Приклади тестів «Крок 1».

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ

ТА ІМУНОЛОГІЇ

Методичні рекомендації

до практичних занять з мікробіології,

Вірусології та імунології за кредитно-модульною

Системою

Для викладачів та студентів медичного факультету

(модуль І)

Львів – 2013

У розробці “Методичних рекомендацій” брали участь: завідувач кафедри, д. м. н., професор Корнійчук О.П., д.м.н., професор В.В. Данилейченко, доценти: к.м.н. А.Д.Бобровник, к.б.н. Л.М. Бурова, к.м.н. О.О. Немченко, к.б.н. С.Й.Павлій, к.м.н. Р.Г. Шикула, старші викладачі: М.П.Постранський, М.З.Тимків, асистенти: Г.С.Лаврик, О.В.Мельник.

Методичні рекомендації “Тематичний модуль. Загальна мікробіологія. Методи мікробіологічної діагностики. Вчення про інфекцію та імунітет. Принципи хіміотерапії інфекційних хвороб”для студентів ІІ та ІІІ курсу за спеціальностями 7.11.01.01.- “ Лікувальна справа ”, 7.11.01.04.- “ Педіатрія ”, 7.11.01.05.- “ Медико–профілактична справа” підготовки “Медицина” розглянуті та затверджені на засіданні методичної комісіїЛьвівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

 

Під загальною редакцією: завідувача кафедри мікробіології, вірусології та імунології, доктора медичних наук, професора Корнійчук О.П.

Відповідальний за випуск: перший проректор з науково-педагогічної роботи член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, М.Р.Гжегоцький

 

Перелік скорочень.

1. Ig Імуноглобуліни
2. АО Антигенна одиниця
3. ДЛМ Мінімальна летальна доза
4. ДНТФ Дизоксирибонуклеотидтрифосфат
5. ЖСА Жовтково – сольовий агар
6. ІФА Імуноферментний аналіз
7. КВА Казеїново – вугільний агар
8. ЛПС Ліпополісахарид
9. МПБ М'ясо–пептоний бульйон
10. МПА М'ясо–пептоний агар
11. ОНІ Особливо небезпечна інфекція
12. ПЛР Полімеразна ланцюгова реакція
13. РА Реакція аглютинації
14. РБТЛ Реакція бласттрансформації лімфоцитів
15. РГА Реакція гемаглютинації
16. РЗГА Реакція затримки гемаглютинації
17. РЗК Реакція зв'язування комплементу
18. РІА Радіоімунний аналіз
19. РН Реакція нейтралізації
20. РНГА Реакція непрямої гемаглютинації
21. РНІФ Реакція непрямої імунофлюресценції
22. РП Реакція преципітації
23. СЕС Санітарно–епідеміологічна станція
24. ФГА Фітогемаглютенін
25. ЦПД Цитопатогенна дія

М одуль 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет.

Тематичний план практичних занять.

№ з/п	Т Е М И	Години
1.	Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічний метод дослідження. Прості методи фарбування мікроорганізмів.
2.	Мікроскопічний метод дослідження. Ультраструктура бактеріальної клітини. Складні методи фарбування. Методи Грама, Циля-Нільсена.
3.	Мікроскопічний метод дослідження (продовження). Негативні методи фарбування. Ультраструктура бактеріальної клітини.
4.	Морфологія та структура спірохет, актиноміцетів, грибів, рикетсій, мікоплазм, хламідій.
5.	Поживні середовища для культивування мікроорганізмів. Стерилізація. Виділення чистої культури бактерій.
6.	Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій.
7.	Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій. Ферменти бактерій. Виділення чистих культур анаеробів.
8.	Виділення чистих культур бактерій. Фактори патогенності мікроорганізмів. Біологічний метод в мікробіології.
9.	Явище антагонізму мікроорганізмів. Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії.
10.	Імунітет. Види резистентності організму до збудників інфекційних захворювань. Фактори неспецифічного захисту організму. Імунна система організму.
11.	Специфічний імунний захист організму. Механізми клітинного та гуморального імунітету. Основи трансплантаційної імунології.
12.	Серологічні реакції.
13.	Серологічні реакції з використанням мічених діагностичних препаратів.
14.	Оцінка імунного статусу людського організму. Імунопатологічні стани. Типи гіперчутливості. Алергодіагностика. Імунокомплексна патологія при реалізації імунної відповіді в рамках трансплантаційного імунітету.
15.	Імунопрофілактика та імунотерапія. Призначення і принцип застосування імуномодуляторів та імуностимуляторів, імуносупресантів. Використання імунобіологічних препаратів у профілактиці і лікуванні імунопатології.
16.	Підсумковий модульний контроль.

Заняття 1.

Тема: Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічний метод дослідження. Прості методи фарбування мікроорганізмів.

Актуальність. Відповідна структура i спеціальне обладнання бактеріологічної та вірусологічної лабораторій, дотримання протиепідемічного режиму роботи i встановлених правил при проведенні мікробіологічних досліджень дозволяє запобігати інфікуванню персоналу лабораторій та оточуючих, забезпечити умови для швидкої i надійної діагностики інфекційних захворювань. Знання основних груп мікроорганізмів, вивчення їx морфологічних особливостей дає можливість правильно використовувати мікроскопічний метод дослідження при діагностиці інфекційних захворювань.

