Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћ. √.  овалевський




«м≥ст

ѕередмова.. 5

Ћекц≥€ 1. ћакроеконом≥ка €к наука.. 6

1. ќбТЇкт та предмет макроеконом≥ки.. 9

2. —убТЇкти макроеконом≥ки та њх взаЇмод≥€.. 13

3. Ћог≥чна модель макроеконом≥ки.. 15

Е..

Ћекц≥€ 5. —поживанн€, заощадженн€ та ≥нвестиц≥њ. 68

1. —поживанн€ ≥ заощадженн€, њх функц≥њ 68

2. —ередн€ та гранична схильн≥сть до споживанн€ та заощадженн€. ‘актори споживанн€ та заощадженн€, €к≥ не залежать в≥д доходу.. 72

3. ≤нвестиц≥њ: сутн≥сть, фактори, €к≥ впливають на њх величину 75

Ћекц≥€ 5. —поживанн€, заощадженн€ та ≥нвестиц≥њ

1. —поживанн€ ≥ заощадженн€, њх функц≥њ.

2. —ередн€ та гранична схильн≥сть до споживанн€ та заощадженн€. ‘актори споживанн€ та заощадженн€, €к≥ не залежать в≥д доходу.

3. ≤нвестиц≥њ: сутн≥сть, фактори, €к≥ впливають на њх величину.

 

1. —поживанн€ ≥ заощадженн€, њх функц≥њ

ќптим≥зац≥€ макроеконом≥чних пропорц≥й дос€гаЇтьс€ через механ≥зм попиту ≥ пропозиц≥њ у взаЇмозвТ€зку з власниками кап≥талу та робочоњ сили.

‘≥рми, адм≥н≥страц≥€ €ких виступаЇ €к представники кап≥талу, виробл€ють продукц≥ю, виручають за нењ кошти ≥ предТ€вл€ють попит на робочу силу. ƒомашн≥ господарства пропонують свою робочу силу, отримують за це винагороду ≥ предТ€вл€ють попит на вироблену продукц≥ю. Ќа основ≥ взаЇмод≥њ ф≥рм ≥ домашн≥х господарств на ринку товар≥в ≥ послуг складаЇтьс€ пропорц≥€ д≥ленн€ ¬¬ѕ на споживанн€ та заощадженн€.

√оловним компонентом сукупних витрат Ї споживч≥ витрати (—¬). ” варт≥сн≥й форм≥ Ц це та сума грошей, €ка витрачаЇтьс€ домашн≥ми господарствами на придбанн€ товар≥в поточного й тривалого споживанн€ та оплату послуг.

“аким чином, все, що не належить до заощаджень, не входить у вигл€д≥ податку, не перебуваЇ на закордонних рахунках, Ц це споживанн€.

Ћюди схильн≥ в≥дкладати споживанн€ сьогодн≥ з над≥Їю, що споживанн€ в майбутньому принесе њм б≥льше корист≥, н≥ж сьогодн≥.

4. ћакроеконом≥ка:п≥дручник дл€ студент≥в економ≥чних спец≥альних заклад≥в осв≥ти/ —.Ѕудаговська..

