1. Державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (далі - прокатне посвідчення) запроваджено з метою регулювання розповсюдження і демонстрування на території України всіх видів вітчизняних та іноземних фільмів.
2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:
а) право розповсюдження фільму - виключне (ексклюзивне) або невиключне (неексклюзивне) право на тиражування, продаж, передання в прокат, оренду фільму. Це право складається з:
кінотеатрального права (тиражування фільмокопій на кіноплівці або з цифрового примірника фільму, передання їх у прокат, оренду);
права домашнього відео (тиражування фільмокопій на відеоносіях, їх продаж, передання в прокат);
права публічного комерційного відео (тиражування фільмокопій на відеоносіях, їх продаж, передання в прокат, оренду для публічного показу через відеопроекцію);
телевізійного права (тиражування фільмокопій на відеоносіях, їх продаж, передання в прокат для публічного показу каналами мовлення телебачення);
б) право демонстрування фільму - виключне (ексклюзивне) або невиключне (неексклюзивне) право на демонстрування (публічний показ) фільму. Це право складається з:
кінотеатрального права (демонстрування фільмокопій на кіноплівці або з цифрового примірника фільму у призначених для цього приміщеннях);
права публічного комерційного відео (демонстрування фільмокопій на відеоносії у призначених для цього та обладнаних спеціальною відеопроекційною апаратурою приміщеннях або у приміщеннях, безпосередньо не пов'язаних з демонструванням фільмів, обладнаних відеопроекційною апаратурою або телевізійними приймачами);
телевізійного права (демонстрування фільмокопій на відеоносії каналами мовлення ефірного, супутникового, кабельного телебачення платного чи безоплатного).
3. Прокатне посвідчення видається Держкіно юридичній або фізичній особі, яка відповідно до законодавства є суб'єктом підприємницької діяльності, за формою згідно з додатком 1.
4. Прокатне посвідчення дає право розповсюджувати і демонструвати на території України всі види фільмів, вироблених в Україні та за її межами, розповсюджувачам (дистриб’юторам, прокатникам), кіновидовищним закладам, прокатним пунктам відеокасет, торговельним підприємствам, підприємствам з тиражування, а також телеорганізаціям, у тому числі кабельному телебаченню (далі - відеотелезаклади), незалежно від форми власності.
5. Прокатне посвідчення видається:
а) власникам кінотеатрального права - на кожний фільм. Кількість примірників прокатного посвідчення відповідає заявленій власником кінотеатрального права кількості кіновидовищних закладів, що розповсюджують та/або демонструють даний фільм.
Власник кінотеатрального права передає кіновидовищним закладам оригінал прокатного посвідчення на період розповсюдження та/або демонстрування фільму. У разі передачі державним кінопрокатним підприємством фільмокопії кіновидовищним закладам оригінал прокатного посвідчення може залишатися безпосередньо на цьому підприємстві;
б) власникам телевізійного права, права домашнього відео та публічного комерційного відео - на кожний фільм або кілька фільмів.
У разі надання прокатного посвідчення на кілька фільмів на зворотному боці прокатного посвідчення зазначаються назви фільмів, номери державної реєстрації, індекс з визначенням глядацької аудиторії, для якої призначено фільм, і термін дії прав.
6. Для одержання прокатного посвідчення власник відповідних прав на фільм подає до Держкіно:
а) заяву про видачу прокатного посвідчення, в якій зазначаються назва фільму мовою оригіналу та українською мовою, країна і студія-виробник, рік створення (виробництва);
б) оригінал або нотаріально засвідчену в установленому порядку копію (ксерокопію) угоди (контракту, договору) або іншого документа, який підтверджує надання автором фільму або власником, який має виключне право на фільм, дозволу або передачу прав на розповсюдження і демонстрування фільму.
До копій документів, складених іноземною мовою, додаються засвідчені копії таких документів у перекладі українською мовою.