Мета і завдання заняття. Вивчення правил роботи і техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії. Оволодіння мікроскопічним методом дослідження для розпізнавання основних форм бактерій. Засвоєння техніки приготування препаратів для мікроскопічного дослідження бактеріальних культур і фарбування їх простими методами.

Контрольні питання.

1.Значення медичної мікробіології в діяльності лікаря.

2.Структура мікробіологічної лабораторії. Особливі умови праці лікаря-бактеріолога. Правила роботи.

3.Основні групи мікроорганізмів.

4.Основні форми бактерій.

5.Мікроскопічний метод дослідження. Типи сучасних мікроскопів

6.Будова світлового мікроскопа, роздільна здатність і збільшення мікроскопа, імерсійна система.

7.Методи і етапи приготування препаратів для мікроскопічного дослідження.

8.Способи фіксації мазків.

9.Барвники, що використовують для фарбування.

10.Прості методи фарбування, їх його значення і обмеження.

11.Орієнтовні методи визначення величини мікроорганізмів.

 

Практичні навики.

Засвоїти правила роботи і техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії. Оволодіти мікроскопічним методом дослідження для розпізнавання основних форм бактерій. Засвоїти техніку приготування препаратів для мікроскопічного дослідження бактеріальних культур. Засвоїти методику визначення морфологічних груп бактерій у мікроскопічних препаратах.

 

Зміст і хід заняття.

Робота 1. Вивчення правил поведінки і техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії.

Хід роботи: Вивчити «Правила роботи в мікробіологічній лабораторії».

ПРАВИЛА РОБОТИ В МІКРОБІОЛОГІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ.

1.Робота в лабораторії дозволяється тільки в медичних халатах, шапочках та змінному взутті, які захищають від можливого попадання на одяг заразного матеріалу.

2. Забороняється приймати їжу, пити, курити, зберігати продукти харчування у приміщеннях, де працюють із матеріалом, зараженим патогенними мікроорганізмами або підозрілим на таке зараження.

3. З інфікаваним матеріалом працюють тільки за допомогою інструментів (пінцети, петлі, корцанги та ін.).

4. Забороняється доторкатися руками до досліджуваного матеріалу і конденсату в засіяних чашках.

5. Перед роботою старанно перевіряють цільність скляного посуду, прохідність голок і надійність поршнів шприців.

6. При посіві матеріалу роблять напис на пробірках, чашках Петрі, колбах, флаконах із назвою аналізу (культури) і дати посіву.

7. У пробірки і чашки Петрі матеріал висівають поблизу від вогню пальника з пропалюванням петлі, шпателя, країв пробірки; під час роботи всі чашки з посівами поміщають у кювети, пробірки – у штативи.

8. Розчини, що містять патогенні мікроорганізми, набирають піпеткою за допомогою гумового балона. Набирати матеріал у піпетку ротом і переливати розчини із посудини в посудину через край заборонено.

9. У випадках потрапляння заразного матеріалу на робочий стіл, підлогу, одяг потрібно негайно та ретельно обробити це місце дезинфікуючим розчином.

10. Після закінчення роботи забороняється залишати на робочих столах невикористані мазки, чашки Петрі, пробірки та інший посуд з інфікованим матеріалом. Використані під час роботи предметні скла, піпетки, тампони тощо занурюються у дезинфікуючий розчин.

11. Доставляти інфікований матеріал у лабораторію і переносити його з однієї лабораторії в іншу на території установи потрібно в спеціально пристосованому посуді (металевих біксах, ящиках, баках).

12. Залишати робоче місце в кінці заняття у взірцевому стані.

 

Робота 2. Дослідження можливостей імерсійної системи для вивчення морфології бактерій. Порівняти і описати мікроскопічну картину препарату стрептобацил і дріжджів при дослідженні в сухій системі (окуляр х10, об'єктив х40) та в імерсійній системі (окуляр х10, об'єктив х90).

Принцип методу. Неоднорідні складові мікробіологічного об'єкту, які відрізняються один від одного за поглинанням світла та показником заломлення, утворюють розсіяне світло, яке і формує зображення. Використання імерсійної олії, якою заповнюється повітряний простір між препаратом і лінзою об’єктива, дозволяє підвищити роздільну здатність мікроскопа.

Правила роботи з імерсійною системою:

1. Підняти конденсор Аббе до рівня предметного столика, повністю відкрити ipic-діафрагму.

2. Користуючись об'єктивом х8, за допомогою плоского дзеркала досягти максимального освітлення поля зору.

3. На предметному столику розмістити забарвлений препарат-мазок, закріпити клемами i нанести на нього iмерсійну oлiю.

4. Повертаючи револьвер, встановити над препаратом імерсійний об'єктив х90, під контролем зору занурити його в краплю імерсійної олії.