ƒжерело: http://pulib.if.ua/book/11

1. ¬—“”ѕ ƒќ ћј –ќ≈ ќЌќћ≤ »
1.1. ѕредмет макроеконом≥ки. …ого в≥дм≥нн≥сть в≥д предмета м≥кроеконом≥ки
1.2. ћакроеконом≥чн≥ модел≥: суть та роль у макроеконом≥чному анал≥з≥ й прогнозуванн≥
1.3. ƒвосекторна модель кругооб≥гу продукт≥в ≥ доход≥в. ѕон€тт€ потоку ≥ запасу
1.4. «аощадженн€, ≥нвестиц≥њ та ф≥нансов≥ ринки в модел≥ кругооб≥гу
1.5. –оль державного сектора в кругооб≥гу доход≥в та продукт≥в
1.6. ћодель кругооб≥гу дл€ в≥дкритоњ економ≥ки
1.7. ѕон€тт€ ≥ тотожн≥сть "виток≥в" та "≥н'Їкц≥й". –≥вн€нн€ (тотожн≥сть) сукупних витрат
2. ¬јЋќ¬»… ¬Ќ”“–≤ЎЌ≤… ѕ–ќƒ” “ “ј ≤ЌЎ≤ ќ—Ќќ¬Ќ≤ ћј –ќ≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ ѕќ ј«Ќ» »
2.1. ѕон€тт€ про —истему нац≥ональних рахунк≥в (—Ќ–). «агальна ха≠рактеристика валового внутр≥шнього продукту (¬¬ѕ). ѕон€тт€ "–е
2.2. ѕринципи розрахунку ¬¬ѕ
2.3. ћетоди розрахунку ¬¬ѕ
2.4. ≤нш≥ показники —Ќ–. ¬заЇмозв'€зок м≥ж ними
2.5. –еальн≥ та ном≥нальн≥ величини. ÷≥нов≥ ≥ндекси
2.6. ¬¬ѕ та економ≥чний добробут
3. ћј –ќ≈ ќЌќћ≤„Ќј Ќ≈—“јЅ≤Ћ№Ќ≤—“№: ÷» Ћ» ƒ≤Ћќ¬ќѓ ј “»¬Ќќ—“≤, Ѕ≈«–ќЅ≤““я, ≤Ќ‘Ћя÷≤я
3.1. ÷икли д≥ловоњ активност≥: фази циклу та причини коливань. ¬≥д≠хиленн€ реального ¬¬ѕ в≥д потенц≥йного р≥вн€
3.2. Ѕезроб≥тт€: основн≥ визначенн€ та вим≥рюванн€
3.2.1. –обоча сила. ќсоби поза робочою силою. «айн€т≥. Ѕезроб≥тн≥. –≥вень безроб≥тт€
3.2.2. –≥зновиди безроб≥тт€. ѕовна зайн€т≥сть. ѕриродний р≥вень безроб≥тт€.  онцепц≥€ NAIRU
3.2.3. ƒопомога по безроб≥ттю ≥ тенденц≥€ до п≥двищенн€ р≥вн€ безроб≥тт€. "∆орстк≥сть" зароб≥тноњ плати ≥ безроб≥тт€
3.2.4. ≈коном≥чн≥ та соц≥альн≥ втрати в≥д безроб≥тт€. «акон ќукена
3.3. ≤нфл€ц≥€
3.3.1. ѕон€тт€ ≥нфл€ц≥њ. ≤нфл€ц≥€ попиту та ≥нфл€ц≥€ витрат. —тагфл€ц≥€
3.3.2. ≤нфл€ц≥€ ≥ процентн≥ ставки. ≈фект ‘≥шера
3.3.3. ≤нфл€ц≥€ та реальний доход. ќч≥кувана ≥ непередбачена ≥нфл€ц≥€. ѕом≥рна ≥нфл€ц≥€. √алопуюча ≥нфл€ц≥€. √≥пер≥нфл€ц≥€
3.4. ¬заЇмозв'€зок ≥нфл€ц≥њ та безроб≥тт€.  рива ‘≥л≥пса
4. Ѕј«ќ¬ј ћќƒ≈Ћ№ "—” ”ѕЌ»… ѕќѕ»“ - —” ”ѕЌј ѕ–ќѕќ«»÷≤я"
4.1. —укупний попит
4.1.1. ÷≥нов≥ фактори сукупного попиту
4.1.2. Ќец≥нов≥ фактори сукупного попиту
4.2. —укупна пропозиц≥€
4.2.1. —укупна пропозиц≥€ в довгостроковому пер≥од≥
4.2.2. —укупна пропозиц≥€ в короткостроковому пер≥од≥
4.2.2.1. ѕричини жорсткост≥ ц≥н
4.2.2.2. ÷≥нов≥ фактори сукупноњ пропозиц≥њ
4.2.2.3. Ќец≥нов≥ фактори сукупноњ про≠позиц≥њ
4.3. –≥вновага сукупного попиту ≥ пропозиц≥њ
5.  ≈…Ќ—≤јЌ—№ ј ћќƒ≈Ћ№ ћј –ќ≈ ќЌќћ≤„Ќќѓ –≤¬Ќќ¬ј√»
5.1. ¬ступ до кейнс≥анськоњ теор≥њ сукупного попиту
5.1.1.  ейнс≥анська функц≥€ споживанн€
5.1.2. ≤нвестиц≥йна функц≥€
5.1.3. ƒержавн≥ закупки та податки
5.1.4. –≥вновага на товарних ≥ ф≥нансових ринках. –≥вноважна процентна ставка
5.2. –≥вновага сукупного попиту ≥ сукупноњ пропозиц≥њ. ‘актичн≥ та планов≥ витрати. " ейнс≥анський хрест"
5.3.  оливанн€ р≥вноважного обс€гу випуску навколо потенц≥йного р≥вн€. ћультипл≥катор автономних витрат. –ецес≥йний та ≥нфл€ц≥й