У разі коли угода передбачає надання права на перелік фільмів, власник відповідних прав надає примірник оригіналу або нотаріально засвідченої копії (ксерокопії) угоди (контракту, договору), іншого документа, який підтверджує право даної особи на розповсюдження і демонстрування першого фільму з переліку, стосовно якого подано заяву на видачу прокатного посвідчення. До кожного наступного фільму з переліку додається засвідчена в установленому порядку заявником копія (ксерокопія) додатка до угоди (контракту, договору) або іншого документа, який підтверджує включення фільму до переліку;
в) коротку анотацію фільму, довідку про основний творчий склад знімальної групи та про метраж і тривалість фільму, засвідчені підписом власника відповідних прав на фільм.
Власники кінотеатральних прав забезпечують можливість перегляду фільму, дубльованого (озвученого, субтитрованого) українською мовою на території України суб’єктом господарювання, який виробляє товари, виконує роботи та надає послуги на території України, представниками Держкіно та в разі потреби представниками експертної комісії.
Власники телевізійних прав та власники прав домашнього відео надають на всіх видах носіїв зображення фільмокопію, яка відповідає технічним вимогам для перегляду, дубльована (озвучена, субтитрована) українською мовою на території України суб’єктом господарювання, який виробляє товари, виконує роботи та надає послуги на території України.
Відповідальність за достовірність даних, поданих до Держкіно для одержання прокатного посвідчення, несе власник відповідних прав на фільм.
7. Розгляд заяви, прийняття рішення щодо державної реєстрації фільму або відмови у ній та видача прокатного посвідчення здійснюються протягом 10 робочих днів з дня подання власником відповідних прав на фільм документів і матеріалів, зазначених у пункті 6 цього Положення. У разі позитивного рішення Держкіно присвоює кожному фільму державний реєстраційний номер та видає прокатне посвідчення.
У разі коли заява про видачу прокатного посвідчення подається щодо фільму, на який раніше видавалося прокатне посвідчення, така заява розглядається протягом п’яти робочих днів з дня подання власником відповідних прав на фільм документів і матеріалів, зазначених у пункті 6 цього Положення.
Під час державної реєстрації для кожного фільму встановлюється один з індексів, що визначає глядацьку аудиторію, та відповідно до нього умови розповсюдження і демонстрування фільму. Індекс фільму зазначається у прокатному посвідченні.
Індексами фільмів, що не мають обмеження глядацької аудиторії, є:
“ДА” (дитяча аудиторія) - індекс, що встановлюється для фільмів, які спеціально створені для дітей і доступні за сюжетом для дитячого сприйняття. Такі фільми характеризує відсутність грубості, насильства, жорстокості, непристойних виразів у будь-якій формі;
“ЗА” (загальна аудиторія) - індекс, що встановлюється для фільмів, які розраховані для сімейного перегляду та порушують теми, що однаково цікаві та зрозумілі більшості глядачів незалежно від їх віку. Забороняється демонстрування будь-яких сцен, що містять натуралістичний показ жорстокості і насильства. Реалії складної дійсності повинні відображатися з максимальною умовністю;
“12” - індекс, що встановлюється для фільмів, перегляд яких можливий дітьми від 12 років тільки у присутності батьків у зв’язку з тим, що такі фільми можуть містити деякі сцени, які батьки вважатимуть неприйнятними для самостійного перегляду дітей.
Індексами фільмів, що мають обмеження глядацької аудиторії, є:
“16” - індекс, що встановлюється для фільмів, перегляд яких забороняється особам віком до 16 років у зв’язку з тим, що такі фільми можуть містити такі сцени з обмеженим ступенем насильства та жорстокості, як бійки, застосування зброї без надмірного кровопролиття, обмежене зображення нещасного випадку або катастрофи, а також сцени, що включають короткі та епізодичні зображення оголеності, епізодичне використання ненормативної лексики, що присутні в оригіналі за задумом режисера і необхідні для розвитку сюжету. Такі сцени повинні бути короткими за хронометражем (до трьох хвилин) та їх необхідність повинна бути виправдана логікою сюжету. Встановлення зазначеного індексу допускається для фільмів, які мають художню цінність, створені з урахуванням сучасних напрямів кіно або молодіжної субкультури;
“18” - індекс, що встановлюється для фільмів, перегляд яких забороняється особам віком до 18 років у зв’язку з тим, що такі фільми можуть містити сцени насильства, жорстокості, зображення катастроф, жахів, відвертої оголеності, імітації інтимних стосунків. Їх наявність повинна бути виправдана логікою сюжету та втілена на екрані з максимальним ступенем умовності.
