Складання проектів рекультивації для різних видів порушених земель.

Під час складання проектів рекультивації, пов'язаних із зняттям і вивезенням родючого шару ґрунту на малопродуктивні землі для їх поліпшення (землевання), визначається товщина зняття гумусового горизонту і вміст у ньому гумусу. Ґрунтові виробки прив'язуються до будівельної сітки, елементів ситуації або встановлених реперів.

Характеристика ґрунтового покриву на ділянках, які підлягають землеванню встановлюються за матеріалами раніше проведених ґрунтових обстежень. За необхідності уточнюється характеристика ґрунтового покриву в натурі.

Робота з ґрунтово-агрохімічного обстеження складається із таких стадій:підготовчі роботи:польові роботи;лабораторні роботи; камеральні роботи.

На стадії підготовчих робіт виготовляється планово-картографічна основа, збираються відповідні дані та матеріали. За масштабом планово-картографічна основа повинна бути вдвічі більшою за прийнятий масштаб обстеження або, в крайньому випадку збігатися з ним.

Збираються й аналізуються матеріали обстежень ґрунтів навколишніх територій, які не піддані розробкам, а також вивчаються розділи проекту гірничотехнічної рекультивації, в яких наведена характеристика літології, гранулометричного, мінералогічного і хімічного складу розкривних порід — схема їх складування у відвалах.

Під час польових робіт закладаються точки буріння і шурфів для вивчення характеру порід та насипних ґрунтів, а також відбір зразків для аналізів. Кількість точок буріння і шурфів визначається масштабом обстеження й категорією складності. Масштаб обстеження вибирається залежно від розмірів рекультиваційної ділянки та способу пізнішого використання земель.

Під час виконання ґрунтово-меліоративних робіт враховуються такі категорії складності територій:

1 категорія

Райони степової зони із площинно-рівнинним рельєфом, одноманітними материнськими породами та ґрунтовим покривом.Вітрова ерозія відсутня.

2 категоргія

Райони степової (частково лісостепової зони) із слабо розчленованим рельєфом, одноманітними материнськими породами та нескладним ґрунтовим покривом. Контури ґрунтових комплексів займають 10% території 1 категорії з площею ґрунтових комплексів від 10 до 20%.

3 категорія

Райони степової та лісостепової зони з розчленованим рельєфом та різними ґрунтоутворювальними породами, зі строкатим ґрунтовим покривом; території 2 категорії з площею ґрунтових комплексів або еродованих ґрунтів від 10 до 20%; поліські райони інтенсивного землеробства з однорідними ґрунтоутворювальними породами та наявністю до 20% заболочених або еродованих ґрунтів; зрошувані землі в належному стані, що не мають ознак вторинного або залишкового засолення; осушені землі, що не мають ознак вторинного або залишкового заболочення.

4 категорія

Поліські райони з однорідними породами, з наявністю площ заболочених ґрунтів від 20 до 40%; райони лісостепової зони з розчленованим рельєфом, строкатими ґрунтоутворювальними породами та наявністю еродованих ґрунтів від 20 до 60%; степові території зі значною комплексністю та еродованістю ґрунтового покриву (від 40 до 60% комплексів площі території); заплави, плавні, дельти річок із нескладним ґрунтовим покривом, заліснені та вкриті чагарником (до 20% площі

5 категорія

Поліські райони зі строкатими ґрунтоутворювальними породами та з великою кількістю заболочених земель (більше 40%); лісостепові райони з розчленованим рельєфом, строкатим ґрунтовим покривом, ґрунтоутворювальними породами, наявністю еродованих земель більше ніж 60%; заплави, плавні, дельти із складним неоднорідним ґрунтовим покривом; зрошувані землі, які мають ознаки вторинного засолення більше ніж 15% площі; осушені землі, що мають ознаки вторинного або залишкового заболочення більше ніж 15% площі; гірські території.

Лабораторні аналізи включають такі роботи:

 приймання зразків, їх складування, просушування, підготовка до проведення аналізів;

 виготовлення пакетів для добору середньої проби;

 розбір зразків і взяття середньої проби;

 розмелювання, підготовка обладнання, устаткування і реактивів, виконання аналізів в аналітичних пробах;

 виконання підрахунків;

 внесення результатів аналізу у відомість;

 здійснення контрольних аналізів; свідчення;

 виправлення недоліків;

 подання результатів аналізу, миття посуду, звільнення складських приміщень і пакетів від зразків ґрунтів, за якими аналізи завершені.

 

Графічні матеріали.

На стадії камеральних робіт виготовляються карти ґрунтів і спеціальні картограми та пояснювальні записки до них.

Роботи з складання ґрунтової карти та звіту включають:

 перевірку й складання зведених таблиць результатів аналізів, таблиць морфологічних ознак ґрунту;

 складання авторських оригіналів ґрунтової карти і картограми агровиробничих груп, уточнення списку ґрунтів;

 складання легенди й умовних позначень;

 написання звіту (нарису);

 заповнення відповідних табличних додатків;

 свідчення; виправлення недоліків;

 розмноження матеріалів, формування їх у справу.

Кінцевою продукцією є авторські оригінали ґрунтової карти і картограми агровиробничих груп ґрунтів, технічний звіт та відповідні таблиці, сформовані у справу (2 примірники, з них 1 — архівний). До графічних матеріалів, які використовують у проектуванні рекультивації порушених земель, належать:

 план поверхні з позначенням межі кар'єрів і відвальних полів із вказівкою меж земельного відводу і виділенням земель за видами використання (сільськогосподарські чи лісові угіддя), а також меж порушених земель (водойм питної і технічної води, промислові майданчики, різні склади, насосні станції, відвали, землі, що підлягають рекультивації тощо). Масштаб 1:2000, за значних розмірів полів — 1:5000 і 1:10000.

