Найдавніші часи. Початки людської цивілізації на території України.

Еволюційний шлях людства налічує мільйони років. Вчені виділяють декілька значних періодів розвитку первісного ладу (їх за традицією називають віками): кам'яний (його складають палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-бронзовий, залізний. Деякі дослідники після кам'яного вміщають перехідний вік - мідно-кам'яний (енеоліт). Також часто первісний етап розвитку людства аналізують за археологічними культурами, адже саме археологія дає нам можливість дослідити цей етап у розвитку людства. Так у палеоліті виділяють шельську, ашельську та мустьєрську культури тощо.

Зародження і первісний розвиток людини проходив у кам’яному віці (2 млн. – ІІ тис. років до н.е.), що отримав назву через переважне використання людиною кам’яних знарядь праці.

Палеоліт тривав від з'яви першої людини на наших теренах близько 1,5 мільйона років тому до 10 – 8 тис. років до н. е. Важливий етап у розвитку людства: виділення із тваринного світу, розселення первісної людини здогадно із Африки, початок виготовлення примітивних знарядь праці, використання вогню і одягу, будівництво житла.

Розвиток людини на території України відбувався в основному по тих же напрямках, що і в інших регіонах і заселення сталось за палеоліту, у ашельську добу (1,5 млн. – до 150 тис. років тому. Це були архантропи. Археологи знайшли сліди перебування людини періоду раннього палеоліту недалеко від с. Королеве у Закарпатській області, у районі м. Амвросіївка у Донбасі, у с. Лука-Врублевецька на Житомирщині. Загалом, бл. 30 стоянок на території сучасної України. Архантропи у своїй свідомій виробничій діяльності використовували знаряддя з каменю, дерева, кістки (загострені гілки, скребачки, рубила). Основні заняття – полювання та збиральництво. Соціальною формою існування за раннього палеоліту виступало людське стадо, воно давало можливість вижити у складних кліматичних і природних умовах. Жили люди того часу в печерах або хижах із дерева та кісток мамонта.

За середнього палеоліту (150 тис. - 40-35 тис. років тому), який ще називають мустьєрською добою з'являється неандерталець - людина нового фізичного типу, найважливішим досягненням якої є використання вогню, що значно зменшило її залежність від природи. Пам'ятки середнього палеоліту вчені виявили у с. Молодово Чернівецької області, у Криму, у басейні річок Дністра і Десни. Загалом бл. 200 стоянок. Кам’яні знаряддя цього періоду більш досконалі, особливо гостроконечники. Велике обледеніння змусило їх пристосовуватися: обживали печери, будуючи в них житло на зразок чуму із шкір та кісток мамонта. Жили стадами. Головні заняття не змінились – збиральництво та полювання. Висока смертність у молодому (до 20 років) віці. Наявність поховань свідчить про релігійні уявлення і вірування.

На зміну неандертальцеві в епоху пізнього палеоліту приходить кроманьйонець - “людина розумна” (homo sapiens), яка є вже не просто споживачем дарунків природи, але й виробником знарядь праці. З'являються різці, вістря стріл, кістяні гарпуни, дротики тощо. Будуються землянки. Важливі зміни - у соціальній організації - на зміну первісному стаду приходить родова община з колективною власністю на засоби виробництва. Родинні зв'язки визначаються за материнською лінією, отож є підстави твердити про виникнення у цей період матріархату. Вдосконалення житла і виникнення шитого з шкір одягу значно розширили ареал розселення первісної людини. Свідченням цього є стоянки пізнього палеоліту практично на всій території України – Мізинська - на Десні, У період пізнього палеоліту постають релігія (ритуальні дійства) і палеолітичне мистецтво (магічні малюнки, різьблення по кістці). Язичницька релігія виникає у вигляді чотирьох основних форм: анімізму - віри в душу, якою володіє кожен живий і неживий предмет; тотемізму - віри у походження людини від єдиного пращура - тварини або птаха; магії - чаклування перед полюванням; фетишизму - віри у надприродні властивості речей.

Близько 10-8 тис. років тому палеолі т змінюється мезолітом. Зникають льодовики, природа Європи набуває близького до сучасного вигляду, вимерли мамонти, носороги. Їх замінили олень. Лось, кабан та ін. сучасні тварини. Потреба пристосовуватися до нових умов привела до ускладнення знарядь полювання і людина винаходить лук і стріли – мезолітична революція. А також ускладнюються знаряддя праці: долото, сокира, тесло (для обробки дерева), ножі. Знаряддя із каменю стають більш досконалими. Основними різновидами господарювання стають полювання, рибальство, починається приручення тварин - спершу собаки, а потім свині. З мезолітичних стоянок слід відзначити Журавську на Чернігівщині, Фатьма-Коба і Мурзак-Коба у Криму, Гребеники в Одеській області. В цю епоху, згідно пам'ятників матеріальної культури, вже можна виділити окремі етнокультурні області. В кінці мезоліту відбувається поступовий перехід від збиральництва і полювання до землеробства і скотарства, які остаточно розвинулися в епоху неоліту.

Період неоліту (V - IV років тому) вважають розквітом первісного ладу тому що вже постало продуктивне господарство. Важлива причина – підвищення продуктивності мисливства та збільшення населення призвело до порушення екологічного балансу, а це, в сою чергу - до кризи мисливського господарства. Людина шукає інші джерела для існування: одомашнює тварин та займається примітивним землеробством. Це був великий здобуток людства, який ще називають «неолітичною революцією». Аленеолітичне суспільство на території України розвивалось нерівномірно: так у степовій зоні ще в кінці мезоліту люди переходили від привласнюючих до відтворюючих (скотарство та землеробство) форм господарювання, а у північних районах, де вистачало дичини, до кінця неоліту переважало мисливство та рибальствоВинайдені шліфування і свердління каменю, з'являються штучні матеріали - обпалена глина, а потім - тканина. Сусідська община змінює родову організацію людей. Матріархат поступово змінюється патріархатом Відомо понад 500 неолітичних поселень у басейнах Десни, Дністра, Південного Бугу, Прип'яті.

У період неоліту значно вдосконалюються знання людей про довколишній світ та активно розвивається культура. Досить багато знахідок. Зароджуються наукові знання, зокрема розвивається математика (лічба). З’являються перші календарі. Знали багато секретів медицини. Є свідчення про складні методи лікування, навіть трепанацію черепа. Виникає піктографія - особливий вид письма з допомогою малюнків. Виникає й вдосконалюється зображальне мистецтво та скульптура. Малювали переважно тварин. А вирізьблювали переважно фігури людей, у більшості – жінок.

Продовжують розвиватися релігійні вірування. Ускладнюються старі культи і з’являються нові (культ родючості, культ предків) провідними є тотемізм, анімізм, фетишизм та магія.

Неоліт завершує добу кам’яного віку в історії людства. Вона була найбільш тривалою. Зміни у житті та заняттях людей відбувалися вкрай повільно й нерівномірно. Людина надзвичайно сильно залежала від природи. Тривалість життя була дуже короткою.

Наступним періодом розвитку став енеоліт (4-3 тис. років до н.е), його ще називають мідно-кам’яним віком.

2 тис. до н.е. та початок 1 тис до н.е – це т.зв. бронзовий вік, котрий характеризується використанням зброї та знарядь праці з бронзи і передує ранньому залізному вікові.

Основні поняття до теми «Найдавніші часи. Початки людської цивілізації на території України»

Палеоліт – давньо (ранньо) кам’яний вік.

Мезоліт – середньокам’яний вік.

Неоліт – новий (пізній) кам’яний вік.

Енеоліт – перехідний період між кам’яним та залізним віками.