Протипоказання до операції

Лекція № 11

«Догляд за хворими в передопераційному періоді»

з дисципліни: «Медсестринство в хірургії»

Викладач: Гайдамака В.К.

 

м. Берислав

 

План

1. Поняття про передопераційний період.

2. Показання до операції.

3. Передопераційна підготовка хворих.

4. Особливості передопераційної підготовки хворих похилого та старечого віку.

5. Особливості підготовки до операції ослаблених хворих.

6. Підготовка до операції дітей.

7. Підготовка хворого до екстреної операції.

8. Підготовка хворого до планової операції.

9. Визначення операційного ризику.

10. Підготовка операційного поля.

11. Премедикація.

12. Транспортування хворих в операційну.

Мета:

- вивчити організацію хірургічного відділення, виявлення показань і протипо­казань до операції, принципи підготовки хворого до операції;

- оволодіти методикою підготовки хворого до планової і ургентної операції. Основними етапами лікування хірургічного хворого є:

- передопераційна підготовка;

- хірургічна операція;

- лікування в післяопераційний період.

 

 

Лікування здійснюється у відділенні хірургічного профілю. Хірургічне відді­лення розраховане на 60 ліжок. У ньому є «чиста» і «гнійна» перев'язувальні, про­цедурна, буфет, ванна кімната, санітарний вузол, кімната для білизни, кімната медперсоналу. Операційний блок може бути у відділенні, на окремому поверсі або в окремому приміщенні. У хірургічному відділенні чергує медсестра, яка спостері­гає за хворими.

В операційному блоці виділяють такі зони (мал. 25):

- стерильна — операційна, стерилізаційна;

- суворого режиму — передопераційна, наркозна, приміщення для миття;

- обмеженого режиму— приміщення для медсестер і хірургів, для зберігання крові і переносної апаратури, чистої білизни;

- загального режиму — кабінет завідувача, старшої медсестри, приміщення для брудної білизни.

В операційному блоці проводять такі види прибирання:

- попереднє (вранці);

- поточне (під час операції);

- завершальне (після операції);

- генеральне (1 раз на тиждень).

Вибираючи метод хірургічного лікування, необхідно чітко визначити всі по­казання і протипоказання до операції, які, у свою чергу, поділяють на абсолютні і відносні.

ПОКАЗАННЯ ДО ОПЕРАЦІЇ

І. Абсолютні. Включають захворювання і стани, які загрожують життю хворого і можуть бути ліквідовані тільки хірургічним способом лікування. Абсолютні показання, згідно з якими виконуються екстрені операції, назива­ють життєвими:

• асфіксія;

• кровотечі будь-якої етіології;

• гострі захворювання органів черевної порожнини (гострий апендицит, перфоративна (проривна) виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, гостра кишко­ва непрохідність, ущемлена грижа, гострий холецистит, гострий панкреатит);

• гострі гнійні хірургічні захворювання (абсцес, флегмона, мастит, остеомієліт тощо).

При планових операціях абсолютними показаннями до їх термінового вико­нання (не пізніше 1—2 тижнів) є:

• злоякісні новоутворення (рак легень, рак шлунка тощо);

• стеноз стравоходу, стеноз вихідного відділу шлунка;

• механічна жовтяниця та ін.

П. Відносні. Включають дві групи захворювань:

• захворювання, що можуть бути вилікувані тільки хірургічним методом, але не є загрозливими для життя хворого (варикозне розширення вен нижніх кінці­вок, неущемлена грижа черева, доброякісні пухлини, жовчнокам'яна хвороба тощо);

• захворювання, що лікуються як оперативно, так і консервативно (ІХС, облітераційні захворювання судин нижніх кінцівок, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки тощо); при цьому операції проводять у плановому по­рядку, за дотримання оптимальних умов.

ПРОТИПОКАЗАННЯ ДО ОПЕРАЦІЇ

І. Абсолютні:

• стани шоку, окрім геморагічного при тривалій кровотечі;

• гостра стадія інфаркту міокарда;

• гостра стадія порушення мозкового кровообігу.

За наявності життєвих показань виконання операцій можливе, але після ста­білізації гемодинаміки.

П. Відносні. До них належить будь-яке супутнє захворювання:

• серцево-судинної системи — гіпертонічна хвороба, ІХС, серцева недостатність, аритмія, тромбози;

• дихальної системи — бронхіальна астма, хронічний бронхіт, емфізема легень, дихальна недостатність;

• сечовидільної системи— хронічний пієлонефрит або гломерулонефрит, ХНН;

• печінки — гострий і хронічний гепатит, цироз печінки, печінкова недостат­ність;

• системи крові — анемія, лейкоз, зміни системи згортання;

• ожиріння;

• діабет.

ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

Передопераційним періодом називають час від поступлення хворого в хірургіч­не відділення для проведення операції до моменту її виконання. Передоперацій­ний період уведено для зниження ризику інтра— та післяопераційних ускладнень. Умовно передопераційний період поділяють на два етапи.

I. Діагностичний етап.

На діагностичному етапі встановлюється точний діагноз захворювання і з'ясовується стан основних органів і систем організму. Вирішується питання про терміновість операції, визначаються показання і протипоказання до її проведен­ня, оцінюються стандартний мінімум і необхідність додаткового обстеження.

II. Підготовчий етап.

На цьому етапі здійснюється така передопераційна підготовка.

1. Психологічна.

Хворому доступно пояснюють необхідність хірургічного втручання, яке пла­нується зробити, не зосереджуючись на технічних деталях, можливі його наслідки і висловлюють упевненість у сприятливому результаті лікування. Можуть вико­ристовуватись фармакологічні засоби: седативні препарати, транквілізатори, ан­тидепресанти. Обов'язково треба отримати згоду хворого на операцію і зафіксувати це в історії хвороби.

2. Загальносоматична.

Ґрунтується на даних обстеження і залежить від стану органів і систем пацієн­та. На цьому етапі необхідно добитись компенсації порушень функцій органів і систем, а також створити резерв в їх функціонуванні. Важливою також є профілак­тика ендогенної інфекції.

3. Спеціальна.

Проводиться не при всіх оперативних втручаннях. Необхідність такої підготов­ки пов'язана з особливостями органів, на яких виконується операція, або змінами функції органів на фоні основного захворювання. Прикладом можуть бути опера­ції на товстій кишці. Спеціальна підготовка необхідна тут для зменшення бак­теріальної забрудненості кишки і полягає в безшлаковій дієті, проведенні клізм до чистої води і призначенні антибактеріальних препаратів.