- Поняття, види та загальна характеристика договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності: поняття, види ліцензій.
- Ліцензійний договір.
- Довір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.
- Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності.
- Договір про передачу ноу-хау.
- Договір щодо управління майновими правами автора або інших суб’єктів авторського права і суміжних прав.
- Договір про порядок розподілу прав на службові об’єкти інтелектуальної власності.
Нормативно-правові акти:
І. Міжнародно-правові документи:
1. Бернська конвенція з охорони літературних і художніх творів (1886 р.) // http://zakon.rada.gov.ua
2. Всесвітня конвенція про авторське право (1952 р.) // http://zakon.rada.gov.ua
3. Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (1967 р.) // http://zakon.rada.gov.ua
4. Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р. // http://zakon.rada.gov.ua
ІІ. Законодавчі акти України:
1. Конституція України
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // http://zakon.rada.gov.ua
3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // http://zakon.rada.gov.ua
4. Закон України від 13 грудня 1991 року “Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності” // ВВР. 1992. №12. Ст.165.
5. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 11 липня 2001 року // http://zakon.rada.gov.ua
6. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 року // http://zakon.rada.gov.ua
7. Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 6 червня 1999 року // http://zakon.rada.gov.ua
8. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року // http://zakon.rada.gov.ua
9. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 року // http://zakon.rada.gov.ua
10. Закон України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року // http://zakon.rada.gov.ua
11. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року // http://zakon.rada.gov.ua
12. Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 року // http://zakon.rada.gov.ua
13. Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 10 лютого 1995 року // http://zakon.rada.gov.ua
14. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 року // http://zakon.rada.gov.ua
15. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. “Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав” // http://zakon.rada.gov.ua
16. Постанова КМУ „Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір” від 27 грудня 2001 р. № 1756 // http://zakon.rada.gov.ua
Література:
1. Берестова І. Е., Бичкова С. С, Бірюков І. А. Цивільне право України. Особлива частина. Договірні зобов'язання. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2005. – 348 с.
2. Бичкова С.С., Бірюков І.А., Бобрик В.І. Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов'язання. Підручник. (2-е вид.) – К.: КНТ, 2008. – 498 с.
3. Бірюков І.А., Заіка Ю.О. Цивільне право України. Підручник. (2-е вид.) – К.: КНТ, 2008. – 480 с.
4. Герасименко В., Луб'яна Е., Солощук М., Федченко Л. Договірні правовідносини при створенні та використанні об'єктів інтелектуальної власності. // Право України. – 1999. – № 7.
5. Договірне право: Особлива частина: Підручник. / За ред. Дзери О.В. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 1200 с.
6. Доліненко Л. О., Доліненко В. О., Сарновська С. О. Цивільне право України. – К.: Кондор, 2006. – 356 с.
7. Енциклопедія цивільного права України / За ред. доктора юрид. наук, професора, академіка АПрН України Я. М. Шевченко — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2009. – 952 с.
8. Завальная Ж. Авторський договір та його види: окремі питання. // Право України. – 2000. – № 8. – С. 117.
9. Завальная Ж. До питання про відповідальність автора за авторським договором. // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 4.
10. Завальная Ж.В. Видавничий договір як вид авторського договору: Автореферат дис.... канд. юрид. наук. – К., 2002.
11. Заіка Ю.О. Українське цивільне право: Навч. пос. - 2-ге вид. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 368 с.
12. Коссак В.М. Проблеми договірного регулювання передання майнових прав інтелектуальної власності. // Наукові праці: Науково-методичний журнал. – 2006. – Вип. 34. – Т. 47.
13. Коссак В.М., Якубівський І.Є. Право інтелектуальної власності: Підручник. – К.: Істина, 2007. – 208 с.
14. Крижна В. Загальна характеристика договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності // Право України. – 2004. – №9. – С. 68-71.
