Аналіз умов праці. Травми і професійні захворювання.

 

Умови праці – це сукупність чинників виробничого середовища трудового процесу, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі предметної діяльності.

Умови праці формуються під дією відповідних чинників. До них належать:

санітарно-гігієнічні елементи зовнішнього середовища: мікроклімат, шум, вібрація і т. ін;

психофізіологічні елементи, робоча поза, фізичні та нервово-емоційні навантаження;

естетичні елементи, культура виробничого середовища;

соціально-психологічні елементи: тривалість робочого часу, режим праці та відпочинку, пільги та компенсація за роботу, пов’язану з дією шкідливих чинників, а також певний психологічний клімат у якому відбувається трудовий процес.

Оцінка умов праці має включати сукупну дію всіх елементів виробничого середовища на організм людини. Із цією метою необхідно провести аналіз умов праці в рамках кожного структурного підрозділу підприємства, та розробити систему профілактичних заходів щодо створення здорових і безпечних умов праці.

В межах одного підприємства за класом шкідливості можуть бути різні умови праці.

В історичному аспекті розвитку предметної діяльності можна виділити ручну, механізовану та автоматизовані види праці.

Травмою (грец. trauma - пошкодження, поранення) називають порушення анатомічної цілісності чи фізіологічних функцій тканин чи органів людини, викликане раптовим зовнішнім впливом.

На виробництві в більшості випадків травма (нещасний випадок) зазвичай буває наслідком раптового впливу на працівника будь-якого небезпечного виробничого фактора при виконанні ним трудових обов'язків або завдань керівника робіт. Такими факторами можуть стати випадки раптового погіршення стану здоров'я працівника, одержання поранення, травми, в тому числі в результаті тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з тваринами і рослинністю, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день або більше, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві. До цієї ж групи належать випадки, що сталися з працівниками при доставці їх на місце роботи на транспорті підприємства і при виконанні робіт у відрядженнях.

Нещасні випадки в залежності від причин, що викликали їх, місця події та інших обставин поділяються на пов'язані з виробництвом, не пов'язані з виробництвом і побутові.

Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, які сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, які відбулися в період:

- Знаходження на робочому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство і до його відбуття, у тому числі протягом робочого та надурочного часу або при виконанні завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

- Підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;
- Проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;

- Використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця;
- Виконання дій в інтересах підприємства, які не належать до трудових обов'язків працівника (надання допомоги іншому працівникові, дій щодо запобігання аварії або рятування людей та майна підприємства);

- Ліквідації аварії техногенного та природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах;
- Надання підприємством шефської допомоги;

- Напрями до або з місця відрядження згідно з установленим завданням;

- Раптового погіршення стану здоров'я працівника або його смерті внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах.

- Виконання трудових (посадових) обов'язків і при цьому отримання тілесних ушкоджень або вбивства з боку іншої особи.
Не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, які сталися з працівниками:

- За місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

- Під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування інструментів, які належать або використовуються підприємством;

- В результаті отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також в результаті їх дії не зумовленого виробничим процесом;

- Під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;

- У разі смерті або самогубства.

До побутових нещасних випадків відносяться травми, які не пов'язані з роботою.

У залежності від того з якою областю діяльності людини пов'язані травми, травматизм буває:

- Виробничий (промисловий та сільськогосподарський);

- Побутовий;

- Умисний;

- Військовий;

- Спортивний;

-Дитячий.
За характером пошкоджень травми можуть бути: механічні (удари, порізи, переломи тощо); термічні (опіки, обмороження, теплові удари); хімічні (опіки кислотами і лугами); електричні (електроудар і електроопіки); гострі отруєння газами.
За ступенем ураження організму людини травми поділяються: мікротравми - потерпілий не втрачає працездатність і тому не звільняється від основної роботи;

легкі травми з тимчасовою втратою працездатності, коли потерпілий звільняється від роботи на строк, необхідний для лікування;
важкі травми, що призводять до часткової або повної інвалідності; травми зі смертельним (летальним) результатом.
За кількістю постраждалих нещасні випадки можуть бути груповими і поодинокими.

Груповими називаються нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих травм.

Професійним захворюванням називається захворювання, яке розвивається в результаті впливу на працюючого специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів і поза контактом з ними виникнути не може Окремим випадком професійного захворювання є професійне отруєння, яке може бути гострим і хро-технічним.

Профзахворювання зазвичай виникає в результаті тривалого періоду роботи в несприятливих умовах і тому на відміну від травми встановити точно момент виникнення захворювання не можна.

До числа профзахворювань, характерних для вугільних шахт, відносяться пневмоконіози (силікоз, антракоз), бурсити та отруєння копальневими, пожежними газами і газами від БПР

Окрім професійних на виробництві зараз виділяють групу так званих виробничо-обумовлених захворювань. У вугільній галузі до них відносять хвороби, які в принципі не відрізняються від звичайних хвороб, проте несприятливі умови праці сприяють виникненню деяких з них і погіршують їх перебіг. Наприклад, у гірників, що виконують важку фізичну роботу в поганих умовах, частіше виникають такі захворювання, як радикуліт, варикозне розширення вен, виразкова хвороба шлунка, простудні захворювання, неврози і хвороби серцево-судинної системи.