Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема: ќбТЇктивна сторона злочину




«авданн€ 1. Ќ. на легковому автомоб≥л≥ њхав д≥л€нкою дороги з≥ швидк≥стю 72 км/год., в той час €к швидк≥сть руху на н≥й була обмежена до 50 км/год., про що пов≥домл€в в≥дпов≥дний знак.  оли у 10 метрах перед автомоб≥лем на вулицю виб≥г 7-р≥чний хлопчик, Ќ. не встиг зупинити автомоб≥ль, ставс€ нањзд. ”даром автомоб≥л€ потерп≥лому було запод≥€но заб≥й головного мозку, в≥д €кого настала смерть. «а висновками судовоњ авто техн≥чноњ експертизи, гальм≥вна система автомоб≥л€ знаходилась в несправному стан≥ (в≥дсутн≥ гальм≥вн≥ колодки задньоњ ос≥). ќкр≥м того встановлено, що Ќ. самов≥льно встановив на автомоб≥л≥ державний номерний знак, €кий виготовлено не фабричним способом, а також в його автомоб≥л≥ не працювало електроосв≥тленн€.

ўо таке обТЇктивна сторона злочину, €ке њњ значенн€? «верн≥тьс€ до ст. 286    та опиш≥ть, €к≥ ознаки характеризують обТЇктивну сторону цього злочину. „и Ї у описаному в задач≥ обТЇктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286   ? якщо так, в чому вони виражаютьс€ в даному випадку? ¬изначте, до €кого виду сусп≥льно небезпечних д≥€нь належить вчинене Ќ.?

¬ир≥шенн€ завданн€:

1. ќб'Їкт злочину Ц це те, на що завжди пос€гаЇ злочин ≥ чому в≥н завжди запод≥юЇ певноњ шкоди. ÷е т≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, що охорон€ютьс€ крим≥нальним законом.

ќб'Їктивна сторона Ц зовн≥шн€ сторона д≥€нн€, €ка виражаЇтьс€ у вчиненн≥ передбаченого законом д≥€нн€ (д≥њ чи безд≥€льност≥), що запод≥юЇ чи створюЇ загрозу запод≥€нн€ шкоди об'Їкту злочину.

ќбов'€зковими (необх≥дними) ознаками об'Їктивноњ сторони €к елемента складу злочину Ї: д≥€нн€ (д≥ю чи безд≥€льн≥сть), сусп≥льне небезпечн≥ насл≥дки ≥ причинний зв'€зок. “ому у злочинах з так званим матер≥альним складом маЇ бути встановлений причинний зв'€зок м≥ж д≥Їю (безд≥€льн≥стю) ≥ сусп≥льне небезпечним насл≥дком, що настав.

«наченн€ об'Їктивноњ сторони злочину:

- об'Їктивна сторона Ї елементом складу злочину ≥ входить до п≥дстави крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ Ц особа може бути прит€гнута до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ лише тод≥, коли у вчиненому нею д≥€нн≥ встановлен≥ вс≥ ознаки об'Їктивноњ сторони складу злочину;

- ознаки об'Їктивноњ сторони багато в чому визначають сусп≥льну небезпечн≥сть злочину Ц характер д≥€нн€, спос≥б його вчиненн€, м≥сце, час, обстановка вчиненн€ злочину, т€жк≥сть сусп≥льне небезпечних насл≥дк≥в, що настали, Ї найважлив≥шими показниками сусп≥льноњ небезпечност≥ €к соц≥альноњ властивост≥ злочину;

- об'Їктивна сторона маЇ важливе значенн€ дл€ правильноњ квал≥ф≥кац≥њ злочину;

- об'Їктивна сторона маЇ важливе значенн€ дл€ розмежуванн€ злочин≥в, а також в≥дмежуванн€ злочинних д≥€нь в≥д незлочинних;

- врахуванн€ ознак об'Їктивноњ сторони дозвол€Ї суду в кожному конкретному випадку правильно визначити ступ≥нь т€жкост≥ вчиненого злочину ≥ в≥дпов≥дно до цього призначити покаранн€, що в≥дпов≥даЇ вчиненому.

2. ќзнаки обТЇктивноњ сторони злочину, передбаченого статтею 286    Ђѕорушенн€ правил безпеки дорожнього руху або експлуатац≥њ транспорту особами, €к≥ керують транспортними засобамиї:

- порушенн€ правил безпеки дорожнього руху або експлуатац≥њ транспорту Ц д≥€нн€;

- нанесенн€ потерп≥лому середньоњ т€жкост≥ т≥лесне ушкодженн€ Ц сусп≥льно небезпечн≥ насл≥дки;

- настанн€ смерт≥ потерп≥лого або запод≥€ли йому т€жкого т≥лесного ушкодженн€ Ц сусп≥льно небезпечн≥ насл≥дки;

- загибель к≥лькох ос≥б Ц сусп≥льно небезпечн≥ насл≥дки;

- нанесенн€ т≥лесних ушкоджень, смерть потерп≥лого або к≥лькох ос≥б внасл≥док порушенн€ правил безпеки дорожнього руху або експлуатац≥њ транспорту Ц причинний зв'€зок.

3. ќбТЇктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286   , у описаному в задач≥:

- перевищенн€ максимальноњ швидкост≥ руху транспортного засобу, обмеженого в≥дпов≥дним знаком з урахуванн€м п. 12.5 ѕравил дорожнього руху (Ђ” житлових ≥ п≥шох≥дних зонах швидк≥сть руху не повинна перевищувати 20 км/год.ї) Ц д≥€нн€;

- керуванн€ несправним транспортним засобом Ц д≥€нн€;

- в≥дсутн≥сть гальм≥вних колодок задньоњ ос≥ та несправн≥сть електроосв≥тленн€ Ц причинний зв'€зок;

- смерть потерп≥лого Ц сусп≥льно небезпечний насл≥док.

4. ƒ≥€нн€, вчинене Ќ. в≥дпов≥дно до описаних умов, належить до наступних вид≥в сусп≥льно небезпечних д≥€нь:

- д≥€ Ц перевищенн€ максимальноњ швидкост≥ руху транспортного засобу;

- д≥€ Ц керуванн€ несправним транспортним засобом;

- безд≥€льн≥сть Ц в≥дмова в≥д своЇчасного виправленн€ гальм≥вноњ системи транспортного засобу.

 


«авданн€ 2. Ќ. та  . вживали спиртн≥ напоњ у квартир≥ Ќ. ѕ≥зно вноч≥  ., перебуваючи в стан≥ алкогольного спТ€н≥нн€, почав збиратис€ додому. Ќ. вимагав продовжити пити, не дозвол€в п≥ти, закрив двер≥. Ќа цьому ірунт≥ м≥ж Ќ. та  . виникла сварка, що перейшла в б≥йку, п≥д час €коњ  . упав на дол≥вку, почав кашл€ти й блювати. Ќ. переконавс€, що той живий та дихаЇ, п≥дклав йому п≥д голову згорнуту ковдру Ђщоб не захлинувс€ї ≥ п≥шов з квартири.

¬ранц≥  . знайшли мертвим. —удово-медична експертиза констатувала, що смерть настала в≥д асф≥кс≥њ: в≥д пошкодженн€ орган≥в черевноњ порожнини, €ке сталос€ внасл≥док удар≥в твердим тупим предметом вноч≥ у нього почалас€ блювота, в≥н захлинувс€. Ќ. було засуджено за умисне вбивство.

ўо таке причинний зв'€зок, €к≥ Ї його види та значенн€? „и Ї причинний зв'€зок м≥ж д≥€ми Ќ. та смертю  .? якщо так, €кого в≥н виду? „и в≥рний висновок зробив суд?

¬ир≥шенн€ завданн€:

1. ѕ≥д причинним зв'€зком у крим≥нальному прав≥ сл≥д розум≥ти об'Їктивно ≥снуючий зв'€зок м≥ж д≥€нн€м Ц д≥Їю або безд≥€льн≥стю (причиною) Ц ≥ сусп≥льно небезпечними насл≥дками (насл≥дком), коли д≥€ або безд≥€льн≥сть викликаЇ (породжуЇ) настанн€ сусп≥льно небезпечного насл≥дку.

ѕри анал≥з≥ ≥ встановленн≥ причинного зв'€зку м≥ж сусп≥льно небезпечною д≥Їю або безд≥€льн≥стю ≥ сусп≥льно небезпечними насл≥дками сл≥д виходити з таких положень:

1) причинний зв'€зок €к ознака об'Їктивноњ сторони злочину п≥дл€гаЇ встановленню у випадках, коли сусп≥льно небезпечн≥ насл≥дки Ї обов'€зковою ознакою складу злочину, тобто в злочинах з матер≥альним складом. «в≥дси випливаЇ, що €кщо в≥дсутнЇ сусп≥льно небезпечне д≥€нн€, то немаЇ необх≥дност≥ встановлювати причинний зв'€зок, тому що немаЇ першоњ (обов'€зковоњ) ознаки об'Їктивноњ сторони Ц д≥€нн€. ” раз≥ в≥дсутност≥ насл≥дку (за на€вност≥ сусп≥льно небезпечного д≥€нн€) маЇ м≥сце замах на злочин, або склад формального злочину, або взагал≥ немаЇ складу злочину. якщо ж причинний зв'€зок м≥ж д≥€нн€м ≥ насл≥дком не встановлений, об'Їктивна сторона злочину з матер≥альним складом в≥дсутн€ внасл≥док в≥дсутност≥ такоњ обов'€зковоњ њњ ознаки, €к причинний зв'€зок;

2) по кожн≥й крим≥нальн≥й справ≥ дл€ на€вност≥ об'Їктивноњ сторони злочину з матер≥альним складом необх≥дно встановити не лише д≥€нн€, але ≥ сусп≥льно небезпечний насл≥док, а також причинний зв'€зок м≥ж д≥€нн€м ≥ насл≥дками €к €вищами реальноњ д≥йсност≥;

