Методичні підходи до аналізу доходів підприємства та факторів, що обумовлюють їх формування.

Прибутковість та дохідність підприємства є одним з найголовніших показників, що відображають фінансовий стан підприємства. Вони визначають мету підприємницької діяльності. Основний результат діяльності підприємства визначається за допомогою показників, які діляться на: абсолютні та відносні.

Абсолютний показник – це прибуток підприємства; відносний показник – це рентабельність підприємства.

Прибуток і прибутковість (рентабельність) є основними показниками ефективності діяльності суб’єктів господарювання різних форм власності, які характеризують інтенсивність їх роботи та успішну життєдіяльність в умовах ринку та панування конкуренції. Співвідношення одержаних доходів і понесених витрат є головним завданням аналітичних служб, керівного персоналу і в цілому кожного працівника для прийняття правильної політики підприємства [3, c.194].

Загальною сумою прибутку від усіх видів діяльності підприємства за звітний період є його балансовий прибуток.

Балансовий прибуток являє собою різницю між всією сумою чистого доходу підприємства і всією сумою його поточних витрат [28, c.80].

Балансовий прибуток підприємств формується за рахунок: продажу (реалізації) продукції, продажу основних засобів та іншого майна, позареалізаційні операції.

Прибуток від продажу продукції є основним складником балансового прибутку. Це прибуток від операційної діяльності, яка відображає місію і профіль підприємства. Він обчислюється як різниця між виручкою та її повною собівартістю (без урахування ПДВ і акцизного збору)

 

Пр = ВД – ВВ – ПДВ – АЗ, (1.1)

 

де, ВД – виручка;

ВВ – витрати виробництва на виготовлення і зарплату працівника;

ПДВ – податок на додану вартість;

АЗ – акцизний збір.

Прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів. Його розраховують як різницю між ціною продажу та балансовою (залишковою) вартістю об’єкта, який продається з урахуванням витрат пов’язаних з реалізацією.

Прибуток від позареалізаційних операцій – це прибуток від пайової участі у спільних підприємствах, здаванням майна в оренду, дивіденди на цінні папери, дохід від володіння борговими зобов’язаннями, надходження від економічних санкцій і обчислюється як різниця між доходами, отриманими внаслідок виконання цих операцій і витратами на їх виконання [39, c.94].

Залежно від формування та розподілу розрізняють декілька видів прибутку, які містяться у «Звіті про фінансові результати», а саме: валовий, від операційної діяльності, від звичайної діяльності до оподаткуання, від звичайної діяльності, чистий.

Валовий прибуток – це різниця між чистим доходом від реазації продукції і собівартістю реалізованої продукції [51, c.490].

Прибуток від операційної діяльності підприємства являє собою різницю між валовим прибутком та постійними витратами підприємства, пов’язаними з його операційною діяльністю у звітному періоді. Він визначається як алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу з врахуванням адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат [33, c.64].

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума загального прибутку від операційної діяльності (який підприємство отримало від реалізації продукції, робіт, послуг) та доходів з вирахуванням витрат від іншої діяльності.

Прибуток від звичайної діяльності підприємства визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку.

Чистий прибуток підприємства, тобто прибуток, який залишається в його розпорядженні, визначається як різниця між балансовим прибутком і сумою податків на прибуток [46, c.37].

В загальному випадку на зміну величини прибутку впливають дві групи факторів:

· Зовнішні (природні, транспортні, соціально-економічні умови, рівень розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, ціни на виробничі ресурси);

· Внутрішні (обсяг продажів, собівартість, структура продукції і затрат, ціна продукції, порушення господарської дисципліни, що веде до штрафів і економічних санкцій).

Вплив факторів може бути розгорнуто по кожній складовій балансового прибутку. Причому можна оцінити не тільки абсолютний вплив факторів, а й відносний, який характеризує зміну в режимі господарювання [46, c.37-38].

Абсолютне відхилення розраховується за формулою:

 

І = І1 – І0, (1.2)

 

де, І – зміна показника до попереднього року;

І1 – показник звітного періоду;

І0 – показник базисного періоду.