5. Дивлячись в окуляр лівим оком (не закриваючи правого), спочатку макрогвинтом знайти контури зображення, а потім мікрогвинтом досягти максимальної чіткості, вивчити й замалювати препарат.

Після закінчення роботи підняти тубус, зняти предметне скло, обережно витерти серветкою iмерсійний об'єктив від імерсійної олії, повернути його, опустити тубус, перевести револьвер на об'єктив х 40).

Практичне значення. Світлова мікроскопія належить до найбільш поширених та доступних методів спостереження. Може використовуватися як самостійний метод мікробіологічної діагностики, а також, як один з етапів бактеріологічного методу.

Робота 3. Вивчення основних форм бактерій.

Принцип дослідження: вивчають форму бактерій (коки, палички, кручені форми) та їх взаємне розташування.

Використовуючи мікроскоп, вивчити в імерсійній системі демонстраційні препарати стафілококів, стрептококів, сарацин, монобактерій, стрептобацил, вібріонів.

Практичне значення. Форма бактерій є одним із морфологічних критеріїв ідентифікації мікроорганізмів.

 

Робота 4. Визначення розмірів бактерій методом порівняння.

Принцип методу. За відомим розміром одного об’єкту вимірюють розмір іншого об’єкту.

Хід роботи: Користуючись імерсійною системою мікроскопа, розглянути препарат -мазок із суміші крові з бактеріями, забарвлений за методом Романовського-Гімзи. Мікроскопічна картина: поряд із форменими елементами крові (еритроцитами, лейкоцитами) видно забарвлені у фіолетовий колір палички, розташовані ланцюжками, а також - поодинокі або розміщені групами коки. Порівнюючи розміри мікроорганізмів з діаметром еритроцитів, визначити розмір розглянутих мікробів (діаметр еритроцитів - 7,5 мкм).

Практичне значення. Метод простий у виконанні і дозволяє приблизно визначати розміри мікроорганізмів.

 

 

Робота 5. Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження бактерій:

а) виготовлення препарату-мазка з культури бактерій, вирощеної у рідкому середовищі. Дотримуючись вказівок викладача, відкрити пробірку, притискаючи корок мізинцем до долоні. Корок категорично забороняється класти на стіл. Пропаленою в полум'ї пальника бактеріологічною петлею взяти матеріал з пробірки і негайно закрити пробірку корком, обережно обпалюючи її краї в полум'ї пальника. На предметне скло, що лежить на бактеріологічному містку, нанести матеріал і виготовити мазок діаметром 1 см. Петлю пропалити в полум'ї. Мазок висушити на повітрі та зафіксувати. Для цього провести склом 3—4 рази через полум'я пальника. На охолоджений зафіксований мазок нанести алкоголь-водний розчин фуксину на 2 хв., промити водою, висушити фільтрувальним папером і промікроскопувати з використанням імерсійної системи.

б) виготовлення препарату-мазка культури бактерій з твердого поживного середовища. Дотримуючись правил роботи з культурами бактерій, нанести бактеріологічною петлею на предметне скло краплю стерильного фізіологічного розчину і внести в неї мінімальну кількість бактеріальної культури з твердого середовища, старанно суспендувати і приготувати мазок діаметром 1 см. Мазок висушити, зафіксувати, зафарбувати розчином метиленового синього (5 хв.), промити водою, висушити фільтрувальним папером. При мікроскопії з імерсійною системою встановити морфологічну групу бактерій з культур у рідкому і твердому середовищах.

Практичне значення. Мікроскопічна діагностика базується на визначенні у матеріалі від хворого морфологічних та структурних особливостей збудника з метою його ідентифікації. Це важливо як для наукових досліджень, так і при постановці діагнозу.

Тестові завдання.

1. До однієї з названих груп відносяться мікроскопічні еукаріотичні організми. Вкажіть цю групу:

A. Синьо-зелені водорості

B. Бактерії

C. Гриби

D. Найпростіші

Е. Мікоплазми

2. Який структурний елемент відсутній у всіх прокаріотів:

A. Нуклеоїд

B. Клітинна стінка

C. Ядерна мембрана

D.Цитоплазматична мембрана

Е. Спори

3. При бактеріологічному дослідженні клінічного матеріалу виявлено бактерії Pseudomonas aeruginosa. Які таксономічні категорії використані для назви цього виду мікроорганізмів?

A. Родову та видову

B. Родинну та видову

C. Родинну та родову

D. Порядкову та видову

Е. Порядкову та родову

4. Більшість патогенних бактерій за розмірами відносять до середніх. В яку розмірну шкалу входять ці мікроорганізми?

А. 0,3-1 мкм D. 10 нм

В. 2-5 мкм Е. 9-10 мкм

С. 5-10 мкм

Складання протоколів. Записати: “Правила роботи в мікробіологічній лабораторії”

(робота 1), “Правила роботи з імерсійною системою” (робота 2). Замалювати мікроскопічні препарати (робота 3, 4). Записати хід виготовлення препаратів (робота 5).

Література.

1. Борисов Л. Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. - М., 2005.-С. 26-32.