8. Фільми, що мають обмеження глядацької аудиторії, розповсюджуються і демонструються з дотриманням таких вимог:
а) продаж, передання в прокат населенню примірників фільмів на відеоносіях здійснюється за умови наявності на них інформації про індекс фільму, який визначає глядацьку аудиторію з обов'язковим попередженням споживача про встановлені обмеження;
б) демонстрування фільмів кіновидовищними закладами здійснюється з обов’язковим інформуванням глядачів про можливість їх показу на відповідних сеансах з такими індексами:
“16” - показ можливий у будь-який час і забороняється особам віком до 16 років;
“18” - показ можливий з 18 до 6 години і забороняється особам віком до 18 років.
Відповідальність за порушення встановлених вікових обмежень та сеансів демонстрування фільмів несе посадова особа демонстратора фільму або фізична особа - підприємець, яка є демонстратором фільму;
в) демонстрування фільмів телеорганізаціями здійснюється з обов’язковим інформуванням глядачів про їх показ у відповідний ефірний час з обов’язковою наявністю протягом усього показу позначки з таким індексом:
“16” - показ можливий у будь-який ефірний час;
“18” - показ можливий з 22 до 6 години.
У разі виникнення розбіжностей щодо визначення індексу фільму за згодою власника відповідних прав на фільм цей індекс визначає експертна комісія з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно (далі - експертна комісія). У такому разі термін розгляду заяви та видачі прокатного посвідчення може бути продовжений на 25 робочих днів.
9. До складу експертної комісії входять незалежні експерти - кінознавці, кінокритики, мистецтвознавці, психологи, а також представники заінтересованих громадських об’єднань у сфері телебачення та кінематографії, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (за згодою). Експертна комісія має право встановлювати індекс фільму, який визначає глядацьку аудиторію, надавати висновки, а у разі потреби - акти мистецтвознавської експертизи. Положення про експертну комісію та її склад затверджується Держкіно. Очолює експертну комісію голова Держкіно.
Плата кожному з членів експертної комісії за проведення ним експертизи, встановлення індексу фільму, який визначає глядацьку аудиторію, надання висновку або акта мистецтвознавчої експертизи здійснюється у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний фільм за рахунок коштів, передбачених у спеціальному фонді державного бюджету за програмою 1806030 “Створення та розповсюдження національних фільмів, фінансова підтримка державного підприємства “Національний центр Олександра Довженка”.
10. Держкіно відмовляє у державній реєстрації та видачі прокатного посвідчення у разі наявності однієї з таких підстав:
невідповідність поданих документів і матеріалів вимогам пункту 6 цього Положення та Закону України “Про кінематографію”;
наявність у фільмі матеріалів (висловлювань, дій тощо), які пропагують війну, насильство, жорстокість, фашизм і неофашизм, спрямовані на ліквідацію незалежності України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, приниження нації, неповагу до національних і релігійних святинь, приниження особистості, невігластво, неповагу до батьків, а також наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, інші шкідливі звички, порнографію, що підтверджується висновком експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів;
одним з учасників фільму є фізична особа, включена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку;
наявність обставин, передбачених частинами першою - третьою статті 15 -1 Закону України “Про кінематографію”.
11. Рішення Держкіно про відмову в державній реєстрації та у видачі прокатного посвідчення може бути оскаржене власником відповідних прав на фільм у судовому порядку.
12. Держкіно скасовує державну реєстрацію фільму та визнає недійсним видане прокатне посвідчення у разі виявлення недостовірної інформації, що міститься у документах, зазначених упункті 6 цього Положення, а також у разі виявлення підстав, передбачених частиною третьою статті 15 Закону України “Про кінематографію”, після видачі прокатного посвідчення, в тому числі включення одного з учасників фільму до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку.
У разі дострокового припинення дії угод (контрактів, договорів), укладених з власником майнових авторських прав, особа, яка отримала прокатне посвідчення, зобов'язана повідомити про це Держкіно протягом 10 днів. Цей факт є підставою для скасування державної реєстрації фільму.