3) дл€ того, щоб ч≥тко встановити зв'€зок м≥ж причиною ≥ насл≥дком, необх≥дно штучно (у€вно) ≥золювати два €вища Ц причину ≥ насл≥док, тобто сусп≥льно небезпечне д≥€нн€ (д≥€ або безд≥€льн≥сть) ≥ сусп≥льно небезпечний насл≥док Ц в≥д ≥нших причинно-насл≥дкових ланок ≥ опосередкувань, що так чи ≥накше перебувають у взаЇмод≥њ з насл≥дками;

4) ѕричинний зв'€зок маЇ м≥сце лише тод≥, коли д≥€нн€ виступаЇ необх≥дною умовою, без €коњ неможливе настанн€ насл≥дку. « цього випливають так≥ найважлив≥ш≥ вимоги:

- причина (д≥€нн€) у час≥ повинна передувати насл≥дку. ќднак зовн≥шньоњ (часовоњ) залежност≥ у посл≥довному розвитку под≥й недостатньо, адже в≥домо, що "п≥сл€ цього" не завжди означаЇ "внасл≥док цього";

- причина (д≥€нн€) не лише повинна передувати насл≥дку в час≥, але ≥ викликати його;

- причинний зв'€зок маЇ м≥сце лише у раз≥, коли д≥€нн€ Ї головною, визначальною умовою (фактором) настанн€ сусп≥льно небезпечного насл≥дку. ÷е правило дуже важливо враховувати в ситуац≥€х, коли в причинний р€д втручаютьс€ р≥зн≥ додатков≥ сили, умови ≥ фактори Ц д≥њ ≥нших ос≥б, р≥зн≥ процеси (патолог≥чн≥, б≥олог≥чн≥ та ≥н.), тобто мають м≥сце к≥лька (безл≥ч), фактор≥в, що т≥Їю чи ≥ншою м≥рою спри€ють настанню сусп≥льно небезпечних насл≥дк≥в;

- д≥€нн€ перебуваЇ в причинному зв'€зку з насл≥дком, €кщо воно з неминуч≥стю викликаЇ настанн€ цього насл≥дку.

Ќеобх≥дний причинний зв'€зок сл≥д в≥др≥зн€ти в≥д випадкового причинного зв'€зку. Ќеобх≥дний причинний зв'€зок в≥дбиваЇ законом≥рност≥ розвитку об'Їктивного св≥ту, коли причина сама у соб≥ м≥стить реальну можлив≥сть настанн€ певного насл≥дку.

Ќа в≥дм≥ну в≥д цього випадков≥ причинн≥ зв'€зки не в≥дбивають законом≥рностей розвитку под≥й. ¬они Ї насл≥дком випадкового перетинанн€ причинно-насл≥дкових ланок (≥нод≥ багатьох). “ут д≥€нн€ з урахуванн€м об'Їктивно-предметних умов м≥стить лише абстрактну можлив≥сть настанн€ сусп≥льно небезпечних насл≥дк≥в. —усп≥льно небезпечн≥ насл≥дки, що настали внасл≥док випадкового причинного зв'€зку, не мають крим≥нально-правового значенн€ ≥ не Ї обов'€зковою ознакою об'Їктивноњ сторони злочину з матер≥альним складом.

”рахуванн€ викладених положень маЇ важливе значенн€ дл€ вир≥шенн€ питанн€ про на€вн≥сть (чи, навпаки, в≥дсутн≥сть) у кожному конкретному випадку причинного зв'€зку м≥ж сусп≥льно небезпечним д≥€нн€м ≥ насл≥дком. ¬становленн€ необх≥дного причинного зв'€зку констатуЇ на€вн≥сть об'Їктивноњ сторони злочину з матер≥альним складом.

¬иди причинних зв'€зк≥в:

- причинний зв'€зок при так званому безпосередньому запод≥€нн≥. “акий зв'€зок ≥нод≥ називають безпосередн≥м або пр€мим причинним зв'€зком;

- опосередкований необх≥дний причинний зв'€зок, коли суб'Їкт дл€ запод≥€нн€ сусп≥льно небезпечних насл≥дк≥в застосовуЇ р≥зн≥ механ≥зми, пристосуванн€, ≥нш≥ засоби вчиненн€ злочину чи використовуЇ повед≥нку ≥нших ос≥б;

- необх≥дний причинний зв'€зок при сп≥вучаст≥, коли д≥њ сп≥вучасник≥в (орган≥затора, п≥дбурювача, пособника) перебувають у причинному зв'€зку з≥ злочином, вчиненим виконавцем;

- необх≥дний причинний зв'€зок за на€вност≥ особливих умов на боц≥ потерп≥лого. ÷≥ умови виступають катал≥заторами (прискорювачами) настанн€ насл≥дк≥в (наприклад, стан сп'€н≥нн€, хвороба потерп≥лого тощо).

2. ѕричинним звТ€зком м≥ж д≥€ми Ќ. та смертю  . Ї нанесенн€ удар≥в твердим тупим предметом громад€нином Ќ., насл≥дком чого стали пошкодженн€ орган≥в черевноњ порожнини громад€нина  ., в≥д чого у  . почалось блюванн€, результатом €коњ стала асф≥кс≥€.

