Особливості професійної діяльності заступника командира підрозділу з виховної роботи

РОЗДІЛ 4. ЗАСТУПНИК КОМАНДИРА ПІДРОЗДІЛУ З виховної роботи – ОРГАНІЗАТОР МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ

 

Концепція гуманітарного і соціального розвитку в ЗС України визначає, що у військах (силах) загальне керівництво гуманітарним і соціальним розвитком здійснюють командири (начальники) (п.14 концепції). А безпосередніми організаторами діяльності військових службових осіб з питань гуманітарного і соціального розвитку є відповідні заступники командирів (начальників) усіх рівнів. Права, обов'язки і порядок цих посадових осіб визначаються Положенням про органи з виховної ро, вимогами Військових статутів.

Як зазначалось у попередніх розділах, соціальний і гуманітарний розвиток ЗС України реалізується через виконання завдань виховної роботи (в мирний час) і морально-психологічного забепечення підготовки і ведення бойових дій (у особливий період).

Отже, заступник командира підрозділу з виховної роботи є організатором виховної роботи з особовим складом в мирний час і морально-психологічного забезпечення підготовки і ведення бойових дій в особливий період. Ці два напрями роботи заступника командира підрозділу відокремлені умовно, а в цілому входять в діяльність суб’єкта системи морально-психологічного забезпечення підрозділу і в мирний і особливий час.

 

Особливості професійної діяльності заступника командира підрозділу з виховної роботи

 

Діяльність заступника командира підрозділу з виховної роботи як представника органів військового управління (його тактичної ланки) щодо гуманітарного та соціального розвитку в ЗС України здійснюється шляхом планування, організації та проведення організаційних, соціологічних, педагогічних, психологічних, інформаційно-пропагандистських, правових, культурно-просвітницьких та соціальних заходів, спрямованих на усвідомлення особовим складом державної політики у сфері оборони, системи національних цінностей, які вони захищають, підтримку і розвиток професійно необхідних психологічних якостей, сприяння реалізації встановлених державою соціальних та правових гарантій з метою виконання завдань військової служби.

Згідно вимог керівних документів заступник командира підрозділу з виховної роботи відповідає за:

– безпосередню організацію і проведення виховної роботи;

– морально-психологічний стан особового складу підпорядкованих їм підрозділів;

– морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бойової підготовки, виконання бойових завдань, військової дисципліни правопорядку, повсякденної життєдіяльності підрозділу;

– гуманітарну підготовку та інформаційну роботу, організацію дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей,, їх соціальний захист, тощо.

На нього покладено:

- планування виховної роботи з особовим складом, проведення вихідних, святкових та неробочих днів;

- вивчення морально-бойових якостей військовослужбовців, соціально-психологічного клімату в підпорядкованих підрозділах;

- надання допомоги командирам взводів у його поліпшенні;

- вивчення та впровадження передового досвіду роботи з особовим складом;

- вдосконалення форм і методів морально-психологічного забезпечення бойової підготовки;

- виховання у військовослужбовців відданості українському народові;

- формування в них високих морально-бойових якостей громадянина-патріота України, свідомого виконання положень Конституції, законів, військової присяги, Військових статутів;

- організація гуманітарної підготовки, спрямованої на якісне виконання завдань бойової підготовки, підвищення боєздатності підрозділу, зміцнення єдиноначальності, поліпшення психолого-педагогічної підготовки офіцерського складу;

- проведення занять з сержантами і офіцерами з основ педагогіки та психології, навчання їх методам і формам індивідуальної роботи в підрозділі;

- проведення морально-психологічного забезпечення вартової служби (бойового чергування);

- здійснення заходів щодо морально-психологічного забезпечення повсякденної діяльності особового складу; заходів щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку, профілактики правопорушень серед особового складу, згуртування військового колективу; ведення обліку злочинів, правопорушень, надзвичайних подій та дисциплінарних провинностей;

- інформування військовослужбовців про суспільно-політичне життя;

- надання керівникам груп та їх помічникам допомогу в проведенні занять;

- проведення заходів морально-психологічної підтримки військовослужбовців та їх підготовки до екстремальних умов під час бойових дії, формування у них стійкості до психологічного та інформаційного впливу противника.

