ЗБІРНИК ЗАДАЧ
з дисципліни «Безпека життєдіяльності»
Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об'єктах
Довідковий матеріал та організаційно-методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисциплін Безпека життєдіяльності і вихідні дані для індивідуальних завдань
Дніпропетровськ – 2011
Розглянуто та рекомендовано для практичних занять по предмету "Безпека життєдіяльності" на методичному засіданні кафедри гуманітарних дисциплін
Протокол № від 2011 р.
Задачі підготував старший викладач Чернета В. М.
Пожежа та причини її виникнення
Пожежа - неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей та складає небезпеку для життя людей.
Причини виникнення пожеж:
· невиконання правил пожежної безпеки;
· необережне поводження з вогнем;
· несправність електрообладнання;
· аварії, катастрофи;
· природні явища;
Пожежна безпека - стан об'єкту, при якому з встановленою вірогідністю виключається:
· можливість виникненні і розвиток пожежі;
· дія на людей небезпечних факторів пожежі;
· забезпечується захист матеріальних цінностей.
Пожежна безпека забезпечується:
· Системою попередження та відвернення пожежі;
· Системою протипожежного захисту;
· Організаційно-технічними заходами.
Протипожежна профілактика - комплекс організаційних і тех-нічних заходів, направлених на:
· забезпечення пожежної безпеки працівників;
· відвернення пожежі;
· створення умов для швидкого та ефективного гасіння пожежі.
Процес горіння можливий при наявності:
1. Горючої речовини. Тверда, рідка або газоподібна речовина, яка здатна окислюватись з виділенням тепла та випромінюванням світла.
2. Окислювача. Кисень, хлор, фтор, сірка та інші речовини які при нагріванні або ударі мають здатність розкладатись з виділенням кисню.
3. Джерела запалювання. Вплив на горючу речовину та окислювач, що може викликати загоряння. Джерела запалювання діляться на відкриті і приховані.
При відсутності одного з трьох факторів горіння не виникає.
Поняття та терміни:
загоряння - виникнення горіння під дією джерела запалювання;
займання - загоряння, що супроводжується появою полум'я;
спалах - швидке згоряння горючої суміші, що не супроводжується утворенням стислих газів;
само загоряння - явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що приводить до виникнення горіння речовини;
самозаймання – само загоряння, що супроводжується появою полум'я;
екзотермічна реакція - фізико-хімічна реакція (горіння), що супроводжується виділенням тепла в навколишнє середовище;
горіння - складна реакція, що характеризується високою швидкістю і виділенням значної кількості тепла. Часто супроводжується інтенсивним світло виділенням, тобто полум'ям;
пожежно небезпечні матеріали - матеріали і речовини, які за своїми властивостями сприяють виникненню або розвитку пожежі;
пожежно вибухонебезпечна зона - простір, приміщення або його частина де можуть утворитися вибухонебезпечні суміші або знаходитись горючі матеріали;
вибух - швидке перетворення речовини, що супроводжується виділенням енергії та утворенням фронту стислих газів.
За горючими властивостями речовини і матеріали поділяють ш три групи:
Горючі. Мають властивість самозагоратися, чи загорятися від джерела запалювання та самостійно горіти після видалення джерела запалювання.
Важко горючі. Можуть загоратися у повітрі від джерела запалювання.
Негорючі. Не можуть горіти у повітрі.
Вибухи, як наслідок, пожежі бувають на об'єктах, які вироблюють або зберігають вибухонебезпечні та хімічні речовини в системах і агрегатах під великим тиском (до 100атм.). а також на газо-і нафтопроводах. У процесі виробництва при певних умовах стають небезпечними і легко займаються деревинний, вугільний, торф'яний, алюмінієвий, борошняний та зерновий пил, пил з бавовнику та льону. Особливо небезпечні нафтопереробні заводи, хімічні підприємства, склади нафтопродуктів, цехи з виготовлення та транспортування вугільного пилу, дерев'яного борошна, цукрової пудри, лісопильні, деревообробні, столярні, модельні та інші виробництва. Під час аварії ні об'єкти зазнають значних збитків можлива загибель людей.