3. ¬ид причинного звТ€зку Ц опосередкований необх≥дний причинний зв'€зок Ц смерть настала у насл≥док асф≥кс≥њ, що була викликана пошкодженн€м орган≥в черевноњ порожнини у насл≥док нанесенн€ т≥лесних пошкоджень р≥зноњ важкост≥.

4. Ќа мою думку, суд зробив не в≥рний висновок, тому що на той момент, коли Ќ. п≥шов з квартири, в≥н переконавс€, що  . живий та дихаЇ, Ќ. п≥дклав йому п≥д голову згорнуту ковдру Ђщоб не захлинувс€ї, ≥ т≥льки тод≥ п≥шов з квартири. “обто дане д≥€нн€ можна розгл€дати €к Ђвбивство через необережн≥стьї (статт€ 119    ”крањни) або €к Ђ”мисне т€жке т≥лесне ушкодженн€, що спричинило смерть потерп≥логої (статт€ 121    ”крањни).


«авданн€ 3. √. скоњв в≥дкрите викраденн€ чужого майна (граб≥ж) за наступних обставин: о 9 год. ранку вихопив з рук 62-р≥чноњ ќ. господарську сумку, в €к≥й знаходилис€ продукти харчуванн€ варт≥стю 23 грн., гаманець ≥з гр≥шми (276 грн.), медичний препарат Ђ√л≥бенклам≥дї (варт≥стю 1 грн. 80 коп.) та де€к≥ ≥нш≥ реч≥, загальною варт≥стю 14 грн. 60 коп. ≥ з викраденим вт≥к. ѕотерп≥ла ќ. стверджувала, що граб≥ж запод≥€в њй значну шкоду, оск≥льки вона хвор≥Ї на цукровий д≥абет, а без викрадених злочинцем таблеток в нењ могло б настати ускладненн€ хвороби, бо придбати л≥ки вона не могла аж до дн€ отриманн€ наступноњ пенс≥њ.

ўо таке сусп≥льно небезпечн≥ насл≥дки €к ознака, що характеризуЇ об'Їктивну сторону злочину? як≥ Ї њх види? «верн≥тьс€ до прим≥тки до ст. 185 та до ст. 186    ”крањни. 3'€суйте, чи Ї п≥дстави вважати запод≥€н≥ вчиненим √. грабежем сусп≥льно небезпечн≥ насл≥дки ќ. Ђзначною шкодоюї та квал≥ф≥кувати злочин за ч. « ст. 186   ? ƒо €кого виду насл≥дк≥в належить шкода, запод≥€на злочином ќ.?

¬ир≥шенн€ завданн€:

1. —усп≥льна небезпечн≥сть злочину пол€гаЇ в тому, що д≥€нн€ (д≥€ або безд≥€льн≥сть) пос€гаЇ на сусп≥льн≥ в≥дносини, охоронюван≥ крим≥нальним законом, викликаЇ в них певн≥ негативн≥ зм≥ни (шкода, збиток). ћехан≥зм порушенн€ об'Їкта (сусп≥льних в≥дносин) ≥ запод≥€нн€ йому шкоди може бути р≥зним: в одних випадках негативному, руйн≥вному впливу п≥ддаЇтьс€ суб'Їкт сусп≥льних в≥дносин; в ≥нших Ц благо, що охорон€Їтьс€ правом ≥ в зв'€зку з €ким ≥снують дан≥ в≥дносини; по-третЇ Ц розриваЇтьс€ соц≥альний зв'€зок м≥ж суб'Їктами в≥дносин тощо. ¬ ус≥х цих випадках об'Їкту крим≥нально-правовоњ охорони завдаЇтьс€ шкода, що ≥ Ї насл≥дком злочину.

—усп≥льно небезпечн≥ насл≥дки, залежно в≥д характеру ≥ обс€гу шкоди, запод≥€ноњ д≥€нн€м об'Їкту, можуть бути под≥лен≥ на:

- насл≥дки у вигл€д≥ реальноњ шкоди;

- насл≥дки у вид≥ створенн€ загрози (небезпеки) запод≥€нн€ шкоди.

Ѕ≥льш≥сть злочин≥в запод≥юють реальну шкоду. ÷е типова ситуац≥€. ¬бивство, крад≥жка, граб≥ж, хул≥ганство своњм насл≥дком мають конкретну ≥ реальну шкоду, що запод≥юЇтьс€ в≥дпов≥дному об'Їкту крим≥нально-правовоњ охорони. –азом з тим чинне законодавство в де€ких випадках встановлюЇ в≥дпов≥дальн≥сть за д≥€нн€, що не запод≥юють реальноњ шкоди конкретному об'Їкту, однак ставл€ть його при цьому в небезпеку запод≥€нн€ шкоди. ѕод≥бн≥ злочини отримали в л≥тератур≥ назву Ђдел≥кти небезпекиї (Ђдел≥кти створенн€ небезпекиї). “ут створенн€ небезпеки (Ђзагроза запод≥€нн€ шкодиї) зовс≥м не означаЇ, що в об'Їкт≥ пос€ганн€ не в≥дбуваЇтьс€ негативних зм≥н. ѕри загроз≥ порушуЇтьс€ стан захищеност≥, безпеки сусп≥льних в≥дносин, поставлених п≥д охорону крим≥нального закону, порушуютьс€ безпечн≥ умови њх функц≥онуванн€. ќт чому в дел≥ктах небезпеки реальн≥сть створенн€ такоњ небезпеки протиправною д≥Їю чи безд≥€льн≥стю, тобто загроза запод≥€нн€ шкоди об'Їктов≥, повинна бути встановлена €к факт об'Їктивноњ д≥йсност≥.