15. Крижна В.М. Ліцензійний договір – правова форма реалізації патентних прав: Автореферат дис.... канд. юрид. наук. – X., 1999.
16. Мазур О.С. Цивільне право України: Навч. пос. – К.: Центр навчальної літератури, 2006 – 384 с.
17. Науково-практичннй коментар Цивільного кодексу України / За ред. В.М. Коссака. / 2-ге вид. змінене і доповнене. – К.: Істина, 2008. – 992 с.
18. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т., - 3-тє вид., перероб. і доп. / За відповід. ред. О.В. Дзери (кер.авт.кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1920 с.
19. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. / За ред. А.С. Довгерта та ін. – К.: Істина, 2006. – 928 с.
20. Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 583 с.
21. Роїна О.М. Збірник типових договорів: (з можливістю копіювання) (4-е вид.) – підряд, доручення, транспорт, комерційне представництво, надання послуг, франшизінг, інтелектуальна власність, навчання студентів. – К.: КНТ, 2006. – 124 с.
22. Ромовська З.В. Українське цивільне право. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2009.
23. Солодченко І. Роялті: проблеми ліцензійних договорів, надумані і не дуже // Бізнес (бухгалтерія). – 2002. – 1 липня (№ 27). – С. 65-67.
24. Стефанчук Р.О. Цивільне право України: Навч. посібник. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2009. – 536 с.
25. Харитонов Є.О. Цивільне та сімейне право: Підручник. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова сдність», 2009. – 968 с.
26. Харитонов Є.О., Старцев О.В. Цивільне право України. Підручник. - Вид. 2-ге, перобл. і доп. – К.: Істина, 2009. – 816 с.
27. Харитонов Є.О., Харитонова О.І., Стефанчук Р.О. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. - 2-ге вид. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2010. – 752 с.
28. Цивільне право України. Академічний курс. Т. 2. Особлива частина / За ред. Шевченко ЯМ. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – 520 с.
29. Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / Борисова В. 1. (кер. авт, кол.), Баранова Л. М., Жилінкова І. В. та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатсєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – Т. 2. – 552 с.
30. Цивільне право України: Особлива частина: в 2 т.: 3-тє вид., перероб. і доп. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 1176 с.
31. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 12 т. – Харків: Страйд, 2009.
32. Чобот О.А. «Ноу-Хау» та договір на його передачу: Автореферат дис.... канд. юрид. наук. – X., 1994.
33. Якубівський І. Ліцензійний договір за новим Цивільним кодексом України // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2005. – Вип. 41.
34. Ярема А. Г., Карабань В. Я., Кривенко В. В. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: [В 4 т.] – К.: «А.С.К.», 2004. – Т. 3: Договірні зобов'язання. Недоговірні зобов'язання. Спадкове право. – 927 с.
Задача 1
Згідно з умовами видавничого договору, укладеного між професором соціології В. та видавництвом „Видавничий дім” автор зобов’язувався передати рукопис книги з актуальних проблем соціології до 1 вересня 2004 року, а видавництво зобов’язувалося видати книгу до 15 листопада 2004р. з виплатою обумовленого авторського гонорару. До узгодженої дати книга не була видана і на неодноразові звернення автора представники видавництва повідомляли, що книга буде видана згодом, оскільки видавництво отримало великі за обсягом роботи державного замовлення. Автор 25 січня уклав видавничий договір з іншим видавництвом, і через 2 місяці книга вийшла з друку. Видавництво „Видавничий дім” звернулося до суду про стягнення з В. збитків, понесених видавництвом на видання книги.
Дайте правову оцінку ситуації?
Назвіть способи захисту авторських прав.
Проаналізуйте поняття „відмова від договору” та „розірвання договору”. Які правові наслідки наступають у таких випадках?
Вирішіть спір.