2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2008.-С.30-36.

3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології. – Медицина, 2009. С.28-51.

4. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія. – Тернопіль., “Укрмедкнига”. – 2004. – С. 5-32.

5. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця., “Нова книга”. – 2011.- С.54-77, 313-321.

Самостійна робота № 1

Тема: Види мікроскопів та їх використання при мікроскопічному дослідженні мікроорганізмів.

Актуальність. Мікроскопи використовуються при мікроскопічному методі дослідження. Він є простим і економічним, дає змогу швидко виявити характерні морфологічні особливості збудника й має важливе значення при діагностиці гонореї, менінгококового менінгіту, туберкульозу, лепри, поворотного тифу, віспи, малярії, лейшманіозу, токсоплазмозу тощо.

Контрольні питання.

1. Мікроскопічний метод дослідження та його суть.

2. Будова світлового мікроскопа.

3. Імерсійна світлова мікроскопія. Роздільна здатність об'єктива.

4. Фазо-контрастна мікроскопія.

5. Аноптральна мікроскопія.

6. Інтерференційна мікроскопія.

7. Поляризаційна мікроскопія.

8. Мікроскопія в темному полі.

9. Люмінесцентна мікроскопія.

10. Конфокальна лазерна скануюча мікроскопія.

11. Електронна мікроскопія.

12. Переваги та недоліки мікроскопічного методу дослідження.

 

Тестові завдання.

1.При фазо-контрастній мікроскопії нативного матеріалу мікробні клітини виглядають:

А. Світлими D. Не забарвленими

В. Темними Е. Частково забарвленими

С. Забарвленими

2. За допомогою фазо-контрастної мікроскопії нативних мазків виявляють (більше, ніж одна відповідь):

А. Структурні елементи живих бактерій

В. Структурні елементи забарвлених бактерій

С. Стадії розвитку живих бактерій

D. Зміни в живій клітині під впливом хімічних речовин

Е. Стадії розвитку бактерій в забарвленому мазку

3 Мікроскопія в темному полі використовується переважно для:

А. Вивчення структури бактерій

В. Вивчення забарвлених препаратів

С. Вивчення рухливості мікроорганізмів

D. Вивчення проникності мембран

Е. Вивчення активності ферментів

4. Аноптральна мікроскопія використовується для (більше, ніж одна відповідь):

А. Дослідження забарвлених мазків

В. Прижиттєвого дослідження бактерій

С. Прижиттєвого дослідження найпростіших

D. Дослідження вірусів

Е. Дослідження грибів

5. Інтерференційна мікроскопія використовується для (більше, ніж одна відповідь):

А. Дослідження проникності мембран

В. Дослідження активності ферментів

С. Дослідження клітинного метаболізму

D. Дослідження деталей зафарбованого об’єкту

Е. Дослідження прозорого об’єкту

Література.

1. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія. – Тернопіль., “Укрмедкнига”. – 2004. – С. 10-18.

2. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця., “Нова книга”. – 2011.- С.54-77.

Самостійна робота 2.

Тема: Роль вітчизняних вчених у розвитку мікробіології.

Актуальність. Вітчизняні мікробіологи стояли біля витоків створення мікробіологічної науки, працювали разом з геніальним Л.Пастером, закладали її фундамент. Вони долучилися до значних відкрить та практичних розробок, які позитивно вплинули на інфекційну захворюваність у світі.

Контрольні питання.

1. Видатні вчені - мікробіологи України: Гамалія Н.Ф., Здродовський П.Ф., Л.А.Тарасевич, Савченко І.Г., Дроботько В.Г., Виноградський С.Н., Нещадименко М.П.

2. Внесок Заболотного Д.К. у розвиток вітчизняної мікробіології.

3. Галицька мікробіологічна школа (Р. Вейгль, Г.С.Мосінг).

4. Кафедра мікробіології Львівського національного медичного університету (Н. Гонсьоровський, М.М.Музика, Л.Чорна).

 

Тестові завдання.

1.Першу кафедру мікробіології (у Петербурзі) було створено:

А. Гамалією М.Ф.

В. Заболотним Д.К.

С. Івановським Д.І.

D. Зільбером Л.А.

Е. Тереховський М.М.

2. Наукова діяльність Івановського Д.І. пов’язана з:

А.Створенням першого мікроскопа

В. Відкриттям вірусів

С.Відкриттям явища фагоцитозу

D. Отриманням антирабічної вакцини

Е.Відкриттям явища трансформації

3. Назвіть ім’я вченого, який є автором вчення про десенсибілізацію, був учнем І.І.Мечникова і працював в інституті Л.Пастера:

А. Флемінг О. D. Тарасевич Л.А.

В. Савченко І.Г. Е. Габричевський Г.М.

С. Безредка А.М.

4. Назвіть прізвище лауреата Нобелівської премії за досягнення у галузі імунології:

А. Мечников І.І.

В. Габричевський Г.Н.

С. Ісаєв В.І.

D. Єрмолаєва З.В.

Е. Тарасович Л.А.

