С.В. Мочерний

Зміст

1. Загальні основи економічної теорії
1.1. Предмет і метод економічної теорії
Предмет економічної теорії та його відмінність від предмета політичної економії.....9
Сутність і структура продуктивних сил і виробничих відносин.....18
Економічні закони і категорії та їх класифікація.....34
Метод економічної теорії та його складові елементи.....38
Причини виникнення і сутність глобальних проблем.....615
Роззброєння - ключ до розв'язання глобальних проблем.....620
Основні шляхи розв'язання інших глобальних проблем.....625
Концепція ноосфери В. Вернадського і формування глобальної економіки.....636

Короткий термінологічний словник …… 638

Короткий термінологічний словник з економічної теорії

Абсолютна рента — форма земельної ренти, яку сплачують власникові за будь-яку ділянку землі, незалежно від її родючості й місцерозташування.

Абстрактна праця — праця товаровиробника, що характеризується витратою робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми, створює вартість і є специфічною формою праці за товарного виробництва.

Аграрна реформа — процес трансформації економічних відносин, насамперед відносин власності, в сільському господарстві.

Аграрно-промисловий комплекс (АПК) — сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, зберіганням і доставкою до споживача сільськогосподарської продукції.

Активні операції — операції, за допомогою яких банки розміщують власний і залучений капітал з метою отримання прибутку.

….

спрямованих на послаблення нерівності у розподілі доходів та майна, на захист населення від безробіття, підвищення цін, знецінення трудових заощаджень та ін.

Соціально-економічний уклад — особливий тип виробничих відносин, передусім відносин економічної власності, якому властиві специфічні закони розвитку.

Соціально орієнтована ринкова економіка — модель соціально-економічного розвитку, що передбачає переважання приватної власності та ринку в процесі їх поєднання з державною власністю і державним регулюванням та систему соціального захисту населення.

Споживання — сума грошей, які витрачають люди на придбання матеріальних благ і послуг для задоволення власних потреб (фізіологічних, соціальних і духовних).

Споживча вартість — певна річ або послуга, яка завдяки своїм корисним властивостям задовольняє різноманітні людські потреби.

Споживчий кредит — кошти, які банки, спеціалізовані кредитні інститути та торгові компанії надають фізичним особам для придбання товарів тривалого користування.

Структура ринку — сукупність окремих ринків у межах національної економіки або внутрішнього ринку, а також світового ринку та його окремих регіонів і взаємодія між ними.

Структурна криза — кризові явища тривалого нециклічного характеру, що проявляються в занепаді окремих галузей і комплексів (груп) галузей народногосподарського значення, порушують ключові загальноекономічні (відтворювальні) пропорції.

Суверенітет (нім. souverenitet, франц. souverainete) — повна незалежність держави від інших держав у її внутрішніх справах і зовнішніх відносинах.

 

2. Панчишин С. М. Макроекономіка: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2002. - 614 с.

Від автора.....7
Тема 1. Макроекономіка як наука.....9
1.1. Потреби й ресурси. Національна економіка та економічна система.....9
1.2. Предмет та функції макроекономіки.....18
1.3. Методологія макроекономіки.....28
1.4. Модель кругопотоку.....37
Тема 2. Основні макроекономічні показники.....49
2.1. Показники обсягу національного виробництва.....51
2.2. Показники рівня зайнятості.....62
2.3. Показники рівня цін.....65
Теша 3. Виробництво і розподіл національного доходу.....75
3.1. Виробництво національного доходу.....75
3.2. Функціональний розподіл національного доходу.....80
3.3. Родинний розподіл національного доходу.....86
Т є и а 4. Споживання та інвестиції.....98
4.1. Споживання і заощадження.....98
4.2. Моделі поведінки споживача.....112
4.3. Інвестиції.....121
…..

Тема 7. Сукупні видатки та економічна рівновага.....221
7.1. Інструментарій дослідження економічної рівноваги.....221
7.2. Мультиплікатор видатків. Вплив зовнішньої торгівлі та державного сектора на рівноважний ВВП.....231
7.3. Економічна рівновага у довгостроковому періоді. Рецесійний та інфляційний розриви.....241
Тема 8. Сукупний попит і сукупна пропозиція.....253
8.1. Сукупний попит. Крива сукупного попиту та її переміщення.....253
8.2. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції та її переміщення.....260

 

4.1. Споживання і заощадження

4.1.1 Використовуваний дохід і споживання

 

Споживання є найважливішим компонентом ВВП, який у більшості країн світу впродовж останніх десятиліть у середньому становить дві третини сукупних видатків на купівлю товарів і послуг. Після сплати домогосподарствами податків у їхньому розпорядженні залишається використовуваний дохід, котрий, як відомо, йде на споживання і заощадження. Споживання – це видатки на придбання товарів і послуг для задоволення потреб людей. Заощадження є тією частиною використовуваного доходу, що не витрачається на споживання.
Які ж основні складові споживання? Найважливіші з них — продукти харчування, одяг, взуття, книги, предмети особистої гігієни тощо. Розрізняють три групи видатків домогосподарств на споживання: на товари тривалого користування, на предмети поточного вжитку та на послуги.
Немає сімей, які б витрачали свій використовуваний дохід однаково. Але статистичні обстеження виявили певні закономірності розподілу доходів сімей між продуктами харчування, одягом та іншими важливими статтями споживання. Незаможні сім'ї витрчають на продукти харчування більшу частину свого використовуваного доходу. Зі зростанням доходу видатки на деякі статті харчування збільшуються. Люди з вищими доходами споживають продукти харчування вищої якості, зокрема дорожчі овочі, фрукти, м'ясо тощо. Проте збільшення видатків на харчування в разі зростання доходів відбувається до певної межі. Загалом зі

Інструментарій для аналізу споживання і заощадження

 

Для поглиблення нашого аналізу запровадимо нові поняття – функцію споживання та функцію заощадження. Відкладемо по горизонтальній осі використовуваний дохід, по вертикальній – споживання. Нанесемо на площину кожну комбінацію «дохід-споживання» з таблиці і з’єднаємо точки. Криву, яка відображає зв 'язок між споживанням та доходом, називають функцією споживання (рис.4.1).
Щоб глибше зрозуміти цю функцію, з початку координат проведемо лінію під кутом 45°, тобто бісектрису. В кожній точці цієї лінії споживання і використовуваний дохід рівні між собою. Точка нульового заощадження обов'язково лежить на бісектрисі. Праворуч від точки нульового заощадження функція споживання лежить нижче від лінії 45°. Ця частина функції вказує на те, що країна має чисті додатні заощадження. їхня величина вимірюється вертикальним відрізком між функцією споживання і лінією 45°.
Ділянка функції споживання, що лежить ліворуч від точки нульового заощадження, відображає ситуацію, коли країна витрачає більше за свій поточний дохід. У цьому разі заощадження є від'ємними, величина яких вимірюється вертикальним відрізком між функцією споживання і лінією 45°.