Для більш детального розуміння розглянемо функціональну схему ЄОМ і відповідні функціональні вузли та їх призначення. (Рис.1.3).
Незважаючи на те, що існують комп ’ ютери різного класу і різного призначення, їх основні компоненти і принципи компонування несуттєво відрізняються між собою. Тому ком ’ ютер надалі будемо розглядати стосовно ІВМ- сумісних ЄОМ.
Функціональна структура комп’ютера включає в себе наступний набір мінімальних пристроїв:
· Мікропроцесорний або системний блок (motherboard);
· центральний процесор (processor);
· пам ’ ять (storage);
· стандартний пристрї виведення- відео монітор (monitor), принтер, плотер;
· стандартні пристрій уведення- клавіатура (keyboard), сканер, маніпулятор “миша”.
· фізичні адаптери або контролери − пристрої, що з’єднують зовнішні елементи комп’ютера (дисплей, принтер, сканер, клавіатура, плотер, комп’ютерну мережу і т. інш.);
· блок електроживлення (power supply).
Оскільки в сучасних операційних системах із графічним інтерфейсом багато операцій виконується за допомогою «мишки» чи аналогічних їй пристроїв то один з цих пристроїв також входить у мінімальний склад комп ’ ютера.
Мікропроцесорний або системний блок ПК. Він є центральним блоком ПК, призначеним для керування роботою всіх блоків комп'ютера і виконання арифметичних та логічних операцій над інформацією. До нього входять: материнська плата, а точніше системна плат а, логічні блоки: командний пристрый (КП) або процесор, арифметико-логічний пристрій АЛП), мікропроцесорна або буферна пам’ять (МПП).
Розглянемо функціональну схему центрального процесора (Рис. 3) і призначення його основних блоків, виходячи із її функціональної схеми, яка зображена на рис. 4.
Рис. 1.4. Функціональна схема центрального процесора
У режимі реальної адреси процесор має доступ тільки до першого мегабайта пам’яті (моделювання режиму доступу до пам’яті в процесорі Intel 8086)
У процесорі Itanium 2 використовується єдиний однорідний адресний простір з адресами фізичної пам’яті від 0 до 250 (1 126 Гбайт) і логічної пам’яті від 0 до 264.
Пам’ять можна адресувати порціями – 1, 2, 4, 8, 10 і 16 байт. Прискорити обмін даними між пам’яттю і процесорами можна попереднім завантаженням команд і даних та передбаченням переходів.
Процесор Itanium 2 підтримує як операційні системи з множинним адресним простором (у яких є і спільно використовувані для виконання різних завдань ємності пам’яті і захищені одна від одної ємності пам’яті), так і операційні системи з єдиним адресним простором що більш сумісні із системою адресації процесора.
