Тема 3: Зовнішня політика Української Центральної Ради

Міністерство освіти і науки України

 

 

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

_______________

(назва навчальної дисципліни)

(ІV курс)

 

Програма

Нормативної навчальної дисципліни

Підготовки бакалавр

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

напряму 6.020302 «Історія»

(шифр і назва напряму)

спеціальності_________________________________

(шифр і назва спеціальності)

(Шифр за ОПП________)

 

Глухів

2014 рік
РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

(повне найменування вищого навчального закладу)

 

 

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: к. і. н., Чумаченко Олена Анатоліївна, к. і. н., Грибенко О.М.

__________________________________________________________

___________________________________________________________

 

Обговорено та рекомендовано до видання

__________________________

(шифр і назва напряму)

 

“_______” __________________ 20___ року, протокол №__
Вступ

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Історія України» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів напряму 6.020302 Історія

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Історія України» є історія України новітньої доби від 1918 року до сьогодення.

Міждисциплінарні зв’язки: з урахуванням отриманих під час вивчення курсу знань опановуються інші дисципліни нормативної частини циклу професійної та практичної (професійно орієнтованої) підготовки студентів напряму підготовки 6.020302 Історія

 

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

Змістовий модуль 1. Україна у роки Першої світової війни. Українська національно-демократична революція (1914 – 1921 рр.).

Змістовий модуль 2. Змістовний модуль ІІ. Україна в міжвоєнну добу.

Змістовий модуль 3. Україна в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови.

Змістовий модуль 4. УРСР 1956 – по сьогодення.

 

Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Історія України» є Підготувати майбутніх спеціалістів до самостійного аналізу актуальних проблем історії України та сформувати у них інтерес до минулого своєї Батьківщини.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Історія України» є проаналізувати генезис української національної ідеї; розглянути процес політичного, соціально-економічного і культурного розвитку українського народу у ХХ – поч. ХХІ ст.; схарактеризувати причини виникнення різних форм української державності в ході Української революції 1917 – 1921 рр.; висвітлити основні етапи національно-визвольної боротьби українського народу у ХХ ст.; розкрити історичне значення здобуття Україною незалежності; вивчити основні проблеми соціально-економічного та політичного розвитку України на сучасному етапі; окреслити зовнішньополітичні орієнтири України в сучасному світі.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: сучасні методи історичного пізнання, історичний термінологічно-понятійний апарат; характер і особливості історичного процесу на території України в ХХ на початку ХХІ ст.; специфіку політичного, соціального, економічного, культурного життя України в новітню добу.

вміти: використовувати набуті знання в науковій, викладацькій, музейній, краєзнавчій праці; самостійно поглиблювати свої знання у рамках дисципліни шляхом пошуку й опрацювання нової інформації з використанням сучасних засобів технічної інформації; науково оцінювати роль суб’єктивних та об’єктивних чинників в історичному процесі, подіях і явищах.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 162 годин / 4,5 кредити ECTS.

 

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

«Україна у роки Першої світової війни. Українська національно-демократична революція (1914 – 1921 рр.)»

Тема 1: Вступ. Україна в Першій світовій війні (1914 – 1918 рр.)

Історіографія.Українське питання в міжнародній політиці напередодні Першої світової війни. Плани воюючих сторін щодо України. Причини, характер війни, бойові дії на території України в 1914 – 1916 рр. Український національний рух в період війни. Ставлення українських політичних партій і громадських рухів до війни. Українська державницька ідея в діяльності національних діячів. Утворення Легіону Українських січових стрільців. Українське питання держав Антанти та Четверного союзу в роки війни. Окупація російськими військами територій Східної Галичини і Північної Буковини, антиукраїнська русифікаторська політика. Економічні та соціально-політичні наслідки війни для України.

Тема 2: Створення та діяльність Української Центральної Ради. Становлення вищих органів влади (березень 1917 – квітень 1918 рр.)

Історіографія.Лютнева революція в Петрограді та її значення для України. Періодизація діяльності Української Центральної Ради. Створення Центральної Ради на Україні, її соціальна база і програма, етапи. Всеукраїнський Національний конгрес та його історичне значення в розбудові української державності. Нормативно-правова база УЦР: етапи. Становлення вищих органів влади за часи Української Центральної Ради. Назрівання революційної кризи. Корніловщина на Україні. Проголошення Української Народної Республіки (УНР). Створення більшовицького уряду в Харкові. Початок радянсько-української війни (січень – лютий 1918 р.), наступ більшовицьких військ на Україну. Соціально-економічна та воєнна політика Центральної Ради. Причини падіння УЦР.

Тема 3: Зовнішня політика Української Центральної Ради

Особливості та періодизація дипломатії Центральної Ради. Дипломатичні завдання та проблеми ЦР у березні-листопаді 1917 р. Здобутки та прорахунки дипломатії даного періоду. Спроби налагодження відносин з Антантою. Створення Генерального секретаріату міжнародних справ. Проблеми та прорахунки дипломатичних відносин з країнами Антанти. Процес встановлення дипломатичних контактів. Переорієнтація дипломатії Центральної Ради на Четвертний блок. Переговори у Брест-Литовську. Брест-Литовський договір, його оцінки та наслідки для України. Організація перших українських дипломатичних представництв.

Тема 4: Українська Держава (29 квітня – 15 грудня 1918 рр.)

Історіографія.Гетьманський переворот. Розбудова вищих органів влади за часи гетьмана П. Скоропадського. Утворення Ради Міністрів її склад. Нормативно-правова база гетьманського уряду (травень – грудень 1918 рр.). Реформи гетьманського уряду. Зовнішня політика гетьманської держави. Формування правової бази здійснення дипломатичної діяльності України. Відносини з Німеччиною. Мережа дипломатичних представництв України у 1918 р. Відносини Української держави з Радянською Росією та країнами Антанти. Діяльність Українського національного союзу. Повстансько-партизанська боротьба проти гетьманщини і австро-німецької армії.