Перша українська більшовицька війна.

Проголошення автономії України.1,2 Універсали Центральної Ради.

Для підтвердження своїх повноважень і надання їм більшої ваги Центральна Рада скликала 6-8 квітня Український національний з'їзд. Її головою більшістю голосів знов обрали М.Грушевського. Делегати доручили Центральній Раді домагатися від Тимчасового уряду автономії України. 16 травня 1917 р. Рада відрядила до Петрограда свою делегацію на чолі з В.Винниченком. Українська делегація подала "Декларацію Української Центральної Ради" з домаганням автономії України. Вимоги Центральної Ради було відхилено; питання про надання автономії Україні також відхилено, Тимчасовий уряд не визнав Центральну Раду як виразника волі українського народу. За таких умов розпочалася підготовка до скликання 2-го військового з'їзду. Політика Росії спонукала Центральну Раду до активних дій. 10 червня 1917 р. УЦР схвалила і врочисто проголосила на цьому військовому з'їзді свій І Універсал. Основними положеннями І Універсалу були такі: проголошення національно-територіальної автономії України, надання Центральній Раді статусу найвищого державного органу в Україні, проголошення необхідності скликання Установчих зборів - законодавчого органу Української держави. 28 червня Центральна Рада створила тимчасовий революційний уряд - Генеральний секретаріат на чолі з В.Винниченком, який водночас виконував обов'язки генерального секретаря внутрішніх справ.

II універсал.

3 липня (16 — за новим стилем) 1917 — зафіксував наслідки домовленостей між УЦР і Тимчасовим урядом: останній визнавав УЦР і Генеральний Секретаріат як крайовий орган України і водночас Генеральний Секретаріат ставав органом центрального уряду. Зі свого боку, УЦР визнавала Всеросійські установчі збори, а до їх скликання зобов'язувалася не робити самовільних кроків до здійснення автономії України.

Умови

1.Центральна Рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть в Україні;

2.Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий Уряд;

3.Центральна Рада починає розробку закону про автономічний устрій України, який має бути затверджений установчим збором. До затвердження цього закону, УЦР зобов'язується не здійснювати автономії України;

4.Формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового Уряду.

II Універсал проголошено на сесії Української Центральної Ради…

Перша українська більшовицька війна.

Одразу ж після проголошення УНР більшовики розробили план усунення ЦР з державно-політичного життя. Задля цього 17 грудня 1917 р. вони скликали Всеукраїнський з’їзд Рад. Однак більшість із 2000 делегатів підтримала Центральну Раду. Керівництво з’їздом взяла на себе есери, обравши його головою Михайла Грушевського. Тоді члени РСДРП на чолі з Володимиром Затонським (124 особи від 49 рад) переїхали до Харкова, об’єднались ЇЇЇ з’їзду Рад Донецького та Криворізького басейнів і провели 24-25 грудня з’їзд Рад України. Безумовно, цей непредставницький з’їзд (близько 200 осіб) був нелегітимним. Все ж він проголосив Украйну Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів (офіційна назва – Українська Народна Республіка) як федеративну частину Російської Республіки. Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) 17 грудня сформував Народний секретаріат на чолі з Миколою Скрипником (1872-1933).

2. Ультиматум Леніна.

Того ж дня Петроградська Рада народних комісарів надіслала Центральній Раді ультиматум, в якому більшовики, послуговуючись демагогічними гаслами про право нації на самовизначення, насправді позбавляли український народ права самостійно вирішувати свою долю, не визнавали ЦР „за представницю працюючих мас української республіки”. Безцеремонно втручаючись у внутрішні справи України керівники Рад наркому вимагали від ЦР капітулювати перед більшовицькими агресорами – пропустити російські війська на Південний фронт та припинити роззброєння Червоної армії. Радіотелеграма закінчувалась ультиматумом: у разі неприйняття цих вимог Раднарком вважатиме ЦР в „стані відкритої війни проти радянської влади в Росії і на Україні”.

20 грудня 1917 р. з’їзд Рад селянських, робітничих і солдатських депутатів України відкинув умови ультиматуму. Отоді Раднарком вирішив силою зброї встановити „революційний лад” в Україні. Проти УНР було кинуто 30 тис. Армію. Наприкінці грудня більшовики зайняли Харків, Полтаву, Чернігів. В українсько-більшовицькому двобої сили були нерівні, тому політичний провід УНР намагався укласти договір із державами Троїстого союзу. Англія та Франція ще наприкінці 1917 р. авансом визнали автономну УНР, направивши до Києва своїх представників.