“аким чином, сусп≥льно небезпечн≥ насл≥дки можна визначити €к шкоду (збиток), що запод≥юЇтьс€ злочинним д≥€нн€м сусп≥льним в≥дносинам, охоронюваним крим≥нальним законом, або €к реальну небезпеку (загрозу) запод≥€нн€ такоњ шкоди.

Ќасл≥дки злочину р≥зноман≥тн≥ ≥ можуть бути под≥лен≥ на дв≥ велик≥ групи:

- насл≥дки матер≥ального характеру;

- насл≥дки нематер≥ального характеру.

ƒо матер≥альних насл≥дк≥в належить шкода, що маЇ особистий (ф≥зичний) характер (смерть людини при вбивств≥, т≥лесн≥ ушкодженн€, майнова шкода). ” свою чергу, злочинн≥ насл≥дки майнового характеру можуть виражатис€ у так зван≥й позитивн≥й шкод≥ чи в упущен≥й вигод≥ (неодержан≥ доходи). ѕозитивна майнова шкода пол€гаЇ в тому, що майно, €ке перебувало у власност≥ чи волод≥нн≥ потерп≥лого, протиправно вилучаЇтьс€ чи знищуЇтьс€ або ж пошкоджуЇтьс€. ” раз≥ ж упущеноњ вигоди потерп≥лий не отримуЇ т≥Їњ майновоњ вигоди, €ку в≥н маЇ право отримати за законом, угодою, на ≥нш≥й правов≥й п≥дстав≥.

Ќематер≥альн≥ насл≥дки €вл€ють собою так≥ негативн≥ зм≥ни в об'Їкт≥ пос€ганн€, що поЇднан≥ з порушенн€м тих або ≥нших ≥нтерес≥в учасник≥в сусп≥льних в≥дносин, охоронюваних крим≥нальним законом, ≥, €к правило, не пов'€зан≥ з ф≥зичним впливом на людину €к суб'Їкта сусп≥льних в≥дносин чи впливом на матер≥альн≥ предмети зовн≥шнього св≥ту (блага), з приводу €ких ≥снують сусп≥льн≥ в≥дносини. “ут може бути вид≥лена шкода ≥нтересам пол≥тичним (злочини проти основ нац≥ональноњ безпеки ”крањни), орган≥зац≥йним (злочини службов≥, злочини проти правосудд€, сусп≥льноњ безпеки, сусп≥льного пор€дку ≥ моральност≥), соц≥альним (злочини проти виборчих, трудових та ≥нших особистих прав ≥ свобод людини ≥ громад€нина).

«алежно в≥д виду безпосереднього об'Їкта, €кому сусп≥льно небезпечне д≥€нн€ запод≥юЇ шкоду, насл≥дки можуть бути под≥лен≥ на основн≥ ≥ додатков≥. “ак, шкода, що запод≥юЇтьс€ службовою особою нормальн≥й д≥€льност≥ державного апарату при перевищенн≥ влади або службових повноважень, Ї основною, а шкода, що запод≥юЇтьс€ особ≥, €кщо перевищенн€ супроводжуЇтьс€ насильством або бол≥сними або такими, що ображають особисту г≥дн≥сть потерп≥лого, д≥€ми Ц додатковим насл≥дком. ” той же час додатков≥ насл≥дки можуть бути под≥лен≥ на обов'€зков≥ (додатково обов'€зков≥), тобто так≥, €к≥ мають м≥сце завжди, у вс≥х випадках при вчиненн≥ даного злочину, ≥ факультативн≥ (додатково факультативн≥), що можуть мати м≥сце, але можуть бути ≥ в≥дсутн≥ми при вчиненн≥ даного злочину.

—усп≥льно небезпечн≥ насл≥дки мають важливе значенн€ дл€ конструюванн€ об'Їктивноњ сторони складу злочину. ¬ одних випадках насл≥дки включаютьс€ в диспозиц≥ю статт≥ ќсобливоњ частини    €к обов'€зкова ознака складу злочину, в ≥нших Ц не включаютьс€. «алежно в≥д цього вс≥ злочини под≥л€ютьс€ на дв≥ групи: злочини з матер≥альним складом (матер≥альн≥ злочини) ≥ злочини з формальним складом (формальн≥ злочини).

«лочини з матер≥альним складом Ц це так≥ злочини, дл€ об'Їктивноњ сторони €ких закон (диспозиц≥€ статт≥   ) вимагаЇ встановленн€ не т≥льки д≥€нн€ (д≥њ або безд≥€льност≥), але й настанн€ сусп≥льна небезпечних насл≥дк≥в.