5. Засновником мікробіології ґрунту вважають:

А. Здродовського П.Ф.

В. Омелянського В.Л.

С. Заболотного Д.К.

D. Виноградського С.М.

Е. Красильникова М.А.

 

Література:

1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М.,2001. – C.11-15.

2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2008.-С.30-36.

3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології. Київ, Медицина, 2009. - С.20-21.

4. До історії розвитку мікробіології у науково-дослідних і навчальних закладах України (під редакцією акад. НАНУ В.П.Широбокова). – Київ:Книга плюс. - 2006.- 299 с.

5. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – С.-П., 2002. – С. 7-14.

6. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця., “Нова книга”. – 2011.С. 40-54.

Заняття 2.

Тема: Мікроскопічний метод дослідження. Ультраструктура бактеріальної клітини. Складні методи фарбування. Методи Грама, Циля-Нільсена.

Актуальність. Складні методи фарбування потребують використання декількох різноманітних барвників, які дозволяють виявити особливості будови або хімічного складу бактерій. Форма бактерій, їх структура і особливості забарвлення (тинкторіальні властивості) є важливими критеріями для ідентифікації бактерій.

Мета і завдання. Оволодіння складними методами фарбування бактерій і вивчення структури бактеріальної клітини. Вивчення особливостей ультраструктури прокаріотичних клітин, морфологічних і тинкторіальних критеріїв ідентифікації бактерій.

Контрольні питання.

1. Значення складних методів фарбування бактерій.

2. Барвники, що використовуються для фарбування за методом Грама.

3. Послідовність фарбування за методом Грама, практичне значення методу.

4. Будова прокаріотичної клітини, відмінності від будови еукаріотичної клітини.

5. Будова клітинної стінки грампозитивних бактерій.

6. Будова клітинної стінки грамнегативних бактерій.

7. Протопласти, сферопласти та L - форми.

8. Особливості хімічного складу кислотостійких мікроорганізмів.

9. Практичне значення методу Циля-Нільсена. Послідовність фарбування.

Практичні навики.

1. Вивчити етапи і послідовність фарбування за методом Грама.

2. Засвоїти ознаки диференціації грам позитивних і грам негативних бактерій.

3. Оволодіти методикою фарбування за методом Циля-Нільсена.

Тестові завдання.

1. Протопластами називаються клітини (більше, ніж одна відповідь):

А. В яких відсутня клітинна стінка

В. В яких частково відсутня клітинна стінка

С. Які характеризуються поліморфізмом

D. Які проходять через бактерійні фільтри

Е. Які містять хлоропласти

2. Під час фарбування за Грамом у грам позитивних бактерій відбувається:

А.Забарвлення в колір додаткової фарби - фуксину

В.Вимивання основного барвника спиртом

С.Взаємодія генціанвіолету з ліпополісахаридами клітинної стінки

D.Забарвлення метиленовим синім

E.Утворення спиртостійкого комплексу генціанвіолет-йод

3. Вкажіть правильну послідовність фарбування за методом Ціля-Нільсена: 1. Підігрівання препарату з нанесеним барвником. 2. Промивання препарату водою. 3. Знебарвлення препарату 5% сірчаною кислотою. 4. Нанесення на препарат карболового фуксину. 5. Фарбування препарату метиленовою синькою.

А. 5,1,3,2,4

В. 4,2,3,1,5

С. 4,1,3,2,5

D. 5,4,3,1,2

Е. 1,4,5,2,3

4. Які з означених компонентів входять до складу клітинної стінки грам позитивних бактерій (більше 1 правильної відповіді)?

А. Ліпополісахариди

В. Пептидоглікан

С. Тейхоєві кислоти

D. N-ацетилмурамова кислота

Е. Високомолекулярні ліпіди

5. Вкажіть правильну послідовність використання барвників при забарвленні за Грамом. 1. Алкоголь 96° 2. Алкоголь-водний фуксин 3. Вода для промивання 4. Генціанвіолет 5. Розчин йоду в йодистому калії.

А. 4,1,5,3,2

В. 2,4,5,1,3

С. 2,5,3,4,1

D. 4,1,2,5,3

Е. 4,5,1,3,2

Приклади тестів «Крок 1».

1. У баклабораторії під час мікроскопії мазків з харкотиння хворого на хронічне легеневе захворювання, забарвлених за Цилем-Нільсеном, виявлені червоні палички. Яка властивість туберкульозної палички виявлена при цьому?

A. Кислотостійкість

B. Спороутворення

C. Лугостійкість

 

D. Капсулоутворення

Е. Спиртостійкість

Ситуаційна задача.

У тварини – скелет, у комахи – хітиновий панцир, у рослини – целюлоза, у бактерії –? А. Яка структура забезпечує ригідність бактеріальної клітини? В. Який її хімічний склад, будова та метод виявлення? C.Значення методу в медичній мікробіології.

Зміст і хід заняття:

Робота 1. Дослідження морфологічних та тинкторіальних властивостей культури бактерій за допомогою методу Грама (модифікація Синьова).

