Мета заняття: Набути навички визначення рівня платежів (екокомпенсації) за викиди в атмосферу забруднюючих речовин автотранспортними засобами підприємства.
Теоретичні відомості
Забруднення навколишнього середовища призводить до витрат у народному господарстві в двох напрямках: на попередження впливу забрудненого середовища на реципієнтів (коли таке попередження, часткове або повне, технічно можливе) і витрат, пов’язаних з впливом на них забрудненого середовища. Останні виникають, якщо повне попередження такого впливу неможливе або якщо витрати на повне попередження впливу виявляються більшими, ніж сума витрат у вищезгаданих напрямках при частковому запобіганні впливу забрудненого середовища на людей і різні об'єкти. Оскільки подібні ситуації трапляються часто, обидва зазначених типи витрат мають місце одночасно. Ці витрати називаються економічним збитком від забруднення навколишнього середовища. Розрахунки їх проводять при плануванні й проектуванні середовища захисних заходів у всіх випадках, коли визначається чистий економічний ефект цих заходів.
Загальна економічна ефективність природоохоронних витрат визначається з метою:
- установлення народногосподарських результатів витрат на охорону навколишнього середовища;
- виявлення динаміки ефективності цих витрат і темпів їхнього зростання;
- оцінки галузевих і територіальних пропорцій при розподілі капітальних вкладень;
- оцінки ступеня освоєння капітальних вкладень;
- характеристики фактичної і планованої ефективності витрат;
- прийняття рішень про черговість проведення природоохоронних заходів.
Таким чином, рівень екокомпенсації характеризує співвідношення екологічного збитку і часткової екокомпенсації. Головне при цьому, щоб екокомпенсація мала цільовий характер і була спрямована на заходи, пов'язані з комплексною екологізацією автомобілів і транспортних потоків.
Вихідні дані:
Таблиця 3.1 – Річний пробіг автомобілів 
-ї групи, тис. км
| № групи | Група автомобілів | Номер варіанта | |||||||||
| Вантажні й спеціальні вантажні з бензиновим двигуном | |||||||||||
| Вантажні й спеціальні вантажні з дизельним двигуном | |||||||||||
| Вантажні газобалонні, які працюють на стиснутому природному газі | |||||||||||
| Автобуси з бензиновими двигунами | |||||||||||
| Автобуси з дизельними двигунами | |||||||||||
| Легкові автомобілі (службові й спеціальні) |
У табл. 3.1 варіант обирають за останньою цифрою номера залікової книжки студента.
Таблиця 3.2 – Термін експлуатації автомобілів -їгрупи, років
| № групи | Група автомобілів | Номер варіанта | |||||||||
| Вантажні й спеціальні вантажні з бензиновим двигуном | |||||||||||
| Вантажні й спеціальні вантажні з дизельним двигуном | |||||||||||
| Вантажні газобалонні, які працюють на стиснутому природному газі | |||||||||||
| Автобуси з бензиновими двигунами | |||||||||||
| Автобуси з дизельними двигунами | |||||||||||
| Легкові автомобілі (службові й спеціальні) |
У табл. 3.2 варіант обирають за передостанньою цифрою номера залікової книжки студента.
Таблиця 3.3 – Значення коефіцієнта, що враховує кількість мешканців населеного пункту
| Кількість населення, тис. чол. | Номер варіанта | |||||||||
| до 100 | 1,0 | - | 1,0 | - | - | - | - | - | - | - |
| 100,1-250 | - | - | - | - | 1,2 | - | 1,2 | 1,2 | - | - |
| 250,1-500 | - | - | - | 1,35 | - | - | - | - | - | 1,35 |
| 500,1-1000 | - | - | - | - | - | - | - | - | 1,55 | - |
| понад 1000 | - | 1,8 | - | - | - | 1,8 | - | - | - | - |
У табл. 3.3 варіант обирають за останньою цифрою номера залікової книжки студента.
Таблиця 3.4 – Значення коефіцієнта, що залежить від народногосподарського призначення населеного пункту
| Тип населеного пункту | Номер варіанта | |||||||||
| Невеликі міста, районні центри, селища міського типу | 1,0 | - | 1,0 | - | - | - | - | 1,0 | - | - |
| Багатофункціональні центри (обласні, великі промислові міста й транспортні вузли) | - | - | - | 1,25 | - | 1,25 | - | - | - | 1,25 |
| Курортні міста й туристичні центри | - | 1,65 | - | - | 1,65 | - | 1,65 | - | 1,65 | - |
У табл. 3.4 варіант обирають за передостанньою цифрою номера залікової книжки студента.
Хід виконання:
1. Розрахувати річний викид забруднюючих речовин автотранспортним парком.
Для усього автомобільного парку маса викинутої за розрахунковий період i-ї забруднюючої речовини може бути визначена за наступною залежністю
, кг/год, (3.1)
де 
- кількість автомобілів -їгрупи з двигуном j- готипу за розрахунковий період, од.;
- коефіцієнт випуску автомобілів на лінію;
- питомий викид i- ї речовини -ї групи автомобілів з двигуном j- готипу, г/км;
- річний пробіг автомобіля -ї групи з двигуном j- готипу, км;
- коефіцієнт, що враховує технічний стан автомобіля -ї групи з двигуном j- готипу за розрахунковий період.
2. Розрахувати річний рівень платежів за викиди в атмосферу.
Розмір річних платежів за викиди шкідливих речовин в атмосферу від пересувних джерел забруднення установлюють на основі базових нормативів платежів.
Річний рівень платежів (екокомпенсацію) визначають за формулою
грн/год, (3.2)
де 
- коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості населеного пункту;
- коефіцієнт індексації (визначають за складною багатофункційною схемою) для м. Харкова = 1,58;
- річний викид i-ї речовини, т/рік;
-запропонований норматив плати, який визначають з урахуванням відносної шкоди i-ї забруднюючої речовини у порівнянні з окисом вуглецю та посиленню шкідливого впливу i-ї забруднюючої речовини на людину й навколишнє середовище при спільному впливі з іншими шкідливими речовинами, грн/т;
- коефіцієнт кратності плати за шкідливі речовини, що викидаються разом з відпрацьованими газами автомобілів, концентрація яких в атмосфері конкретного міста перевищує [ПДКi]сс (коефіцієнт встановлює міська територіальна громада у межах 
).
Для розрахунків приймаємо:
.
Коефіцієнт залежить від кількості мешканців населеного пункту, його народногосподарського призначення й розраховується за формулою
, (3.3)
де 
- коефіцієнт, що враховує кількість мешканців населеного пункту;
- коефіцієнт, що залежить від народногосподарського призначення населеного пункту.
Для розрахунків використовують інформацію, наведену в додатку В та в табл. 3.3 та 3.4.
Практичне заняття №4