5.1.1.  ейнс≥анська функц≥€ споживанн€

ѕереважна частина (приблизно 2/3) виробленоњ продукц≥њ йде на спо≠живанн€ (—). ѕригадаЇмо, що та частина доходу, €ка залишилас€ п≥сл€ сплати вс≥х податк≥в (Y-T), називаЇтьс€ використовуваним доходом. Ћюди под≥л€ють св≥й використовуваний доход на споживанн€ (—) та заощадженн€ (S), тобто

«аощадженн€ Ч це частина використовуваного доходу, €ка не спожива≠Їтьс€.

«алежн≥сть м≥ж обс€гом споживанн€ ≥ використовуваним доходом маЇ назву функц≥њ споживанн€:

5. ≈коном≥чна теор≥€. “арасевич.

 

—поживанн€ 326

_____________

Ќа п≥дстав≥ виразу (16.1) припустимо, що доход к≥нцевого використанн€ (у подальшому Ч доход) €вл€Ї собою не лише джерело споживанн€ та заощаджень, але й виконуЇ роль чинника, що впливаЇ на обс€ги споживанн€ ≥ заощаджень.

≤нше припущенн€ повТ€зане з тим, що в короткостроковому пер≥од≥ домогосподарства, вир≥шуючи, ск≥льки спожити ≥ ск≥льки заощадити, керуютьс€ насамперед таким фактором, €к доход, оск≥льки ≥нш≥ можлив≥ чинники, зважаючи на њх довготерм≥новий характер, не про€вл€ють своЇњ д≥њ або њх вплив при даному р≥вн≥ доходу Ї другор€дним ≥ пор≥вн€но невеликим.

“ретЇ припущенн€ пол€гаЇ в тому, що в короткостроковому пер≥од≥ домогосподарства в р≥шенн€х про споживанн€ та заощадженн€ виход€ть не з майбутнього, а з на€вного поточного доходу.

Ќарешт≥, ще одне припущенн€ повТ€зане з тим, що домогосподарства своњ р≥шенн€ про споживанн€ ≥ заощадженн€ засновують не на ном≥нальному, а на реальному доход≥.

”раховуючи вищезгадан≥ припущенн€, звернемо увагу на ≥снуванн€ в короткостроковому пер≥од≥ ст≥йкого звТ€зку м≥ж споживанн€м ≥ доходом, €кий отримав назву Уфункц≥€ споживанн€Ф.

‘ункц≥€ споживанн€ в короткостроковому пер≥од≥ Ч залежн≥сть м≥ж обс€гом споживанн€ та розм≥рами доходу при р≥зних його значенн€х.

 ороткострокова функц≥€ споживанн€ маЇ наступний вигл€д:

 

6. C = f (DI). (16.11)

7.

