Технологічна карта заняття. Актуальність теми: Рикетсіози група гострих трансмісивних інфекційних захворювань людини, здудниками

Заняття 5

ТЕМА. МІКРОБІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА РИКЕТСІОЗІВ

Актуальність теми: Рикетсіози група гострих трансмісивних інфекційних захворювань людини, здудниками, яких є внутрішньоклітиннні паразити - рикетсії.

МЕТА (загальна) уміти провестимікробіологічну діагностику рикетсіозів та оцінити результати.

Конкретні цілі Вихідний рівень знань

Уміти:

1. Уміти поставити РНГА, з метою серологічної діагностики висипного тифу, врахувати результат.

Проводити РНГА та враховувати її результа (кафедра мікробіології, попередні заняття).

Теоретичні питання:

1. Загальна характеристика рикетсій.

2. Мікробіологічна діагностика ендемічного, епідемічного висипних тифів і Ку-лихоманки.

При підготовці до заняття користуватися літературою:

1. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология /под ред. акад. РАМН А.А.Воробьева М.: МИА - 2004. С.486-503

2. Поздеев О.К.Медицинская микробиология /под ред. акад. РАМН В.И.Покровского М.: ГЭОТАР Медицина - 1998. С.540-550

3. А.И.Коротяев, С.А.Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология СПб СпецЛит - 1998, 2000. С.448-460

4. Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология М.: МИА.-2002.-С.474 -481

5. К.Д.П’яткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. К.: Вища школа - 1992 С.316-331

6. К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология. М.: Медицина, 1981- С.374-405.

7. В.Д. Тімаков, В.С.Левашов, Л.Б.Борисов. Микробиология. М.: Медицина - 1983 С.366-388.

8. Л.Б.Борисов, А.М. Смирнова Медицинская микробиология, вірусологія, иммунология. М.: Медицина - 1994. С.349-362

9. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. К.Д.Пяткин, Н.С.Маркова, Н.Д.Трохимова. М.: Медицина - 1969 С.259-264.

10. Руководство к лабораторним заняттям по микробиологии. (Под редакцией Л.Б.Борисова. – М.: Медицина - 1984 С.155-157, 216-220, 222-223

11. Руководство к лабораторным занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. Л.Б.Борисов и др. М.: Медицина - 1993 С.168-169, 194-195, 213-218.

12. Лекції для студентів.

13.Пояснення до самостійної роботи (додаток 1)

14. Графи логічної структури (додаток 2)

ПРАКТИЧНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Поставити РНГА з метою діагностики висипного тифу, врахувати результат.

З пробірок, в яких знаходиться сироватка в певних розведеннях, перенести її в лунки планшета для постановки РНГА по 5 крапель в кожну. Починати з сироватки з максимальним розведенням. Діагностикум внести в дослідні проби і в контроль діагностикума по 1 краплі в кожну лунку.

ДЕМОНСТРАЦІЯ

ІМУНОБІОЛОГІЧНІ ДІАГНОСТИЧНІ ПРЕПАРАТИ

Типова імунна сироватка Музера для РЗК – містить специфічні імуноглобулінипроти збудників висипного тифу, отримана шляхом гіперімунізації тварин.Використовується для ідентифікації виділеної чистої культури збудників висипного тифу.

Діагностикум еритроцитарний висипнотифозний, рикетсійний діагностикум Провачека для реакції непрямої гемаглютинації – обидва препарати представляють собою еритроцити з адсорбованими на них антигенами певної специфічності. Використовується для виявлення специфічних антитіл в сироватці крові хворих (серологічний метод діагностики).

Антиген корпускулярний сухий з рекетсій Бернета для РЗК, сухий рикетсійний антиген Музера для РЗК – препарати використовуються для серологічної діагностики інфекційних захворювань.

РНГА З МЕТОЮ СЕРОДОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ВИСИПНОГО ТИФУ

Реакція поставлена з парними сироватками хворого. Спостерігається підвищення титру антитіл в 4 рази у другій сироватці, яка взята від хворого через 14 днів з початку захворювання, що має діагностичне значення.

Додаток 1

Цільові навчальні завдання:

1. До інфекційної клініки поступив хворий, при огляді якого було виявлено розеольозну висипку. Лікар-інфекціоніст поставив попередній діагноз “висипний тиф”. Якими мікробіологічними методами можна підтвердити чи спростувати діагноз?

А. Поставити реакцію аглютинації з відповідним діагностикумом

В. Провести бактеріологічну діагностику

С. Поставити біологічну пробу

Д. Здійснити алергічну пробу

Е. Провести мікроскопію препарату з висипки, зафарбованого за Грамом

2. Яких умов культивування вимагають збудники рикетсіозів?

А. На МПА

В. НА збагачених кровью та білком середовищах

С.На культурах клітин

Д.На середовищі Ру

Е. Не культивуються

3.Який метод специфічної діагностики рикетсиозів є основним?