Принцип методу. Компоненти клітинної сінки грампозитивних бактерій, яка містить багато шарів пептидоглікану і тейхоєву кислоту, створюють стійкий комплекс з йодом та генціанвіолетом, що не вимивається спиртом і тому вони забарвлюються в темно-фіолетовий колір. Клітинні стінка грам негативних бактерій має меншу товщину та інший хімічний склад, і тому цей комплекс вимивається спиртом. На останньому етапі фарбування такі бактерії забарвлюються фуксином в рожевий колір.

Хід роботи: приготувати препарат-мазок із суміші бактерій, зафіксувати на полум'ї пальника. На зафіксований мазок покласти фільтрувальний папір з генціанвіолетовим, нанести на нього декілька крапель дистильованої води, фарбувати 2 хв., зняти папірець і на мазок нанести розчин Люголя на 1 хв., злити розчин і знебарвити мазок 96° спиртом (30 сек.), промити водою і дофарбувати алкоголь-водним розчином фуксину (2 хв.), знову промити водою, висушити фільтрувальним папером і мікроскопувати в імерсійній системі мікроскопа. Описати препарат і зробити висновок про інформативність методу Грама.

Практичне значення. Метод дозволяє диференціювати бактерії на грампозитивні і грамнегативні, що використовується при мікробіологічній діагностиці інфекційних захворювань, і в залежності від виділення тих чи інших раціонально призначати лікування антибіотиками та хіміопрепаратами.

 

 

Робота 2. Скласти таблицю “Будова клітинної стінки у бактерій” за наступною схемою:

	ГРАМ+	ГРАМ-
Товщина
Ліпіди (%)
Пептидоглікан (%)
Тейхоєві кислоти

Робота 3. Дослідження препарату, пофарбованого за методом Циля-Нільсена.

Принцип методу. Клітинна стінка кислотостійких бактерій містить багато жирів, восків, ліпідів і тому після фарбування концентрованим фуксином Циля міцно утримує його і не знебарвлюється сірчаною кислотою, решта бактерій знебарвлюються і профарбовуються на останньому етапі метиленовим синім.

Хід роботи: на зафіксований мазок покласти фільтрувальний папір і нанести на нього декілька крапель карболового фуксину Циля, підігріти над полум'ям пальника до появи пари, охолодити, повторити нагрівання і охолодження ще двічі. Зняти папірець і занурити мазок у 5% сірчану кислоту для знебарвлення на 20 сек. Промити водою і дофарбувати метиленовим синім впродовж 5 хв., знову промити водою, висушити.

При мікроскопії з імерсійною системою видно кислотостійкі рубіново-червоні тонкі, ніжні, трохи зігнуті палички, що розміщені поодиноко або групами і кислотонестійкі елементи синього кольору, що складають основний фон препарату — еластичні волокна, слиз, кокоподібні та паличкоподібні бактерії.

Практичне значення. Метод дозволяє диференціювати бактерії на кислотостійкі і кислотонестійкі. До кислотостійких бактерій відносяться такі мікроорганізми, як збудники туберкульозу, мікобактеріозів та прокази.

Складання протоколів. Описати хід фарбування за методом Грама (завдання 1), Циля-Нільсена (завдання 3). Замалювати і описати мікроскопічну картину препаратів (завдання 1, 3). Заповнити таблицю (завдання 2).

Література.

1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2005.-С. 32-40.

2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2008.-С.36-42.

3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології. – Медицина, 2009. С.31-39.

4. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія. – Тернопіль., “Укрмедкнига”. – 2004. – С. 32-45.

5. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П., 2002.-С.33-39.

6. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця, “Нова книга”. – 2011. С.64-77.

Заняття 3.

Тема: Мікроскопічний метод дослідження (продовження). Негативні методи фарбування. Ультраструктура бактеріальної клітини.

Актуальність. Спеціальні методи фарбування, при якихвикористовують декілька різноманітних барвників дозволяє виявити окремі структурні елементи бактеріальної клітини, що є важливим при визначенні виду мікроорганізму, його ідентифікації.

Мета і завдання. Оволодіння складними методами фарбування бактерій і вивчення структури бактеріальної клітини. Вивчення особливостей ультраструктури прокаріотичних клітин, морфологічних і тинкторіальних критеріїв ідентифікації бактерій.

Контрольні питання.

1. Значення складних методів фарбування при дослідженні бактерій.

2. Будова оболонки бактеріальної клітини.

3. Особливості будови нуклеоїда, рибосом у бактерій.

4. Капсули, спори. Функціональне значення, методи виявлення.

5. Джгутики, включення бактеріальної клітини. Функціональне значення, методи виявлення.

6. Практичне значення дослідження живих мікроорганізмів.

Практичні навики.

1. Оволодіти методикою негативного фарбування.

2. Оволодіти методикою виявлення структур бактеріальної клітини в препаратах.

3. Оволодіти методикою дослідження живих мікроорганізмів.

 

Тестові завдання.

1. Які методи дослідження дозволяють виявити джгутики у бактеріальній клітині?

