Пожежа — це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється в часі і просторі. Слід зазначити, що пожеж безпечних не буває. Якщо вони і не створюють прямої загрози життю та здоров'ю людини (наприклад, лісові пожежі), то завдають збитків довкіллю, призводять до значних матеріальних втрат.
Пожежна небезпека — можливість виникнення та (або) розвитку пожежі. Нормативна імовірність виникнення пожежі становить 10~6 в-рік на пожежонебезпечний вузол об'єкта, а нормативна імовірність впливу небезпечних та шкідливих чинників пожежі на людей — 10-6 в рік на одну людину.
Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних та шкідливих чинників: токсичні продукти горіння; вогонь; підвищена температура середовища; дим; недостатність кисню; руйнування будівельних конструкцій; вибухи; витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі; паніка.
Токсичні продукти горіння становлять найбільшу загрозу для життя людини, особливо при пожежах у будівлях. Адже в сучасних виробничих, побутових та адміністративних приміщеннях знаходиться значна кількість синтетичних матеріалів, що є основними джерелами токсичних продуктів горіння. Так при горінні пінополіуретану та капрону утворюється ціанистий водень (синильна кислота), вініпласту - хлористий водень та оксид вуглецю, лінолеуму — сірководень та сірчистий газ і т. д.
Найчастіше при пожежах відзначається високий вміст у повітрі оксиду вуглецю. Так, у підвалах, шахтах, тунелях, складах його вміст може становити від 0,15 до 1,5%, а в приміщеннях — 0,1—0,6%.
В табл.4.1 наведено порогові концентрації деяких токсичних продуктів горіння.
Таблиця 4.1
Порогові концентрації деяких токсичних продуктів горіння
| № зп. | Речовини | Концентрація | |||||
| смертельна за умови вдихання протягом 5 — 10 хилин | небезпечна (отруйна) за умови вдихання протягом 0,5—1,0 год | переносима за умови вдихання протягом 0,5—1,0 год | |||||
| % | г/м3 | % | г/м3 | % | г/м3 | ||
| Оксид азоту | 0,05 | 1,0 | 0,01 | 0,2 | 0,005 | 0,1 | |
| Оксид вуглецю | 0,5 | 6,0 | 0,2 | 2,4 | 0,1 | 1,2 | |
| Вуглекислий газ | 9,0 | 5,0 | 3,0 | ||||
| Сірчаний газ | 0,3 | 8,0 | 0,04 | ІД | 0,01 | 0,3 | |
| Сірководень | 0,08 | 1,1 | 0,04 | 0,6 | 0,02 | 0,3 | |
| Сірковуглець | 0,2 | 6,0 | 0,1 | 3,0 | 0,05 | 1,5 | |
| Хлористий вуглець | 0,3 | 4,5 | 0,1 | 1,5 | 0,01 | 0,15 | |
| Синильна кислота | 0,02 | 0,2 | 0,01 | 0,1 | 0,005 | 0,05 |
Вогонь - надзвичайно небезпечний чинник пожежі, однак випадки його безпосередньої дії на людей зустрічаються досить рідко. Під час пожежі температура полум'я може досягати 1200—1400 °С і у людей, що знаходяться у зоні пожежі випромінювання полум'я можуть викликати опіки та больові відчуття. Мінімальна відстань у метрах, на якій людина ще може знаходитись від полум'я приблизно складає R = 1,6 Н, де Н — середня висота факелу полум'я в метрах. Наприклад, при пожежі дерев'яного будинку, висотою до гребеня покрівлі 8 м, ця відстань буде близько 13 ж.
Час протягом якого людина ще може витримувати вплив теплового випромінювання різної інтенсивності наведено в табл. 4.2.
Небезпека підвищеної температури середовища полягає у тому, що вдихання розігрітого повітря разом із продуктами горіння може призвести до ураження органів дихання та смерті. В умовах пожежі підвищення температури середовища до 60 °С вже є життєвонебезпечною для людини.
Дим являє собою велику кількість видимих найдрібніших твердих та (або) рідинних часточок незгорівших речовин, що знаходяться в газах у завислому стані. Він викликає інтенсивне подразнення органів дихання та слизових оболонок (сильний кашель, сльозотечу тощо). Крім того, у задимлених приміщеннях внаслідок погіршення видимості сповільнюється евакуація людей, а часом провести її зовсім неможливо. Так, при значній задимленості приміщення видимість предметів, що освітлюються лампочкою потужністю 20 Вт, складає не більше 2,5 м. Задимленість вважається граничною, якщо показник послаблення світла димом на одиницю довжини становить 2,4.
Таблиця 4.2
