки і сигнальними вогнями дають знак грецькому флоту про успішне виконання хитрого плану.

Уявно відплили греки повертаються і опановують Троєю, а мешканці почасти б'ються, почасти ведуть у рабство, а місто віддається вогню і розгрому. Менелай вбиває 0 %94%D 0 %B 5 %D 1 %97%D 1 %84%D 0 %BE%D 0 %B 1"Деїфоба і звільняє 0 % 9 E%D 0 %BB%D 0 %B 5 %D 0 %BD%D 0 %B 0 _%D 0 % 9 F%D 1 %80%D 0 %B 5 %D 0 %BA%D 1 %80%D 0 %B 0 %D 1 %81%D 0 %BD%D 0 %B 0"Олену. Неоптолем вбиває 0 %90%D 0 %B 3 %D 0 %B 5 %D 0 %BD%D 0 %BE%D 1 %80_%28%D 1 %81%D 0 %B 8 %D 0 %BD_%D 0 %90%D 0 %BD%D 1 %82%D 0 %B 5 %D 0 %BD%D 0 %BE%D 1 %80%D 0 %B 0%29"Агенора, 0 % 9 F%D 0 %BE%D 0 %BB%D 1 %96%D 1 %82_%28%D 1 %81%D 0 %B 8 %D 0 %BD_%D 0 % 9 F%D 1 %80%D 1 %96%D 0 %B 0 %D 0 %BC%D 0 %B 0%29"Полита, і самого 0 % 9 F%D 1 %80%D 1 %96%D 0 %B 0 %D 0%BC"Пріама біля вівтаря Зевса. Діомед вбиває 0 % 9 A%D 0 %BE%D 1 %80%D 0 %B 5 %D 0 %B 1 _%28%D 1 %81%D 0 %B 8 %D 0 %BD_%D 0 % 9 C%D 1 %96%D 0 %B 3 %D 0 %B 4 %D 0 %BE%D 0 %BD%D 0 %B 0%29"Кореб, нареченого Кассандри. Дитину 0 %90%D 1 %81%D 1 %82%D 1 %96%D 0 %B 0 %D 0 %BD%D 0 %B 0 %D 0 %BA%D 1 %82%D 0 %B 0"Астіанакта, сина Гектора, переможці скидають з вежі.