Оформлення курсової роботи

Під оформленням роботи слід розуміти не лише її зовнішні атрибути – обкладинку, титульну сторінку, грамотність викладу, а й правильне використання наукового апарату (цитування, посилання на наукові джерела, виноски, список використаної літератури).

Курсову роботу виконують на комп'ютері і друкують з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word Times New Roman кегля 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве, верхнє та нижнє – не менше 20 мм, праве – не менше 15 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору, середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися у процесі написання курсової роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням виправлень на тому ж місці.

Текст основної частини випускної кваліфікаційної/магістерської роботи поділяють на розділи, підрозділи (параграфи), пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами (розмір кегля 14) симетрично до тексту. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Заголовки підрозділів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого у підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати двом інтервалам.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами (без знака “№”).

Першою сторінкою випускної курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

На титульній сторінцікурсової роботи вказується офіційна назва навчального закладу, факультету і кафедри, повне формулювання теми, позначається курс, прізвище та ініціали автора і наукового керівника, вчений ступінь і звання останнього, а також місце й рік виконання (Додаток Г).

Всі структурні частини роботи(зміст, вступ, розділи, висновки, список використаних джерел, додатки) обов’язково нумерують.

Наступна сторінка – зміст, у якому відображена структура дослідження (розділи, параграфи, пункти) із зазначенням сторінки.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як і пункти.

Ілюстрації (фотографії, карти, креслення, схеми, діаграми, графіки) і таблиці в курсовій роботі необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більші формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно у межах розділу (за винятком ілюстрацій, поданих у додатках). Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в курсовій роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо у роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули у розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого краю аркуша на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад: 3.1 (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно у межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку і перелічують їх. Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

У курсовій роботі ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після їх номера. При потребі ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст).

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Під таблицею вказують джерело даних.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї у тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою у межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому – боковик.

Якщо текст, який повторюється у графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторі його замінюють словами «Те ж», а далі – лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних символів, які повторюються, не потрібно. Якщо цифрові або інші дані в будь-якому рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою, у тій послідовності, у якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

При написанні курсової роботи студент повинен робити посилання на першоджерела, матеріали або окремі результати, які запозичені у інших авторів і використовувалися при виконанні роботи. Такі посилання дають можливість відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дозволяють перевірити необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову, текст, обсяг. Посилатися потрібно на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке посилаються в курсовій роботі.

Посилання на джерела потрібно зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «...як зазначає М.М. Баранський у праці [1, с.25 ]».

Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2». Посилання на формули курсової роботи вказують порядковим номером у дужках, наприклад, «... у формулі (2.1)».

На всі таблиці роботи повинні бути посилання у тексті, при цьому слово «таблиця» у тексті пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3» або «див. рис. 2.4».

Список використаних джерел оформляється відповідно до Додатку 2.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку посилань у тексті.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і цифра чи велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно цифрами або великими літерами української абетки (за винятком літер ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь). Наприклад: Додаток 1 або Додаток А і т.д.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 (другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) (перша формула додатка А).

ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Після написання та належного оформлення курсової роботи студент здає її на кафедру. Керівник перевіряє курсову роботу і пише відгук. У разі необхідності робота повертається для доопрацювання.

Допуском курсової роботи до захисту є позитивний відгук на неї наукового керівника.

На захисті курсової роботи студент у стислій формі (5-7 хв.) інформує комісію про мету курсової роботи, основні завдання, що стояли на початку дослідження, зміст роботи, робить висновки.

Остаточно курсова робота оцінюється комісією за результатами захисту з урахуванням оцінки наукового керівника, зазначеної у відгуку.

Додаток А

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ „ОРГАНІЗАЦІЯ ТРАНСПОРТНИХ ПОДОРОЖЕЙ"

1. Організація перевезень туристів на залізничному транспорті в Україні (на прикладі конкретної туристичної фірми).

2. Організація перевезень туристів на залізничному транспорті в Європі (на прикладі конкретної країни).

3. Організація перевезень туристів на залізничному транспорті в США та Канаді.

4. Організація спеціалізованих залізничних маршрутів.

5. Організація спеціальних туристичних потягів в Україні (на прикладі конкретної туристичної фірми).

6. Туристсько-екскурсійні потяги світу (на прикладі конкретної країни).

7. Організація річкових туристських маршрутів в Україні. (на прикладі конкретної круїзної компанії).

8. Організація морських маршрутів в Україні. (на прикладі конкретної туристичної фірми).

9. Організація круїзного маршруту (на прикладі конкретної круїзної компанії).

10. Географія морських та річкових круїзів.

11. Аналіз стану і перспектив круїзного ринку світу.

12. Організація авіаційних маршрутів (на прикладі конкретної національної або закордонної авіакомпанії).

13. Організація взаємодії туристичних компаній з авіаперевізниками.

14. Організація автобусних туристичних маршрутів.

15. Ринок туристських автобусних подорожей в Україні.

16. Умови створення та функціонування туристичного підприємства.

17. Претензійна робота в туризмі.