Техногенні вибухи і пожежі, які виникають на об'єктах, призводять до виникнення таких факторів ураження, як повітряна ударна хвиля і теплове випромінювання. На характер і масштаби таких аварій суттєво впливають наступні показники:
· тип і категорія вибухових і пожежно небезпечних речовин і їх кількість;
· вогнестійкість будівель і споруд;
· пожежна небезпека виробництва;
· стан систем пожежегасіння;
· метеорологічні умови.
В зв'язку з цим всі пожежно-вибухонебезпечні об'єкти поділяють на шість категорій:
Категорія "А " - пожежно-і вибухонебезпечні.
Категорія "Б" - пожежно-і вибухонебезпечні.
Категорія "В" – пожежно небезпечні.
Категорія "Г" - у виробництві с розжарені негорючі матеріали або тверді, рідкі чи газоподібні речовини, що спалюються при утилізації як паливо.
Категорія " Д " - виробництва де є не згораємі речовини у холодному стані.
Категорія "Е" - вибухонебезпечні (за умовами технологічного процесу може статися тільки вибух без послідуючого горіння)
Вогнестійкість будівельних конструкцій властивість зберігати несучу і відгороджу вальну функцію в умовах пожежі.
Вогнестійкість будівель та споруд визначається горючістю їх елементів і межами вогнестійкості основних конструкцій.
Межа вогнестійкості будівельних конструкцій - це час від початку дії вогню до виникнення наскрізних щілин, або досягненні температури 200° С на поверхні протилежній дії вогню, або до її руйнування.
Пожежна небезпека виробництва визначається характером технологічного процесу, матеріалами, що використовуються у виробництві та готовою продукцією. За пожежною небезпекою технологічного процесу всі об'єкти розділені на п'ять категорій: А, Б, В, Г, Д. їх характеристика дається в відповідних довідниках. Найбільш небезпечні в пожежному відношенні виробництва категорій А і Б.Для об'єктів В. Г, Д, можливість виникнення пожеж практично залежить від ступеня вогнестійкості будівель і споруд.
Можливість розповсюдження пожеж в значній мірі залежить від щільності забудови. Щільність забудови характеризує відстань між будівлями і спорудами і, відповідно, можливість переносу полум'я з однієї будівлі на іншу. Таким чином щільність забудови слід вважати важливим показником, що впливає на характер і особливо масштаби пожежі
Вірогідність розповсюдження пожеж -"В залежно від щільності забудови та відстані між будівлями показана на графіках "а" і "б".
Графік залежності вірогідності виникнення і розвитку пожежі:
а-щільність забудови; б - відстань між будівлями;1 - окремі пожежі; 2 - суцільні пожежі
Із графіків зрозуміло, що чим більша щільність забудови тим більша вірогідність розповсюдження пожежі з переходом її в суцільну, і що чим більша відстань між будівлями і спорудами тим менша вірогідність розповсюдження пожежі.
Щільність забудови можна визначити за формулою:
П= х100%, де
S -загальна площа території об'єкту;
S - загальна площа під будівлями.
Вважається, що при щільності забудови до 7%вірогідність розповсюдження пожежі близька до нуля. При щільності 8 -20% можливе розповсюдження окремих пожеж, а при щільності забудови більше 20% - можливе виникнення суцільної пожежі.
Оцінка пожежної обстановки
Під пожежною обстановкою розуміють сукупність наслідків стихійних лих, аварій (катастроф), а в воєнний час первинних і, вторинних вражаючих факторів під впливом яких виникає пожежа, що негативно впливає на стійкість роботи об'єктів виробничої (господарської) діяльності, життєдіяльність населення, організацію і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.
Оцінка пожежної обстановки передбачає:
1. Визначення масштабів і характеру (виду) пожежі. Масштаби і характер пожеж залежить від типу і об'ємів ураження, характеристик забудови, пожежної небезпеки об'єктів, метеорологічних умов та інших факторів:
Види пожеж: окремі, суцільні, в завалах, низові і верхові в лісі, степові (польові), підземні (торф, шахти)
2. Визначення швидкості і напрямку руху пожежі, площі зони задимлення і часу, протягом якого зберігається задимлення;
3. Аналіз впливу пожежі на стійкість роботи окремих елементів об'єкту і об'єкту в цілому, на життєдіяльність населення та проведення рятувальних і інших невідкладних робіт;
4. Висновки про стійкість окремих елементів об'єкту в цілому до загорання та розповсюдження пожеж (при необхідності рекомендації по підвищенню об'єкту.);
5. Пропозиції по вибору найбільш доцільних дій пожежних підрозділів і формувань по локалізації і гасінню пожеж, евакуації робітників та службовців, населення та матеріальних цінностей із зони пожежі та місць яким вона загрожує.