«лочини з формальним складом Ц це так≥ злочини, дл€ на€вност≥ об'Їктивноњ сторони €ких закон вимагаЇ встановленн€ лише д≥€нн€ (д≥њ або безд≥€льност≥). Ќасл≥дки цих злочин≥в хоча ≥ можуть ≥нод≥ наставати, але перебувають за межами складу злочину. ¬они не включаютьс€ до об'Їктивноњ сторони складу €к обов'€зкова ознака ≥ њх встановленн€ на квал≥ф≥кац≥ю злочину не впливаЇ.

¬изнанн€ або, навпаки, невизнанн€ сусп≥льно небезпечних насл≥дк≥в €к ознаки складу злочину не Ї дов≥льним. Ќасл≥дки злочину в одних випадках мають досить конкретний характер. ÷≥ насл≥дки можна обчислити, точно визначити обс€г ≥ характер шкоди. ¬ ≥нших же випадках такий вим≥р, конкретизац≥ю насл≥дк≥в зд≥йснити важко, а в де€ких випадках ≥ неможливо. ” зв'€зку з цим законодавець по-р≥зному вир≥шуЇ питанн€ про визнанн€ чи невизнанн≥ насл≥дк≥в €к обов'€зковоњ ознаки об'Їктивноњ сторони складу злочину. Ќасл≥дками в злочинах з матер≥альним складом, €к правило, Ї шкода матер≥ального, майнового, особистого або ф≥зичного характеру. ƒо таких злочин≥в належать, наприклад, крад≥жка, граб≥ж, шахрайство, вбивство, запод≥€нн€ т≥лесних ушкоджень тощо. ÷≥ злочини вважаютьс€ зак≥нченими з моменту настанн€ зазначених у закон≥ сусп≥льно небезпечних насл≥дк≥в. “ак, вбивство вважаЇтьс€ зак≥нченим злочином, коли настала смерть потерп≥лого; крад≥жка Ц коли злочинець протиправне вилучив чуже майно ≥ мав реальну можлив≥сть розпор€дитис€ ним за своњм розсудом; т≥лесн≥ ушкодженн€ Ц коли здоров'ю людини нанесена шкода певного ступен€ т€жкост≥.

” злочинах з формальним складом сам факт вчиненн€ сусп≥льно небезпечного д≥€нн€, передбаченого крим≥нальним законом, утворюЇ зак≥нчений злочин. ƒо таких склад≥в належать, наприклад, шпигунство, одержанн€ хабара, зав≥домо неправдиве пов≥домленн€ про вчиненн€ злочину, втеча з м≥сць позбавленн€ вол≥ чи з-п≥д варти, дезертирство й ≥н. «лочини з формальним складом також запод≥юють шкоду сусп≥льним в≥дносинам. ќднак вони мають, €к правило, нематер≥альний характер. ÷€ шкода пол≥тична, орган≥зац≥йна, соц≥альна, моральна. якщо при вчиненн≥ злочину з формальним складом фактично настали €к≥-небудь насл≥дки, що перебувають за межами складу, вони не впливають на вир≥шенн€ питанн€ про встановленн€ п≥дстави крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ (складу злочину й об'Їктивноњ сторони €к його необх≥дного елемента), ≥ враховуютьс€ лише при призначенн≥ покаранн€.

2. ¬≥дпов≥дно до п. 2 ѕрим≥ток статт≥ 185    ”крањни, Ђзначна шкода визнаЇтьс€ ≥з врахуванн€м матер≥ального становища потерп≥лого та €кщо йому спричинен≥ збитки на суму в≥д ста до двохсот п'€тдес€ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад€нї, тобто у розм≥р≥ в≥д 1700 грн. до 4250 грн. «г≥дно з умовами завданн€, граб≥жник нан≥с шкоду потерп≥л≥й у розм≥р≥ 315 грн. 40 коп., що не в≥дпов≥даЇ розм≥рам значноњ шкоди. јле враховуючи те, що потерп≥ла ќ. хвор≥Ї на цукровий д≥абет, ≥ без викрадених злочинцем таблеток в нењ могло б настати ускладненн€ хвороби, тому що придбати л≥ки вона не могла аж до дн€ отриманн€ наступноњ пенс≥њ, можна вважати даний граб≥ж значною шкодую при встановленн≥ реальноњ неможливост≥ потерп≥лою придбати соб≥ дан≥ л≥ки. ƒаний злочин треба квал≥ф≥кувати зг≥дно ч. 1 ст. 186    ”крањни.

3. Ўкода, запод≥€на злочином ќ., належить:

- граб≥ж Ц насл≥док у вигл€д≥ реальноњ шкоди, матер≥ального характеру, основний;

- пог≥ршенн€ стану здоровТ€ внасл≥док в≥дсутност≥ л≥к≥в в≥д цукрового д≥абету Ц насл≥док у вид≥ створенн€ загрози (небезпеки) запод≥€нн€ шкоди, матер≥ального характеру, додатково факультативний.