Отже, зміст діяльності заступника командира підрозділу з виховної роботи полягає в організації і проведенні виховного процесу в ньому. Сутність якого, в свою чергу, полягає в якісній організації та стимулюванні психологічно і педагогічно обґрунтованої діяльності військовослужбовців, військових колективів, в гармонійному та всебічному розвитку особистості як вихователів (військово-педагогічний колектив) так і вихованців (особовий склад підрозділу), в формуванні мотивації постійного творчого їх самовдосконалення з однією сторони, а з іншої – досягнення достатнього для виконання завдань за призначенням рівня морально-психологічного стану особового складу.

Системний аналіз службових обов’язків заступника командира підрозділу з виховної роботи дозволяє визначити цільові і операційні компоненти його професійної діяльності. Цільові компоненти визначають зміст функцій заступника командира підрозділу з виховної роботи. Операційні компоненти визначають зміст його дій у напрямі досягнення мети кожної із функцій.

До цільових компонентів, які ми розглянемо в наступному параграфі відносяться: управлінський; організаційний; виховний; педагогічний; психологічний; методичний; проектувальний; інформаційно-пропагандистський; культурно-просвітницький; соціально-правовий; науково-дослідницький.

Операційними компонентами є такі: діагностичний, прогностичний, проектувальний, організаційний, практичного здійснення конкретних виховних заходів, комунікативно-стимулюючий, аналітично-оціночний, дослідницько-творчий.

Щодо їх змістовної частини, то:

1. Діагностичний компонент вміщує вивчення соціально-психологічного клімату в військових колективах, індивідуально-психічних властивостей, особливостей і рівня вихованості військовослужбовців всіх категорій, працівників ЗС України, виявлення і визначення рівня їх загальної освіти та знань, навичок, умінь, які необхідні для ефективної військово-професійної та повсякденної діяльності. На важливості цього компоненту акцентував увагу ще наш видатний співвітчизник К.Д. Ушинський, який наголошував: щоб виховувати людину у всіх відношеннях, насамперед слід знати її у всіх відношеннях.

2. Зміст прогностичного компоненту полягає в умінні заступника командира з виховної роботи визначити конкретні цілі, зміст, методику виховної діяльності як особистої, так і своїх підлеглих, передбачити її результати. Ця діяльність здійснюється на основі знання рівня індивідуальної підготовленості окремих військовослужбовців, згуртованості колективів військових організмів.

3. Проектувальний компонент передбачає створення ефективної технології виховного процесу, постійне вдосконалення методики проведення різних виховних заходів, які заступник командира з виховної роботи використовує у своїй діяльності. Ця діяльність від нього вимагає глибокого знання військової справи, психолого-педагогічного мислення, педагогічної спрямованості, ініціативи, творчості, володіння багатим арсеналом вмінь організації виховного процесу, насамперед його психолого-педагогічного проектування як підґрунтя передбачення кінцевого результату виховного процесу.

4. Організаційний компонент включає визначення оптимальних шляхів реалізації вибраної технології виховного процесу та досягнення ефективного результату.

5. Компонент практичного здійснення заходів включає діяльність заступника командира з виховної роботи щодо застосування конкретних виховних впливів, які узгоджені за часом і місцем з проведенням занять, планами бойової та гуманітарної підготовки, планами виховної роботи і зміцнення військової дисципліни. Ефективність цієї діяльності залежить від рівня сформованості у офіцерів практичних навичок і вмінь проведення різноманітних заходів, ефективності методик, які вони застосовують.

6. Комунікативно-стимулюючий компонент пов’язаний з людським фактором, організацією комунікативної міжособистісної взаємодії. Це головний компонент в діяльності заступника командира підрозділу з виховної роботи. Тому зупинимось на ньому докладніше. Будь-який соціальний вплив на свідомість особового складу (чим і є виховання як організований соціальний вплив) здійснюється під час комунікативної взаємодії, ефективний результат якого залежить від комунікативності особистості.

Педагогічне спілкування – це різноманітні форми психологічної взаємодії учасників виховного процесу, як у службовий, так і позаслужбовий час, які спрямовані на спільне вирішення різноманітних задач, формування і всебічний розвиток їх особистостей, створення умов для реалізації творчих здібностей та формування індивідуальності. Ш.О. Амонашвілі з цього приводу писав: “спілкування є основою, і сутністю, і інтегральним методом виховання”.

