РОЗДІЛ 3. ЄДИНОНАЧАЛЬНІСТЬ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ – ОСНОВНИЙ ПРИНЦИП УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКОВИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ
Будь-яка соціальна діяльність здійснються на основі певних принципів. Закон України “Про Збройні Сили України” (редакція 2000 р. зі змінами щодо переходу на тривидову структуру, внесеними законом України від 3 червня 2004 р.) визначив основні принципи, на основі яких будуються та здійснюють свою діяльність ЗС України. Це такі принципи:
– демократія і гуманізм;
– верховенство закону;
– підзвітність конституційним органам законодавчої і виконавчої влади;
– єдиноначальність і колегіальність вироблення рішень;
– загальний військовий обов’язок громадян України;
– добровільність вступу на кадрову військову службу;
– дотримання військової дисципліни;
– гласність діяльності та збереження військової таємниці;
– позапартійність;
– гарантія соціально-правового захисту військовослужбовців.
Всі ці принципи тісно пов’язані між собою, доповнюють та збагачують один одного. Але одним з найважливіших серед них є принцип єдиноначальності. Цей принцип полягає в особливих повноваженнях командира підрозділу, які полягають у:
наділені всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих;
персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності підрозділу і кожного військовослужбовця;
наданні права одноособово приймати рішення, віддавати накази;
забепеченні виконання зазначених рішень, виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами статутів ЗС України.
Сутність і зміст єдиноначальності в Збройних Силах України
Сутність єдиноначальності полягає в єдино-особовій відповідальності командира за підпорядкований підрозділ, у наданні йому прав для управління ним. Вона базується на безпосередньому підпорядкуванні підлеглого начальникові, точному та своєчасному виконанні підлеглим наказів та розпоряджень.
Єдиноначальність в ЗС України забезпечує максимальну гнучкість й оперативність управління підрозділами, дозволяє командиру діяти сміливо, рішуче, ініціативно.
Відповідно до принципу єдиначальності командир повинен координувати дії всіх структур військового механізму, своєчасно і ефективно використовувати матеріально-технічні засоби і людські сили для успішного вирішення навчально-бойових завдань в мирний час і досягнення перемоги у воєнний час.
Принцип єдиноначальності передбачає певні взаємовідносини між командиром і підлеглим. Сутність їх полягає в тому, що командир має право:
– віддавати підлеглому накази;
– вимагати у підлеглих дотримання військової дисципліни, вимог Конституції та законів України.
Реалізуючи свої права командир повинен виявляти повагу до підлеглих.
Згідно статутного розподілу повноважень командир підрозділу відповідає за:
– бойову готовність, бойову підготовку, внутрішній розпорядок;
– збереження військової техніки та озброєння;
– дотримання принципів соціальної справедливості;
– забезпечення охорони державної таємниці;
– за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу;
– внутрішній порядок в підрозділі;
– за всебічне забезпечення особового складу.
Підлеглий, в свою чергу, повинен:
– виконувати накази командира (начальника)
– неухильно виконувати положення статуту;
– виявляти повагу до командира;
– неухильно виконувати положення статуту;
– дотримуватися військової ввічливості та вітання;
– з особистих питань звертатися до свого командира.
– доповідати командиру про все, що з ним сталося;
Єдиноначальність є неодмінною умовою підтримання високого рівня військової дисципліни, організації і проведення якісного навчання та виховання військовослужбовців, забезпечення високої постійної бойової і мобілізаційної готовності підрозділу.
Особливістю застосування принципу єдиноначальності в управлінні підрозділами ЗС України є те, що в основу організації життєдіяльності особового складу військового підрозділу командир повинен покласти національно-державницькі інтереси, які полягають в забезпеченні як національної безпеки держави, так і консолідації громадян України, створенні умов для реалізації їх прав і свобод.
Відповідно до цього командир, спільно з керівним складом підрозділу, повинен виступати провідником ідеї національної свідомості та самобутності серед підлеглих, виховувати в них якості громадян-патріотів, готових стати на захист своєї Батьківщини.
Іншою особливістю принципу єдиноначальності, що підвищує ефективність управління підрозділом є поєднання його дії з дією принципу колегіальності на етапі прийняття рішення. Це дає можливість командиру підрозділа заслухати думки підлеглих на нарадах і загальних зборах, враховути їх при вирішенні питань повсякденного життя, підготовки і ведення бойових дій.
Отже принцип єдиноначальності належить до загально визначених, необхідних норм військового будівництва і покликаний забезпечити гнучку керованість підрозділів.
