План
- Процес становлення української незалежної демократичної держави.
- Конституційні засади розбудови системи державного правління в Україні.
2.1. Основні положення Основного Закону України.
2.2. Структура та повноваження Верховної Ради України.
2.3. Конституційний статус Президента України.
2.4. Кабінет Міністрів: процедура формування та повноваження.
2.5. Судова влада.
2.6. Система стримувань і противаг у структурі владної горизонталі.
- Особливості системи місцевого самоврядування.
Реферати:
1. Структура та повноваження Конституційного Суду України.
2. Права і свободи людини й громадянина в Україні та конституційно-правові механізми їх забезпечення.
Література
1. Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. / Редкол.: С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. – Дніпропетровськ: ДРIДУ НАДУ, 2009. – Вип. 1 (35). – 320 с.
2. Гелей С. Політологія: Навч. посібн. / Гелей С., Рутар С. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, КОО, 2004. – 645с.
3. Конституція України. Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 року № 2222-4. – К.: Атіка, 2007.
4. Корніюк В. Місцева влада має бути прагматична // Віче. – 2007. – № 1/2.
5. Мішина Н. В. Органи самоорганізації населення: минуле, перспективи: Моногр. / Н. В. Мішина. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2008. – 240 с.
6. Онопенко В. Справедливість у державі може забезпечити лише незалежний суд // Віче. – 2007. – № 7/8.
7. Основи місцевого самоврядування: Наук.-практ. посіб. / За заг. ред. В. М. Олуйка. – Хмельницький: ЦППК, 2008. – 730 с.
8. Погорєлова А. Культура парламентаризму – масштабне інтелектуальне завдання держави і суспільства // Віче. – 2007. – № 3/4.
9. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика / А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.
10. Політологія: Навч. посібн. / О. О. Волинець. М. П. Гетьманчук. В. В. Гулай, С І. Дорошенко [та ін.]. – Львів: НУ "Львівська політехніка", 2005. – 360 с. – (Сер. "Дистанційне навчання"). – №28.
11. Соціально-ціннісні засади державного управління в Україні: Моногр. / В. М. Козаков. – К.: НАДУ, 2007. – 284 с.
12. Томенко М. Уроки новітнього конституційного процесу в Україні // Віче. – 2007. – № 13.
13. Трансформація політичної системи: соціальні перетворення та законодавчий процес: Матер. всеукр. теорет. й наук.-практ. конф. з правознавства, політології та соціології (22 травня 2007). – К.: Віче, 2007. – №12. – 32 с.
14. Україна: Оцінювання системи врядування. Березень 2006 р. – Ukraine: Governance Assessment. March 2006 / SIGMA; [пер. з англ. О. Шаленко]. – К.: Центр сприяння інституц. розвитку держ. служби, 2007. – 248 с.
Методичні рекомендації
У першому питанні необхідно висвітлити процес становлення української незалежної держави та проаналізувати національно-визвольну боротьбу українського народу. Слід звернути увагу на політичні передумови, що сприяли утвердженню Української державності – прийняття Верховною Радою 24 серпня 1991 року Акту незалежності та її підтвердження Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. На особливу увагу заслуговують передумови та специфіка розгортання конституційного процесу, завершенням якого стало прийняття Конституції України 28 червня 1996 року [1, с.78-80; 3; 9, с.477-482; 10, с.225-231; 13]. Також варто проаналізувати події, пов'язані із президентськими виборами 2004 р. та “Помаранчевою революцією” і наголосити, що завершальним етапом цих подій було ухвалення 8 грудня 2004 р. внесення змін до Конституції та проаналізувати зміни у вертикалі влади [3; 11; 12; 13].
Друге питання передбачає висвітлення особливостей організації державної влади в Україні та аналіз конституційних засад системи правління. Необхідно розглянути особливості законодавчої, виконавчої та судової гілок влади в Україні, їх функції, порядок формування та вплив на політичну систему України.
Слід проаналізувати структуру, спосіб формування та повноваження Верховної Ради України – органу представницької влади. Значну увагу варто зосередити на аналізі її основних функцій: законодавчій, установчій, фінансовій, контрольній. Також необхідно визначити роль Парламенту України у суспільному житті нашої держави [3, розд. IV; 8; 9, с. 485-488; 10, с. 231-236; 11; 12].
Далі варто розглянути конституційний статус Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальну цілісність, додержання Конституції України, прав і свобод громадянина. Значну увагу необхідно зосередити на висвітленні повноважень Президента у сфері внутрішньої та зовнішньої політики. Доцільно проаналізувати зміни повноважень Президента України, які відбулись внаслідок конституційної реформи, а також пояснити, як це вплинуло на політичну систему нашої держави [3, розд. V; 9, с. 488-491; 10, с. 229-230; 11; 12].
Наступне питання стосується особливостей формування Кабінету Міністрів України як вищого органу у системі органів виконавчої влади. Особливу увагу необхідно приділити висвітленню процедури призначення на посаду Прем'єр-Міністра України та формуванню Кабінету Міністрів; визначенню ролі Президента та Верховної Ради в процесі формування Кабінету Міністрів. Слід детально розглянути та окреслити повноваження Кабміну, а також проаналізувати важелі впливу Верховної Ради і Президента на його діяльність [2; 3, розд. VI; 9, с. 488-491; 10, с. 229-231; 11].
Характеристику судової влади в Україні треба розпочати з висвітлення структури системи судів України та аналізу конституційних засад їх діяльності. Необхідно визначити принципи здійснення правосуддя в Україні та виокремити основні засади судочинства. Характеризуючи судову владу в Україні, значну увагу необхідно зосередити на Конституційному Суді України — єдиному органі конституційної юрисдикції – висвітленні його структури, процедурі формування та аналізі повноважень [1, 3, розд. VIII; 6; 9, с. 491-493; 10, с. 229-248].
З'ясовуючи механізм взаємодії Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів України, варто охарактеризувати систему "стримувань" і "противаг", визначити її спрямування на запобігання концентрації влади в державі. Слід виділити та детально проаналізувати важелі впливу кожного суб’єкта владної “горизонталі”, розглянути взаємовідносини Парламент – Президент, Парламент – Кабмін, Президент – Кабмін та роль судової гілки влади у цих відносинах [3; 9, с. 493-494].
Розкриваючи зміст поняття місцевого самоврядування як гарантованого права і реальної здатності місцевих територіальних громад самостійно вирішувати питання місцевого значення, доцільно зробити акцент на ухваленні законопроекту №3207-1, який передбачає розширення повноважень регіонального самоврядування, ліквідацію районних держадміністрацій, а також обмеження повноважень обласних. Необхідно охарактеризувати структуру органів місцевого самоврядування, проаналізувати порядок формування і межі їх компетенції. Слід розкрити призначення та роль місцевого самоврядування у суспільному житті територіальних громад. Потрібно чітко розмежовувати завдання та функції органів державної влади та місцевого самоврядування [3, розд. XI; 6, с. 53; 9, с. 43-53; 11, с. 494-498; 12, с.229-248].