18. Історико-культурні ресурси Київської області

19. Архітектурні пам’ятки Волинської області як туристичні об’єкти

20. Історико-культурні ресурси Житомирської області

21. Історико-культурні ресурси Рівненської області

22. Історико-культурні ресурси Тернопільської області

23. Історико-культурні ресурси Хмельницької області

24. Туристичні ресурси Кам’янця-Подільського

25. Туристичні ресурси Івано-Франківської області

26. Туристичні ресурси міста Львова

27. Туристичні ресурси м. Чернівці

28. Замки Закарпаття як туристичні об’єкти

29. Туристична інфраструктура Криму

30. Природно-рекреаційні ресурси Криму

31. Туристична інфраструктура Одеської області

32. Природно-рекреаційні ресурси Одеської області

33. Туристичні ресурси Запорізької області

34. Туристичні ресурси Донецької області

35. Туристичні ресурси Миколаївської області

36. Туристичні ресурси Херсонської області

37. Архітектурні пам’ятки Чернігова як екскурсійні об’єкти

38. Туристичні ресурси Полтавщини

39. Туристичні ресурси Сумської області

40. Туристичні ресурси Харківської області

 

Додаток Б

ЛІТЕРАТУРА до дисципліни "Організація транспортного обслуговування туристів"

1. Аріон О.В. Організація транспортного обслуговування туристів. – К., 2008. – 192 c.

2. Артемьев С. П. Международные перевозки автомобильным транспортом.- М.: Техника, 1990.-218с.

3. Белкин С.И. Голубая лента Атлантики.- Л.: Судостроение, 1990.- 240 с.

4. Биржаков М.Б. Введсние в туризм. - СПб: Издательский дом "Герда", 1999. - 320с.

5. Биржаков М.Б., Биржаков К.М. Железнодорожные тури / Туристские фирмы. Вып. 16.-С. 16-118.

6. Биржаков М.Б., Никифоров В.И. Индустрия туризма: перевозки. - М-СПб: Издательский дом "Герда", 2001.- 400с.

7. Герасименко В. Г. Основы туристского бизнеса. - Одесса: Черноморье, 1997.-60с.

8. Гуляев В. Г. Организация туристской деятельности. - М.: Нолидж, 1996.-305с.

9. Гуляев В.Г. Туристские перевозки. - М: Финансы и статистика, 1998. - 367 с.

10. Дмитрусенко О.В., Гаврилишин І. П. Туризм і авіація // Туристичні ресурси України. - К.:Український інститут туризму, 1995. -С. 258-267.

11. Ильина Е. Н. Менеджмент транспортних услуг. - М: РМАТ, 1997.

12. Ильина Е.Н. Менеджмент транспортних услуг / Российская международная академія туризма. - М, 1997. -255 с.

13. Менеджмент туризма. Туризм как вид деятельности. - М: Финансы и статистика, 2002. -298с.

14. Методические рекомендации по организации комплексного обслуживания туристов на водных маршрутах. - М.: ЦРИБ «Турист», 1981. -45с.

15. Организация групових путешествий на самолетах и железнодорожньїх поездах. - М.: ЦРИБ «Турист», 1984. - 62 с.

16. Паладич Л. И. Морские круизы (Морской туризм). - М.: Знание, 1989.-63 с.

17. Пассажирские перевозки на железнодорожном транспорте: Справочник / Крейние А.В. -М.:Транспорт, 1990. - 224 с.

18. Петров С. В., Шапакина К. Е. Планирование и организация транспортних маршрутов. - М.: ЦРИБ «Турист», 1986. - 94 с.

19. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (витяг) (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176) // Туризм в Україні. Вип. 2.-С.9-15.

20. Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України. - К. Транспорт України, 1998.

21. Пути повышения качества обслуживання на водньїх маршрутах.- М.: ЦРИБ «Турист», 1987.-52 с.

21.Работа руководителя туристской группы на транспортних маршрутах, - М.: ЦРИБ «Турист», 1990.-98 с.

22. Семенов В. Н. Обеспечение безопасности на транспортних маршрутах. - М.: ЦРИБ«Турист», 1991. - 42 с.

23. Транспортное право Украйни / Сост. В.В.Сунцов.- X.: Консул, 1998.-496с.

24. Туристский терминологический словарь / Авт.-сост. Зорин И.. Квартальнов В.- М:Советский спорт, 1999,- 364с.

25. Фастовець О.Б. Організація транспортних подорожей / Ін-т туризму ФПУ. - К., 2003. -231с.

Іnternet-джерела:

1. zаkоn.rada.gov.uа - Законодавство України

2. www.nau.kiev.uа - Нормативні Акти України

3. www.ukrstat.gov.uа - Державний комітет статистики України

4. www.mintrans.gov.uа -Міністерство транспорту та зв'язку України

5. www.borуspil-аіrроrt.kіеv.uа - Міжнародний аеропорт „Бориспіль"

6. www.utis.biz - Українська туристична інформаційна система

7. www.turnovosti.соm.uа - оперативна туристична інформація і гарячі новини

8. www.аmаdеus.net.uа - Амадеус Україна національне представництво глобальної диcтриб'юторської системи AMADEUS

9. www.hertz.uа - національне представництво компанії з прокату автомобілів HERTZ, Іnternational franchisee

10. www.сарtаіnсооkсruses.net - міжнародний круїзний туроператор Сарtаіn Соок Сruises, головний прямий постачальник круїзів до країн Східної Європи

11. www.сruiseweb.соm/ СRUISELINE.НТМ - Тhе Сruise Web - Офіційне Агенство Подорожей в сфері круїзів

12. www.oceanсruіses.соm - Міжнародний Довідковий Центр Океанських Круїзних Подорожей

13. www.tоur.ukrfеrrу.соm/сruises - туристична фірма "УкрферріТур", дочірнє підприємство судноплавної компанії „Укрферрі"

Додаток В