ВХП-10 призначений для гасіння початкових вогнищ пожежі твердих матеріалів, а також різних горючих рідин на площі до 1 м2, за винятком електроустановок під напругою, речовин, здатних при взаємодії з водою (хімічною піною) вибухати, горіти.
Промисловість випускає три види ручних хімічно-пінних вогнегасників: ВХП-10, ВП-М, ВП-9ММ.
Цифра в маркуванні будь-якого типу вогнегасника вказує на об'єм корпусу вогнегасника.
Будова ВХП складається з трьох основних елементів: корпус, запірно-пускова головка, кислотний циліндр (див. рис. 1).
Хімічно-густопіний морський вогнегасник ВПМ призначений для гасіння займань на кораблях. Відрізняється від ВХП-10 тим, що внутрішня поверхня корпусу і пружина (запірно-пускового пристрою) (ЗПП) просвинцьовані.
Хімічно-пінний маломагнітний вогнегасник ВП-9ММ (ОП-9ММ), крім вищевказаних конфігурацій ВХП, може використовуватись для гасіння електроустановок. Вогнегасник з низькою магнітною проникненістю.
Вміст заряду:
кислотна частина - суміш сірчанокислого заліза з сірчаною кислотою, відповідно 150 г і 120 г, всього 270 г;
лужна частина - біокарбонат натрію з екстрактом солодового коріння - 450 г.
В результаті реакції кислотної та лужної частини виділяється СО2, під дією якого виділяються продукти реакції у вигляді піни.
Якщо вогнегасник буде експлуатуватися при температурі 5°С і нижче, то необхідно залити 3 л етиленгліколю, і температура зберігання понизиться до -20 - 25°С.
Техніка безпеки при обслуговуванні вогнегасників ВХП
1. Зарядження і гідровипробування проводять згідно з заводською інструкцією.
2. Перед зняттям кришки необхідно прочистити сприск для випуску газів, які можуть бути в корпусі (для зниження можливого тиску).
3. При знятті кришки з використаного вогнегасника її треба спрямувати у бік перешкоди, подалі від людей.
4. Під час приготування заряду не допускається попадання кислотної частини на шкіру, одяг, взуття.
5. При попаданні кислоти на шкіру: промити чистою водою або лужною частиною (нейтралізувати), а потім змити водою.
Експлуатація вогнегасників ВХП
Рис. 1. ВХП-10: 1 - корпус, 2 - ручка для перенесення вогнегасника, 3 - циліндр з кислотною частиною, 4 - клапан, 5 - вихідний отвір циліндра кислотної частини, 6 - важіль з ексцентриком, 7 - шток, 8 - сприск, 9 - запірна мембрана.
Розміщують вогнегасники на допустимих і видимих місцях на висоті не менше 1,5 м. На кожний вогнегасник заводять формуляр (паспорт), де роблять записи про перевірку, заряджання, випробування.
На кожний вогнегасник заводиться окрема сторінка. Один раз на рік перевіряють якість заряду і стан корпусів вогнегасників. Змішують 4,5 см3 кислотної частини з 88 см3 лужної частини, при цьому кратність піни повинна бути не менше 4. Якщо К=4, заряд підсилити або змінити. Вогнегасники, встановлені на відкритому повітрі, потрібно захистити від атмосферних опадів (спец, шафи, навіси). Для чистки сприску на ручці для переносу ВХП вішають шпильку. Вогнегасники повинні зберігатись тільки у вертикальному положенні.
За останні роки широкого розповсюдження набули вогнегасники ВХПП (вогнегасник хімічний повітряно-пінний). Відрізняються від ВХП зарядом: у лужну частину заливають 0,5 л піноутворювача, а на сприск навертають пінну насадку. Замість лужної частини і піноутворювача можна використати готовий в сухому вигляді. Принцип дії ВХПП заснований на використанні хімічної реакції між кислотою і лужною частинами (компонентів заряду).
Рис. 2. ВХПП-10: 1 - корпус, 2 - циліндр з кислотною частиною, 3 - клапан, 4 - вихідний отвір, 5 - пусковий важіль, 6 - запірна мембрана, 7 - розпилювач, 8 - інжектори, 9 — корпус пінної насадки, 10 — сітка.
При змішуванні обох частин заряду в результаті реакції виділяється вуглекислий газ, який в корпусі вогнегасника створює підвищений тиск 0,1 - 0,15 МПа, а заряд у вигляді пінного струменя через сприск поступає в пінній насадок, де підсмоктує навколишнє повітря. На виході отримуємо піну середньої кратності, яка викидається на відстань 3-4 м.
При роботі з ВХП і ВХПП можливі такі негативні явища: забруднення, перекривання отвору сприску (тиск у корпусі через 10 с. може досягати 15 атм); самовільне спрацювання (несправне кріплення кислотного циліндра або його пошкодження); неякісна піна, дальність струменя менша норми (мало лужної і кислотної частини).
Подвійний заряд може спричинити нещасний випадок. Всі вогнегасники даного типу приводяться в дію так:
1. Піднести вогнегасник до вогнища.
2. Прочистити сприск.
3. Повернути ручку ВПП на кришці вогнегасника вверх до відказу (на 180° в вертикальній площині).
4. Перевернути вогнегасник вверх дном, потрясти.
5. Спрямувати струмінь піни на вогонь.
При роботі з вогнегасниками не рекомендується рукою братись за дно вогнегасника.
При гасінні горючих твердих матеріалів спрямовують струмінь піни в місце найбільшого горіння. При гасінні легкозаймистих рідин піною накривають всю поверхню, починаючи з ближнього краю.