У свою чергу відносне відхилення:

 

І = І1 – І0 / І0×100%, (1.3)

 

де, І – зміна показника у відсотках до попереднього року.

Таку методику можна використовувати при факторному аналізі показників прибутку та рентабельності.

Важливе місце у фінансовій політиці підприємства посідає розподіл та використання прибутку як основного джерела фінансування його інвестиційних потреб і задоволення економічних інтересів власників [37, c.99].

Розподіл прибутку підприємства здійснюється у два етапи.

Спочатку розподіляють прибуток між підприємством і державою у формі сплати податку з прибутку.

Другий етап — це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів у бюджет – чистий прибуток. Чистий прибуток спрямовано на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочування працівників, створення страхового фонду, на виплати засновникам (власникам), дивіденди акціонерам, поповнення фінансового резерву, здійснення інвестицій, сплату в бюджет економічних санкцій та інші потреби (внески у благодійні фонди, допомого різним організаціям, особам). Сума прибутку, що залишається після розподілу, називають нерозподіленим прибутком. Схема використання чистого прибутку.

 

Рис 1.1 Схема розподілу чистого прибутку

 

Оскільки прибуток – це абсолютний показник діяльності без урахування використаних при цьому ресурсів, тому він доповнюється показником рентабельності. Рентабельність – це відносний показник прибутковості, який характеризує ефективність витрат підприємства загалом або ефективність виробництва окремих видів продукції. У загальній формі він обчислюється як відношення прибутку до витрат. Рентабельність вимірюють у відсотках.

Показники рентабельності являються відносними характеристиками фінансових результатів показуючи дохідність підприємства та ефективность його діяльності [24, c.62].

Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (доходу) підприємства. З цієї причини вони є важливими обов'язковими елементами порівняльного аналізу й оцінки фінансового стану підприємства. Аналіз показників рентабельності передбачає оцінку рівнів рентабельності, визначення динаміки рентабельності, причин і факторів, які впливають на її зміну, і ступеня їх впливу на цю зміну [5, c.105].

Залежно від мети аналізу діяльності підприємства розрізняють наступні види рентабельності:

1) Рентабельність продукції – характеризує вигідність виробництва продукції, яка випускається або реалізується підприємством; цей показник характеризує ефективність витрат на її виробництво та збут.

 

РП = ПР / С ×100%, (1.4)

 

де, Пр – прибуток від реалізації за певний період;

С – повна собівартість реалізованої продукції.

2) Рентабельність продаж характеризує доходність основної діяльності. Вона показує, скільки прибутку приносить кожна гривня обсягів реалізації. підприємства і розраховується за формулою:

 

РП = ПР/В×100%, (1.5)

 

де, ПР – прибуток від реалізації за певний період;

В – виручки від реалізації без податків, включаємих в ціну продукції.

3) Рентабельність сукупних активів характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства.

 

РА = ПЧ / ССА × 100%, (1.6)

 

де, Пч – чистий прибуток;

ССА — середня сума активів балансу підприємства.

4) Рентабельність власного (акціонерного) капіталу показує ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

 

РВ = ПЧ / ВК × 100%, (1.7)

 

де, ВК – сума власного капіталу.

Величину власного капіталу беруть за даними балансу. Вона дорівнює сумі активів за вирахуванням всіх боргових зобов'язань. Цей показник цікавить передусім акціонерів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів [13, c. 444].

5) У багато номенклатурному виробництві поряд з рентабельністю всієї продукції визначається також рентабельність окремих її різновидів. Рентабельність певного виробу обчислюється за формулою:

 

Рі = (Ці – Сі) / Сі × 100%, (1.8)

 

де, Рі – рентабельність і-го виробу;

Ці – ціна і-го виробу;

Сі – повна собівартість і-го виробу [38, c.445]

 

 

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ВАТ «БАЛКІВЕЦЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД»

2.1. Загальна характеристика господарської діяльності ВАТ «Балківецький хлібозавод»

Повне найменування підприємства Вiдкрите акцiонерне товариство ВАТ «Балківецький хлібозавод»

Пiдприємтво засноване у 1958 роцi на базi пекарнi складi харчокомбiнату. Пiдпорядковувалося облхарчопрому. У 1995 роцi створене товариство покупцiв, а в 1996 роцi товариство перетворене на ВАТ «Балківецький хлібозавод».

