Теми для підготовки доповідей та рефератів. 1. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби.

1. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби.

2. Умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

3. Проведення експертизи під час здійснення податкового контролю органами державної податкової служби.

Бібліографічний список до теми

25, 28, 30, 31, 34, 36, 45, 46, 50, 59

 

Модуль 2. Контроль податкових органів у сфері прямого та непрямого оподаткування

Змістовий модуль 2. Контроль податкових органів за нарахуванням та сплатою основних видів податків

Тема 5. Контроль нарахування та сплати податку на додану вартість

Мета:

засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань з питань контролю податкових органів у сфері непрямого оподаткування.

План вивчення теми

 

1. Камеральна перевірка декларацій з ПДВ.

2. Документальна перевірка ПДВ. Реєстр обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг). Достовірність обсягів відвантаженої продукції.

3. Документальна перевірка податкового кредиту. Обґрунтованість застосування пільг.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

Камеральна перевірка декларацій з ПДВ. Податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників.

Зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці.

За результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі ІV податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість.

Документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.

За наявності достатніх підстав уважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як визначено Податковим кодексом України, камеральна перевірка проводиться податковим інспектором виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Особливості камеральної перевірки декларацій з ПДВ обумовлені специфікою звітності з цього податку, структурою декларації, змістом її рядків та додатків, визначених Податковим кодексом України.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 податкового кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов’язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

В другому питанні студенти повинні пам’ятати, що при проведенні документальної перевірки правильності нарахування ПДВ, насамперед, необхідно встановити повноту податкових зобов'язань з ПДВ. Для цього потрібно:

- здійснити контроль оборотів із відвантаження товарів, надання послуг

- виконання робіт та відображення їх у податковому обліку. Для цього використовуються податкові накладні, реєстр накладних з продажу товарів (робіт, послуг), а також укладені договори купівлі-продажу, міни, поставок. Слід упевнитися, що усі суми ПДВ, відображені у податкових накладних та в реєстрі продажу, були відображені в декларації з ПДВ. При цьому звертається увага, щоб номер податкової накладної збігався з порядковим номером відповідної операції в реєстрі продажу. З метою виявлення випадків відвантаження товарів, обороти з яких не включено в базу нарахування ПДВ, слід перевірити документи складського обліку, а саме накладні, що засвідчують відпуск продукції зі складу підприємства. Крім того, за допомогою платіжних документів необхідно встановити випадки надходження коштів на поточний рахунок у порядку попередньої оплати, які не було включено в об'єкт оподаткування ПДВ;

- у разі встановлення випадків відвантаження товарів без оплати або з частковою оплатою в межах бартерних операцій, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах із платником податку, передачі товарів у межах балансу платника для невиробничого використання, а також при реалізації товарів (робіт, послуг) пов'язаній особі необхідно впевнитися в правильності визначення бази оподаткування. В таких випадках база оподаткування визначається, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайної ціни;

- особливу увагу звернути на випадки відчуження об'єктів застави. Таке відчуження відбувається, коли підприємство не виконує у встановлений термін боргових зобов'язань. У такому разі відчуження об'єкта застави прирівнюється до продажу такого об'єкта з нарахуванням ПДВ.

- перевіркою позичкових рахунків та кредитних угод необхідно встановити, чи надавалися підприємству кредити і як вчасно вони були повернуті;

- якщо підприємство імпортує товари критичного імпорту для власних виробничих потреб, слід упевнитись, що ці товари не було реалізовано на сторону. При встановленні таких випадків перевірити правильність визначення бази оподаткування і суми ПДВ. База оподаткування в такому випадку визначається, виходячи з ціни продажу, але не нижче митної вартості товару, збільшеної на суму мита, митних зборів і акцизного збору, якщо товар є підакцизним; - якщо підприємству, що перевіряється, були надані послуги (виконані роботи) нерезидентами (міжнародний аудит, оренда міжнародних каналів зв'язку) на митній території України, то необхідно встановити, що вартість таких послуг (робіт) включено у базу нарахування податкового зобов'язання з ПДВ. В суму податкового кредиту такий ПДВ має бути включений у наступному податковому періоді; - якщо підприємство виробляє підакцизну продукцію, необхідно перевірити, чи включений акцизний збір в базу нарахування ПДВ. Це положення стосується також інших податків і зборів, що включаються до ціни продукції. Наступним кроком перевірки є встановлення достовірності податкового кредиту. Для цього необхідно:

- упевнитися в наявності всіх підстав, які дають право підприємству на включення сум до податкового кредиту. Так, підставою для виникнення податкового кредиту по товарах (роботах, послугах), придбаних у резидента, є виключно податкова накладна, по імпортованих товарах — вантажна митна декларація, а при імпорті робіт, послуг — акт приймання робіт, послуг або банківський документ, що підтверджує перерахування коштів в оплату їх вартості. Всі операції мають бути відображені у книзі придбання товарів (робіт, послуг);

- перевірити правильність відображення сум ПДВ по придбаних товарах, використаних на невиробничі потреби. У цьому разі ПДВ має відображатися за рахунок відповідних джерел фінансування;

- встановити правильність розподілу сум ПДВ по придбаних товарах, які використовуються для виробництва пільгових товарів або товарів (робіт, послуг), що не є об'єктом оподаткування, а також товарів (робіт, послуг), що оподатковуються в звичайному порядку. Якщо облік товарів та сплачених по них сум ПДВ в указаних випадках не ведеться окремо, то розподіл здійснюється, виходячи з питомої ваги оподатковуваних; операцій (без урахування ПДВ) у загальному обсязі операцій (без урахування ПДВ). Отже, при перевірці слід упевнитися, що в податковий кредит не потрапили суми ПДВ по придбаних сировині та матеріалах, використаних для виробництва пільгових товарів або товарів, що не є об'єктом оподаткувань. Ця норма не відноситься до ПДВ, сплаченого за придбаними основними фондами виробничого призначення, якщо вони використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях. В такому випадку вся сума ПДВ відноситься до складу податкового кредиту у періоді їх придбання.

Обов'язкового складовою документальної перевірки правильності нарахування ПДВ є встановлення обґрунтованості пільг. Для цього перевіряється наявність усіх необхідних документів, які дають право на їх застосування.

В третьому питанні особливу увагу потрібно звернути на аудит ПДВ, задекларованого до відшкодування з бюджету.

Згідно податкового кодексу України (п.198.1.) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається (п.198.2 ПКУ):

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 податкового Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 податкового Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Контролер повинен пам’ятати, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 податкового Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 податкового Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Контролер під час перевірки повинен знати,якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п.198.4 ПКУ).

Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операцiях, якi не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування вiдповiдно до роздiлу 5 (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основнi фонди переводяться до складу невиробничих фондiв або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому перiодi, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами (п.198.5 ПКУ).

Датою використання товарiв/послуг вважається дата визнання витрат вiдповiдно до роздiлу III Податкового Кодексу.

Аудитор повинен знати, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (п.198.6 ПКУ).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності податковим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту (Стаття 199). У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях (п.199.1)

Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п.199.2 ПКУ).

Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання придбаних товарів/послуг між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції(п.199.3 ПКУ).

Розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями подається до органу державної податкової служби одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку (п.199.4 ПКУ).

Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання.

Частка використання застосовується для проведення коригування сум податку, які віднесено до податкового кредиту. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (п. 199.5 ПКУ).

Правила цієї статті не застосовуються та податковий кредит не зменшується в разі (п. 199.6 ПКУ):

- проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 податкового Кодексу;

- постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.

Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

Після вивчення програмного матеріалу необхідно виконати самостійну роботу:

1. Податок з ПДВ в світлі нового податкового кодексу.

2. Адміністрування ПДВ.

3. Платники ПДВ.

4. Проаналізуйте динаміку надходжень до Зведеного бюджету України від ПДВ за останні три роки. Зробіть висновки.

5. Проаналізуйте причини порушень податкового законодавства з ПДВ.

6. Дайте пропозиції відносно удосконалення контролю за повнотою нарахування та сплати ПДВ.

7. Складіть опорний конспект з розглянутих питань.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте види і структуру декларації з ПДВ.

2. Як визначаються звітні періоди і строки сплати ПДВ?

3. Особливості контролю оборотів з продажу продукції (робіт, послуг).

4. Контроль сум ПДВ, включених до податкового кредиту.

5. Назвіть відмінності між пільговими операціями та операціями, що обкладаються ПДВ за нульовою ставкою.

6. Яка дата є датою збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ?

7. Чи включаються у базу нарахування ПДВ акцизний збір?

8. Яка дата є датою збільшення суми податкового кредиту з ПДВ?

9. Як визначається сума податкового кредиту у разі застосування придбаних товарів для здійснення операцій, що обкладаються ПДВ і операцій, що не обкладаються ПДВ?

10. Як відображається у податковому обліку ПДВ, сплачений у разі придбання основних фондів?