А. Імпрегнація сріблом

В. Електронна мікроскопія

С. Роздавлена крапля

D. Висяча крапля

Е. Всі відповіді правильні

2. Клітини, в яких відсутня клітинна стінка, називаються:

А. L- формами

В. Прокаріотами

С. К-формами

D. Еукаріотами

Е. Мікоплазми

3. До поверхневих структур бактеріальної клітини належать:

А. Капсула, джгутики, ворсинки

В. Клітинна стінка, капсула, цитоплазматична мембрана

С. Клітинна стінка, цитоплазматична мембрана, капсула

D. Клітинна оболонка, цитоплазма

Е. Капсула, клітинна стінка, ворсинки

4. Яка функція бактеріальної спори?

А. Репродуктивна

В. Збереження виду

С. Захист мікроорганізму

D. Синтез білка

Е. Поділ бактеріальної клітини

5. Вкажіть основну функцію бактеріальної капсули у бактерій, що викликають інфекційні хвороби?

А. Транспорт речовин в клітину

В. Протистояння фагоцитозу

С. Забезпечення стійкості до антимікробних речовин

D. Забезпечення стійкості до дії кислот

Е. Зумовлюють форму бактеріальної клітини

Приклади тестів «Крок 1».

1.При мікроскопії мікробної культури виявлено спороутворюючі мікроорганізми, які мають форму веретена і за Грамом фарбуються у синьо-фіолетовий колір. Що це за мікроорганізми?

А. *Клостридії D. Актиноміцети

В. Стрептококи Е. Диплококи

С. Спірохети

2. В препараті, зафарбованому за методом Ожешки видно паличкоподібні мікроорганізми, зафарбовані в синій колір, в яких термінально розміщені компоненти круглої форми, зафарбовані в червоний колір. Як називаються ці компоненти?

A.* Спори

B. Війки

C. Джгутики

D. Капсули

E. Мезосоми

3.В бактеріологічну лабораторію доставлені блювотні маси хворого з підозрою на холеру. Із патологічного матеріалу приготовано препарат “висяча крапля”. Який метод мікроскопії буде використаний для виявлення збудника за його рухливістю?

А. *Фазово-контрастна D. Люмінесцентна

В. Електронна Е. Імерсійна

С. Імунна електронна

 

Ситуаційна задача.

Для приготування мазка з агарової культури мікроорганізмів студент наніс краплю фізіологічного розчину на предметне скельце, вніс туди петлю культури, і для прискорення процесу висушування мазка, пропалив скельце над полум'ям пальника. А. Оцініть правильність дій студента. В. Які помилки допущено?

Зміст і хід заняття:

Робота 1. Негативний метод фарбування.

Хід роботи. На край предметного скла нанести краплю фарби конго-рот, петлею внести культуру стафілокока, розтягнути суміш фарби з мікробами шліфованим склом по всій поверхні предметного скла. Мазок висушити на повітрі і розглянути з допомогою імерсійної системи мікроскопа.

Мікроскопічна картина: на червоному фоні видно безколірні коки, розташовані гронами, що нагадують виноградні грона.

Практичне значення. За допомогою цього методу можна вивчати морфологію бактерій.

Робота 2. Виявлення спор у бактерій: а) негативний метод виявлення спор.

Принцип методу. Спора бактеріальний клітин має властивість заломлювати світло в такий спосіб, що вони при світловій мікроскопії є незабарвленими.

Виявити спори в препараті-мазку з культури антракоїда, зафарбованому за Грамом. Мікроскопічна картина: видно великі грампозитивні стрептобацили. В окремих паличках - незабарвлені, розміщені центрально овальні спори;

6) виявлення спор за методом Ожешки.

Принцип методу. Спора бактерій є кислотостійким утвором і тому фарбуються в такий самий колір як і кислотостійкі бактерії. Виявити спори в препараті-мазку з культур антракоїда, зафарбованому за методом Ожешки. Мікроскопічна картина: видно сині палички в деяких з них великі овальні термінальні спори, забарвлені в червоний колір, а також спори, розміщені позаклітинно.

Практичне значення. Спора є важливою видовою ознакою мікроорганізмів. Виділення спорових бактерій з клінічного матеріалу потребує особливих протиепідемічних заходів при роботі з такими культурами та в осередку інфекції а також планування відповідних заходів профілактики та лікування.

Робота 3. Виявлення включень у бактеріях у препаратах, зафарбованих за методом Нейсера.

В принципу методу покладено феномен метахромазії, коли включення фарбуються у колір відмінний від кольору основного барвника.

Хід роботи. На зафіксований мазок нанести 2-3 краплі оцтово-кислого синього на 1 хв., промити водою. Нанести розчин люголя на 20- 30 сек., не промиваючи водою, зафарбувати хризоїдином 10- 15 сек., промити водою і після висушування мікроскопувати за допомогою імерсійної системи. Мікроскопічна картина: видно середніх розмірів палички, розташовані під кутом, світло-коричневого кольору з темно-синіми, майже чорними зернами волютину, розташованими бітермінально.

Практичне значення. Виявлення біполярних включень у коринебактерій бактерій дозволяє деференціювати збудника дифтерії від непатогенних коринебактерій.