Оцінка пожежної обстановки проводиться на основі поєднання
даних прогнозу та пожежної розвідки.
Попередня оцінка пожежної обстановки має на меті виявити можливі осередки виникнення суцільних пожеж і вогневих штормів на випадок їх виникнення.
При оперативній оцінці пожежної обстановки визначають:
1)зони суцільних пожеж за щільністю забудови;
2)протяжність фронту вогню в осередках ураження залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту) таблиця №1.;
3)кількість протипожежних сил необхідних для ліквідації пожежі –
таблиця №2;
4)розміри площі масових пожеж - таблиця №3;
Всі розрахунки проводяться залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту) та їх площі.
Ступінь ураження міста (населеного пункту) - С визначається за формулою:
C =
S - площа руйнувань.
S - загальна площа міста.
• швидкість розповсюдження пожежі - див.табл.№4;
Прогнозуючи стійкість об'єкту промислової діяльності до загоряння і розповсюдження пожежі необхідно:
1. Визначити ступінь вогнестійкості будівель і споруд об'єкту - табл. №5;
2. Встановити наявність горючих матеріалів і елементів конструкцій будівель і споруд;
3. Виявити джерела можливого займання (загоряння), або визначити величину світлових імпульсів при яких можливе загоряння на об'єкті - таблиця № 6:
4. Визначити категорію виробництва за пожежною небезпекою - таблиця №7; 7а.
5. Визначити щільність забудови;
6. Аналізуючи отримані результати зробити висновок про стійкість об'єкту і при необхідності намітити і провести необхідні заходи по підвищенню стійкості.
Ваші дані для прогнозування пожежної обстановки (дані загального характеру):
1. Дані про найбільш вірогідні стихійні.тиха, аварії і катастрофи;
2. Дані про пожежі вибухонебезпечні об'єкти, їх елементи і оточуюче середовище (ліси, населені пункти);
3. Дані про метеорологічні умови;
4. Дані про рельєф місцевості (зокрема про наявність природних перешкод вогню та водоймища);
5. На воєнний час дані про ворога його намірах га можливостях застосування ядерної зброї та запалювальних засобів.
Фактори ураження при пожежах
Основними уражаючими факторами при пожежі є теплова енергія яка випромінюється під час горіння і токсичні продукти горіння.
Теплова енергія випромінюється в калоріях на одиницю площі кал/см2. Вона може викликати опіки шкіряного покрову людині. Встановлено чотири ступіні опіків в залежності від потужності світлового імпульсу.
Опік першого ступеня від 100 до 200кДж/м2.
Почервоніння шкіри, припухлість місця опіку. Спеціального лікування непотрібно.
Опік другого ступеня від 200 до 400кДж/м2.
На шкірі з'являються пузирі наповнені рідиною. Втрата працездатності. Погрібне лікування
Опік третього ступеня від 400 до 600кДж/м2.
Повне зруйнування шкіряного покрову на всю його товщину, виникають виразки. Потрібне тривале лікування.
Опік четвертого ступеня - більше 600кДж/м2.
Відмирання шкіряної клітчатки та обуглення. Можливі смертельні випадки. Досить тривале лікування.
Примітки: 1кал = 4,1868 Дж. 1000кал = 1килокалорія
1ккал/см2 = 42кДж/м2.
Уражаючий вплив на організм людини викликають продукти, що утворюються в настілок горіння.
Вони викликають опіки слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, удушення сильно нагрітим повітрям і продуктами згорання, ураження легень.
Примітка: при концентраціїв повітрі СО - 0,2 міліграм налітр через 2-3 години виникають сильні болі в голові;при концентрації 1,6 - смерть через 30 хвилин.