Оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.

Оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти

- визначено в наказі Міністерства освіти і науки України «Про запровадження 12-бальної шкали оцінювання досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Динаміка змін, що відбуваються в сучасному світі, вимагає змін у підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів. Визначення рівня навчального прогресу учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не просто дати людині суму знань, умінь чи навичок, а сформувати рівень компетенції.

Поняття компетенції не зводиться ні до знань, ні до навичок, а належить до області вмінь. Власне, вміння – це компетенція в дії. Отже, під компетенцією розуміється загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, набутих завдяки навчанню.

Основними компетенціями, яких вимагає сучасне життя, є:

- громадські, пов’язувані зі здатністю брати на себе відповідальність, брати участь у спільному прийнятті рішень, урегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, брати участь у функціонуванні і розвитку демократичних інститутів суспільства;

- ті, що стосуються життя в полікультурному суспільстві: розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їх мови, релігії, культури, тощо;

- пов’язані з володінням усною і писемною рідною мовою та іншими мовами;

- пов’язані з вимогами інформаційного суспільства, володінням інформаційними технологіями, здатністю критично ставитися до засобів масової інформації;

- щодо бажання і готовності постійно навчатися, як у професійному, так і в особистому та суспільному плані.

З метою забезпечення ефективного та об’єктивного оцінювання якості навчальних досягнень в основній та старшій школі вводиться 12-бальна шкала оцінювання, побудована за принципом сумування набутих знань, умінь і навичок з урахуванням зростання рівня особистих досягнень учня. При оцінюванні вчитель має враховувати рівень досягнень учня, а не ступінь його невдач, до чого вчителя, як правило, спонукала чотирибальна система.

При цьому перевідними (випускними) є всі оцінки 12-бальної шкали оцінювання, які виставляються у відповідний документ про освіту.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є такі:

- контролююча, що передбачає встановлення рівня досягнень окремого учня (класу, групи), дає змогу вчителю своєчасно планувати і корегувати роботу й методику вивчення наступного матеріалу;

- діагностична, яка є основою діагностичного підходу для встановлення причини труднощів, з якими стикається учень у процесі навчання, виявлення прогалин у його знаннях і вміннях;

- виховна виявляється не тільки в меті і змісті завдань, але й у методиці їх реалізації вчителем, у наступному коментуванні й оцінюванні робіт. Важливу функцію при здійсненні оцінювання відіграють його критерії. У залежності від ступеня оволодіння навчальним матеріалом розрізняють чотири рівні його засвоєння та вміння оперувати ним: початковий, середній, достатній, високий.

Чи знаєте ви, які критерії оцінювання учнів за 12-бальною шкалою оцінювання? Які є рівні оцінювання?

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у 12-бальній системі оцінювання:

1.Початковий рівень:

- оцінка 1. Учень володіє навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів, що позначаються учнем окремими словами чи реченнями.

- оцінка 2. Учень володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, викладає його уривчастими реченнями, виявляє здатність викласти думку на елементарному рівні.

- оцінка 3. Учень володіє матеріалом на елементарному рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу.

2. Середній рівень:

- оцінка 4. Учень володіє матеріалом на початковому рівні, значну частину матеріалу відтворює на початковому рівні.

- оцінка 5. Учень володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, здатний за допомогою вчителя логічно відтворити його частину.

- оцінка 6. Учень може відтворити значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, за допомогою вчителя може аналізувати навчальний матеріал, порівнювати та робити висновки, виправляти допущені помилки.

3. Достатній рівень:

- оцінка 7. Учень здатний застосовувати вивчений матеріал на рівні стандартних ситуацій, частково контролювати власні навчальні дії, наводити окремі власні приклади для ілюстрації певних тверджень.

- оцінка 8. Учень уміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом учителя, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки і добирати аргументи на підтвердження певних думок під керівництвом учителя.

- оцінка 9. Учень вільно (самостійно) володіє вивченим обсягом матеріалом, в тому числі і застосовує його на практиці; вільно застосовує його на практиці; вільно розв’язує задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, добирає переконливі аргументи на підтвердження вивченого матеріалу.

4. Високий рівень:

- оцінка 10. У виявляє початкові творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, оцінює окремі нові факти, явища, ідеї, знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, поставлених учителем.

- оцінка 11. Учень вільно висловлює власні думки і відчуття, визначає програму особистої пізнавальної діяльності, самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них, без допомоги вчителя знаходить джерела інформації і використовує одержані відомості відповідно до мети та завдань власної пізнавальної діяльності, використовує набуті знання й їх із загальнолюдськими цінностями.

- оцінка 12. Учень виявляє особливі творчі здібності, самостійно розвиває власні обдарування і нахили, вміє самостійно здобувати знання.

Отже, який висновок можна зробити? Давайте попробуємо сформулювати його разом.

Наприкінці ХХ століття розвивалася нормативно-правова база розвитку педагогіки творчості. В державних законах, програмах, концепціях викладено стратегію і основні напрями її розвитку ХХІ столітті; освіту визначено стратегічною основою розвитку особистості, суспільства, нації і держави, запорукою майбутнього.

Рекомендована література

1. Амонашвілі Ш.А. Обучение. Оценка. Отметка. М.: Знание, 1980-96с.

2. Иванов И. П. Методика коммунарского воспитания: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – 144с.

3. Иванов И.П. Энциклопедия коллективных творческих дел. – М.: Педагогика, 1990 – 208с.

4. Ильин Е. Н. Искусство общения: Из опыта роботы учителя лит-ры 516 школы Ленинграда. – М.: Педагогика, 1982. – 110 с.

5. Освтні технології: Навч.-метод. Посіб. / О. М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; За заг. ред. О. М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001-256с.

6. Сисоєва С. О., Соколова І.В. Нариси з історії розвитку педагогічної думки: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003 -308с.

7. Шаталов В.Ф. Эксперимент продолжается. – М.: Педагогика, 1989, - 336с.

8. Шаталов В. Ф. Куда и как исчезли тройки: Из опыта работы школы г. Донецка. М.: Педагогика, 1979. – 134с.