Митна територія і митний кордон України

При здійсненні переміщення товарів, транспортних засобів і предметів між країнами важливе значення має точне й правильне визначення митної території і митного кордону. Неточності в цьому призводять до виникнення конфліктів при перетині кордону.

Поняття митної території та її визначення виходить із загальноприйнятих у міжнародному праві підходів до визначення суверена, закріплюється безпосередньо нормативними актами і є проявом одного з важливих принципів митної політики — принципу єдності митної території України. Згідно з територіальною юрисдикцією митна територія України встановлює область дії митного суверенітету України. Такий підхід важливий для забезпечення сплати мита, застосування інших засобів митного регулювання, визначення митних правопорушень і їх кваліфікації. Принципу єдності митної території не суперечать окремі виключення певної території України зі складу її митної території. До таких територій відносяться території вільних економічних (митних) зон, митних та вільних складів. Ці території вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України.

Відповідно до ст. 5 МК України територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води у повітряний простір, а також штучні острови, установки та споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, складає єдину митну територію України. Загалом митна територія збігається з державним кордоном України. В той же час митна територія не збігається з державною територією, оскільки в ряді випадків із митної території могуть вилучатися ділянки державної території чи навпаки, включатися ділянки, що знаходяться поза межами державного кордону. Так, ч. 2 ст. 5 МК України встановлює, що територія спеціальних розташованих в Україні митних зон вважається такою, що знаходиться поза межами митної території України, за винятком визначених чинним законодавством випадків. Тому межі митної території України визначаються другою складовою, а саме митним кордоном України.

Поняття митного кордону безпосередньо визначається ст. 6 МК України, де встановлено, що межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України. Елементами митного кордону України є також периметри вільних митних зон і вільних складів.

У митному праві прийнято виділяти зовнішній і внутрішній кордони. Зовнішній митний кордон розмежовує митний кордон суміжних держав і переважно збігається з державним кордоном. Україна має митний кордон із сусідніми державами: Польщею (кордон — 543 км) — 8 автомобільних пунктів пропуску; Словаччиною (кордон — 48,5 км) — 7 автомобільних пунктів пропуску; Румунією (кордон — 625,41 км)— 14 пунктів пропуску. Найдовший митний кордон із Російською Федерацією.

У цілому на 1 січня 1999 р. на митному кордоні України функціонувало 92 автомобільних, 40 залізничних, 36 авіаційних, 36 морських і річкових пунктів пропуску, через які щоденно проходило 160—180 тис. громадян, 40 тис. одиниць різного виду транспорту.

Виняток становить периметр вільних митних зон і вільних складів. Охорона зовнішнього кордону здійснюється прикордонними військами спільно з митницею.

Внутрішній митний кордон складають периметри вільних митних зон і вільних складів. Правда з припиненням діяльності ряду вільних економічних зон наразі тут виникли проблеми. Проте вони будуть подолані. Внутрішній митний кордон, як правило, знаходиться усередині держави.

Загалом обидва кордони за своїм правовим статусом прирівняні, але є й різниця. Так, територія вільної митної зони та вільного складу розглядаються як прикордонні і в’їзд у них здійснюється за спеціальним пропускам через спеціальні контрольно-пропускні пункти.

Разом із тим у міжнародній практиці широко використовуються спільні митні зони та союзи. Так, відповідно до статей 5 і 6 МК України на території України можуть створюватися спеціальні митні зони різного типу. Статус і територія вказаних зон встановлюються Верховною Радою України відповідно до законодавства про спеціальні митні зони. Як уже зазначалося, до таких спеціальних митних зон відносяться вільні економічні зони і митні та вільні митні склади.