Польська політика на західноукраїнських землях. Діяльність політичних партій та організацій.

Питання для бесіди

1. В якій державі українці мали більше свободи: в СРСР, Польщі, Румунії, Чехословаччині? Чим це пояснити?

2. Чи міг український народ самостійно вирішити проблему єдності українських земель, які фактори суттєво впливали на вирішення цієї проблеми?

3. Які форми суспільної активізації дали змогу українському населенню ефективно протидіяти асиміляторській політиці Польщі?

4. Назвіть сильні і слабкі сторони діяльності ОУН?

5. Лідер УНДО В.Мудрого було обрано одним з п’яти віце-маршалків польського сейму – це крок назустріч українському населенню з боку офіційної польської влади, чи результат масштабного наступу українських національно - патріотичних сил.

Запровадження радянської політичної системи в Західній Україні. Соціально-економічні перетворення 1939-1941р. та їх суперечливий характер.

Питання для бесіди

1. Пакт Молотова – Рібентропа розмежував сфери інтересів СРСР і Німеччини. Німецька агресія проти Польщі почалася 1вересня 1939 року. Чим пояснити, що радянські війська вступили на польську територію лише 17 вересня 1939 року?

2. До складу якої держави фактично увійшли західно - українські землі – СРСР чи УРСР? Фахівці називають цей процес “анексією”, “включенням”, “формальним інкорпуруванням”, “воз’єднанням”, що носило характер окупації. Як би Ви назвали цей процес?

3. Модель суспільно-економічних перетворень у новостворених західних областях України була приблизно однаковою. Її суть активна радянізація. В цілому зміни, що відбулися мали суперечливий характер. У чому виявилась ця суперечність?

 

Українські землі в умовах окупації фашистською Німеччиною. Рух Опору. ОУН-УПА.

Питання для бесіди

1. Що таке “рейкова війна”? Коли вона набула найбільшого розмаху? Чому? Як “рейкова війна” впливала на розвиток подій на фронті та в тилу ворога?

2. 30 червня 1941 року було проголошено АКТ про встановлення Української держави, що було ризикованим кроком. На що сподівалися С.Бандера та його однодумці? Чому не справдилися їхні сподівання?

3. Проти кого і за що боролися УПА? Якими були особливості тактики і стратегії і як вони позначились на бойових діях?

4. Чи вдалось УПА відіграти роль “третьої” сили у вирішенні радянсько-німецького протистояння?

 

ІV. Підсумки заняття

Заключне слово викладача. Оцінювання рівня знань студентів.

V. Домашнє завдання

Повторити тему.

Література

1. Субтельний О. Україна: історія. К. 1991р.

2. Гунчак Г. Україна: перша половина ХХст. Нариси політичної історії. К. 1993р.

3. Коваль М. Україна в другій світовій і Великій Вітчизняній війні. К. 1992р.

4. Лебідь М. УПА. Дрогобич 1993р.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №6

Тема заняття: Україна після Другої світової війни. Відродження незалежності і Україна в умовах незалежності.

Мета заняття: повторити узагальнити і закріпити знання студентів по даній темі; виробляти у студентів вміння аналізувати історичні факти і події;

План

1. Спроба здійснення нової політики (середина 50-х – перша половина 60-х років). Культурницьке шестидесятництво в УРСР.

2. Розгортання правозахисного дисидентського руху.

3. Становлення української держави в 1990-91рр.

4. Утворення національної державності. Проблеми соціально-економічного і політичного реформування українського суспільства.

5. Діяльність України на міжнародній арені.

 

Реферати

1. Русифікація в Україні: причини і наслідки.

2. Українське студентство в боротьбі за державну незалежність.

Структура

 

І. Організаційна частина.

ІІ. Вступне слово викладача.

Встановлення мети повідомлення теми

ІІІ. Виступи студентів.

Доповіді

Спроба здійснення нової політики (середина 50-х – перша половина 60-х років). Культурницьке шестидесятництво в УРСР.

Питання для бесіди

1.І. Еренбург називав хрущовський період часом “відлиги”. Чому? Які суспільні зміни нагадували природні явища? Які особливості мала відлига в Україні?

2.Що зумовило необхідність розвінчання культу Сталіна? Чому саме М.Хрущов став ключовою фігурою в процесі десталігнізації? Чи були в нього однодумці в Україні?

3.Чому процес “десталінізації” не призвів до кардинальних змін в суспільстві, до зміни політичної системи в СРСР в цілому і в Україні зокрема?

4.Яку роль відіграло вище партійне керівництво України в усуненні від влади М.Хрущова? Чим не влаштовував Хрущов українських політичних лідерів?