А. Мікроскопічний

В. Біологічний

С.ПЛР

Д. Серологіний

Е. Бактеріологічний

Технологічна карта заняття

№ п/п	Етапи	Час в хвил	Засоби навчання	Обладнання	Місце проведення
1.	Перевірка і корекція вихідного рівня		Тестові завдання
2.	Самостійна робота 1.Поставити РНГА з метою діагностики висипного тифу, врахувати результат. 2.Дослідити харкотиня хворого з підозрою на кандидоз легенів. І етап: посів 0,1 мл харкотиння в розведенні 1:100 на чашку з картопляним агаром. Переглянути демонстрацію.		1. Пояснення до самостійної роботи (додаток 1)	Мікроскоп, предметні скельця, фарби, демонстраційний матеріал.
3.	Самоперевірка і корекція засвоеного матеріалу		Графи логічної структури (додатки 2,3). Алгоритм практичної роботи		Учбова кімната
4.	Підсумковий тестовий контроль		Збірка тестів	Комп’ютер	Комп’ютерний клас
5.	Підведення підсумків заняття

 

Додаток 1

ПОЯСНЕННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ТЕМИ: „ МІКРОБІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА РИКЕТСІОЗІВ”

Морфологічні особливості рикетсій	поліморфність та малий розмір
Тип харчування, характерний для рикетсій	Облігатні внутрішньоклітинні паразити
Антропонозні рикетсіози	1.Епідемічний висипний тиф 2.Волинська лихоманка
Основний шлях передачі	трансмісивний
Переносник епідемічного висипного тифу	платяна воша
Переносник зоонозних риккетсіозів	іксодові кліщі
Основні ланки патогенезу рикетсіозів	1.Проникнення збудника у кров при укусі 2. Ураження ендотелію з утворенням гранулем та тромбів 3.Поява розеольозно петихіальної висипки 4.Інтоксикація
Основний метод діагностики рикетсіозів	Серологічний
Для діагностики якого рикетсіозу використовують алергічну пробу	Ку-лихоманка
Чим проводять специфічну профілактику епідемічного висипного тифу	живою сипнотифозною вакциною

Додаток 2

Граф логічної структури: „ Мікробіологічне дослідження при рикетсіозах”

Кров хворого, переносники, органи Сироватка крові

інфікованих тварин

Серодіагностика

Виділення збудників Біопроба

1-й етап РА рикетсій

РЗК

Введення в Зараження Зараження РНГА

жовточний клітинних самців

мішок культур морських

курячого свинок ВІДПОВІДЬ

ембріону

 

2-й етап

Препарати, фарбування Розтин

по Здродовському тварин

ВІДПОВІДЬ

 

Імунофлуоресцентний Препарат з органів

метод фарбування по

Здродовському

 

ВІДПОВІДЬ ВІДПОВІДЬ

ЗАКЛЮЧНА ВІДПОВІДЬ

ЗАНЯТТЯ

ТЕМА. МІКРОБІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА МІКОПЛАЗМОЗІВ, ХЛАМІДІОЗІВ

Актуальність теми: Хламідіози – група інфекційних захворювань, при яких уражуються органи дихання, зору, сечостатевої ситстеми, а також різні органи плода. Мікоплазмози – група захворювань, збудниками яких є мікоплазми, які уражують легені, сечостатеву систему а також різні органи плода Всі ці з-ахворювання є досить поширеними в нашій країні і для діагностики їх використовуються мікробіологічні методи.

МЕТА (загальна) уміти провестимікробіологічну діагностику рикетсіозів, мікоплазмозів, хламідіозів та оцінити результати.

Конкретні цілі Вихідний рівень знань

Уміти:

Теоретичні питання:

1. Загальна характеристика мікоплазм, хламідій.

2.Захворювання, що викликаються хламідіями. Мікробіологічна діагностика хламідіозів.

3. Захворювання, що викликаються мікоплазмами. Мікробіологічна діагностика мікоплазменної інфекції.

При підготовці до заняття користуватися літературою:

1. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология /под ред. акад. РАМН А.А.Воробьева М.: МИА - 2004. С.503-517

2. Поздеев О.К.Медицинская микробиология /под ред. акад. РАМН В.И.Покровского М.: ГЭОТАР Медицина - 1998. С.517-540

3. А.И.Коротяев, С.А.Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология СПб СпецЛит - 1998, 2000. С.464-477

4. Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология М.: МИА.-2002.-С.469 -474

5. К.Д.П’яткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. К.: Вища школа - 1992 С.316-331

6. К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология. М.: Медицина, 1981- С.374-405.

7. В.Д. Тімаков, В.С.Левашов, Л.Б.Борисов. Микробиология. М.: Медицина - 1983 С.366-388.

8. Л.Б.Борисов, А.М. Смирнова Медицинская микробиология, вірусологія, иммунология. М.: Медицина - 1994. С.349-362

9. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. К.Д.Пяткин, Н.С.Маркова, Н.Д.Трохимова. М.: Медицина - 1969 С.259-264.

10. Руководство к лабораторним заняттям по микробиологии. (Под редакцией Л.Б.Борисова. – М.: Медицина - 1984 С.155-157, 216-220, 222-223

11. Руководство к лабораторным занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. Л.Б.Борисов и др. М.: Медицина - 1993 С.168-169, 194-195, 213-218.

12. Лекції для студентів.

13.Пояснення до самостійної роботи (додаток 1)

14. Графи логічної структури (додаток 2)