Задача 2
Групою науковців був підготовлений коментар до Закону України „Про акціонерні товариства”. Коментар було надруковано у видавництві „Р”. Один із співавторів, який виконав 45% робіт у складі колективу співавторів самостійну монографію, в якій два розділи за змістом є ідентичними із змістом коментаря. Інші співавтори звернулися до суду про відшкодування завданих збитків і суми упущеної вигоди, оскільки видання монографії відбулося без їх згоди, і факт видання монографії суттєво вплинув на обсяги реалізації коментаря. З аналогічним позовом звернулося і видавництво.
Проаналізуйте ситуацію.
Які права співавторів на твір, створений у співавторстві?
Які є види співавторства?
Вирішіть спір.
Задача 3
Старший науковий співробітник НДІ гр.О. за роки роботи в інституті розробив та видав 15 методичних розробок з проблематики НДІ. Всі вони були видані і автор отримав винагороду.
30 січня 2003р. громадянин О. помер. Протягом 2004р. НДІ перевидав частину його розробок (5 робіт). Вдова гр.О. звернулася до суду з вимогою про відшкодування їй збитків, завданих як спадкоємиці померлого чоловіка, оскільки видання здійснювалося без її згоди. Представники НДІ відмовилися від компенсації їй будь-якої суми, посилаючись на те, що всі роботи є службовими і права на них належать НДІ.
Що таке службовий твір?
Які права автора, його спадкоємців на службовий твір?
Чи підлягають задоволення вимоги померлого автора?
Задача 4
Видавництво „Папірус” замовило колективу авторів підручник з основ правознавства для учнів шкіл. У передбачені договором строки рукопис був переданий у видавництво, і підручник вийшов з друку. Проте видавництво відмовлялося від виплати гонорарів, посилаючись на те, що ціна реалізації одного підручника є нижчою від його собівартості (оскільки підручник призначений для учнів) і обсяги реалізації є незначними. Бо ще два видавництва видали такий же підручник.
Дайте правовий аналіз ситуації.
Чи правомірна аргументація видавництва?
В який спосіб можна захистити права авторів?
Задача 5
Гр.Х., автор зареєстрованого товарного знаку, видав ліцензію на його використання ВАТ „Л”, яке займалося пошиттям дитячого одягу. Через деякий час представники ВАТ „Л” виявили, що під таким же товарним знаком випускає кондитерські вироби ТзОВ „Р”. ВАТ „Л” звернулося до ТзОВ „Р” з вимогою про відшкодування збитків, завданих неправомірним використанням товарного знаку. Як з’ясувалося, придбало у гр.Х. права на товарний знак на підставі ліцензійного договору. До справи був залучений гр.Х., який пояснив, що справді видав дві ліцензії на використання товарного знаку. У жодній з них не зазначено, що товарний знак надається у виключне користування. Фірми знаходяться в різних регіонах і є різнопрофільними за видами діяльності.
Які права авторів товарних знаків?
Які види ліцензії можуть видавитися на користування товарними знаками?
Які можливі варіанти вирішення спору в даній ситуації?
Проаналізуйте поняття „товарний знак” і „торгівельна марка”.(Див. Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, гл.44 Цивільного кодексу України, гл.16 Господарського кодексу України).
Задача 6
Гр.Є., який є власником патенту на винахід пристрою, встановлення якого дозволяє мінімізувати шкідливі викиди продуктів згорання бензину у двигунах автомобілів, звернувся до кількох автомобільних компаній, але запропоновані йому умови були невигідними, і гр.Є. нікому не передав права на користування винаходом. Через деякий час корпорація „Д” звернулося до суду з вимогою про надання їй дозволу на використання винаходу і про примусове відчуження прав на винахід у гр.Є.
У судовому засіданні гр.Є. заявив, що його повністю не влаштовує сума гонорару. Він три роки тому пропонував корпорації свій винахід, але відмовилася від пропозиції, оскільки вважала, що гр.Є. завищує суму гонорару.
За яких умов допускається примусове відчуження прав на винахід? Проаналізуйте Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” (ст.28, 30).
Вирішіть спір.