«аслуга в €сному ≥ точному формулюванн≥ короткостроковоњ функц≥њ споживанн€ належить ƒж. ћ.  ейнсу.  ейнс≥анська функц≥€ споживанн€ вигл€даЇ таким чином:

 

8. , (16.12)

9.

де Ч обс€г автономного споживанн€; с Ч гранична схильн≥сть до споживанн€.

 

 

 

6.  ейнс ƒж. ќбща€ теор≥€ зан€тости, процента и денег

 

 

 

ћакроеконом≥ка: навч.пос≥бник/ заред. ¬.ѕ. –ешетило

 

 

 

8. ќбща€ экономическа€ теори€: ученик/ под. общ. ред.. ¬.». ¬ид€пина

 

 

9. ќснови економ≥чноњ теор≥њ: ѕ≥дручник / ј. ј. „ухно

 

ћакроеконом≥чний анал≥з: сукупний попит ≥ сукупна пропозиц≥€

ўе ƒж.  ейнс писав про схильн≥сть людей до споживанн€ €к психолог≥чний закон, за €ким психолог≥€ сусп≥льства пол€гаЇ в тому, щ о з≥ зростанн€м сукупного реального доходу зростаЇ ≥ сукупне споживанн€, проте не такою м≥рою, €к зростаЇ сам доход.

—хильн≥сть людей до споживанн€ Ч в≥дображенн€ њхнього бажанн€ купувати споживч≥ товари ≥ послуги. –озр≥зн€ють середню ≥ граничну схильн≥сть до споживанн€.

—ередн€ схильн≥сть до споживанн€ використовуЇтьс€ дл€ того, щоб показати сп≥вв≥дношенн€ споживанн€ ≥ доходу. —ередню схильн≥сть до споживанн€ визначають* €к в≥дношенн€ частини доходу, що використовуЇтьс€ дл€ споживанн€ —п, до всього нац≥онального доходу ƒ:

 

10. ћакконнелл  ., Ѕрю —. Ёкономикс: ѕринципы, проблемы и политика

 

 

11. ћакроеконом≥ка Ц Ѕаз≥л≥нська

 

 

 

 

4. —ередн€ норма споживанн€, тобто в≥дношенн€ споживанн€ до доходу зменшуЇтьс€ по м≥р≥ зростанн€ доходу. —ередн€ норма споживанн€ зменшуЇтьс€ по м≥р≥ зростанн€ доходу, прагнучи до пост≥йноњ граничноњ схильност≥ споживанн€ (рис. 4. 1.).

—ередн€ норма споживанн€ в≥дпов≥даЇ куту нахилу л≥н≥њ, проведеноњ з початку координат до точки на граф≥ку функц≥њ споживанн€.
ѕо м≥р≥ зростанн€ доходу кут нахилу падаЇ, тобто ≥ середн€ норма споживанн€ падаЇ.
ƒо точки   середн€ норма споживанн€ б≥льша за одиницю, тобто при невеликому доход≥ споживач≥ витрачають своњ запаси ≥ — > Y.

 

3. ‘ункц≥€ заощадженн€  ейнса.

 ожн≥й функц≥њ споживанн€ в≥дпов≥даЇ сво€ функц≥€ заощадженн€, €ка виводитьс€ шл€хом в≥дн≥манн€ в≥д функц≥њ доходу, €ким розпор€джаютьс€, функц≥њ споживанн€:

ƒе S = гранична схильн≥сть до заощадженн€, €ка в сум≥ з граничною схильн≥стю до споживанн€ даЇ 1 (так €к у = — + S, то 1 = —у +S). «а п≥драхунками експерт≥в, дл€ сучасноњ украњнськоњ економ≥ки цей показник дор≥внюЇ 0,3.
√раф≥чно функц≥€ заощадженн€ будуЇтьс€ шл€хом вертикального в≥дн≥манн€ граф≥ка функц≥њ споживанн€ з граф≥ка доходу, ўо утворюЇ кут 45∞ з л≥н≥Їю абсцис (рис. 4. 5.).

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-07; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 509 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2063 - | 1939 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.023 с.