 геолого-літологічні розрізи з контурами підрахунку запасів і положенням гірничих робіт на початок проектування рекультивації. Число розрізів визначається складністю будови виробленого простору і геологічних ситуацій, але не повинно бути меншим трьох поперечних та одного поздовжнього (масштаб горизонтальний — 1:2000, 1:5000, вертикальний — 1:100, 1:200).

 великомасштабна карта даного району з нанесенням гідрографічної мережі, населених пунктів, сільськогосподарських та інших угідь тощо (масштаб 1:25000, 1:50000);

 ситуаційний план (поздовжній і поперечний) конічних і гребенеподібних відвалів та прилеглих до них територій в радіусі 500 м (на основі масштабу 1:500).

Графічні матеріали, які використовуються на підприємствах, де ведеться розробка корисних копалин, така ж, як і на підприємствах (об'єктах), які завершили розробку родовищ.

Крім того, до цих матеріалів додатково подається план землекористування і проект землевпорядкування територій в межах земельного відводу, які на початок проектування ще не порушені та використовуються у сільському (лісовому) господарстві, але підлягають порушенню.

Комплекс геоботанічних робіт включає:

 добір аерознімків, матеріалів ґрунтових обстежень;

 вивчення природних умов району робіт, рослинного покриву і рекомендацій з поліпшення кормових угідь;

 ознайомлення з гербаріями і визначниками з рослинами, поширеними на території, що обстежується;

 попередня класифікація кормових угідь і їх дешифрування на аерознімках;

 складання попередньої карти кормових угідь, плану і графіка робіт;

 організація польових робіт;

 рекогносцировку території;

 польове обстеження природних кормових угідь та опис рослинності;

 виділення на планово-картографічному матеріалі меж геоботанічних контурів, земель меліоративного фонду і незручних земель;

 опис культур технічного стану кормових угідь, особливостей їх використання; закладення "станцій" і "точок" взяття укосів для визначення врожайності травостою, збір гербарію невідомих і сумнівних рослин;

 оформлення польової карти, складання відомості рослинних зразків, відібраних для хімічного аналізу, їх розбір, сушіння, зважування, підрахунок урожайності кормових угідь у сухій масі;

 узгодження з фахівцями господарств попередніх результатів обстеження і ділянок, що підлягають корінному поліпшенню;

 свідчення, виправлення недоліків, формування матеріалів.

Кінцевою продукцією є матеріали підготовчих робіт польових вишукувань, сформовані у справу (2 примірники, з них 1 — архівний).

Комплекс робіт зі складання геоботанічної карти включає:

 систематизацію матеріалів польового обстеження;

 вивчення гербарію невідомих рослин та уточнення найменувань рослинних асоціацій;

 розробку остаточної класифікації кормових угідь;

 складання зведених таблиць середніх показників рослинності за типами, групами типів або підкласами;

 складання списків основних кормових, отруйних і неїстівних рослин;

 опрацювання матеріалів з урожайності кормових угіль;

 складання й оформлення авторського оригіналу геоботанічної карти кормових угідь;

 визначення запасів кормів на кормових угіддях, складання зведених відомостей запасів кормів, площ господарського та культуртехнічного стану;

 розробку заходів щодо використання і поліпшення кормових угідь;

 складання й оформлення оригіналу картограми культуртехнічного стану;

 написання нарису, свідчення, виправлення недоліків, розмноження матеріалів, формування їх у справу.

Кінцевою продукцією є авторські оригінали геоботанічної карти і картограми культуртехнічного стану; нарис, сформований у справу (2 примірники, з них 1 — архівний).

В усіх випадках, коли передбачено використовувати рекультивовану ділянку у складі сільськогосподарських угідь, складаються такі картограми:

 товщини гумусового шару,

 забезпеченості рухомими формами (фосфором і калієм);

Крім того, за необхідності складають такі картограми:

 гранулометричного складу розкривних порід;

 хімічної меліорації (вапнування і гіпсування);

 засолення розкривних порід.

На картограмі товщини гумусового шару ізолініями (суцільними) оконтурюються площі з однаковою товщиною насипного гумусового шару та інтервали глибини: через 5 см у першому пів метрі та через 10 см після 0,5 м.

На картограмах забезпечення поживними речовинами, за результатами аналізів змішаних зразків показують контури забезпеченості рухомим фосфором і калієм за градацією:

1 — дуже низька; 3 — середня;

2 — низька; 4 — висока.

Картограма хімічної меліорації складається у випадку, коли ґрунтовий шар має підвищену кислотність (картограма вапнування) або лужність (картограма гіпсування). На основі цих аналізів розраховують необхідні дози внесення вапна або гіпсу.

Картограма засоленості розкривних порід складається за наявності засолення на площі понад 10% рекультивованої ділянки. За результатами аналізів водної витяжки визначають ступінь, глибину і хімізм засолення. Згруповані за цими показниками породи оконтурюються на картограмі. За глибиною залягання солей породи поділяються на:

 солончакові (0–30 см),

 солончакуваті (30–80 см) і

 глибоко солончакуваті (80–120 см).

За ступенем засолення виділяють породи слабо-, середньо-, сильно- і дуже сильнозасолені.

До виготовлених картограм додається пояснювальна записка, в якій описуються методи проведення обстежень, загальні відомості про гірничотехнічну рекультивацію ділянки, коротко характеризується клімат, умови ґрунтового зволоження на рекультивованій ділянці, описується рельєф та обов'язково відзначаються випадки просадки поверхні й утворення різних форм мікрорельєфу.