Робота 4. Виявлення капсул у бактерій за методом Дроботька.

Принцип методу. Капсула бактерій за звичайних умов погано сприймає анілінові барвники і тому виглядає безколірною.

Хід роботи. На край предметного скла нанести краплю фарби конго-рот. Петлею внести бактеріальну культуру, розмішати і шліфованим склом зробити мазок по всій поверхні предметного скельця. Мазок висушити на повітрі і нанести тонким шаром кислий фуксин, приготований на кислому спирті. Після висушування мазок мікроскопують за допомогою імерсійного об’єктиву.

Мікроскопічна картина: на червоному фоні видно рожеві палички, оточені безколірною широкою капсулою.

Практичне значення. Виявлення капсул допомагає встановити вид збудника і свідчить про високу вірулентність бактерій.

Робота 5. Розміщення і структура джгутиків, війок.

Хід роботи. Вивчення джгутиків і війок бактерій за допомогою електронних мікрофотографій; ознайомлення з молекулярною структурою джгутиків за схемами і таблицями.

Робота 6. Дослідження живих мікроорганізмів, приготування препарату”роздавлена крапля”.

Принцип методу. Прижиттєве мікроскопічне вивчення дозволяє побачити рух мікроорганізмів.

Хід роботи: на предметне скло пастерівською піпеткою нанести краплю сінного настою при температурі 37°С. Обережно накрити покривним склом, на яке зверху нанести краплю імерсійної олії і розглянути з допомогою імерсійного об'єктиву мікроскопа при опущеному конденсорі та звуженій діафрагмі. Мікроскопічна картина: на сірому фоні видно активний рух бактерій у полі зору.

Практичне значення. Метод дозволяє в непрямий спосіб довести наявність у бактерій органів руху, що може бути використане при їх ідентифікації.

Складання протоколів. Замалювати і описати мікроскопічну картину препаратів

(роботи 1- 6).

Література.

1. Борисов Л. Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. - М., 2005.-С. 26-32.

2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2008.-С.30-36.

3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології. – Медицина, 2009. С.28-51.

4. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія. – Тернопіль., “Укрмедкнига”. – 2004. – С. 5-32.

6. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця., “Нова книга”. – 2011. С.64-77.

Заняття 4.

Тема: Морфологія та структура спірохет, актиноміцетів, грибів, рикетсій, мікоплазм, хламідій.

Актуальність: Мікроскопічний метод діагностики ґрунтується на визначенні морфологічних особливостей мікроорганізмів різних таксономічних груп. Встановлення характерних особливостей морфології окремих груп мікроорганізмів дозволяє використовувати його при лабораторній діагностиці багатьох інфекційних захворювань людей та тварин, зокрема, викликаних спірохетами, мікоплазмами, хламідіями, рикетсіями, актиноміцетами і грибами.

Мета і завдання: засвоїти методи вивчення морфологічних властивостей та ультраструктури спірохет, хламідій, мікоплазм, рикетсій, актиноміцетів та грибів.

Контрольні питання.

1. Особливості будови спірохет. Місце спірохет у таксономії мікроорганізмів.

2. Морфологічні особливості при диференціації трепонем, лептоспір і борелій.

3. Особливості будови мікоплазм.

4. Хламідії, особливості будови.

5. Морфологічні властивості рикетсій

6. Морфологія актиноміцетів.

7. Морфологічні особливості та класифікація грибів.

 

Практичні навики.

1. Вивчити способи приготування препаратів для мікроскопічного дослідження спірохет,

рикетсій, хламідій, актиноміцетів.

2. Вміти виявляти і розпізнавати в демонстраційних препаратах морфологічні особливості окремих груп мікроорганізмів.

3. Вивчити способи приготування нефіксованих мазків для мікроскопічного дослідження грибів.

 

Тестові завдання.

1. Клітинна стінка грибів складається з:

А. Хітину

В. Муреїну

С. Фосфоліпідів

D. Пептидоглікану

Е. Ліпополісахаридів

 

2. Які з названих мікроорганізмів не мають клітинної стінки?

А. Мікобактерії

В. Актиноміцети

С. Бактероїди

D. Мікоплазми

E. Еубактерії

 

3. Для дослідження спірохет в живому стані використовують метод:

А. Темного поля зору

В. Обробки перепаратами срібла

С. Романовського-Гімзи

D. Електронна мікроскопія

Е. Фазово-контрастна мікроскопія

 

4. Які з означених властивостей характерні для спірохет? 1. Спіралеподібна форма 2. Нуклеоїд 3. Мітохондрії. 4. Ядро 5. Ендоджгутик 6. Осьовий циліндр.

А. 1,2,3,6

В. 1,4,5,6

С. 1,2,3,4

D. 1,2,5,6

Е. 1,3,5,6

 

 

5.Який метод доцільно використати для забарвлення актиноміцетів?

А. Метод Бурі-Гінса

В. Метод Нейсера

С. Метод Циля-Нільсена

 

D. Метод Грама

Е. Метод Романовського-Гімзи