Функціями педагогічного спілкування є взаємопізнання учасників виховного процесу, обмін думками, почуттями та інформацією, організація і здійснення різноманітних навчально-виховних дій, самовираження, самовизначення, самоствердження учасників цього процесу.

Структура професійно-педагогічного спілкування (за ствердженням відомого вченого В.А. Кан-Калика) включає: 1) прогностичний етап, зміст якого полягає в моделюванні майбутнього спілкування; 2) комунікативна атака, що передбачає організацію спілкування на початку виховного заходу; 3) управлінський етап, сутність якого полягає в здійсненні безпосереднього спілкування протягом виховного заходу; 4) заключний етап, смисл якого полягає в аналізі перебігу спілкування та його результатів і внесення відповідної корекції у модель майбутнього спілкування.

7. Зміст аналітично-оціночного компоненту полягає в аналізі як власних дій, так і дій військово-педагогічного колективу (офіцери, командири всіх рівнів, тощо), військових колективів, окремих військовослужбовців, виявленні в них позитивних сторін і недоліків, порівнянні отриманих результатів із запланованими. За допомогою аналітично-оціночної діяльності заступник командира підрозділу з виховної роботи здійснює зворотній зв’язок у своїй роботі, тобто своєчасно визначає конкретні результати виховного процесу та вносить до нього необхідні корективи. Цей компонент діяльності є досить відповідальним, і його об’єктивне здійснення свідчить про професійну майстерність організатора виховного процесу у військовій частині (підрозділі).

8. Дослідницько-творчий компонент охоплює всі попередні компоненти діяльності та має наповнювати їх новим змістом. Цей компонент діяльності офіцера структури виховної роботи вимагає від нього насамперед творчості.

Отже, особливостями діяльності заступника командира підрозділу з виховної роботи є: своєрідність цілей і результатів (певний рівень морально-психологічного стану особового складу та умови його виховання й самовдосконалення); особливий характер об’єкту впливу (особовий склад підрозділу й види його діяльності); регламентованість (підпорядкованість командиру і старшому органу управління морально-психологічним забепеченням); специфічність засобів діяльності (вербальні, ТЗВ, соціально-психологічні й педагогічні технології впливу на предмет діяльності тощо); інтенсивність функціонування психіки та висока інтелектуальна напруга під час реалізації основних функцій своєї діяльності.

Зміст професійної діяльності ЗКВР подано в таблиці 4.1.

Зміст професійної діяльності заступника командира підрозділу з виховної роботи

ФОРМУЛА ПРОФЕСІЇ: Лтсх-Пгв-Ф-Мнвп
предмет професійної діяльності	головний: людина (Л); допоміжні: знакові системи (С); техніка (Т); художні образи (Х).
цілі професійної діяльності	головна: перетворююча (П) – організація і проведення морально-психологічного забезпечення діяльності підрозділу; допоміжні: гностична (Г), винахідницька (В), власного розвитку.
засоби професійної діяльності	головний: функціональний (Ф) – мовлення, міміка, зір, слух тощо; допоміжні: теоретичні (знання, способи мислення), переносні або стаціонарні ТЗВ.
умови професійної діяльності	головна: підвищена моральна відповідальність (М); супутні: екстремальні умови, робота на відкритому повітрі й в умовах побутового мікроклімату.
особливості професійної діяльності	поліфункціональний характер діяльності, постійний контакт із різними категоріями особового складу, завершений результат професійної діяльності, явно виражена але на сьогодні не визнана корисність.
НАПРЯМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- МПЗ бойової і мобілізаційної готовності військ, бойового чергування, бойової служби, бойової підготовки; - МПЗ військової дисципліни та профілактика правопорушень; - інформаційно-пропагандистське забезпечення; - культурно-виховна і просвітницька робота; - військово-соціальна робота; - забезпечення військової частини ТЗВ, поліграфічним обладнанням і продукцією, іншим культпросвітмайном; - професійний добір, підготовка та виховання кадрів; -
ЗАВДАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗКВР
Згідно зазначених вище напрямів в межах посадових обов’язків, що визначені Військовими статутами