На українських землях, що опинилася під владою Б.Хмельницького розпочався процес формування української держави.
Найхарактерніші ознаки української держави
Оскільки державний апарат створювався на зразок установ, що існували в Запорізькій Січі, то держава називалася Українською козацькою державою Військо Запорізьке.
3.Переяславська Рада. Березневі статті Б.Хмельницького 1654 року.
Другий період (1652 – 1657 рр.)
· Воєнні події 1651-1653 рр. переконували гетьмана і старшину, що без допомоги ззовні перемогти поляків не можливо. У 1653 р. Б.Хмельницький звернувся до російського царя з пропозицією тісного союзу.
· Земський собор у Москві 1653 р. ухвалив просити царя, щоб він прийняв гетьмана Богдана Хмельницького і Військо Запорізьке «під свою государеву руку задля православної християнської віри й святих Божих церков».
· Відрядження в Україну російського посольства на чолі з боярином Василем Бутурліним.
· 8 (18) січня 1654 р. в Переяславі відбулася загальна військова рада, яка прийняла рішення про перехід України від зверхність царя.
· Прийняття присяги на вірність цареві і опозиція в Києві, на Київщині, у Полтавському, Кропивнянському, Уманському та Брацлавському полках. Російські посли відмовилися присягати російському царю.
· Розроблені, так звані «Просительні статті» у формі петицій до царя у 23 пунктах, які привезли до Москви у березні 1654 р. Військовий суддя Самійло Зарудний і переяславський полковник Павло Тетеря.
· У березні 1654 р. цар ратифікував ці статті, звідки їх назва – «Березневі статті».
Основні положення «Березневих статей»
Þ Україна (Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства) переходять під протекторат Росії;
Þ влада в автономії належить гетьману, якого обирає військо і затверджує цар;
Þ чисельність козацького війська – 60 тис. чоловік;
Þ в містах зберігалося право на самоуправління; визнавалася самостійність української православної церкви;
Þ Україна отримала право на зовнішню політику, крім відносин з Польщею і Туреччиною;
Þ передбачалися спільні воєнні дії України і Росії;
Þ збір податків з українського населення здійснювався під контролем російської сторони.
Оцінка договору 1654 р. і «Березневих статей»
Ø Переяславська угода була формою васальної залежності, за якої сильніша сторона зобов’язувалася захищати слабшу, не втручаючись у її внутрішні справи.
Михайло Грушевський
Ø Автономія України в складі Росії.Тимчасовий військовий союз України і Росії.
Український історик В.Лининський
Ø Возз’єднання українського та російського народів.
Радянські історики
Ø «… незважаючи на фразеологію підданства, Богдан Хмельницький фактично був сувереном не лише у внутрішній, але й у зовнішній політиці. Його уряд мав дипломатичні зносини з Росією, Польщею, Туреччиною, Кримським ханством, Швецією, Австрією, Валахією.
І немає вини Богдана в тому, що його наступники на гетьманському престолі не змогли не лише примножити його здобутки, але й зберегти їх».
П.Толочко
4.Завершальний етап Визвольної війни. Воєнні дії 1654-1657 рр.
Упродовж 1654-1657 рр. Богдан Хмельницький рішуче проводив курс на визволення й об’єднання в соборній Україні всіх українських земель. Після підписання Вільненського перемир’я між Москвою і Варшавою, Богдан Хмельницький намагався проводити незалежну політику і намагався створити нову опозицію для боротьби з Річчю Посполитою в складі Швеції, Семигороду, Молдавії, Волощини, Литви, Бранденбургу, України.
Польща не визнала Переяславський договір. Вона розірвала дипломатичні відносини з Москвою і розпочала з Росією війну.
Березень 1654 р. — воєнні дії на території Брацлавщини, Волині, Поділля; безуспішна облога Умані польськими військами..
Червень-вересень 1654 р. — українська армія під командуванням І. Золотаренка звільняє від польсь-ко-литовського панування Білорусь. Водночас Кримське ханство укладає союз із Річчю Посполитою проти Московії та України.
Листопад-грудень 1654 р. — захоплення польською армією Брацлава.
Січень 1655р. — битва під Охматовом; незважаючи на великі втрати, не надала переваги жодній стороні. Козацька традиція назвала місце битви Дрижиполем через морози.
Липень 1655р. — початок шведської інтервенції до Польщі з метою здобуття Балтійського узбережжя.
Вересень-листопад 1655 р. — облога Львова козацькими військами; знята після сплати викупу львів'янами. Становище козацького війська усклад-нилося через вторгнення татарської армії на Поділля.
Листопад 1655 р. — під Озерною українсько-російська армія завдала поразки татарам; Кримське ханство знову стало союзником Б. Хмельницького.
У липні 1655 р. війну проти Польщі розпочала Швеція. За таких умов король Речі Посполитої запропонував мир Б. Хмельницькому, але отримав відмову. Натомість царський уряд погодився на пропозицію польських дипломатів. У вересні 1656р. Польща і Росія, без участі української сторони, представників якої навіть не пустили на переговори, підписали Віленське перемир'я. Його умови були такими:
припинялися воєнні дії між Московською державою і Річчю Посполитою;
Москва і Польща мали вести спільні воєнні дії проти Швеції, яка в цей час напала на Польщу;
московський цар Олексій Михайлович отримав можливість бути обраним польським королем після смерті Яна Казимира.
Таким чином, антипольський союз України і Москви фактично втратив силу. Б. Хмельницький починає новий тур переговорів про укладення коаліції проти Речі Посполитої, маючи намір розірвати відносини з Московською державою. Але 6 серпня 1657 р. Б. Хмельницький помер, залишивши Україну в оточенні ворогів її незалежності та без гідного наступника.
5.Українська козацька держава після правління Богдана Хмельницького. Початок Руїни.
Третій період (1657 – 1663 рр.)
Корсунська рада в 1657 р. ще за життя Богдана Хмельницького обрала його наступником сина Юрія. В жовтні 1657 р. Старшинська рада обирає гетьманом І.Виговського.
Внутрішня політика І.Виговського (1657-1659 рр.):
Þ підтримував інтереси старшини і шляхти, нехтуючи інтересами козаків, старшин і міщан. Така політика сприяла розвитку опозиційного руху, який очолив Мартин Пушкар і Яків Барабаш;
Þ для боротьби проти опозиції І.Виговський найняв татар, німців;
Þ опозиція заручилась підтримкою Москви;
Þ розпочалася в державі громадянська війна І.Виговський зумів перемогти повстанців під Полтавою (травень 1658 р.) ціною великих втрат. Загинуло майже 50 тис. українців у цьому протистоянні.
Зовнішня політика:
Þ відновив союз з Кримом і Портою;
Þ переговори з Швецією;
Þ зближення з Річчю Посполитою і підписання у вересні 1658 р. Гадяцького договору.
Умови:
Þ Чернігівське, Київське та Брацлавське воєводства утворювали Руське князівство на чолі з гетьманом і на рівних правах з Польщею, Литвою і Річчю Посполитою;
Þ українська армія нараховувала 30 тис. козаків та 10 найманого війська;
Þ православні віруючі зрівнювалися у правах з католиками;
Þ зберігалися права і привілей козаків;
Þ дозволялося відкрити 2 академії;
Þ договір передбачав відновлення адміністративно-територіального устрою (воєводств), що існували до 1648 р.;
Þ шляхта мала право на землеволодіння в Україні;
Þ руське князівство позбавлялося права на самостійні міжнародні відносини.
