Реально-історичні й казково-міфологічні риси образу Кухуліна

Найдавнішими сагами ірландського епосу є саги уладського циклу, що виникли на півночі Ірландії при дворі уладських королів в ті часи, коли Улад був однією з найбільших І наймогутніших частин Ірландії. Спочатку головним героєм творів був король уладів Конхобар, згодом основна увага переноситься на його племінника — молодого, непереможного богатиря Кухуліна. Хроніки відносять життя Конхобара і Кухуліна до І ст. н. е. Основне ядро уладського циклу, мабуть, склалося між I I I — V I I I ст. Кожна із саг циклу є завершеним твором, і водночас вони становлять єдність, розгортаючи на тлі родового побуту фантастично-яскраву і життєво складну долю Кухуліна. Він — син бога світла й ремесла Луга та сестри короля уладів Конхобара. Сага відзначається тонким психологізмом: в ній передані суперечливі почуття, що мучать Кухуліна — подружня вірність і пристрасне кохання до чарівної Фанд. Тематична єдність цього великого циклу зумовлена й тим, що всі саги пройнято ідеєю захисту рідного краю, вірою в те, що народ здатний витримати всілякі випробування. Кухулін героїзований передусім як захисник племені від ворожих йому сил. У його образі втілений героїчний та етичний ідеал усієї стародавньої Ірландії. Народному герою властиві незламна міць, військова доблесть, почуття високого патріотизму; він вірний слову, друзям законам гостинності, чуйний до чужої біди. Сам Кухулін так характеризує свої вчинки,що він мужній захисник всякого бідняка і смалкого,і покарає кожного,хто ображає і на це заслуговує.Все це нагадує риси ідеальної рицарської етики періоду розквіту феодалізму і свідчить про те, що вищі ідеали середніх віків формувалися в народному середовищі і генетично були ідеалами народними. Героїзація та ідеалізація образу Кухуліна досягається прийомами архаїчного епосу (фантастична гіперболізація, казково-міфологічні риси тощо). Кухулін зображений як людина, яку сама природа виділила серед інших.Особливо прекрасним здавався одноплемінникам Кухулін у стані бойового запалу. Уладські жінки, закохані в Кухуліна, добровільно осліпляли одне око.Саги уладського циклу, завдяки високим поетичним властивостям, стали взірцем для інших кельтських циклів. Яскрава фантастика поєднується в них з конкретністю картини варварської жорстокості, з душевною тонкістю і психологічною глибиною у зображенні інтимних почуттів і людських пристрастей. Стиль саг чіткий, ясний і водночас прикрашений пишномовними метафорами, епітетами, алегоричними образами.

4.Англосаксонська поема “Беовульф”

У середині V ст, германські племена (англи, сакси, юти) вторглися на Британські острови захопили більшу частину їхньої території. З V по X ст. в аглосаксів відбулися зміни суспільно-політичного і культурного характеру. Розклад родового ладу і поглиблення феодалізації привели до класового розшарування аглосаксонського середовища. Посилення королівської влади і порівняно рання християнізація сприяли зміцненню державної єдності. Найбільш ранньою пам'яткою стародавнього германського епосу є англосаксонська «Поема про Беовульфа». Поема складається з двох частин. Герой поеми – воїн з племені гаутів (германське плем’я з півдня Швеції) на ім’я Беовульф. Це ім’я перекладається за однією версією як ведмеде-вовк, а за іншою як бджолиний вовк (тобто ведмідь). В першій, більшій за розмірами, частині він в молодості перемагає велетня Ґренделя і звільняє від нього Данію. В другій — старий Беовульф, що правив гаутами 50 років, вбиває дракона який загрожує його країні, але при тому гине. Особливістю поеми є докладність описів і численні відступи: змалювання боїв, розповіді героя про власні подвиги, авторські ремінісценції тощо. «Беовульф» насичений фольклорно-казковими і міфологічними образами і мотивами (дивовижне дитинство Скільда, надприродна сила Беовульфа, бої героїв з велетнями, чудовиськами, драконом та ін.). Але ці казкові мотиви й образи перероблені вже згідно з принципами героїчного епосу. Фантастичні подвиги Беовульфа розгортаються на історично вірогідному тлі буття германських племен, подвиги і героїчна смерть героя пов'язані із захистом народу, племінними, загальнонародними інтересами. Не встановилась єдина думка і щодо авторства. Релігійно-ідеологічна атмосфера поеми суперечлива. У VII—VIII ст. англосаксонське суспільство вже було християнським, однак не відмовилось і від поганських уявлень. у поемі спостерігається нашарування християнського світогляду на язичницькі уявлення.З одного боку, «Беовульфу» властиве християнське світосприйняття. Часто згадується ім'я Бога, окремі події мотивуються його втручанням,є деякі біблійними сюжетами, засуджується язичництво короля данів тощо. З другого боку, сильні поганські уявлення. В тексті часто трапляються посилання на долю, віра в її неминучість, кривава помста вважається моральним обов'язком воїна. Поема відбиває також підвищений інтерес людей того часу до слави, здобичі, винагород. У ній розповідається, як правителі обдаровують своїх дружинників, дорогою зброєю. В уяві оповідача і слухачів золото, скарби наділені владою і роковою силою, стають причиною чвар і ворожнечі. Це все ще германські уявлення дохристиянського періоду. Встановити історичний прототип Беовульфа виявились безрезультатними. Мабуть, це збірний образ ідеального воїна і правителя. Характерною рисою епосу якраз і є зображення маловідомої історичної, а то й зовсім вигаданої особи, що дає великий простір для вираження через цей образ народних дум і сподівань.