Поняття валюти України. Поняття іноземної валюти.

Валюта - це грошова одиниця, що використовується для вимірювання величини вартості товару. Поняття «валюта» використовується в трьох значеннях:

■ національна валюта - грошова одиниця даної країни (українська гривня, американський долар, російський рубль та ін.);

■ іноземна валюта - це грошові знаки іноземних держав;

■ міжнародна (регіональна) валюта - це спеціальні права запозичення (СПЗ) та євро.

Валюта, залежно від режиму використання, поділяється на конвертовану і неконвертовану, від сфери і цілей використання - на валюту платежу, валюту ціни, валюту операцій, валюту клірингу, валюту векселя.

Вільно конвертована валюта (ВКВ) - це валюта, яка вільно і необмежено обмінюється на інші іноземні валюти. Вона володіє повною зовнішньою і внутрішньою зворотністю, тобто однаковим режимом обміну як для резидентів, так і для нерезидентів.

Сфера обміну ВКВ поширюється на поточні операції зовнішньоекономічноїдіяльності, неторговельні платежі, туризм, а також на операції руху зовнішніх кредитів і закордонних інвестицій. У даний час до числа ВКВ відносяться американський долар, національні валюти країн європейського співтовариства, валюта Японії та інші, усього валюти 22 країн світу. Вільно конвертовану валюту ще називають резервною валютою, оскільки в ній центральні банки інших країн нагромаджують і зберігають резервні кошти для міжнародних розрахунків.

Часткова конвертованість валюти означає, що на деякі галузі зовнішньоекономічноїдіяльності або на деякі категорії власників режим конвертованості не поширюється.

Замкнута (неконвертована) валюта - це національна валюта, яка не обмінюється на інші валюти і яка функціонує тільки в межах однієї країни. До замкнутих валют відносяться валюти країн, що розвиваються. У цих країнах застосовуються різні обмеження на ввезення і вивезення валюти, продаж і купівлю, обмін національної валюти та іноземних валют.

Клірингова валюта - це розрахункова валютна одиниця, в якій ведуться поточні інвалютні розрахунки, здійснюються записи на балансових рахунках.

Конвертованість валюти можна прокласифікувати (Рис. 6.1).

Внутрішня (резидентська) конвертованість національної валюти - це можливість обміну національної валюти на іноземну для резидентів даної країни.

Зовнішня конвертованість національної валюти спостерігається тоді, якщо в країні надано можливість обміну національної валюти на іноземну тільки нерезидентам.

Поточна конвертованість національної валюти - це можливість обміну для здійснення платежів за поточними статтями платіжного балансу (торгівля, транспортування, туризм).

Капітальна конвертованість - це конвертованість за капітальними статтями платіжного балансу (рух інвестицій, кредитів і т. п.).

Перехід до капітальної конвертованості, як правило, відбувається через деякий час після введення поточної конвертованості.

Для забезпечення конвертованості валюти необхідна наявність певних умов:

■ реальний та єдиний курс валюти;

■ вільний доступ до іноземної валюти;

■ офіційний або вільний валютний ринок;

■ зняття обмежень на використання національної грошової одиниці в зовнішньоекономічній діяльності;

■ виконання грошовою одиницею всіх функцій грошей усередині країни.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного

регулювання і контролю» термін іноземна валюта означає:

— іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів,

монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на

території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або

такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки,

які перебувають в обігу;

— кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових

одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та

інших кредитно-фінансових установ за межами України;

— платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до

них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські

накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи),

виражені в іноземній валюті або монетарних металах;

— монетарні метали — золото і метали іридієво-платинової групи в

будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і

побутових виробів з цих металів і брухту цих металів.

Згідно з Декретом «іноземна валюта» — це як власне іноземна валюта, так

і монетарні метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в

іноземній валюті або монетарних металах.