Взаємозв’язок категорій запасів і ресурсів з етапами і стадіями геологорозвідувальних робіт і розробки покладів

У Класифікації запасів і ресурсів...1998 р. кожна категорія тісно пов'язана з відповідним етапом і стадією геологорозвідувального процесу або розробки покладів.

Основні риси такої ув'язки можна представити таким чином. Відповідно до Положення про етапи і стадії на регіональному етапі оцінюються тільки прогнозні ресурси нафти, газу і конденсату. При цьому на стадії прогнозування нафтогазоносності, об'єктами вивчення якої служать провінції, нафтогазоперспективні або нафтогазоносні області і райони, оцінювані прогнозні ресурси в більшості випадків відносять до категорії Д₂.

На стадії оцінки зон нафтогазонакопичування об'єктами вивчення є нафтогазоносні зони і зони нафтогазонакопичування, для яких переважаюча частина оцінюваних ресурсів відноситься до категорії Д₁.

Пошуковий етап характеризується локалізацією об'єктів, що вивчаються і їх послідовною деталізацією. До завершення підстадії виявлення об'єктів прогнозні ресурси оцінюються на перспективних пастках, виявлених в районах як зі встановленою, так і з можливою нафтогазоносністю. Ресурси категорії Д₁ виділяються на виявлених пастках в межах нафтогазоперспективних зон нафтогазоносних районів. Ресурси категорії Д₂ оцінюються в пастках, виявлених в межах нафтогазоперспективних районів, тобто районів з ще не встановленою нафтогазоносністю. Ресурси цієї категорії виділяються також в пастках, розташованих в межах нафтогазоносних районів в продуктивних комплексах, занурених нижче досягнутих бурінням глибин.

Підстадія підготовки об'єктів завершується підрахунком перспективних ресурсів категорії С₃ в пастках, підготовлених до пошукового буріння і розташованих в тій же структурно-фаціальній зоні даного нафтогазоносного району, в якій є виявлені розвідані поклади, що розробляються. Ресурси підготовлених пасток поза такою зоною відповідно до Методичних вказівок відносять до категорії Д₁ якщо пастки розташовані в межах нафтогазоперспективних зон нафтогазоносного району, і до категорії Д₂, якщо вони розташовані в межах нафтогазоперспективних районів.

Всі перераховані вище категорії охоплюють ресурси передбачуваних покладів, не розкритих бурінням. Стадія пошуку родовищ (покладів) завершується після отримання першого промислового припливу нафти або газу з підготовленої пастки до буріння. Запаси знов виявленого покладу підраховуються в основному по категорії С₂ і лише частково по категорії C₁ (біля свердловини з промисловою припливом).

Розвідувальний етап починається стадією оцінки родовищ (покладів). У міру буріння кожної нової розвідувальної свердловини частка запасів категорій С₂ на промислових покладах послідовно зменшується і відповідно зростає частка запасів категорії С₁. Розвідувальний етап завершується стадією підготовки родовищ (покладів) до розробки. Рішення про введення родовища (покладу) в промислову розробку може бути ухвалене, коли частка видобувних запасів категорії C₁ складає не менше ніж 80%, а запасів категорії С₂ - не більше 20%.

Запаси категорії В підраховуються по покладу (або її частини), що вже розробляється, розбуреному відповідно до першого проектного документу на розробку. Із закінченням розбурювання покладу, що за часом співпадає із завершенням І-ої стадії розробки, досягнувши відповідного ступеня вивченості всі її запаси переводяться в категорію В.

Запаси категорії А підраховуються по покладу в цілому або його частини, до пробурених свердловин відповідно проекту розробки. Після завершення буріння в основному всіх свердловин по проекту розробки (період III стадії розробки) запаси покладу переводяться в категорію А.

Таким чином, на кожній вищій стадії геологорозвідувального процесу і розробки покладів підвищується детальність їх досліджень. Завдяки цьому уточнюються уявлення про геологічну будову об'єктів, які диференціюються на все дрібніші об'єкти, елементарні по відношенню до первинних. Ув'язка категорій ресурсів і запасів з певними етапами і стадіями геологорозвідувального процесу і розробки покладів створює передумови для застосування системного підходу до виділення об'єктів оцінки прогнозних ресурсів і об'єктів підрахунку перспективних ресурсів і запасів нафти і газу. Назвемо їх скорочено відповідно оціночними і підрахунковими об'єктами.

Суть системного підходу полягає в представленні оціночних і підрахункових об'єктів у вигляді ряду рівнів організації, що знаходяться відносно послідовного підпорядкування і відповідних певній стадії вивченості.