ВАТ «Балківецький хлібозавод» має колективну форму власностi, зареєстроване Новоселицькою районною адмiнiстрацiєю, про що зроблено запис за № 475 вiд 30.07.1996 року.

Пiдприємство не має дочiрних пiдприємств, фiлiй та представництв або iнші вiдокремленi структурнi пiдроздiли. Змiн в органiзацiйнiй структурi у вiдповiдностi з попереднiм перiодом не вiдбулося. Пiдприємство має в своєму складi два цехи: хлiбобулочний, кондитерський. Має свою котельну, механiчний цех.

Основним видом дiяльностi є виробництво хлiба та хлiбобулочних виробiв, а також кондитерських виробів, роздрiбна торгiвля в неспецiалiзованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом.

Основними клiєнтами являються пiдприємства, якi займаються реалiзацiєю такої продукцiї. Продукцiя реалiзовується в торговельну мережу району та областi.

Підприємство здійснює облік результатів своєї діяльності, веде бухгалтерську і статистичну звітність в установленому порядку, несе відповідальність за її достовірність.

Для аналізу і оцінки рівня і динаміки показників фінансових результатів діяльності підприємства на підставі "Звіту про фінансові результати" була побудована аналітична таблиця 2.1 (додаток) основних показників ВАТ «Балківецький хлібозавод» з 2009-2013 роки та здійснена оцінка їх структури та динаміки.

Отже за данами неведеними у таблиці 2.1 маємо, що показник виручка від реалізації, яка визначає дохідність підприємства збільшувалася з кожним роком. У 2012 році підприємство, завдяки збільшенню обсягів реалізації товару, особливо примножило свій дохід від реалізованої продукції, який склав 8997 тис грн., відхилення якого є 55,79% до попереднього року. У 2013 році відхилення складало 33,49% порівняно з 2012 роком, що засвідчує про зниження темпів обсягів реалізації. Але все одно виручка від реалізації вагомо збільшилась, якщо у 2009 році вона складала 3611 тис грн., то у 2013 році вже 12010 тис грн, що вказує на ефективну діяльність підприємства.

Прибуток від реалізації продукції у 2010 році збільшився на 6,92% порівняно з 2009 роком і склав 1143 тис грн. Але у 2011 році прибуток склав 1038 тис грн., це свідчить про його зниження, навіть порівняно з 2009 (1069 тис грн). Оскільки у 2011 році показник собівартості збільшився порівняно до виручки. Найбільший прибуток підприємство отримало у 2009 році, що склав 3067 тис грн..

Середньооблікова чисельність виробничого персоналу складала у 2009 році 120 чоловік, а вже у 2009-2011 збільшило свою кількість до 132 чоловік. У 2013 році на підприємстві налічувалось 140 чоловік, відхилення до попереднього року складало 2,94%.

Найбільшою рентабельність продукції була у 2009 році, коли складала 42%, але з 2010 року мала тенденцію до зниження, особливо у 2011 році коли склала 21,9%. Від’ємне відхилення до попередньго року було у 2010 і 2011 роках і скадало -28,57% і -27% відповідно, що говорить про збільшення витрат на її виробництво та збут. У 2012 році рентабельність продукції була 27%, а відхилення становило 23,28% до попереднього року. У 2013 році рентабельність продукції збільшилась і складає 34,3%.

Щодо продуктивності праці, то з кожним роком вона збільшувалась, особливих обертів почала набувати у 2012 році і склала 66,15, а найбільша продуктивність праці у 2013 році – 85,79. Пов’язано це зі збільшенням чисельності промислово-виробничого персоналу. Хоча відсутня налагоджена соціальна структура на підприємстві.

Показник фондовіддачі складав у 2009 році – 10,76 тис грн, у 2010 – 13,83 тис грн, відхилення до попереднього року якого складало 28,53%, що є найбільшим відхиленням за всі роки. Далі цей показник з кожним роком зростав: 2011 р. – 15,8 тис грн, 2012 р. – 17,47 тис грн, 2013 р. – 19,39 тис грн. Хоча загалом показник фондовіддачі за аналізовані роки для даного підприємства є досить низьким, оскільки підприємство має застаріле обладнання і недостатність обігових коштів.