Скасування державної реєстрації фільму та визнання недійсним прокатного посвідчення оформлюються наказом Держкіно, про що протягом трьох робочих днів Держкіно інформує власника відповідних прав на фільм, якому видано прокатне посвідчення, місцеві органи управління кінематографії, Національну раду з питань телебачення і радіомовлення (якщо на фільм є телевізійні права), а також у разі потреби засоби масової інформації.
Інформація про видані прокатні посвідчення розміщується на офіційному веб-сайті Держкіно, у тому числі у формі відкритих даних відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”, крім даних про власника, який має виключне право на фільм.
Інформацію про державну реєстрацію фільмів, видані прокатні посвідчення, укладені угоди (контракти, договори) Держкіно надає державним органам, які згідно із законодавством України мають право здійснювати контроль за розповсюдженням і демонструванням фільмів, на їх запит.
13. У разі продовження строку дії прав на фільм, визначеного угодами (контрактами, договорами), власник подає заяву Держкіно разом з документами, що підтверджують продовження такого строку, а Держкіно приймає рішення про продовження строку дії прокатного посвідчення або про видачу нового прокатного посвідчення.
За видачу нового прокатного посвідчення плата, передбачена пунктом 15 цього Положення, не справляється, якщо воно видається в межах терміну дії прав на фільм.
14. Не потребують державної реєстрації та видачі прокатного посвідчення:
фільми, створені для відомчого розповсюдження і демонстрування, та фільми, що демонструються на некомерційних і професійних показах, організованих творчими спілками, вищими навчальними кінотеатральними закладами;
фільми, що демонструються на міжнародних кінофестивалях, які проводяться в Україні за погодженням з Держкіно;
кіно- і відеопродукція із записами театральних вистав, концертів, інформаційних, музичних, розважальних, спортивних, навчальних програм і реклами.
15. За видачу прокатного посвідчення справляється плата за видами прав у таких розмірах (гривень):
| 1) кінотеатральне право | ||
| 2) право домашнього відео: | ||
| за один художній фільм, телесеріал | ||
| за один повнометражний документальний, науково-просвітницький або інший неігровий фільм та/або за програму таких фільмів | ||
| за один повнометражний анімаційний фільм та/або за одну повнометражну програму анімаційних фільмів | ||
| 3) право публічного комерційного відео за один фільм (одну серію) | ||
| 4) телевізійне право: | ||
| за один художній фільм (одну серію) | ||
| за один повнометражний документальний, науково-просвітницький та інший неігровий фільм тривалістю 50 хвилин | ||
| за один художній телефільм (до п’яти серій) | ||
| за один художній телефільм: | ||
| - з п’яти до 20 серій | ||
| - більше 20 серій | ||
| за один повнометражний документальний, науково-просвітницький та інший неігровий телефільм (одну серію тривалістю 50 хвилин) | ||
| за одну повнометражну програму анімаційних фільмів тривалістю 50 хвилин |
16. Кожному власнику відповідних прав на фільм видається 10 примірників прокатного посвідчення за плату, визначену в пункті 15 цього Положення. Додаткова кількість прокатних посвідчень видається із справлянням плати у розмірі 0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний додатковий примірник.
17. Плата за видачу прокатного посвідчення на національні фільми не справляється (крім фільмів з індексом “18”).
18. За видачу прокатного посвідчення на фільми з індексом “18” розмір плати, визначений у пункті 15 цього Положення, збільшується на 50 відсотків.
19. Плата за видачу прокатного посвідчення зменшується:
на 30 відсотків - на фільми-призери міжнародних і національних фестивалів, лауреати кінематографічних та мистецьких премій (крім фільмів з індексом “18”);
на 50 відсотків - на фільми іноземного виробництва, дубльовані, озвучені або субтитровані українською мовою (крім фільмів з індексом “18”);
на 50 відсотків - на фільми, створені спеціально для дітей та юнацтва, в тому числі анімаційні.
20. Кошти, отримані за видачу прокатного посвідчення, зараховуються до державного бюджету.