«авданн€ 4. ѕовертаючись ввечер≥ додому через парк, Ћ. побачив, що на земл≥ лежить об≥рваний електричний др≥т. Ћ. зрозум≥в, що др≥т п≥д напругою. ¬≥н огородив м≥сце обриву г≥лками дерев ≥ з моб≥льного телефону зателефонував диспетчеру електромереж≥. —тарший диспетчер ƒ., прийн€вши пов≥домленн€, вир≥шив, що вноч≥ в парку виключена по€ва людей, а тому авар≥йну бригаду електромонтер≥в на м≥сце обриву можна направити лише вранц≥. ѕочекавши годину, Ћ. з м≥сц€ авар≥њ п≥шов додому. ¬ноч≥ компан≥€ п≥дл≥тк≥в ≥шла парком ≥ один з них був смертельно травмований електричним струмом в≥д контакту з об≥рваним дротом.

«верн≥тьс€ до ст. 119, 367    ”крањни. „и Ї у вчиненому Ћ. або ƒ. ознаки об'Їктивноњ сторони зазначених злочин≥в? ѕроанал≥зуйте ситуац≥ю з точки зору в≥дпов≥дальност≥ за злочинну безд≥€льн≥сть.

¬ир≥шенн€ завданн€:

ќзнаки об'Їктивноњ сторони злочину. ѕри ви€вленн≥ злочину ми насамперед стикаЇмос€ з його об'Їктивними ознаками Ц конкретним актом повед≥нки суб'Їкта у вид≥ д≥њ чи безд≥€льност≥, що завжди зд≥йснюЇтьс€ у певн≥й об'Їктивн≥й обстановц≥, у певному м≥сц≥ ≥ в певний час.

«лочин завжди т€гне за собою певн≥ сусп≥льне небезпечн≥ насл≥дки, тому що в результат≥ його вчиненн€ завдаЇтьс€ ≥стотна шкода сусп≥льним в≥дносинам, охоронюваним крим≥нальним законом. ѕричому д≥€нн€ (д≥€ чи безд≥€льн≥сть) перебуваЇ у причинному зв'€зку ≥з сусп≥льне небезпечними насл≥дками. ÷≥ ознаки притаманн≥ будь-€кому злочину €к €вищу реальноњ д≥йсност≥. Ѕез цих ознак злочину бути не може. ¬они мають м≥сце завжди, у вс≥х випадках, коли вчин€Їтьс€ злочин.

≤нод≥ злочин вчин€Їтьс€ з використанн€м тих або ≥нших предмет≥в матер≥ального св≥ту: техн≥чних пристосувань, вогнепальноњ або холодноњ зброњ, п≥дроблених документ≥в чи ≥нших засоб≥в. ѓхнЇ виб≥ркове використанн€ багато в чому дозвол€Ї злочинцю б≥льш усп≥шно вчинити злочинний нам≥р, запод≥€ти б≥льш т€жку шкоду.

¬икладене дозвол€Ї зробити висновок, що об'Їктивна сторона злочину Ц це зовн≥шн€ сторона (зовн≥шнЇ вираженн€) злочину, що характеризуЇтьс€ сусп≥льно небезпечним д≥€нн€м (д≥Їю чи безд≥€льн≥стю), сусп≥льно небезпечними насл≥дками, причинним зв'€зком м≥ж д≥€нн€м ≥ сусп≥льно небезпечними насл≥дками, м≥сцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчиненн€ злочину.

”с≥ ознаки об'Їктивноњ сторони злочину з погл€ду њх описуванн€ (закр≥пленн€) у диспозиц≥€х статей ќсобливоњ частини    можна под≥лити на дв≥ групи: обов'€зков≥ (необх≥дн≥); факультативн≥.

ƒо обов'€зкових ознак належить д≥€нн€ у форм≥ д≥њ або безд≥€льност≥. Ѕез д≥€нн€, ≥накше кажучи, без конкретного акту сусп≥льне небезпечноњ повед≥нки людини, не може бути вчинений жоден злочин. ¬становленн€ ознак такого д≥€нн€ (д≥њ чи безд≥€льност≥) Ї обов'€зковим у кожн≥й крим≥нальн≥й справ≥.

ƒо факультативних ознак об'Їктивноњ сторони складу злочину належать: сусп≥льно небезпечн≥ насл≥дки, причинний зв'€зок м≥ж д≥€нн€м ≥ сусп≥льно небезпечними насл≥дками, м≥сце, час, обстановка, спос≥б ≥ засоби вчиненн€ злочину. ÷≥ ознаки, фактично притаманн≥ злочину €к €вищу реальноњ д≥йсност≥, далеко не завжди вказуютьс€ в закон≥ €к ознаки конкретного складу злочину. ќднак €кщо сусп≥льно небезпечн≥ насл≥дки, м≥сце, час, спос≥б, обстановка ≥ засоби вчиненн€ злочину пр€мо вказан≥ у диспозиц≥њ статт≥ ќсобливоњ частини    або однозначно випливають з њњ зм≥сту, то вони набувають значенн€ обов'€зкових ознак об'Їктивноњ сторони складу злочину ≥ њх встановленн€ в такому випадку Ї обов'€зковим.