Показник фондомісткості є оберненим показником фондовіддачі. У 2009 році складав 0,09 тис грн, далі показник мав тенденцію до спаду: у 2010 році – 0,07 грн, 2011 і 2012 роках був однаковим – 0,06 грн, у 2013 – 0,05 грн. Якщо коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства сягає критичної позначки (0,2 - 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати кошти для виправлення становища.

Показник фондоозброєності з 2009 року до 2011 був приблизно однаковим і в середньому складав 2,7, починаючи з 2012 збільшився, і в 2013 році склав – 4,43.

 

2.2. Оцінка формування доходів ВАТ «Балківецький хлібозавод»

Перш ніж досліджувати структуру формування прибутків ВАТ «Балківецький хлібозавод», складемо таблицю усіх доходів підприємста та їх структуру і визначемо питому вагу кожного доходу від різних видів діяльності.

З таблиці 2.6 (додаток) видно, що питома вага належить виручці від реалізації продукції (чистий дохід), яка у 2010 році складала – 99,5% від усіх отримуваних доходів, у 2011 – 95,5%, 2012 – 98,4%, і 2013 питома вага складала – 99,3%. Інші відсотки належали операційним доходам. Це є віддзеркаленням того, що підприємство займається тільки основним видом діяльності – реалізацією продукції і не займається позареалізаційною діяльністю, а саме, не має пайової участі в інших підприємствах, не має цінних паперів, не є орендодавцем основних фондів та ін. Графічно структуру доходів та їх питома вага зображено на рисунку 2.2.

 

Рис. 1.1 Структура доходів ВАТ «Балківецький хлібозавод»

 

Для оцінки формування доходів складено таблицю 2.7, яка вміщує дані за 2010 - 2013 рр., які взяті зі «Звіту про фінансові результати» ВАТ «Балківецький хлібозавод». Аналіз динаміки показників валового прибутку та його структури, наведений в таблиці 2.7 (додаток) дозволяє виявити тенденції змін.

Валовий прибуток у 2011 році складав 1038 тис грн, що за абсолютним відхиленням становило -105 тис грн, тобто у 2010 році валовий прибуток був 1143 тис грн, що означало його зниження у 2011 році на 9,19% до 2010 року. У 2012 році валовий прибуток збільшився до 1912 тис грн, а відносне відхилення становило 84,2% від попереднього року. У 2013 році прибуток від реалізації збільшився на 1155 тис грн за абсолютним відхиленнмя і складає 3067 тис грн.

«Іншi операцiйнi доходи» підприємства складаються вiд реалiзацiї оборотних активiв та iнших доходiв, що облiковуються на рахунку 71. Найбільше доходів від іншої операційної діяльності підприємство отримало у 2011 році і складало 271 тис грн, що згідно абсолютному відхиленню за 2010 рік збільшилось на 248 тис грн, відповідно у 2010 році підприємство отримало 23 тис грн, а відносне відхилення складалє 1078,3%. У 2013 році інші операційні доходи складають 81тис грн., а у 2012 – 143 тис грн., що говорить про зниження дохідності від іншої операційної діяльності. Так відносне відхилення у 2012 році є - 47,23% до 2011 року. А у 2013 відносне відхилення складає - 43,46% до 2012 року.