21. Передача кінотеатрального права на розповсюдження, демонстрування фільму одним власником відповідних прав на фільм іншому власнику засвідчується на звороті оригіналу прокатного посвідчення. У разі передачі власником кінотеатральних прав на фільм відповідних прав на тимчасове демонстрування у кіновидовищному закладі засвідчення надання такого права на звороті оригіналу прокатного посвідчення не обов’язкове в разі наявності оригіналу угоди (контракту, договору) про надання права тимчасового демонстрування, укладеної між власником кінотеатральних прав та демонстратором, який здійснює демонстрування (публічний показ) фільму у кіновидовищному закладі.
Передання права розповсюдження, демонстрування фільму одним власником відповідних прав на фільм іншому засвідчується:
для телевізійного права, у тому числі на демонстрування конкретному телеканалу (студії), а також права публічного комерційного відео - на звороті нотаріально засвідченої копії прокатного посвідчення;
для права домашнього відео:
а) на тиражування фільмів на відеоносіях з метою продажу, передання в прокат, а також передання відповідного права на фільм третім особам - на звороті оригіналу прокатного посвідчення;
б) на продаж, передання в прокат фільмів на відеоносіях шляхом надання розповсюджувачу (торговельному підприємству, прокатному пункту відеокасет) власником права домашнього відео, який має оригінал прокатного посвідчення, доручення на користування правом домашнього відео. Доручення видається за формою згідно з додатком 2 і дійсне тільки в оригіналі. Права і умови розповсюдження фільмів, зазначені у дорученні, повинні відповідати правам і умовам, зазначеним у прокатному посвідченні.
Ступінь захисту доручень визначається Держкіно. Їх виготовлення здійснюється на його замовлення за заявками власників права домашнього відео.
22. Контроль за виконанням вимог цього Положення, умов розповсюдження і демонстрування, передбачених прокатним посвідченням, здійснюють:
Держкіно та місцеві органи управління кінематографією - щодо тиражування фільмокопій на кіноплівці, передачі їх у прокат, демонстрування фільмокопій на кіноплівці у призначених для цього приміщеннях, а також тиражування фільмокопій на відеоносіях, їх продажу, передачі у прокат та оренди для публічного показу через відеоустановку, демонстрування фільмокопій на відеоносії у призначених для цього та обладнаних відеоустановкою приміщеннях або у приміщеннях, безпосередньо не пов'язаних з демонструванням фільмів, обладнаних відеоустановкою або телевізійними приймачами;
МВС із залученням в установленому порядку Держкіно та місцевих органів управління кінематографією, ДСІВ, Держпродспоживслужби - щодо тиражування фільмокопій на відеоносіях, їх продажу та передачі їх у прокат для домашнього відео;
Держпродспоживслужба - щодо дотримання правил роздрібного продажу фільмокопій на відеоносіях та передачі їх у прокат;
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення та її представництва (представники) в областях (регіонах), МВС із залученням в установленому порядку Держкіно та місцевих органів управління кінематографією, ДСІВ, Держкомтелерадіо - щодо платного чи безоплатного публічного показу фільмів каналами мовлення ефірного, супутникового і кабельного телебачення.
МВС, Мінкультури, Держкіно, ДФС, Держкомтелерадіо та Національна рада з питань телебачення і радіомовлення в межах своїх повноважень - щодо контролю за додержанням вимогЗакону України “Про захист суспільної моралі” та інших законів у сфері захисту суспільної моралі.
23. Кіновидовищні або відеотелезаклади зобов'язані пред'явити на вимогу особи, уповноваженої органами, зазначеними у пункті 22 цього Положення, на здійснення контролю, всі необхідні документи, що підтверджують наявність права розповсюдження і демонстрування фільмів.
24. За розповсюдження і демонстрування фільму без прокатного посвідчення або порушення умов розповсюдження і демонстрування, визначених прокатним посвідченням, посадові особи кіновидовищних або відеотелезакладів несуть відповідальність згідно із законодавством.
25. Індекси, що визначають глядацьку аудиторію, в прокатних посвідченнях, виданих до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1143, застосовуються:
а) для фільмів, що отримали індекси “14” і “16”, як такі, що мають індекс “16”;
б) для фільмів, що отримали індекси “18” і “Х21”, як такі, що мають індекс “18”.