1. —татт€ 119    ”крањни Ђ¬бивство через необережн≥стьї, статт€ 367    ”крањни Ђ—лужбова недбал≥стьї. ¬раховуючи те, що Ћ. коли зрозум≥в, що об≥рваний др≥т п≥д напругою, огородив м≥сце обриву г≥лками дерев ≥ з моб≥льного телефону зателефонував диспетчеру електромереж≥ ƒ., €кий прийн€в пов≥домленн€ Ц то в його д≥€нн€х в≥дсутн≥ ознаки обТЇктивноњ сторони злочин≥в, передбачених у статт€х 119, 367    ”крањни.

” д≥€нн≥ ƒ., €кий прийн€в пов≥домленн€ про ви€влений порив електромереж≥, вир≥шив, що вноч≥ в парку виключена по€ва людей, а тому авар≥йну бригаду електромонтер≥в на м≥сце обриву можна направити лише вранц≥ Ц Ї ознаки обТЇктивноњ сторони злочину, зазначеного у статт≥ 367    ”крањни, тому що Ї ч≥тк≥ обовТ€зков≥ ознаки об'Їктивноњ сторони злочину Ц безд≥€нн€ (не направив вчасно авар≥йну бригаду електромонтер≥в на м≥сце обриву), факультативн≥ ознак об'Їктивноњ сторони складу злочину Ц сусп≥льно небезпечн≥ насл≥дки (смертельно травмований електричним струмом в≥д контакту з об≥рваним дротом п≥дл≥ток), причинний зв'€зок м≥ж д≥€нн€м ≥ сусп≥льно небезпечними насл≥дками, м≥сце, час тощо.

2. ¬≥дпов≥дно до частини 2 статт≥ 367    ”крањни, за службову недбал≥сть, тобто невиконанн€ або неналежне виконанн€ службовою особою своњх службових обов'€зк≥в через несумл≥нне ставленн€ до них, €кщо воно спричинило т€жк≥ насл≥дки, караЇтьс€ позбавленн€м вол≥ на строк в≥д двох до п'€ти рок≥в з позбавленн€м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис€ певною д≥€льн≥стю на строк до трьох рок≥в та з≥ штрафом в≥д двохсот п'€тдес€ти до семисот п'€тдес€ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад€н або без такого. ¬раховуючи те, що в≥дпов≥дно до опису ситуац≥њ в≥дсутн≥ помТ€кшуюч≥ обставини, а навпаки Ц в результат≥ даного злочину настала смерть потерп≥лого Ц то покаранн€ за вчинений злочин ƒ. маЇ бути максимальним в≥дпов≥дно до частини 2 статт≥ 367    ”крањни.


«авданн€ 5. ¬., €ка сид≥ла у кафе, зненацька стало зле. ¬она прийн€ла п≥гулку та закрила оч≥, щоб перепочити. ÷е побачив —., що сид≥в за сус≥дн≥м столиком. ¬важаючи, що ¬. втратила св≥дом≥сть, в≥н раптово п≥д≥йшов до нењ ≥ззаду та швидко зн€в з њњ шињ золотого ланцюжка, варт≥стю 560 грн. «аволод≥вши прикрасою в≥н швидко сховавс€ за рогом ≥ вт≥к з кафе. ¬. в≥дчула, €к щось р≥зко здавило њй шию, але коли озирнулас€, то злочинц€ не побачила.

ѕри розсл≥дуванн≥ злочину м≥ж сл≥дчим та начальником сл≥дчого в≥дд≥лу виникла суперечка. —л≥дчий вважав, що —. скоњв викраденн€ майна таЇмним способом, а тому його д≥њ сл≥д квал≥ф≥кувати €к крад≥жку. Ќа думку начальника сл≥дчого в≥дд≥лу злочин Ї грабежем, бо спос≥б викраденн€ був в≥дкритим.

ўо таке спос≥б €к ознака, що характеризуЇ об'Їктивну сторону злочину? яке його м≥сце серед ознак об'Їктивноњ сторони?

¬ир≥шенн€ завданн€:

—пос≥б вчиненн€ злочину Ї обов'€зковою ознакою складу злочину у випадках, коли в≥н:

- пр€мо зазначений у закон≥;

- однозначно випливаЇ ≥з зм≥сту закону, про що св≥дчить характер д≥њ, опис €коњ м≥стить диспозиц≥€ статт≥.

—пос≥б маЇ важливе крим≥нально-правове значенн€. якщо в≥н Ї обов'€зковою ознакою складу злочину, то його встановленн€ в справ≥ Ї необх≥дним. ¬≥дсутн≥сть даного способу виключаЇ склад злочину. —пос≥б маЇ ≥стотне значенн€ дл€ правильноњ квал≥ф≥кац≥њ злочину, його анал≥з даЇ можлив≥сть зробити висновок про ≥нш≥ ознаки й елементи складу злочину. —пос≥б важливий дл€ диференц≥ац≥њ крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥. —пос≥б впливаЇ на створенн€ квал≥ф≥кованих чи особливо квал≥ф≥кованих склад≥в злочин≥в, а також на вид≥ленн€ спец≥альних норм   .






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 768 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2434 - | 2015 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.047 с.