Інший важливий показник діяльності підприємства це прибуток від операційної діяльності, який у 2010 та 2011 рр. дорівнював нулю, тобто підприємство не мало ні прибутку, ні збитку. Але далі ситуація стала погіршуватися, оскільки у 2012 році підприємство понесло збитку на суму 179 тис грн.. Збиток зумовлений підвищенням витрат на збут продукції та інших операційних витрат, тобто це виявилися головними факторами, які вплинули на операційний прибуток. У 2012 р. витрати на збут становили 1386 тис грн., а відносне відхилення до 2011 р. складало 91,97%, тобто на 664 тис грн. більше за 2011 р. і це враховуючи те, що у 2010 р. тільки самі витрати на збут складали 643 тис грн., а відносне відхилення з 2011 всього 12,29%. Так само різко збільшились інші операційні витрати, якщо у 2010 та 2011 рр., складали відповідно 22 і 15 тис грн., то у 2012 р. збільшились за абсолютним відхиленнмя на 175 тис грн., тобто у 2012 р. інші операційні витрати становили 190 тис грн. У 2013 році ситуація трохи покращилась, але підприємство все одно мало збиток 3 тис грн., відносне відхилення до 2012 р. складало 98,32%. Хоча і у 2013 р., адміністративні, інші операційні витрати й витрати на збут збільшились і як фактори, вплинули на прибуток від операційної діяльності. Наприклад особливо зросли витрати на збут у 2013 р. – 2126 ти грн., що більше за попередній рік на 740 тис грн. та збільшились адміністративні витрати і склали 778 тис грн., а відносне відхилення до 2012 р. – 18,24%. Але на операційний прибуток у 2013 р. вплинув такий фактор, як валовий прибуток, так як він вагомо зріс порівнюючи з 2012 роком (60,41%), а саме на 1155 тис. грн.. Тому завдяки збільшенню валового прибутку у 2013 році, який зміг покрити хоча б витрати на збут, прибуток від операційної діяльності збільшився за абсолютним відхиленням на 176 тис грн., що являється значним кром, хоч збиток ще існує.

Аналіз прибутка від звичайної діяльності до оподаткування за 2010 - 2011 рр. дорівнював нулю. Також підприємство за період 2010 та 2011 рр., не мало доходу від участі в капіталі, інших фінансових доходів, й інших доходів й не несло відповідних до них витрат, тобто всі показники дорівнюють нулю, то немає сенсу говорити про прибуток від звичайної діяльності до оподаткування й після, а також про чистий прибуток, якого підприємство загалі не отримало за ці два роки. Оскільки з самого початку валовий прибуток й інші операційні доходи поглинули відповідні до них витрати. Тому одержано такий результат. Чистий прибуток за 2010 та 2011 рр. дорівнює нулю.

Зовсім інша ситуація склалась у 2012 та 2013 рр. У 2012 році підприємство отримало 2 тис грн. за інші доходи і понесла фінансові витрати у розмірі 16 тис грн.. Тому підприємство отримало від звичайної діяльності до оподаткування збиток на суму – 193 тис грн. Значить головними факторами, що зумовили збиток від звичайної діяльності до оподаткування у 2012 році є отримання збитку від операційної діяльності у розмірі 179 тис грн.., непокриті фінансові витрати іншими доходами. Також слід уточнити, що підприємство не одержує доходів від участі в капіталі, інші фінансові доходи і не несе відповідні до них витрати.

За 2013 рік підприємство понесло менший збиток і трохи покращило своє фінансове положення. Так розмір збитку від звичайної діяльності до оподаткування у 2013 році склав 16 тис грн., відносне відхилення до 2012 р.

91,71%, що на 177 тис грн більше за попередній рік. Хоча підприємство не отримувало інших доходів, як у 2012 році, але несло фінансові втрати у розмірі – 13 тис грн., що за абсолютним відхиленням на 3 тис грн. менше за 2012 рік. Тому на отримання збитку від звичайної діяльності до оподаткування у 2013 році вплинув особливо такий фактор як фінансові витрати, які хоча на 18,75% зменшились порівняно з 2012 р., але зовсім не отримало фінансових доходів, а також те, що підприємство мало збиток ще від операційної діяльності на суму 3 тис грн..

Отже у 2012 році підприємство несе чистий збиток на суму 193 тис грн., а у 2013 збиток у розмірі – 3 тис грн.. Так як підприємство не сплачує податків на прибуток й не отримує доходів від надзвичайної діяльності й не несе відповідних до них витрат, тому як фактори вони не можуть вплинути на показник чистого прибутку, підвищуючи чи знижуючи його.

Тому виявлені в процесі аналізу показники чистого прибутку за 2010 - 2013 рр., показують, що підприємство знаходиться у кризовому становищі, оскільки несе збитки, що свідчить про необхідність покращення фінансово-господарської діяльності ВАТ «Балківецький хлібозавод» та пошуку шляхів виявлення резервів зростання доходів.